Розрахунок захисного заземлення електричного обладнання при виконанні робіт з випробувань тягових двигунів

Охорона праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, рятувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людей у процесі трудової діяльності.

Цілі охорони праці: захист працюючих від дії шкідливих виробничих чинників, які загрожують їх здоров'ю і фізичній безпеці (безпека і гігієна праці, режими праці і відпочинку), забезпечення лікування і компенсація втрати працездатності при нещасних випадках на виробництві і професійному захворюванні, проведення медичної, соціальної і професійної реабілітації потерпілих на виробництві.

Основні напрями робіт у області охорони праці на залізниці: попередження наїздів рухомого складу на тих, що працюють на колії; попередження електротравм при експлуатації і технічному обслуговуванні установок контактної мережі і електрорухомого складу; розробка і впровадження засобів, що дозволяють довести параметри санітарно-гігієнічних умов до нормативного рівня.

Коротка характеристика об'єкта, що підлягає вдосконаленню

Вдосконалення електровозу новою системою електричного гальмування виконується у спеціалізованому приміщення електромашинного цеху слюсарями з 8 – годинною робочою добою. Розряд слюсаря повинен бути не нижче четвертого.

При виконанні вдосконалення процесу ремонту залучаються до роботи електричний, пневматичний інструмент.

Встановлення нового обладнання на електровози виконується на ПР 3.

До основних операцій можна віднести:

Зняття старого обладнання;

Встановлення нового обладнання..

Аналіз потенційних небезпечних та шкідливих виробничих факторів при виконанні робіт по модернізації електровозів

При виконанні вдосконалення електровозу новою системою електричного гальмування є можливість враження електричним струмом – застосування електричного обладнання (присутність 220 В), присутність в електромашинному цеху очисного обладнання, що містить ємності, що працюють під тиском – присутність у системі стисненого повітря.

Рухомий склад знаходить на ремонтних позиціях, де може виникнути можливість падіння у ремонтну канаву або колію при виконанні монтажу або демонтажу ТЕД.

Загазованість при просоченні ТЕД використовується примусова вентиляція, присутність пилу та шкідливих речовин;

Освітлення недостатнє – місце з недостатнім освітленням розташованим під кузовом електровозу.

Шум та вібрація – від роботи випробувального стенду електричних машин та балансувального стенду.

Заходи по створенню безпечних умов праці

При роботі модернізації рухомого складу використовується дриль для винання отвірів для кріплення обладнання, щоб уникнути враження електричним струмом необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533.

Для запобігання травмування при роботі з електроінструментом необхідно перевірити цілісність ізоляції, правильність підключення заземлюючого дроту, наявність заходів електробезпеки (гумових коврів, перчаток та їх терміни придатності).

Для уникнення падіння у ремонтну канаву нанесено обмежувальні смуги та позначени габарити відповідно до вимог правил технічної експлуатації рухомого складу.

Приміщення для модернізації рухомого складу оснащене природним та штучним освітленням, вентиляцією наявністю необхідної кількость ємностей для сміття, обладнання та відпрацьваних вузлів.

Робочі місця повині відповідати вимогам санітарно-культурного стану.

При виконанні ремонтних робіт всі працівники відділення повинні бути забезпечені спецодягом, захистними касками рукавицями та іншими підручними засобами захисту відповідно до вимог ГНД 36.12.102-2004.

Розрахунок захисного заземлення електричного обладнання при виконанні робіт з випробувань тягових двигунів

Розрахунковий струм замикання на землю Із = 30 А. Грунт у місці заземлення глинистий; питомий опір грунту, отриманий при вимірі, Рвим. ⁼ 0,6*10⁴ Ом см; виміру передувало багате виділення опадів.

Проте з урахуванням того, що це заземлення застосовується одночасно для захисту від переходу напруги 6,6 кВ на сторону 380 В, допустимий опір повинен задовольняти вимогам

R_доп≤125/І₃≤125/30≤4,17 Ом.

