Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Визначення фінансового потенціалу підприємства на підставі даних фінансового звіту



ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

Кафедра економіки підприємств

                       
           


Свірідова Світлана Сергіївна

Черненко Юлія Олександрівна

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ

ДО РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

З дисципліни

«Потенціал і розвиток підприємства»

Одесса ОНПУ – 2012

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Одеський національний політехнічний університет

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

Кафедра економіки підприємств

 

к.е.н., доц.Свірідова С.С

ас. Черненко Ю.О.

.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ

ДО РОЗРАХУНКОВО-ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

з дисципліни

«Потенціал і розвиток підприємства»

для студентів спеціальності 6.030504 – «Економіка підприємства»

напряму підготовки

0305 – «Економіка і підприємництво»

денної форми навчання

ІV курсу VIІІ семестру

 

 

Розглянуто та затверджено на засіданні

Кафедри економіки підприємств

Протокол № ________ від___________201 р.

 

 

Одеса ОНПУ – 2012


ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Вимоги до виконання розрахунково-графічної роботи
2. Загальні рекомендації для виконання практичних завдань
3. Варіанти завдань до виконання розрахунково-графічної роботи
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
     
     
     
     
     

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Діяльність будь-якої організації направлена на досягнення певних результатів. Проте одні з них досягають цілей своєї діяльності, а інші працюють менш успішно.

Ефективність роботи підприємства визначається сприятливістю початкових умов (забезпеченість матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними ресурсами) і раціональною управлінською орієнтацією в їх використанні.

Як відомо, управління - це дія на процес, об'єкт, систему для збереження їх стійкості або перекладу з одного стану в інший відповідно до цілей організації.

Об'єктом управління підприємства може виступати його економічний потенціал. Тому вивчення новітніх методів і засобів ефективного формування потенціалу підприємства, забезпечення його конкурентоспроможності в сучасних умовах господарювання, набуття практичних навичок оціночної діяльності як необхідної складової раціонального управління розвитком потенціалу підприємства є важливим.

Трансформаційні процеси, що відбувалися в економіці України на початку дев'яностих років двадцятого століття, неоднозначно відобразилися на фінансово-економічному стані підприємств, одним з них вдалося адаптуватися до нових умов функціонування, інші стали збитковими, або збанкрутілі. Спад економіки, що послідкував за реформами, привив більш ніж до двократного зниження об'ємів промислового виробництва. Підприємства опинилися в складних умовах виживання. Більше значення придбали внутрішні чинники, оскільки більшость підприємств, що володіють величезним потенціалом, опинилися в скрутному фінансово-економічному становищі, що з'явилося слідством невмілого управління ними в умовах кризи економіки. Тому визначення фінансового потенціалу в умовах ринкової економіки є одним з найважливіших елементів в системі управління підприємства і визначення величини вартості підприємства, що необхідне для оцінки перспектив його розвитку і прибутковості бізнесу.

Не можна вважати вичерпаною і тему економічного потенціалу регіону та його оцінки. Наприклад, методика оцінки економічного потенціалу регіону, що ґрунтується на зіставленні аналізованого і базового періодів економічного стану, дає змогу кількісне визначити рівень розвитку продуктивних сил через досягнутий ними ступінь використання ресурсів, а також пріоритетні напрями господарської діяльності стосовно регіонів, галузей, товарних груп під час розрахунку потенціалів на основі наявних ресурсів.

 

1. Вимоги до виконання розрахунково-графічної роботи

 

Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи передбачає: комплексну відповідь на теоретичне запитання; виконання семи практичних завдань з обов’язковими висновками щодо результатів розрахунків.

Змістом розрахунково-графічної роботи є:

I. Теоретична частина

II. Розрахункова частина

1. Визначення фінансового потенціалу підприємства на підставі даних фінансового звіту підприємства (на основі звіту вашого підприємства);

2. Оцінка економічного потенціалу регіону за обсягами виробництва товарів

(Усі розрахунки виконуються з точністю до одиниці. Данні приведені умовні.)

