Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Назвіть функції та охарактеризуйте процеси проектного менеджменту



Перші чотири функції (спрямовані на управління цілями) заведено називати основними. Це такі функції:

Управління обсягом проекту — контролює проект за допомогою встановлення його мети, завдань і цілей.

Управління затратами — передбачає фінансовий контроль проекту завдяки накопиченню, аналізу та складанню звітів по затратах.

Управління часом — передбачає планування, складання календарних графіків та їх контроль для забезпечення вчасного виконання проекту.

Управління якістю — забезпечує виконання стандартів якості, встановлених для проекту.
П’ять функцій, перелічених нижче (спрямовані на управління певними об’єктами), називають ДОДАТКОВИМИ:

Управління людськими ресурсами — включає спрямування і координацію діяльності людей, залучених до проекту.

Управління комунікаціями — накопичує інформацію, якою обмінюються члени проектної команди, керівництво, і сприяє успішному завершенню проекту.

Управління контрактами/постачанням — передбачає відбір, переговори і підписання замовлень, контроль за постачанням матеріалів, устаткування і послуг (обслуговування).

Управління ризиком — залежить від ступеня невизначеності проекту і базується на знаннях та досвіді із зазначенням умов реалізації конкретного проекту.

Управління проектною інтеграцією — має забезпечити належну координацію всіх функцій проекту.

До процесів у проектному менеджменті відносять: процеси ініціалізації та закриття; процеси планування; процеси виконання; процеси здійснення контролю.

Процеси ініціалізації та закриття належать до суто технічних рішень щодо початку проекту в цілому або його окремих етапів, а також протоколювання їх логічного завершення й перехід до наступних кроків виконання проектних завдань. Ця група процесів тісно пов'язана з процесами планування та контролю. Перші ставлять завдання, а другі дають змогу отримати вичерпну інформацію щодо прийняття відповідних управлінських рішень.

Процеси плануванняпочинають здійснюватися відразу після прийняття рішення про початок виконання проекту. їх головна мета полягає в тому, щоб конкретизувати ту частину бізнес-плану, в якій ідеться про реалізацію нововведення та доведення її до рівня календарного плану. На цих етапах уточнюються параметри часу та витрат на виконання робіт і проекту в цілому, визначаються відповідальні виконавці за їх проведення. Дуже важливою є робота з оптимізації календарного плану проекту, яка полягає у перерозподілі ресурсів з некритичних на критичні роботи. Алгоритм цього завдання реалізований у програмних засобах.

Процеси виконання насамперед зводяться до координування штату та інших ресурсів для здійснення плану. До складу ресурсів у проектному менеджменті відносять, крім традиційних, також роботи за проектом, які виконуються субпідрядниками та іншими організаціями, що залучені до виконання проекту. Виконання проекту здійснюється у межах відпущеного на те бюджету. Тобто якщо у бізнес-плані визначається саме сума витрат на проект, то при здійсненні процесів виконання вирішуються питання більш раціонального її використання. Особливе значення при цьому мають закупівлі, питання про здійснення яких вирішується відповідальними виконавцями проекту.

Процеси здійснення контролю полягають у перевірці того, що завдання проекту розв'язуються згідно з затвердженими планами і в разі необхідності — здійснення дій щодо коригування проекту. Контроль ведеться за всіма керованими параметрами проекту: якості проектних рішень, терміну виконання проекту в цілому та окремих його етапів, дотримання бюджету. У проектному менеджменті основна увага приділяється аналізу причин відхилення від запланованого графіка реалізації проекту та прийнятті у зв'язку з ним відповідних управлінських рішень.


9. Розкрийте структуру проектного аналізу: технічний аналіз, комерційний аналіз, фінансовий аналіз, екологічний аналіз, організаційний та соціальний аналіз, економічний аналіз.

Проектний аналіз складається з:
· технічного аналізу;
· комерційного аналізу;
· фінансового аналізу;
· екологічного аналізу;
· організаційного аналізу;
· соціального аналізу;
· економічного аналізу.

Фінансовий аналіз має декілька цілей:
· визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;
· виявлення змін у фінансовому стані та результатів у просторово-часовому розрізі;
· виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;
· прогноз основних тенденцій у фінансовому стані і результатах діяльності фірми.

