Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СВІТИЛЬНИКИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

СВІТЛОВІ ПРИЛАДИ ДЛЯ МЕДИЦИНИ

Освітлення лікувально-профілактичних закладів здійснюється світлотехнічними виробами, що поділяються на чотири групи:

1) медичні СП (стаціонарні СП для освітлення операційного поля, медичні СП місцевого освітлення, медичні освітлювачі);

2) СП загального призначення (СП для лікувально-діагностичних приміщень, палат, місцевого освітлення);

3) світлолікувальна апаратура (УФ і теплові опромінювачі);

4) бактерицидні опромінювачі.

При виборі типу СП необхідно враховувати його відповідність санітарно-гігієнічним вимогам: обтічність форми, гладка поверхня, відсутність виступаючих частин, що сприяє осіданню пилу, наявність ущільнень, що виключають проникнення пилу всередину СП і її осідання на внутрішній поверхні розсіювача). Крім того, при виборі СП необхідно враховувати зручність обслуговування і експлуатації.

 

СВІТИЛЬНИКИ МЕДИЧНІ

 

Світильники медичні повинні відповідати вимогам ГОСТ 26368—90 «Світильники медичні. Загальні технічні вимоги і методи випробувань».

Класифікація:

За призначенням:

хірургічні (можуть мати спеціальні додаткові пристрої: підключення до блоку аварійного живлення, демонстрації або документування ходу операції (з теле-, відео-, фотоапаратурою), з елементами збільшувальної оптики, управління світловими потоками, з додатковими освітлювачами на світловодах, з вмонтованими хірургічними апаратами і т.п.);

гінекологічні;

стоматологічні;

оглядові.

За характером сприйманих механічних дій:

стаціонарні (С);

пересувні (П).

За регулюванням світлотехнічних характеристик:

регульовані (Р);

нерегульовані.

Регульований світильник — світильник, у якого можуть регулюватися в певних межах на робочій відстані освітленість і (або) розмір робочого поля.

Світлотехнічні характеристики—освітленість, опроміненість, розмір робочого поля.

Робоче поле світильника — частина освітленої світильником площі вимірювальної площини, обмежена кривою рівної освітленості зі встановленою освітленістю.

За кількістю блоків освітлення:

світильники з одним блоком освітлення;

світильники з двома і більш блоками освітлення.

Блок освітлення світильника — світлотехнічний вузол світильника, що має власну систему регулювання його просторового положення по відношенню до освітленого об'єкту.

 

 

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Світильники виготовляють відповідно до вимог стандарту ГОСТ 20790 і технічних умов на світильники конкретного типу, затвердженими в установленому порядку.

Перелік показників якості світильників:

1) Показники призначення:

- освітленість в центрі робочого поля;

- діапазон зміни освітленості;

- питома опроміненість робочого поля, Вт/клк м2

- освітленість на рівні очей пацієнта;

- робоче поле;

- діапазон зміни робочого поля;

- робоча віддаль;

- діапазон зміни робочої віддалі;

- кількість блоків;

- електротехнічні показники.

2) Показники надійності:

- напрацювання на відмову;

- середній термін служби;

- середній термін збережуваності;

- середній час відновлення.

3) Показники економічного використання матеріалів, енергії:

- споживана потужність;

- маса.

4) Показники стійкості до зовнішніх впливів:

- стійкість до кліматичних впливів при експлуатації;

- стійкість до кліматичних впливів при транспортуванні і зберіганні;

- стійкість до механічних впливів при експлуатації;

- стійкість до механічних впливів при транспортуванні;

- стійкість до засобів стерилізації і(або) дезинфекції.

5) Ергономічні показники:

- габаритні розміри:

- зусилля поворотів рухомих частин;

- зусилля переміщення пересувних світильників.

6) Показники безпеки:

- показники електробезпеки;

- перевищення температури органів управління над температурою навколишнього середовища.

