 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Зміст юр. д. та її складові елемантиСтр 1 из 6Следующая ⇒
Підготовка до заліку з курсу «Юридична деонтологія» Поняття та причини виникнення юридичної деонтології. Поняття: юридична деонтологія — це система загальних знань про юридичну науку та практику, про вимоги до особистих і професійних якостей юриста, про систему формування цих якостей. Об'єктивні причини виникнення:формування юр. д. розпочалося ще в давні часи, коли відбувався суспільний розподіл праці, який перетворив людину на самостійний індивід та поставив людей в залежність один від одного. Кожна людина під час виконання своїх проф. обов’язків мала діяти певним чином та мати певні проф. навички. Термін «деонтологія» вперше ввів у науковий обіг англійський філософ права Ієремія Бентам у праці «Деонтологія, або наука про мораль» (1834 р.). Деонтологія, основи якої досліджував І.Бентам, є вченням про професійні обов'язки і врахування результатів їх виконання людиною. Як зазначав учений, у кожній дії важливий результат, тобто та користь, яку приносить дія. Початок користі, за І.Бентаном, становить основу деонтології. Відомий науковець, професор, В.Сокуренко (м. Львів) вперше за всю історію колишньої союзної держави започаткував дослідження засад юридичної деонтології. Він зробив спробу розробити основні вимоги до професійно-правових обов'язків юриста, аналогічно до вимог, які стосуються лікаря. У подальших дослідженнях він аналізував юридичні обов'язки, перспективи розвитку основ професійної деонтології. У другій половині 80-х років була запроваджена навчальна дисципліна «Деонтологія». Її започаткував професор В.Горшеньов у Харківському юридичному інституті (нині Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого). Зміст юр. д. та її складові елеманти. Основним змістом юридичної деонтології є знання про вимоги до професійних та особистих якостей юриста. Разом з тим юридична деонтологія включає також загальні знання про юридичну науку і практику, оскільки, по-перше, є навчальною дисципліною, з якої починається вивчення юриспруденції і повинна дати студентам загальні поняття про юридичну науку і практику; по-друге, без засвоєння знань з юридичної діяльності, її видів та змісту неможливо розглядати якості юриста, а також вимоги до юристів різних спеціальностей. Крім того, юридична деонтологія включає знання про формування якостей юриста, тому що лише зауваження, якими повинні бути якості без опису системи їх формування немає практичної користі. Зазначимо, що існують й інші погляди на зміст юридичної деонтології, оскільки ця система знань є новою і перебуває ще на стадії формування. Отже, юридична деонтологія: • дає загальне уявлення про юридичну науку і практику; • формує знання про вимоги до професійних та особистих якостей юриста; • розкриває систему формування професійних та особистих якостей юриста, зазначає види та форми навчання юридичної діяльності. Компоненти юридичної деонтології: визначальними чинниками компонентів юридичної деонтології є свідомість, професійне почуття й усвідомлення наслідків професійної дії. Джерелами цих компонентів є різноманітні види культур. Тому можна вести мову про духовне (моральне, правове, інформаційне, національне та ін.), професійне почуття, отже, про основні компоненти юридичної деонтології, враховуючи й усвідомлення наслідків вияву почуттів у професійних діях, що є своєрідним стимулюванням свідомості. Для зручності слід згрупувати компоненти юридичної деонтології у підсистеми, блоки (хоча таке групування досить умовне): а) знання про духовно-національне почуття, яке визначається такими видами культур як: духовна, національна, політична, філософська, наукова, державна, релігійна; б) знання про морально-правове почуття, яке формується культурами: звичаєвою, корпоративною, моральною, правовою, інтуїтивною; в) знання про психологічно-естетичне почуття, яке зумовлюється культурами: психологічною, інтелектуальною, культурою підсвідомості, емоційною, педагогічною, естетичною; г) знання про професійне почуття, що набувається під впливом культур: інформаційної, економічної, акторської, управлінської, зовнішньої, фізичної, бойової, технічної, математичної. Внутрішні аспекти цих та інших видів культур є компонентами юридичної деонтології, а зовнішні аспекти — компонентами професійної етики. Кількість видів культур є необмеженою. В одних випадках субкультури виступають як основні, в інших — вони лише дотичні до юридичної деонтології. Це залежить від спеціалізації та напряму юридичної діяльності.
Поиск по сайту: |