Розрахунково-графічну роботу оформлюють на стандартних аркушах формату А4, матеріал пишуть з однієї сторони аркуша зі стандартними відступами. При виконанні роботи з використанням ПЕВМ використовують шрифт Times New Roman, розмір 14, полуторним інтервалом. Загальні вимоги щодо оформлення роботи мають відповідати Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти України №161 від 2.06.93р.), «Рекомендацій про послідовність створення, організацію й роботу Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України» (наказ Міністерства освіти України № 83-5/1259 від 29.12.93р.). Роботу зшивають і здають викладачеві на перевірку, після чого відбувається обов’язковий захист роботи. Для допомоги студентові у виконанні розрахунково-графічної роботи, викладачем проводяться необхідні консультації відповідно до графіку навчального процесу впродовж семестру.

Відповідь на теоретичне запитання має відображати сучасний зміст проблеми та її взаємозв’язок з реаліями господарської практики України. Відповідь повинна містити: зміст, введення, основну частину (з обов’язковими посиланнями на відповідні літературні джерела), висновки та перелік використаної літератури. Обсяг теоретичної частини – не менш 15 сторінок друкованого тексту. При виконанні практичних завдань необхідно виходити з лекційного матеріалу, наведених в конспекті лекцій формул та рекомендованої літератури. При розрахунках необхідно повністю наводити формулу, яку використовують та її складові елементи.


 

2. Загальні рекомендації до виконання практичних завдань

 

При виконанні завдань доцільним бути орієнтуватися на наступні методичні вказівки.

2.1 Алгоритм розрахунку фінансових показників

 

Для оцінювання поточного і прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства виконують аналіз фінансової звітності. Його основними завданнями є: оцінювання фінансового стану, виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства за допомоги раціональної фінансової політики, оцінювання напрямів розвитку підприємства, виходячи з потреб у фінансових ресурсах.

Основні показники (коефіцієнти), що характеризують фінансовий стан підприємства можна об`єднати у чотири групи:

1) ліквідності (поточної платоспроможності);

2) платоспроможності (фінансової стійкості);

3) ділової активності (оборотності);

4) рентабельності.

Ці показники розраховують за даними балансу підприємства і звіту про фінансові результати.

 

2.1.1 Аналіз ліквідності підприємства

 

Коефіцієнти ліквідності показують здатність підприємства вчасно виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання, мобілізувавши ліквідні активи.

Їх розраховують залежно від терміновості погашення боргу.

 

Коефіцієнт абсолютної (негайної) ліквідності:

 

(2.1)

(ф.1, р. 230 + р. 240 + р. 220) : ф. 1, р. 620

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину боргів підприємства можна буде сплатити негайно. Нормативне значення >0 збільшення.

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт ліквідності):

 

(2.2)

(ф.1, р. 260 - р. 100 - р. 110 - р. 120 - р. 130 - р. 140) : ф. 1, р. 620

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує можливість підприємства сплатити поточні зобов'язання за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Нормативне значення 0.6 ― 0.8.

 

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності):

 

(2.3)

ф.1, р. 260 : ф. 1, р. 620

 

Коефіцієнт покриття показує достатність коштів підприємства, які можуть бути використані для погашення поточних зобов'язань. Нормативне значення >1.

 

Чистий оборотний капітал:

 

оборотні активи – поточні зобов'язання (2.4)

ф.1, р. 260 ф. 1, р. 620

 

Нормативне значення >0 збільшення.

 

 

2.1.2 Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

 

Коефіцієнти платоспроможності характеризують структуру джерел фінансування активів підприємства, ступінь незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Найчастіше використовують такі коефіцієнти платоспроможності:

 

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії):

 

(2.5)

(ф.1, р. 380) : ф. 1, р. 640

 

Коефіцієнт автономії показує частку власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у діяльність підприємства. Нормативне значення >0.5.

 

Коефіцієнт фінансової залежності (фінансування):

 

(2.6)

(ф.1, р. 480 + р. 430 + р. 630+ р. 620) : (ф.1, р. 380)

 

Коефіцієнт фінансування показує співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Нормативне значення < 1 зменшення.

 

Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

 

(2.7)

ф.1 ( р. 260 – р. 620 ) : ф.1 р. 380

 

Показує, яку частину власного капіталу вкладено в оборотні засоби, тобто використано для фінансування поточної діяльності. Нормативне значення >0 збільшення.

 

Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами засобів:

 

(2.8)

(ф.1, р. 380 + р. 430 - р. 080) : ф. 1, р. 260

 

Показує, яка частка обігових активів фінансується за рахунок власних і прирівняних до них засобів. Нормативне значення >0 збільшення.