тобто опір пристрою, що заземлює, не повинен бути більш 4,17 Ом.

Розрахункове значення питомого опору р_розр (Ом/м) у місці устрою заземлення розраховується за формулою

р_розр =Ψ₁∙р_вим , (6.1)

де Ψ₁- коефіцієнт, який враховує підвищення питомого опору землі у продовж року, Ψ₁= 2;

р_вим - питомий опір грунту, отриманий при вимірюванні, Ом/см;

р_розр = 2∙0,16∙10⁴ = 1,2∙10⁴ Ом /см.

Опір одного вертикального заземлювача (Ом), розраховується по формулі

R_тр =0,366∙р_розр/1(lg∙21d+1/2∙lg∙4S+1/4S-1), (6.2)

де R_тр - опір одиничного заземлювача, забитого на деяку глибину від поверхні, Ом;

d - еквівалентний діаметр куткової сталі, см;

S - глибина закладення заземлювача, см.

Еквівалентний діаметр кутової сталі (см) визначається по формулі

d=0,95 b, (6.3)

b - ширина боків кутка, см;

d=0,95∙0,5=4,75 (см).

Глибина закладення заземлювача (см) розраховується по формулі

S=h+1/2l , (6.4)

де h - відстань від верхнього кінця кутника до поверхні землі, см;

S=60+1/2∙250= 185см.

При підстановці даних, розрахованих по формулах (6.3 і 6.4), у формулу (6.2) отримуємо наступний результат

R_тр= 0,366 ∙1,2∙10⁴/ 250∙(1g 2∙250/ 4,75 +1/2 1g 4∙185+250/ 4∙185-250) = 35,6 Ом.

Необхідне число кутників (штук) розраховується по формулі:

n=R_mp/ŋ_m∙R_доп , (6.5)

де ŋ_m - коефіцієнт використання заземлювачів з кутників;

R_доп - допустимий опір складного заземлювача, Ом.

Приймається відношення а/1 (тобто відношення відстані між заземлювачами та довжиною кутника) рівне двом і розташування заземлювачів по контуру. У цьому випадку

ŋ_m= 0,61.

n=35,6 / 0,61∙4,17=16.

Довжину стрічки, яка з'єднує заземлювачі визначаємо за формулою:

L=1,05∙а∙n, (6.6)

де а - відстань між заземлювачами, см.

Так як прийнято відношення а/I = 2, тоді а = 2∙250 = 500 см.

Звідси :

L= 1,05∙500 ∙14= 7350см.

Визначається розрахункове значення питомого опору грунту для стрічки по наступній формулі:

р_розр =Ψ₁∙р_вим,

Для прийнятих умов Ψ₁ = З. Тоді:

р_розр = 3 ∙0,6∙10 ⁴ = 1,8∙10⁴ Ом/м.

Опір стрічкового заземлювача:

R_п=0,366 р_розр/L∙lg∙2L²/ b ∙h, (6.7)

де b - ширина стрічки, приймається рівна ширині полиці кутника, тобто b = 5 см;

h - глибина закладення стрічкового заземлювача, h= 60 см.

R_n = 0.366∙ ((1.8∙10⁴)/7350)∙1g∙((2∙7350²)/5∙60) = 5 Ом.

Результуючий опір розтікання складного заземлювача (усього пристрою, що заземлює) R_з визначаємо за формулою:

R_з=(R_mp∙R_n) / (n∙R_n∙ŋ_m+R_mp∙ŋ_n), (6.8)

де ŋ_n - коефіцієнт використання стрічки, ŋ_n = 0,25, згідно [19].

R_з = (35,6∙5) / (14∙5∙0,61+35,6∙0,25) =3,45 Ом.

Висновок : Отриманий опір розтікання R_З≤R_доп і може бути прийнятий для електроустаткування електромашинного відділення, вибрана кількість кутників їх глибина закладання та розміри стрічки, що з'єднує кутники відповідає вимогам ПУЕ (За вимогами ПУЕ опір заземлення для електрообладнання до 1000 В складає R_доп =4 Ом ).

