Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства та у побуту приводить до значного розширення кола осіб пов'язаних з експлуатацією електроустановок. Електроустановками називається сукупність машин, лiнiй, допоміжного обладнання (разом з спорудами та приміщеннями, у яких вони встановлені), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електроенергії та перетворення її у інші види енергії. Порушення вимог електробезпеки при роботі на електроустановках, як правило, приводить до електротравм. Електротравма - травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги. Кількість нещасних випадків з смертельним наслідком при електpотpавматизмі найбільше (складає близько 40 %), при загальній кількості біля 1%. Виникнення електротравм може бути викликано: дотиком до частин, що проводять струм; дотиком до апаратів, що знаходяться у аварійному режимі; попаданням під крокову напругу; наближенням до апаратів високої напруги (поразка електричною дугою). В порівнянні з іншими видами нещасних випадків електротpавматизм має такі особливості: Людина не може визначити дистанційно наявність напруги. Електричний струм діє не тільки в місці контакту, а - на весь організм у цілому. Людина може отримати електротравму без безпосереднього контакту з струмопровідними частинами ( попадання під напругу кроку, враження через електричну дугу). Види дії електричного струму. Електричний струм може викликати: - термічну (опік); - хімічну (зміни складу крові); - механічну (розрив тканин); - біологічну (подразнення та порушення живих тканин організму, фібриляція серця) та інші дії. Електротравми бувають: 1. Мiсцевi електричні травми - електричні опіки, електричні знаки або мітки (колоподібні або овальні плями на тiлi у місцях входу та виходу електричного струму), металізація шкіри, електрофтальмію (опік роговиці очей). 2. Загальні - електричний удар, при якому вражається весь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів. Проявляється у вигляді фібриляції серця хаотичного скорочення волокон серцевих м’язів), зупинки дихання та електричного шоку - своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильне роздратування електричним струмом.
Фактори, що впливають на наслідки враження електричним струмом
Характер дії електричного струму на організм людини та важкість враження залежить від наступних основних факторів: сили струму, що протікає через тіло людини, тривалості його дії, роду і частоти струму, шляху струму у тілі людини, індивідуальних властивостей людини. Сила струму, що проходить через тіло людини, (Ih), є основним фактором обумовлюючим наслідок враження. Різні по величині струми оказують різну дію на організм людини. Розрізняють відчутні, невідпускаючі та фібриляційні струми, порогові значення яких приведені у таблиці5.1. Невідпускаючий струмом характеризується тим, що при проходженні через тіло людини, викликає судорожні скорочення м’язів руки, в яких затиснутий провід. Фібріляційний струм характеризується тим, що при проходженні через тіло людини, викликає - фібриляцію серця. Струм більш 5 А (50 Гц) як змінний так і постійний викликає миттєву зупинку серця. Опір тіла людини (Rh) визначається опором внутрішніх органів Rвн, та опором зовнішніх шкіряних тканин Rз, причому опір шкіри складає основну долю загального опору. Найбільший опір має верхній шар шкіри (епідерміс) і може складати десятки кОм. Опір внутрішніх тканин тіла людини незначний і складає 300-500 Ом. Так як при зволожені, забруднені та пошкоджені шкіри (потовиділення, порізи і т. п.), збільшенні сили струму та часу його дії, збільшені площі контакту з струмоведучими елементами опір тіла людини зменшується до мінімального значення - опору внутрішніх органів а також при частоті струму 50 Гц ємнісні опори малі, то для розрахунків опір тіла людини приймають чисто активним та рівним 1 кОм. Напруга дотику (Uдот) впливає на наслідки враження. Чим вище напруга дотику тим небезпека ураження більше, так як при напрузі більше 100 В відбувається пробій зовнішнього шкіряного покрову, загальний опір людини зменшується і струм, що протікає через тіло, збільшується. Тривалість дії електричного струму в багатьох випадках є визначаючим фактором, від якого залежить наслідки враження струмом: з збільшенням тривалості впливу електричного струму загальний