Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІНФРАЗВУК ТА Ультразвук



Інфразвук – це коливання, що виникають в повітрі, рідині або в твердому середовищі з частотою менше 16 Гц.

Інфразвук людина не сприймає органами слуху, але він негативно впливає на її організм, а саме:

– порушує функціонування вестибулярного апарату;

– спричиняє головокружіння і головну біль;

– занижує увагу і працездатність;

– викликає відчуття страху і загальне недомагання;

– шкідливо впливає на психіку людини.

Джерелом інфразвуку є:

– тихохідні великогабаритні агрегати і машини, що мають швидкість обертання менше 20 об/с;

– турбулентні процеси в повітряних потоках і в рідинах;

– зрив повітря з поверхні автомобіля при його русі зі швидкістю більше 100 км/г;

– природні явища: землетруси, виверження вулканів, морські бурі, тощо.

Інфразвук в діапазоні 2...15 Гц викликає резонансні явища в організмі людини, які співпадають з її біоритмами. Особливо небезпечний інфразвук з частотою 7 Гц, який співпадає з α-ритмом біоструму мозку.

Згідно санітарних норм і правил рівні інфразвуку в октавних смугах з середньо геометричними частотами 2; 4; 8 та 16 Гц не повинні перевищувати 105 дБ, а в діапазоні частот 32 Гц – 102 дБ.

Завдяки великої довжини хвилі інфразвук розповсюджується на далекі відстані і легко обминає споруди та інші захисні екрани, які розташовані на шляху його розповсюдження. А засоби індивідуального захисту надають низьку ефективність в боротьбі з ним.

Дієвим заходом боротьби з інфразвуком залишається заниження його рівня в джерелах його утворення, а саме:

– збільшення частоти обертання валів до 2о об/с і більше;

– підвищення жорсткості конструкцій масивних агрегатів;

– усунення низькочастотних вібрацій, і таке інше.

Це переводить коливання з області інфразвуку в область звичайного шуму, при якому можна застосовувати звичайні засоби звукоізоляції та звукопоглинання.

 

Ультразвук – це коливання пружного середовища з частотою понад 20 Гц.

Ультразвук людина не сприймає органами чуття, але він також негативно діє на її організм, передаючись через повітря, рідину або через тверде середовище.

Негативна дія ультразвуку на людину:

– порушує діяльність нервової і серцево-судинної системи;

– викликає головну біль і швидку стомленість;

– змінює кров’яний тиск а також склад і біологічні властивості крові;

– зумовлює втрату слухової чутливості, тощо.

Джерелами ультразвуку є спеціальні генератори, які використовуються:

– при зварюванні, розрізанні та дифузійному напилюванні металів;

– при хімічному травленні та очищенні деталей;

– при контролі з’єднань деталей та контролі наявності в них тріщин і т.д.

Нормування ультразвуку здійснюється на середньогеометричних частотах октавних смуг:

Середньо геометричні частоти октавних смуг (Гц)   12,5 кГц   16 кГц   20 кГц   26 кГц   31,5 – 100 кГц
Рівні звукового тиску (дБ) 80 дБ 90 дБ 100 дБ 106 дБ 110 дБ

Захист від ультразвуку:

– екранування і звукоізоляція – при дії ультразвуку в повітрі;

– засоби індивідуального захисту (гумові рукавички, спеціальні захоплювачі деталей) – що виключають безпосередній контакт людини з обладнанням, що підвергається проходженню ультразвуку.

В якості екранів може застосовуватися сталь, дюралюміній, оргстекла, текстоліт, та інші матеріали, які поглинають ультразвук.

 

ПРОМИСЛОВА ВІБРАЦІЯ

 

Вібрація – це процес розповсюдження механічних коливань в пружнім середовищі.

Джерелами вібрації є:

– розбалансування деталей, що обертаються;

– потужні удари пресових установок;

– коливальні процеси масивних тіл;

– робота ручного електроінструмента, тощо.

Вібрація негативно впливає на організм людини та спричиняє руйнівну дію на будівлі, устаткування і механізми. Особливу небезпеку вібрація спричиняє в умовах виникнення резонансу.