 

 

2.1.3 Аналіз ділової активності підприємства

 

Показники ділової активності (оборотності) показують, наскільки ефективно підприємство використовує свої фінансові ресурси. Розраховують коефіцієнти оборотності, які показують кількість оборотів, що їх роблять активи, джерела фінансування й окремі їх елементи протягом звітного періоду, а також показники тривалості обороту в днях (за скільки днів відбувається один оборот).

 

Коефіцієнт оборотності активів:

 

(2.9)

ф. 2 р. 035 : (ф.1. р. 280, гр. 3 + р. 280, гр. 4) : 2

 

Характеризує ефективність використання підприємством усіх засобів, незалежно від джерел їх залучення. Нормативне значення – збільшення.

 

Коефіцієнт оборотності власного оборотного капіталу:

 

(2.10)

ф. 2 р. 035 : ф.1, р. 260 (гр. 3 + гр. 4) ― р. 620 (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Показує ефективність використання власного оборотного капіталу. Нормативне значення – збільшення.

 

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача):

 

(2.11)

ф. 2 р. 035 : ф.1, р. 030 (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Показує ефективність використання основних засобів. Нормативне значення – збільшення.

 

Коефіцієнт оборотності запасів:

 

(2.12)

ф. 2 р. 040 : ф.1, р. (100 + 110 + 120 + 130 + 140), (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Показує кількість обертів коштів, інвестованих у всі види запасів за звітний період. Нормативне значення – збільшення.

 

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

 

(2.13)

ф. 2 р. 035 : ф.1, р. (150 + 160 + 180), (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Показує кількість обертів дебіторської заборгованості за звітний період або швидкість обертання комерційного кредиту, наданого покупцям. Нормативне значення – збільшення.

 

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

 

Собівартість реалізованої продукції/середньорічна величина КЗ (2.14)

 

Ф.2 р. 040: (ф.1, р. (520 + 530 + 540), (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Показує кількість обертів кредиторської заборгованості за звітний період або швидкість обертання комерційного кредиту, наданого постачальниками (замовниками). Нормативне значення – збільшення.

 

Тривалість одного обороту запасів:

 

= (2.15)

= 360 : коефіцієнт оборотності запасів.

 

Показує середній період обертання запасів.

 

 

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості (середній період погашення дебіторської заборгованості):

 

= (2.16)

= 360 : коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

 

Нормативне значення – зменшення.

 

Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості (середній період погашення кредиторської заборгованості):

 

= (2.17)

= 360 : коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

 

Нормативне значення – зменшення.

 

 

2.1.4 Аналіз рентабельності підприємства

 

Показники рентабельності (прибутковості) показують, наскільки прибуткова (дохідна) діяльність підприємства. Розраховують різні варіанти показників рентабельності.

 

Рентабельність активів (ROA):

 

(2.18)

ф. 2, р. 220 : ф. 1, р. 280 (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Показує прибутковість всіх коштів, вкладених у підприємство. Нормативне значення - >0 збільшення.

 

Рентабельність власного капіталу (ROЕ):

 

(2.19)

ф. 2, р. 220 : ф. 1, р. 380 (гр. 3 + гр. 4) : 2

 

Характеризує прибутковість акціонерного капіталу. Нормативне значення - >0 збільшення.

 

Рентабельність реалізації:

 

(2.20)

ф. 2, р. 220 : ф. 2, р. 035

 

Характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства. Нормативне значення - >0 збільшення.

 

Рентабельність продукції:

 

(2.21)

ф. 2, р. 100 : ф. 2, р. 040 + 070 + 080

 

Характеризує прибутковість основної діяльності підприємства. Нормативне значення - >0 збільшення.

 

 

2.2 Нормалізація бухгалтерської звітності

 

Корегування фінансових звітів підприємства, назване “нормалізацією”, перетворює бухгалтерську інформацію в значення, що показують дійсні економічні результати і фінансове положення підприємства. Нормалізація проводиться шляхом проведення корегувань на залишкову вартість, виробничі запаси, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) і кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги для поліпшення фінансово-економічного стану підприємства.

Інвентаризація – періодичний переоблік наявного майна, товарів на підприємстві з метою перевірки їх наявності і збереження, а також встановлення їх відповідності відомостям обліку матеріальних цінностей.

