Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методи розрахунку штучного освітлення



Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнта використання), точковий та питомої потужності.

Метод світлового потокупризначений для розрахунку загального рівномірно­го освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Ф визначають за формулою:

Фл = ESk3Z/Nnŋ, (2.20)

де Е — нормована освітленість, лк;

S — площа освітлюваного приміщеня, м2;

k — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті за­бруднення та старіння ламп (k3= 1,3—1,8);

Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1 —1,1,5);

N — кількість світильників;

п — кількість ламп у світильнику;

ŋ — коефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт ŋ визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показ­ника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і зна­ходять за формулою:

 

і = ab / hp(a+b), (2.21)

де аіЬ — довжина і ширина приміщення, м

h — висота світильника над робочою поверхнею, м.

Порахувавши світловий потік лампи Фл, за таблицею вибирають найближчу ста­ндартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.

Точковий методпризначений для розрахунку локалізованого та комбіновано­го освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу точкового методу покла­дено рівняння:

(2.22)

де — сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні, кд\ а — кут' падіння світлових променів, тобто кут між променем та перпендикуляром до освітлюваної поверхні; г — відстань від світильника до заданої точки.

Для практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт запасу kз та значення

r = hр /cosа (рис. 2.22), тоді

(2.23)

 

Величини сили світла / наводяться в світлотехнічних довідниках.

Метод питомої потужностівважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожного світильника (лампи) Рсв, Вт для створення в приміщенні нормованої освітленості

Рсв = pS/N, (2.24)

де р — питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для приміщень даної галузі);

S — площа приміщення, м2;

N — кількість світильників у приміщенні.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.