Основними характеристиками вібрації є:

– частота коливань – f (Гц);

– амплітуда зміщення – А (мм);

– вібраційна швидкість – V(м/с);

– вібраційне прискорення – а (м/с2).

Основна частота гармонічних коливань вібрації визначається формулою:

 

f = n/60 (Гц).

де n – число обертів за хвилину.

 

Віброшвидкість і віброприскорення визначаються:

 

V = 2πƒА = ωА (м/с);

а = (2πƒ)2 А (м/с2).

 

Саме віброшвидкість і віброприскорення шкідливо впливають на організм людини і спричиняють руйнівну дію будівель, споруд і устаткувань.

Негативна дія вібрації на людину оцінюється логарифмічною одиницею рівнем вібрації (L, дБ),визначеною через віброшвидкість і віброприскорення:

 

Lv = 20 lg (V / V0 ), м/с;

La = 20 lg (a / a0 ), м/с2.

 

де: V0 = 5 ·10 –8 (м/с), а0 =3 · 10 – 4 (м/с2 ) – порогові значення віброшвидкості і віброприскорення.

 

В залежності від способу дотику людини до устаткування вібрація поділяється на:

загальну, що передається на все тіло людини;

локальна, що передається людині на окремі ділянки її тіла;

комбіновану, одночасна дія загальної і локальної вібрації.

 

За джерелами виникнення вібрація поділяється на:

транспортну – вібрація в наслідок руху транспортних засобів;

транспортно-технологічну – вібрація механізмів і обладнання, що встановлені на транспортних засобах; і не мають капітальної основи (екскаватори, автокрани, бурильні установки, тощо);

технологічну – вібрація стаціонарних станків і верстатів, що встановлені на капітальному фундаменті.

 

Загальна вібрація (при систематичній дії) викликає:

– порушення дії нервової, вегетативної та серцево-судинної систем;

– розлад вестибулярного механізму;

– захворювання органів травлення.

Локальна вібрація спричиняє:

– спазми судин рук, передпліччя і серця;

– порушує дію периферійного кровообігу і нервової системи;

– занижує рухливість суглобів.

 

Тривала дія загальної і місцевої вібрації може викликати вібраційну хворобу неврит. Це стійке і незворотне порушення фізіологічних функцій організму людини, що проявляється у вигляді:

– онімінні пальців рук;

– постійному головокружінні;

– болі в кистях рук і передпліччі;

– судороги;

– заниження працездатності;

– підвищення чутливості до переохолодження;

– безсоння і погане самопочуття.

Така вібраційна хвороба відноситься до професійного захворювання, і ефективне лікування від неї можливе лише на ранній стадії. В противному випадку вона викликає незворотні зміни в організмі людини, що призводить до інвалідності.

Особливо небезпечна вібрація з частотою 6...30 Гц, яка викликає резонансні явища у різних ділянках тіла людини:

– глаза – 22...27 Гц;

– горло – 6...12 Гц;

– грудна клітка – 2...12 Гц;

– ноги і руки – 2...8 Гц;

– голова – 8...27 Гц;

– лице і щелепи – 4...27 Гц;

– поперекова частина хребта – 4...14 Гц;

– живіт – 4...12 Гц.

Найбільш шкідливим для людини є вібрація з одночасною дією шуму та низької температури, що різко поглиблює процес захворювання.

 

НОРМУВАННЯ ВІБРАЦІЇ

Профілактика впливу вібрації на організм людини включає ряд заходів технічного, санітарно-гігієнічного і лікувально-профілактичного характеру. Основу цих заходів складають гігієнічне і технічне нормування вібрації.

Гігієнічне нормування вібрації – це усунення шляхів передачі вібрації від джерела її виникнення до робочих місць, та обмеження контакту працівників з вібруючими поверхнями.

Технічне нормування вібрації – це заниження рівня вібрації в самих джерелах її виникнення.

Нормування вібрації здійснюється в октавних смугах з середньо- геометричними значеннями частот: 1; 2; 4; 8; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000Гц, для терміну 480 хв (8 годин)робочого часу згідно ГОСТ 12.1.012-90.

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.