 

Процедури нормалізації бухгалтерської звітності:

 

1. Корегування бухгалтерського балансу:

а) залишкова вартість основних засобів зменшується на суму недіючих активів, а також на суму списання морально застарілих основних засобів після проведення переоцінки;

б) сума запасів зменшується відповідно до даних інвентаризації запасів на складі підприємства.

2. Коректування звіту про фінансові результати:

а) сума операційних доходів збільшується на суму реалізації списаних основних засобів, сума операційних витрат збільшується на суму витрат на вибуття основних засобів.

 

2.3 Розрахунок адекватної ставки капіталізації

 

Ставка капіталізації прибутку виводиться із ставки дисконтування шляхом віднімання очікуваних середньорічних темпів зростання прибутку. Тому для одного і того ж підприємства ставка капіталізації звичайно менше ставки дисконтування. З математичної точки зору ставка капіталізації – це дільник, який застосовується для перетворення величини прибутку за один період в показник вартості. Так, щоб визначити адекватну ставку капіталізації прибутку необхідно розрахувати відповідну ставку дисконтування, використовуючи метод кумулятивної побудови.

Кумулятивний метод заснований на передумові, що вживана ставка дисконтування (а отже, у ряді випадків і коефіцієнт капіталізації) складена з ряду чинників ризику, які в сукупності представляють характеристику загального прибутку, який потрібен для компенсації сукупного ризику при оцінці підприємства.

 

Пояснення до розрахунку ставки капіталізації.

 

Як безризикова ставка доходу на капітал вибрана ставка по валютних депозитах. Безризикова ставка доходу на капітал відображає гарантований дохід, який може бути одержаний від інвестицій з низьким рівнем ризику.

Середня надбавка для підприємств за розмір складає від 2 до 6%. Вона визначається таким чином: порівнюються підприємства аналоги, що працюють в галузі. Якщо, наприклад, підприємство має менший розмір, це означає, що воно може в перспективі мати більший рівень прибутковості, а отже, для нього потрібна вища надбавка за ризик.

Визначаючи надбавку на галузевий ризик, враховуємо чи працює підприємство у сфері високих технологій зв'язку і наскільки висока його конкуренція.

Визначаючи надбавку за фінансовий ризик, враховуємо які показники ліквідності і оборотності при істотній залежності від позикового капіталу має підприємство після нормалізації балансу і звіту про фінансові показники (якщо дані показники не дуже хороші, то надбавку за фінансовий ризик виберемо у розмірі 5%; якщо дані показники хороші, то надбавку за фінансовий ризик виберемо в розмірі < 5%).

Визначаючи надбавку за ризик диверсифікації діяльності, враховуємо чи має підприємство достатньо широку диверсифікацію продукції і наскільки воно залежить від державних замовників в особі міністерств і відомств, що, втім, забезпечує на сьогодні практично 100% завантаження виробничих потужностей і фахівців.

Визначаючи надбавку на ризик компетентності менеджменту, враховуємо, яка адміністрація підприємства (чи є висококваліфіковані менеджери і молоді управлінські кадри).

Середній темп приросту чистого прибутку розраховується на основі прогнозу діяльності підприємства на етапі збору інформації і є частиною бізнес-плану підприємства.

 

2.4 Оцінка економічного потенціалу регіону

 

Методика оцінки економічного потенціалу регіону, що ґрунтується на зіставленні аналізованого і базового періодів економічного стану, дає змогу кількісне визначити рівень розвитку продуктивних сил через досягнутий ними ступінь використання ресурсів, пріоритетні напрями господарської діяльності стосовно регіонів, галузей, товарних груп під час розрахунку потенціалів на основі наявних ресурсів.

Для оцінювання потенціалу регіонів в загальному випадку використовуються такі вихідні дані: в і-му регіоні (і = 1, 2, …) виробляються j найменувань товарів (j = 1, 2, … m), які можуть бути об`єднані в n товарних груп (n = 1, 2, …). Якщо обсяг виробництва товару j у поточному (аналізованому) періоді для регіону позначити як Koij, а в базовому (обраному для порівняння) – Kbij, то оцінити потенціал регіону за обсягами виробництва товарів можна відповідно до викладеної методики.

1. Визначають потенціал регіону за обсягами виробництва товарів:

, (2.22)

де - обсяг виробництва j- го товару в і-тому регіоні у звітному році;

- обсяг виробництва j- го товару в і-тому регіоні в базовому році.