Фінансовий аналіз визначає рентабельність та ефективність проектуз погляду інвесторів та організацій, що реалізують проект, а також оцінює поточний та прогнозований стан підприємства.
Для розрахунку фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми використовуються показники ліквідності та рентабельності. Крім того, здійснюється прогнозування продажів, розрахунки капітальних витрат проекту та потреби в обігових коштах, аналізуються джерела фінансування, складається бюджет проекту.

Фінансове планування включає:
· план прибутків;
· податковий план;
· баланс грошових потоків;
· прогноз бухгалтерського балансу;
· розрахунок показників ліквідності та рентабельності;
· розрахунок показників ефективності проекту.

Економічний аналіз визначає чи сприяє проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід з меншими витратами. Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка говорить, що оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватись з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

Визначення економічної цінности проекту засноване на встановленні:
· впливу результатів проекту на розвиток національної економіки;
· оцінки використаних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню цінність для національної економіки;
· прямих впливів проекту на економіку країни (зміна попиту і пропозиції на окремі товари, зайнятості, економічної ситуації та ін.);

Технічний аналіз вивчає:
· техніко-економічні альтернативи;
· варіанти місцезнаходження;
· розмір (об`єм, масштаб) проекту;
· термін реалізації проекту в цілому і його фаз;
· доступність і достатність джерел сировини, робочої сили;
· ємність ринку для продукції проекту;
· витрати на проект з урахуванням непередбачених факторів;
· графік проекту.

Комерційний аналіз оцінює проект з точки зору кінцевих споживачів продукції або послуг, що пропонуються проектом. В результаті його здійснення необхідно відповісти на наступні питання:
· де буде продаватися продукція?
· чи має ринок достатню ємність, щоб поглинути всю продукцію, яка виготовляється, без впливу на його ціну?
· якщо існує вірогідний вплив на ціну, то який він?
· чи залишиться проект життєздатним з фінансової точки зору при новій ціні?
· яку долю загальної ємності ринку може забезпечити запропонований проект?
· чи призначена продукція, що виготовляється, для місцевого споживання або йде на експорт?

Екологічний аналіз займає особливе місце в проектному аналізі, тому що неправильні рішення людини по відношенню до оточуючого середовища призводять до незворотних його змін.
Завданням екологічного аналізу проекту є встановлення потенційних збитків оточуючому середовищу, що наноситься проектом як в інвестиційний, так і в постінвестиційний періоди, а також визначення заходів, необхідних для зменшення цих збитків.

Проведення екологічного аналізу пов`язане з деякими труднощами через те, що екологічні наслідки проектів не завжди можно розрахувати, тому найважливішою задачею аналітика є ідентифікація можливих наслідків проекта та правильне застосування існуючих методик для їх кількісного та грошового виразу.

Організаційний аналіз. Метою організаційного анализу є оцінка організаційної, правової, політичної та адміністративної обстановки, в рамках якої проект повинен реалізовуватися та експлуатуватися.

Основними завданнями аналізу є:
· визначення завдань учасників проекту згідно з діючим законодавством;
· оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту з точки зору матеріально-технічної бази, кваліфікації, структур, фінансового становища;
· оцінка можливого впливу законів, політики і інструкцій на проект - особливо в частині захисту оточуючого середовища, заробітної платні, цін, державної підтримки та ін.;
· розробка заходів по усуненню слабких сторін учасників проекту, що були виявлені в процесі аналізу;
· розробка пропозицій щодо вдосконалення організаційних факторів, що впливають на ефективність проекту.

Соціальний аналіз. Метою соціального аналізу є визначення припустимості проекту для його користувачів. Соціальний аналіз зосереджує увагу на наступних основних питаннях:
· соціокультурні і демографічні характеристики груп населення, що мають відношення до проекту;
· організація населення в районі дії проекту, включаючи структуру сім`ї, наявність робочої сили, доступ до контролю ресурсами;
· припустимість проекту для місцевої культури;
· стратегія забезпечення необхідних зобов`язань групами населення та організаціями, що користуються результатами проекту.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.