Пожежна охорона

Запобігання уникненню пожеж в приміщеннях де проводиться модернізація рухомого складу дотримуються вимог НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009.

За ступенем пожежної безпеки відділення з ремонту електрообладнання цеху ПР-1 відноситься до категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою "Б", клас пожежі "А;Е" комплектується засобами пожежегасіння (згідно НАПБ 03.004-2002 (ЦУО 0023)):

- порошкові вогнегасники із зарядом масою 5(6)кг – 2шт;

- вуглекислотні вогнегасники місткістю 5(7)л – 2шт

У разі пожежі чи інших надзвичайних ситуацій негайно повідомити свого керівника підрозділу, а в нічний час та святкові дні чергового по депо за телефоном:

22-13, 0-2-0037.

А також при необхідності визвати:

- відомча пожежна охорона – 76-22-85;

- міська пожежна охорона -0-101;

- швидка допомога – 0-103;

- медпункт ТНТС – 36-56;

- міліція – 33-91; 22-07; 0-102;

указавши при цьому адресу, кількість поверхів, місце пожежі, наявність людей та своє Прізвище.

Відключити у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію.

Почати гасити пожежу наявними первинними засобами пожежегасіння.

Керівник, посадова особа, яких повідомлено про пожежу зобов'язаний:

- перевірити, чи викликана пожежна охорона;

- перевірити, чи люди оповіщені про пожежу;

- перевірити , чи вимкнуті (за необхідності) струмоприймачі та вентиляція;

- організувати у разі загрози життю рятування та евакуацію людей та матеріальних цінностей, вивести за межі небезпечної зони всіх осіб, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- забезпечити дотримання правил охорони праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати їм допомогу при гасінні пожежі.

Цивільна оборона

Державна політика у сфері цивільного захисту - це сукупність основних напрямків та способів діяльності держави щодо запобігання виникнення НС, а також по мінімізації та ліквідації їх наслідків.

Основними напрямами державної політики України у сфері ЦЗ слід вважати:

- формування та постійне вдосконалення системи захисту, запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- підготовку керівних кадрів ЦЗ та навчання населення діям в умовах НС;

- міжнародне співробітництво у відповідності з чинним законодавством України та укладеними міжнародними угодами.

6.6.1 Правова основа цивільного захисту

Цивільний захист — це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігенічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів, з метою запобігання та ліквідації НС, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період;

Правовою основою ЦЗ є:

Конституція України, закони України: "Про правові засади цивільного захисту", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про Цивільну оборону України", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про правовий режим воєнного стану", "Про аварійно-рятувальні служби", Про пожежну безпеку", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", міжнародні угоди України та інші акти законодавства.

6.6.2 Принципи та завдання ЦЗ

ЦЗ діє на наступних засадах:

- гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на безпечне функціонування;

- добровільне залучення людей до здійснення заходів у сфері ЦЗ, пов'язаних з ризиком для їх життя та здоров'я;

- комплексного підходу до вирішення завдань ЦЗ;

- створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;

- територіальності та функціональності єдиної системи ЦЗ;

- мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;

- гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері ЦЗ відповідно до законодавства.

Основними завданнями ЦЗ є:

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- здійснення нагляду і контролю у сфері ЦЗ;

- розроблення та виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері ЦЗ;

- розроблення та здійснення запобіжних заходів у сфері ЦЗ;

- створення, збереження та раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

- розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС;

- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, заходи, що вживаються для запобігання НС, та подолання їх наслідків;

- організація захисту населення та територій від НС, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків НС і організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів ЦЗ до НС та ліквідації їх наслідків;

- надання, з використанням засобів ЦЗ, оперативної допомоги населенню у разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способів захисту у разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

- міжнародне співробітництво у сфері ЦЗ.

Поиск по сайту: