Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Наукові підходи у бібліотекознавстві. Їх характеристика



 

Складність, багатоаспектність предмета призводить до того, що в бібліотекознавчих дослідженнях зростає необхідність у застосуванні об’єктивних наукових підходів та методичних засобів.

Однією з найважливіших проблем розвитку сучасної культурної сфери є подолання кризи, яка спостерігається у діяльності бібліотек. Вихід із кризи уявляється можливим за умови вироблення науково-обгрунтованої стратегії розвитку бібліотек та їх діяльності, подальшої розробки теоретичних підвалин.

Причини актуалізації наукових бібліотечних досліджень криються не тільки у кризовому стані цієї сфери, але й у формуванні внутрішніх тенденцій бібліотечної науки і практики. Однією з таких тенденцій виступає поєднання різних галузей бібліотекознавчих досліджень, прагнення вийти за межі усталених стереотипів у доборі методів пізнання і трактування отриманих результатів.

Крім того, бібліотекознавство розвивалося у контексті наукових установлень, які сформувалися у середині XIX ст., коли рукописні або друковані документи ф а істотно склали основу передачі інформаційного знання.

З цього часу також набирає силу диференціація в бібліотечній сфері, яка поступово призвела до ізольованості сформованих дисциплін бібліотечно- бібліографічного циклу і що пізніше, з середини 50-х років, спричинило постулювання їхньої самостійності. Це було однією з внутрішніх причин гальмування соціально-комунікативного знання і перешкоджало виробленню загальної картини і загальних фундаментальних понять бібліотекознавства. Це позначилося і на організаційних формах і підготовці кадрів, обумовило об’єктивну обмеженість професійного світогляду.

Докуметальна і психолого-педагогічна орієнтація бібліотекознавства

останнє десятиріччя поповнилася новими пізнавальними засобами через застосування системного, структурного, функціонального підходів, моделювання і використання математичного апарату. Однак, довгий час не вдавалося знайти засіб для дослідження зв’язків і відносин, які складають сутність бібліотечних процесів.

Кризу в діяльності бібліотек, яка до недавнього часу мала глобальний характер, можна визначити як структурну кризу, яка полягає у відсутності, незначної прояві або руйнуванні системоутворюючих чинників на рівні теорій бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики, архівознавства, музеєзнавства та їх практичного втілення.

Разом з тим, все більше відчувається необхідність у пошуку загального фундаментального синтезу знань в цих сферах. Це стало предметом вивчення і дискусій у зарубіжному і радянському суспільстві в 70-ті — початку 80-х років.

В наш час широкий синтез знань, який охопив різні галузі соціально- комунікативної сфери, потребує не тільки інтеграційної, але й концептуальної єдності під егідою фундаментальної науки. Це необхідно також для вирішення багатопланових проблем, оптимізації і передачі соціальної інформації в суспільстві.

Фундаментальність соціально-інформаційних знань набуває загального статусу, стає основою світоглядного розуміння обігу інформації н суспільстві.

Теорія бібліотечної діяльності стає, таким чином, підсистемою теорії більш

високого рівня, що має велике значення не тільки для розвитку теорії формування професійного світогляду на цій основі, але й для вирішення питань з підготовки кадрів і організаційно-функціонального входження бібліотек в інфраструктуру суспільства, а, отже, і для управляння в цій сфері.

Можна дійти висновку, що цікавість до теорії методологічної частини сьогодні зростає в умовах посилення вимог до задоволення практичних завдань, які висуває інформатизація суспільства.

Зближення бібліотек і різних інформаційних служб відбувається на соціальне замовлення користувачів інформації, закріпленої на різноманітних носіях. Недостатній рівень їх взаємодії знижує загальну ефективність поширення знань в суспільстві. Відбувається формування бібліотеки нової формації.

Невдачі інформаційної науки примушують спеціалістів постійно повертатися до бібліотеки, що підтверджується досвідом зарубіжного бібліотекознавства, інформатики та практики організації діяльності бібліотек. Стає поширеним погляд на бібліотеку як на заклад, що моделює зростання знань, який прискорює історичний прогрес доступними на сьогодні засобами. Вони відбивають зростання знань, зберігаючи записи історії. Реалізуються ці напрями досліджень у межах інформаційного підходу. Його методологія заснована категорії «інформація». Відображенням теоретичних пошуків у цьому напрямі стали дослідження бібліотечної та інформаційної сфер діяльності, інтегративні тенденції, які явно простежувалися в процесі інформаційного обслуговування під впливом використання нових інформаційних технологій.

Плідним, на наш погляд, може стати вивчення відносин, особливостей явищ бібліотечної сфери в аспекті соціального контексту, який є пізнавальним конструктом соціокультурного підходу. Його використання забезпечує опис механізму зв’язків бібліотеки. БСІ та суспільства, бібліотечної практики та бібліотечного утворення, бібліотеки та соціокомунікативного середовища та ін.

Соціокультурні засоби дозволяють подолати обмеженість організаційно- установчого та структурно-функціонального підходів. Він дозволяє вивчити історію виникнення, становлення й розвитку бібліотечної практики.

Бібліотека за своєю природою є не лише елементом соціальних комунікацій, а й важливим соціокультурним феноменом людської цивілізації. У зв’язку з цим видається доречним використання гуманітарного підходу. Засоби гуманітарного пізнання (герменевтичні, діалогічні, актуалізуючі) використовуються не лише в історичному плані, а й для вивчення сучасної бібліотечної установи та її оточення. Опора на гуманітарний підхід створює передумови для вирішення таких важливих питань теорії й практики як соціальна поведінка бібліотеки та бібліотечної системи, генезис бібліотечного соціального інституту, соціальні функції бібліотек.

Історичний підхід в бібліотекознавчих дослідженнях обумовлений завданням реконструкції діяльності у бібліотечній сфері з часу її виникнення до найбільш розвинутих форм.

Діяльність у бібліотеці може також розглядатися як «плід» історичного розвитку певних зразків та еталонів, діяльнісний підхід через призму суттєвих елементів «мета-засіб-результат» (діяльності) дозволяє розглядати загальні властивості та закони розвитку й трансформації діяльності у бібліотечній сфері. Результати його застосування дають підстави визначити суб’єктом соціальної діяльності - бібліотеку, носієм діяльності - бібліотечного фахівця.

Необхідним елементом пізнання у всіх сферах людської діяльності став системний підхід. Використання його в бібліотекознавстві обумовлено рівнем розвитку об’єкта - БСІ та зв’язками останнього з іншими об’єктами (системою соціальних комунікацій та ін.). Він забезпечує можливості пов’язувати компонентно-структурні, факторні й генетично-прогностичні аспекти досліджень в бібліотекознавстві.

Модельний підхід спрямований на практичне або теоретичне опосередковане оперування об’єктами в бібліотекознавчих дослідженнях. Згідно з досягнутим розумінням моделювання, у пошуковому пізнанні використовується безпосередньо не сам об’єкт, що досліджується, а певна проміжна допоміжна система (природна чи штучна), яка перебуває у деякій об’єктивній відповідності з об’єктом, що нас цікавить.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.