 

2. Визначають потенціал регіону за товарними групами:

, (2.23)

де m – кількість товарів в групах.

 

3. Потенціал регіону

, (2.24)

де n – кількість товарних груп.

 

Як базовий можна прийняти будь-який період. Поетапна методика розрахунку дає змогу оцінити потенціал різних рівнів господарювання. Підприємство, оцінивши потенціал виробництва щодо j-го товару у відносних величинах, після маркетингових досліджень, тобто з огляду на кон`юнктуру ринку, визначає можливість зростання обсягів продажів в абсолютному вираженні й обсягів доходу – в грошовому. Так обчислюються вагові коефіцієнти кожного j-го товару групи 1, 2,… m та кожної групи товарів n. Подібний аналіз дасть змогу підприємству вирішити проблему пріоритетів у використанні потенціалу. На рівні регіону прогнози розвитку підприємств стають інформаційною базою для прийняття цільових програм. Таким чином, методика, забезпечуючи кількісну оцінку потенціалу, підвищує обґрунтованість управлінських рішень, потрібних для індикативного планування.

Приклад розрахунку потенціалу економіки м. Севастополя у 2008 році.

 

Таблиця 2.1 ― Потенціал економіки м. Севастополя за групами товарів у 2009р. (%)

 

Територія (область, регіон) Kij Kim Kij Kim Kin
м. Севастополь

 

У відношенні до розглянутих груп продовольчих і непродовольчих товарів відбулося природне скорочення ринків збуту після 1991 р., проте з урахуванням специфіки розглянутих товарів обсяги цього скорочення не повинні були перевищити 25-35%.

Стосовно групи продовольчих товарів у м. Севастополі спромоглися зберегти виробництво хліба та хлібобулочних виробів (Kij = 36), але не зберегли виробництво борошна (Kij = 95).

Що стосується групи непродовольчих товарів, то у м. Севастополі не спромоглися зберегти виробництва у галузі легкої промисловості, тобто у даному регіоні ресурси були використані мінімально (Kim = 96).

Аналіз показав, що у даному регіоні не вдалося зберегти виробничі можливості й оптимально використати наявні ресурси.

Потенціал м. Севастополя за обсягами виробництва товарів у 2008 році складає 82%, а це означає, що не використано 82% потенціалу регіону. Це можна пояснити впливом як об`єктивних умов перехідного періоду, так і суб`єктивних факторів, пов`язаних зі зміною форм власності і освоєнням методів ринкового господарювання.

Оцінка потенціалу регіону стосовно широкого кола товарів дозволяє виявити пріоритетні напрями господарської діяльності.


 

3.Варіанти завдань до виконання розрахунково-графічної роботи

3.1 Теоретичні питання до розрахунково-графічної роботи

 

1. Загальна характеристика потенціалу підприємства. Визначення.

2. Структура потенціалу. Рівні потенціалу.

3. Моделі потенціалу підприємств.

4. Методичні основи формування потенціалу підприємства.

5. Особливості формування потенціалу підприємства залежно від специфіки підприємницької діяльності.

6. Основні чинники і передумови формування і розвитку потенціалу підприємства.

7. Виробничий потенціал підприємства.

8. Економічна оцінка виробничого потенціалу підприємства.

9. Фінансовий потенціал підприємства.

10. Інноваційний потенціал підприємства і його оцінка.

11. Інвестиційний потенціал підприємства.

12. Кадровий потенціал підприємства: формування і оцінка.

13. Методи оцінки кадрового потенціалу підприємства.

14. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах.

15. Трудовий потенціал підприємства і його оцінка.

16. Методика оцінки трудового потенціалу підприємства.

17. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства.

18. Основи управління трудовим потенціалом підприємства.

19. Ресурсний потенціал підприємства.

20. Методи економічної оцінки трудового потенціалу.

21. Соціально-економічний потенціал.

22. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства і її рівні.

23. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

24. Моделі оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

25. Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі і сфера використання.

26. Економічна оцінка потенціалу підприємства.

27. Поняття вартості і її види.

28. Принципи і основні етапи оцінки потенціалу.

29. Методи оцінки вартості підприємства.

30. Основні особливості оцінки вартості підприємства.

31. Методологія визначення вартості потенціалу підприємства.

32. Прибутковий підхід до оцінки вартості підприємства.

33. Метод капіталізації чистого прибутку.

34. Метод надмірного доходу (прибули).

35. Метод дисконтованого грошового потоку.

36. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства.

37. Метод вартості чистих активів.

38. Метод ліквідаційної вартості.

39. Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства.

40. Метод ринкової привабливості підприємства.

41. Результатна оцінка потенціалу підприємства.

42. Характеристика майнового підходу до оцінки підприємств.

43. Чинники, що впливають на оцінку вартості підприємства.

44. Методи оцінки бізнесу. Прибутковий метод.

45. Методи оцінки бізнесу. Витратний метод.

46. Методи оцінки бізнесу. Порівняльний метод (аналогів), або ринковий.

47. Характеристика сучасних методів оцінки бізнесу підприємства.

48. Метод дисконтування грошових потоків.

49. Метод капіталізації доходів.

50. Оцінка вартості земельних ділянок.

51. Оцінка вартості будівель і споруд.

52. Методи оцінки майна підприємств.

53. Принципи оцінки нерухомості.

54. Оцінка ринкової вартості машин і устаткування.

55. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства.

56. Оцінка вартості нематеріальних активів.

57. Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства.

 

 

Визначення фінансового потенціалу підприємства на підставі даних фінансового звіту

 

3.2.1. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства за даними його бухгалтерських балансів і звітів про фінансові результати

 

Дані бухгалтерських балансів і звітів про фінансові результати для кожного студента індивідуальні.

Розрахувати наступні фінансові коефіцієнти:

- коефіцієнти ліквідності підприємства;

- коефіцієнти фінансової стійкості підприємства;

- коефіцієнти ділової активності підприємства;

- коефіцієнти рентабельності підприємства;

 

Розрахунок показників привести в таблицю 1.

 

3.2.2. Нормалізація балансу підприємства на підставі проведеної інвентаризації

 

Представити баланс підприємства у вигляді нормалізованого на підставі проведеної інвентаризації.

 

В результаті інвентаризації виявлено:

 

По активу:

1) невиробничі фонди – -16%;

2) виробничі запаси – -3%.

По пасиву:

1) нерозподілений прибуток;

2) кредиторська заборгованість.

 

Інвентаризація по пасиву проводиться студентом самостійно.

По звіту:

1) операційні доходи – +7%;

2) операційні витрати – +3%.

 

3.2.3. Зміна фінансових коефіцієнтів

Таблиця 3.1– Зміна фінансових коефіцієнтів

 

№ п/п Найменування коефіцієнта Значення до нормалізації Значення після нормалізації
     
     
     
     
       

 

3.2.4. Прогноз основних економічних результатів

 

Представити прогноз основних економічних результатів підприємства на 2012 – 2016 рр. (таблиця 3.2).

 

Таблиця 3.2 – Прогноз основних економічних результатів, тис.грн.

 

№ п/п Напрями інвестицій і грошових коштів Рік Разом
Виручка від реалізації основної продукції + 50% +10% +10% +10% +10%  
Витрати на виробництво +50% +10% +10% +10% +10%  
Валовий прибуток            
Прибуток від іншої реалізації +25% +5% +5% +5% +3%  
Прибуток від внереалізаційних операцій +20% +6% +6% +6% +6%  
Балансовий прибуток            
Податок на прибуток            
Чистий прибуток            

 

Ґрунтуючись на даних таблиці 2, вибрати величину прибутку, яка буде капіталізована.

 

3.2.5. Розрахунок ставки капіталізації методом кумулятивної побудови

 

Таблиця 3.3 – Розрахунок ставки капіталізації чистого прибутку.

 

№ п/п Етапи визначення ставки капіталізації Значення, %
Безризикова ставка доходу на капітал  
Надбавка на ризик за розмір підприємства  
Інші чинники ризику: · галузевий ризик · фінансовий ризик · диверсифікація діяльності · компетенція менеджменту  
Ставка дисконтування для чистого прибутку  
Середній темп приросту чистого прибутку  
Коефіцієнт капіталізації чистого прибутку  

 

3.2.6. Визначення величини вартості підприємства

 

Вартість підприємства = Чистий прибуток / Ставка капіталізації

 

Висновки. У цьому розділі необхідно проаналізувати отримані результати, обґрунтувати отриману прибутковість чи збитковість підприємства. У випадку збитковості запропонувати заходи щодо виходу з цього становища.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.