Джерела права інтелектуальної власності. 1. Конституція України від 28.06.1996р.

1. Конституція України від 28.06.1996р.

2. Про авторське право та суміжні права: Закон України від 11.07.2001р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №43. — Ст.214

3. Про видавничу справу: Закон України від 05.06.97р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №32. — Ст.206

4. Про кінематографію: Закон України від 13.01.98р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №22. — Ст.114.

5. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №33. — Ст.345.

6. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 1.06.2000р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №8. — Ст.37.

7. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №7. — Ст.36.

8. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №8. — Ст.36.

9. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм: Закон України від 23.03.2000р .// Інтелектуальна власність. – 2001. – № 4.

10. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №10. — Ст.43.

11. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір: Постанова КМУ від 27.12.2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52 – Ст. 2369.

12. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав: Постанова КМУ від 18.01.2003р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4 – Ст. 129.

13. Права інтелектуальної власності в Україні: Авторське право // Збірник систематизованого законодавства. — 2004. — №10.

Тема 3.

Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності

1. Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар.

2. Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності.

3. Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності.

4. Управління правами інтелектуальної власності.

Задача 1

Колектив авторів уклав договір з видавництвом про видання підручника з фізики. Видавництво виконало велику роботу з підготовки підручника до видання, виплатило авторам 60% винагороди. Але через відсутність коштів видання підручника було передано іншому приватному підприємству. Автори встановили, що рукопис другим видавництвом був загублений.

Коли рукопис знайшовся, з’ясувалось, що главу, яку написав автор, котрий помер, було замінено на главу, підготовлену іншою особою без згоди спадкоємців померлого, за погодженням з колективом авторів підручника.

Авторів цікавлять питання:

§ чи мало право видавництво без згоди передати видання підручника іншому видавництву;

§ до кого вони можуть пред’явити вимоги у зв’язку з втратою рукопису;

§ як слід оцінити заміну глави, яка була написана померлим, на главу іншого автора?

Задача 2

Композитор разом з поетами створив кілька весільних та застільних пісень, які були виконані у концертному залі. Видавництво звернулося до авторів з пропозицією опублікувати ці пісні.

З ким повинен бути укладений договір, якщо видавництво має намір одночасно видати ноти з текстом, а також ноти і текст окремо?

Що треба вчинити, якщо в період підготовки договору один з авторів помре?

Які види співавторства передбачаються міжнародно-правовими актами?

Які права авторів переходять у спадщину і на який строк?

Задача 3

На замовлення телебачення П. і Г. здійснили переклад низки творів зарубіжних авторів на українську мову, що не охороняються. Між перекладачами і телебаченням виникла суперечка з приводу виплати винагороди й подальшого використання перекладів. Телебачення вважає, що оскільки перекладено неохоронювані твори, то й переклади є неохоронюваними. Крім того, взагалі викликає сумнів, що переклади можуть мати творчий характер. Тому телебачення погодилось розрахуватися з перекладачами як за виконану ними технічну роботу, тобто за договором підряду. У подальшому, на думку видавців, переклади підлягають вільному використанню і у крайньому разі на них може бути отримана ліцензія.

Перекладачі звернулися за консультацією.

Якою повинна бути консультація з цього питання? У чому полягала творча робота перекладачів відповідно до міжнародних конвенцій? Чи відбивається на охороні перекладу обставина, що він може бути створений з твору, що охороняються чи не охороняються?

За якою умовою може бути видана ліцензія на використання творів авторів?

Задача 3

Автори навчального посібника уклали договір з видавництвом, не вказавши в ньому строку його видання і строк дії договору. Через рік з дня передання видавництву рукопису автори поцікавилися, коли їх посібник буде видано. Не отримавши відповіді, вони передали посібник іншому видавництву, обумовивши строк його видання. Договір з першим видавництвом вони обіцяли розірвати. Коли автори повідомили видавництву про розірвання договору, воно відповіло їм, що оскільки строк у договорі не передбачений, це означає, що права на цей посібник передані видавництву назавжди, і автори посібника жодних авторських прав не мають.

Проаналізуйте ситуацію з позицій національних нормативних актів.

Хто має рацію в цьому спорі і як він повинен бути вирішений, якщо автори звернуться з позовом до суду? Які суттєві умови авторського договору? У чому полягають суттєві відмінності між авторським договором про передання виключних прав і невиключних прав?

Джерела права інтелектуальної власності:

1. Конституція України від 28.06.1996р.

2. Про кінематографію: Закон України від 13.01.98р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №22. — Ст.114.

3. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №33. — Ст.345.

4. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 1.06.2000р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №8. — Ст.37.

5. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №7. — Ст.36.

6. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №8. — Ст.36.

7. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм: Закон України від 23.03.2000р .// Інтелектуальна власність. – 2001. – № 4.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності: Закон України, 1 лютого 2004 р. // Голос України. — 2004. — 2 березня. — С. 8; Урядовий кур’єр. — 2004. — 2 березня. — С.12.

9. Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”: Закон України 1 червня 2000 р. // Голос України. — 2000. — 11 липня. — С. 4-7.

Тема 4.

Поиск по сайту: