Золотим фондом кожної держави, її стратегічними ресурсами у цивілізованому світі прийнято вважати водні ресурси. Тому використання і охорона водних ресурсів має велике суспільно – економічне значення. Крім наявності води, надзвичайно важлива її якість. Від стоку води на 60% залежить здоров‘я кожного громадянина. Від хвороб, зумовлених водним чинником, у світі потерпає 2 млрд. людей, а 2 млн. дітей щороку від них помирають.
Ресурси поверхневих і підземних вод є основою розвитку як різних галузей народного господарства, так і, в цілому, окремих районів. Від водних ресурсів залежить забезпеченість жителів міст і селищ якісною питною водою, благоустрій житла, зріст міського населення, продуктивність тварин.
На сучасному етапі розвитку суспільства все більше зростає антропогенне навантаження на водні об‘єкти , що в багатьох випадках зумовлює їх деградацію і від‘ємні екологічні явища: погіршується якість води та зменшується її запас, зникають малі річки, переосушуються. Засолюються або заболочуються прилеглі землі, змінюється рослинний світ.
Знання цих явищ повинні гуртуватись на закономірностях, які вивчаються в ряді курсів природознавчих та технічних дисциплін. Це, насамперед, гідрологія, біохімія, регулювання стоку, водопостачання і водовідведення,загальна екологія. Підтримання водних ресурсів у відповідному стані неможливе без знання правових основ водного законодавства і технологій економного використання природних вод та очищення забруднених. Немаловажне значення в підготовці інженера – еколога є вміння організувати контроль за станом водних джерел, якістю стічних вод, ефективністю очищення стоків очисними спорудами міста або підприємства.
Інженер-еколог повинен мати такий рівень знань, який би дозволив йому розробляти і впроваджувати програми екологічно – безпечного використання водних ресурсів, які б інтегрували у собі відомості про сучасний стан водних джерел, перспективи розвитку водного господарства і регіону в цілому. А також методи управління водним господарством з допомогою комп‘ютерної техніки.
ГІДРОМЕТРИЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ І РОЗРАХУНКИ
Гідрометричні спостереження є основою всіх подальших гідрологічних та інженерно – гідрологічних розрахунків. Від їх кількості і якості залежить точність, надійність і достовірність одержаних формул та інших розрахункових залежностей для визначення розмірів гідротехнічних споруд.
Спостереження організуються гідрометричною службою на річках, озерах та водосховищах. Вибір річки і місця розміщення водомірних гідрометричних постів визначається як розмірами цих водних об‘єктів, так і репрезентативністю їх у водній системі будь – якого регіону. На великих річках створюються декілька водомірних постів, а на багатьох малих річках нема ні одного.
Програмою проведення гідрометричних робіт на посту передбачається вимірювання таких параметрів: рівні, площа поперечного перерізу русла, швидкість, витрати води і насосів, температура води. Крім того, можуть бути зафіксовані лати замерзання і скресання річки.
Вода рухається під дією сили тяжіння двома режимами: ламінарним і турбулентним.
Ламінарний рух – паралельноструменний рух, що більш характерно для підземних вод. В поверхневих потоках найчастіше спостерігається турбулентний, коли з часом в кожній точці змінюється швидкість як за величиною, так і за напрямком вода перемішується.
Вода у водотоках може рухатись рівномірно або нерівномірно, підземні потоки, в основному, рухаються рівномірно. В річках вода рухається нерівномірно. При цьому на різних ділянках однієї річки використовують такі умови:
де: і - швидкості відповідно на першій і другій ділянці річки, м/с;
і - площі поперечного перерізу відповідно на першій і другій ділянці річки, м