Реферат – короткий виклад змісту першоджерела (книги, статті, неопублікованих матеріалів) або результатів науково-дослідних робіт. У ньому повинні знайти відбиття рівень вивченості теми, бачення проблемних площин, уміння аналізувати й представляти різні погляди на проблему, формулювати висновки й пропозиції щодо можливого розв’язання проблеми, а також навички роботи з літературними джерелами. Реферат свідчить про інформаційну культуру, інтелектуальний рівень, креативність та творчий потенціал виконавця.
Обсяг реферату має становити від 8 до 12 сторінок формату А-4 (стандарт ВАК України).
Загальні вимоги до реферату: точність й об'єктивність у передачі інформації з літературного джерела, основної думки автора; повнота розкриття теми реферату; доступність й ясність викладення матеріалу; можливість скласти уявлення: а) про думку автора першоджерела щодо аналізованого питання; б) про думку автора реферату з цього самого питання.
Отже, реферат повинен містити й концепцію авторів літературних джерел і концепцію автора реферату.
Структурно реферат складається з таких частин:
1. План
2. Вступ. Обґрунтування теми (актуальність, теоретична й практична значимість). Мета й завдання роботи.
3. Огляд літературних джерел з аналізом і критичною оцінкою автора реферату (позитивні сторони й спірні погляди авторів аналізованих джерел).
4. Формулювання власного погляду на розглянуту проблему.
5. Висновки.
6. Література.
Реферат може містити додатки у вигляді анкет, схем, діаграм тощо. На розсуд автора в рефераті можуть бути розроблені окремі тематичні розділи, параграфи тощо, у яких аналізується відповідна література. Наразі кожний розділ має містити висновки та бути логічно пов’язаним із наступним розділом.
Загальні висновки наприкінці реферату є сумою висновків окремих розділів.
Список літератури, за якою підготовлено реферат, має істотне значення, оскільки відбиває ступінь розробленості теми в літературі.
Список літератури складають за одним із трьох принципів: 1) за алфавітом авторів або назв статей; 2) у хронологічному порядку; 3) у порядку цитування джерел.
Загальні правила бібліографічного опису передбачають необхідний мінімум відомостей, що дозволяє безпомилково відшукати книгу або статтю. Обов'язковими елементами опису є: прізвище автора, заголовок, підзаголовні дані, вихідні дані (місце видання, найменування друкарні, рік видання, сторінки).
Теми рефератів
1. Феномен мотивації. Основні проблеми психології мотивації. 2. Детермінація, регуляція і мотивація людської діяльності. Проблема детермінізму в психології мотивації. Поняття мотиваційної регуляції. 3. Види та рівні мотиваційних процесів. Три рівня мотивації: джерела спонукання, детермінанти вибору спрямованості діяльності та регулятори стійкості спрямованості діяльності на мотив.
4. Поняття «потреба», «мотив», «мотивація», суперечності в їх розумінні різними авторами. 5. Психологія мотивації, її співвідношення з іншими областями загальної психології та тенденції розвитку в ХХ столітті.
6. Мотивація тварин і мотивація людини, їх фундаментальні відмінності. Біологічні механізми мотивації, їх розвиток в філогенезі. Поняття інстинкту, критика біологізації людської мотивації. Теорія У.Макдауголла. 7. Поняття неспецифічної енергії потягу і її онтогенетичних трансформацій. Психодинамический варіант. Теорії Фрейда і Юнга.
8. Проективна діагностика мотивації. Бихевиористский варіант. Експериментальні дослідження обумовлення і підкріплення в біхевіоризмі
9. Самоактуалізація як пояснювальний принцип, його розвиток і критика. Поняття потреби. Теорія базових потреб А.Маслоу. Інші диспозиційні концепції (теорії внутрішніх причин поведінки). Проблема класифікації потреб
10. Теорії відносин зі світом як джерела мотивації. Теорія потреб Г.Мюррея. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма, теорія потреб і регуляції поведінки Жозефа Нюттена. Метод мотиваційної індукції. 11. Смислоцільві уявлення про джерела людської мотивації. Індивідуальна психологія А. Адлера. Логотерапія В.Франкла. Теорія метамотивации А.Маслоу. Сучасні концепції цільових детермінант діяльності. 12. Проблема надіндівідуальних джерел мотивації. Цінності, їх співвідношення з потребами. Засвоєння цінностей у соціогенезі.
13. Загальне уявлення про ситуативні трансформації і ситуативний розвиток мотивації. Функціональна автономія мотивів.
14. Теорії ситуативного розвитку мотивації. Теорії научіння. Теорії взаємодії змінних. Теорія поля К. Левіна. 15. Когнітивні механізми ситуативних трансформацій мотивів. Когнітивний дисонанс, каузальна атрибуція, очікування і привабливість в структурі мотивації. Тимчасова перспектива. 16. Діяльнісний підхід до мотивації в школі А. Н. Леонтьєва. Загальна характеристика потреб і мотивів. Опредметнення потреб та інші механізми їх перетворення. Види і функції мотивів. 17. Особистісний сенс і смислова регуляція діяльності. Сенс мотиву як джерело його спонукальної сили. 18. Мотиви і свідомість. Поняття мети. Цілепокладання та конфлікт. Життєві цілі та особистісні стремдленія. 19. Поняття установки, механізми настановної регуляції діяльності. Теорія установки Д.Н.Узнадзе. Динамічний підхід до аналізу діяльності.
20. Формування і розвиток мотивації людини в онтогенезі. Шляхи усвідомлення мотивів. Поняття провідної діяльності. Психологічні основи виховання. 21. Методи вивчення мотивації людини і тварин. 22. Мотивація досягнення, підходи до її вивчення. 23. Вивчення окремих видів мотивації. Потреба в спілкуванні і мотивація аффіляціі.
24. Мотивація влади. Мотивація надання допомоги. Мотивація ассоціальної поведінки. Мотивація навчання. 25. Вплив мотивації на діяльність. Закон Іеркса-Додсона