опір людини зменшується, тому небезпека ураження збільшується. Залежність мiж припустимими величинами струмів і напруг залежно від часу впливу електричного струму приведені у ДСТ 12.1.038-82. Рід та частота струму також впливає на наслідки враження. При напрузі до 500 В змінний струм у 4-5 разів небезпечніше постійного. При більш високій напрузі - постійний струм більш небезпечний через можливості загоряння електричної дуги. Найбільш небезпечний електричний струм частототою до 200 Гц. При більш високих частотах струм сприймається як постійний і небезпека враження знижується. Шлях струму у органiзмi людини суттєво впливає на наслідки враження. Небезпека враження особливо велика якщо струм проходить через життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок та безпосередньо діє на ці органи. Виділяють два основних види дотику людини до струмоведучих частин: однополюсний та двополюсний. При однополюсному дотику людина доторкається до одної з фаз електроустановки яка знаходиться під напругою, при двополюсному - до двох фаз електроустановки одночасно. Умови навколишнього середовища визначають ступень небезпеки враження людини. Згідно ПУЕ приміщення по характеру навколишнього середовища поділяють на: нормальні, сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жарові, пилові, та з хімічно активною середовищем. До сухих відносяться приміщення, відносна вологість яких не перевищує 60%. Вологими вважаються приміщення, в яких волога виділяється не постійно а в невеликих кількостях, а відносна вологість складаю більш 60-70%. Сирими є приміщення , відносна вологість яких довгий час перевищує 76%. Особливо сирими називаються приміщення, відносна вологість яких близька до 100% (стеля, стіни, підлога покриті вологою). До жарких відносяться приміщення, температура яких під дією різних теплових випромінювань перевищує постійно чи періодично (більш доби) +300С. Пиловими вважаються приміщення, у яких по умовам виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості , що може осідати на проводах , проникати в середину машин апаратів і т. п. Пилові приміщення поділяють на приміщення з пилом, проводить струм і що не проводить струм. В приміщеннях з хімічною активним чи органічним середовищем постійно чи протягом тривалого часу мають місце агресивні пари, гази, рідини які діють на ізоляцію та струмоведучі частини електрообладнання. По ступені небезпеки враження людей електричним струмом всі приміщення підрозділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки (адміністративні приміщення, дільниці програмістів, операторів обчислювальної техніки і т. п.); приміщення з підвищеною небезпекою (характерна наявність однієї з умов: сирість чи струмопроводячий пил; струмопроводяча підлога, висока температура; можливість одночасного дотику людини до маючих з’єднання з землею металоконструкціями будинків, технологічним апаратам , механізмам і т. п. - однієї сторони, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншої; приклад монтажне приміщення радіоелектронної апаратури, приміщення механічної, електрофізичної обробки металів, друковані цехи та інші) та особливо небезпечне приміщення (характеризуються наявністю одного з умов, утворюючих особливу небезпечність: особлива сирість; хімічно активне середовище, а також при одночасної наявності двох та більше умов підвищеної небезпеки (гальванічні, травильні, зварювальні та інші подібні відділення). Так як робоча напруга впливає на наслідок враження при дотику людини до струмоведучих частин, то значення напруги повинно відповідати призначенню електрообладнання та характеру середовища.
Індивiдуальнi особливостi та стан організму людини впливає на наслідки враження електричним струмом. Струм, викликаючий незначні відчуття у одної людини , може бути невідпускоючим для іншої. Характер дії струму однієї величини залежить від маси людини , його фізичного розвитку та темпераменту. Для жінок порогові значення струму приблизно у півтора рази нижче, ніж для чоловіків. Ступень дії струму залежить від стану організму. У стані стомлення і сп’яніння люди значно більш чуттєві до дії струму. Фізично здорові люди переносять електричні удари, ніж хворі. Підвищене сприйняття до електричного струму мають люди, якi страждають захворюваннями серця, шкіри, легких та нервами.
