При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, які наводяться в дипломній роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у праці [1]...", "... у працях [1—7]...".
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дипломній роботі.
Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад, [4, с. 35].
Зноски в кінці аркуша робити недоцільно.
Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "…подано на рис. 1.3".
На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.3".
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3", "див. рис. 1.3".
Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "...у формулі (1.2)".
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
Оформлення списку використаних джерел
Список літератури формується у такій послідовності:
1) Закони України, Укази Президента;
2) Постанови Уряду;
3) нормативні акти та інструкції міністерств і відомств, органів державного управління, місцевого самоврядування;
4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською та російською мовами;
5) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.
Літературні джерела (підручники, посібники, монографії, журнальні статті) наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами цих джерел.
Зразки оформлення бібліографічних джерел у списку літератури наведено в додатку Е.
Додатки
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
Посередині першого рядка сторінки друкують слово «Додаток» та літеру, що позначає його послідовність, наприклад, «Додаток В». Заголовок додатку друкують окремим рядком нижче симетрично відносно тексту маленькими літерами з великої літери.
Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.