Розрахувати установку штучної загальнообмінної вентиляції для виробничого приміщення із n апаратами циліндричної форми (табл. 2.1), а також місцеву витяжну вентиляційну установку для завантажувального отвору (табл. 2.2).
Розрахунок виконують у наступній послідовності.
1. Визначити об’єм одного апарата та їх сумарний об’єм Va.
2. Визначити валовий викид шкідливої речовини (кг· год–1) за формулою
,
де η – коефіцієнт запасу; у залежності від стану обладнання приймають 1¸2;
С – коефіцієнт, який визначає залежність витоку шкідливої речовини від тиску всередині апарата:
Тиск, МПа
< 0,2
0,2
0,7
1,7
4,1
16,1
40,1
С
0,121
0,166
0,182
0,189
0,252
0,288
0,297
М – молекулярна маса шкідливої речовини;
Т – абсолютна температура середовища в апараті, К;
Va – сумарний об’єм апаратів, м3.
3. Розрахувати потрібну величину об’ємної швидкості повітрообміну
(м3· год–1):
.
4. Вибрати із каталога один або декілька вентиляторів, щоб їх загальна продуктивність перевищувала розрахункову об’ємну швидкість повітрообміну:
.
5. Вказати тип, номер та продуктивність вибраних вентиляторів для установки загальнообмінної вентиляції.
6. Визначити геометричні розміри повітрозаборного пристрою місцевої вентиляційної установки:
А = а + 0,8 h;
B = b + 0,8 h;
D = d + 0,8 h;
де a, b, d – довжина, ширина або діаметр завантажувального отвору, м;
h – відстань від отвору до повітрозаборного пристрою, м.
7. Визначити величину лінійної швидкості повітря (м∙с–1) у повітрообмінному пристрої зворотно пропорційно величині класу шкідливості речовини:
V = 0,5 ¸ 1,2.
8. Розрахувати потрібну величину об’ємної швидкості відбору повітря
(м3∙год –1):
W = S∙V∙3600.
де S – площа нижнього перерізу повітрозаборного пристрою, м2.
9. Вибрати вентилятор із каталогу (табл. 2.3) та визначити необхідну кількість вентиляторів.