 

Для місцевого освітлення операційних приміщень слід застосовувати спеціальні світильники. В рядових лікарнях використовуються стаціонарні світильники типу СРСА з регульованим освітленням і аварійним живленням. Джерелами світла в них служать лампи РН-12-50 (12 В, 50 Вт). Вихідний отвір кожного відбивача закривається теплозахисним фільтром і захисним склом. Напрям світлового потоку регулюється зміною кута нахилу всього світильника.

В операційних крупних спеціалізованих клінічних лікарень використовують стаціонарний світильник «Світло-15», який виготовляється в двох модифікаціях: з телевізійною установкою (тип Т) і без неї (тип БТ). Це універсальний хірургічний світильник, призначений для освітлення операційного поля при операціях. Він дозволяє також здійснювати фотографування операційного поля і люмінесцентну діагностику безпосередньо під час операції, а також знезараження операційного поля. Світильник з телевізійною установкою, крім того, дає можливість демонструвати хід операції по телебаченню. Освітленість, що створюється всередині круга діаметром 200 мм, при відстані світильника від операційного поля 1,2 м складає в середньому 25 клк з відхиленнями, що не перевищують ±10%. Ультрафіолетове випромінювання створюють дві ртутно-кварцові лампи надвисокого тиску СВД-120, які розташовані у фокусі таких же відбивачів, які використовуються в освітлювальній системі. Відбивачі забезпечені ультрафіолетовими фільтрами УФС-3. Корпус світильника може повертатися за допомогою електродвигуна і редуктора, керованих дистанційно, а також вручну.

Для застосування в малих операційних або для різних підсвічувань виготовляється пересувний світильник з аварійним живленням. Відбивач світильника має спеціальну форму для забезпечення безтіньового освітлення. Для зменшення нагріву операційного поля вихідний отвір світильника закривається спеціальним фільтром, що поглинає теплове випромінювання. Цей же світильник випускається без аварійного живлення.

 

Для гінекологічних операцій випускається пересувний світильник типу СГ-2 з двома відбивачами. Освітленість на відстані 1 м складає 5000 лк. Розроблений модернізований стаціонарний світильник типу «Світло-9р» з дев'ятьма відбивачами, що дозволяє регулювати (при відстані 1 м) як діаметр світлової плями від 100 до 300 мм, так і, відповідно, освітленість від 20 до 50 клк.

Зовнішня обробка всіх хірургічних операційних світильників допускає очищення їх звичайними дезинфекційними засобами.

 

Для операційних, розташованих в барокамерах, внаслідок їх крайньої специфічності і нечисленності немає світильників, що серійно виготовляються, тому у кожному окремому випадку питання доводиться вирішувати в індивідуальному порядку. Наприклад, у СП, розробленому Б.Бухманом, використана волоконна оптика, оскільки установка будь-якого джерела світла усередині барокамери неможлива. У світильнику застосовані гнучкі світловоди при винесених джерелах світла. У ввідному пристрої встановлено десять галогенних ламп розжарювання типу КИМ потужністю по 75 Вт в спеціальних проекційних апаратах. На операційному полі діаметром 200—250 мм освітленість складає близько 6500 лк.

 

Для місцевого освітлення в стоматологічному кабінеті використовують спеціальні світильники з галогенними лампами розжарювання, вбудовувані в стоматологічне крісло. Цей світильник створює в порожнині рота освітленість до 10 клк і має спеціальне пристосування для проглядання рентгенівських знімків. Окремо світильник встановлений бути не може.

 

Для спеціального освітлення при діагностиці деяких захворювань, а також при операції під збільшенням застосовується начільний освітлювач типу ОНВС-1 з волоконним світловодом. Прилад складається з освітлювача з волоконним світловодом і обруча з подушкою. Освітленість досліджуваного поля діаметром до 60 мм при відстані 300 мм складає близько 2000 лк.

 

 

Робоча відстань світильників (окрім стоматологічних) і діапазон її зміни для сві­тильників із змінною робочою відстанню встановлюють в інтервалі від 0,8 до 1,5 м. Ро­боча відстань стоматологічних світильників встановлюється в інтервалі від 0,7 до 1,0 м.

Для світильників з двома і більше блоками освітлення робоча відстань встановлюється для кожного блоку окремо.

Конкретні значення робочої відстані (для світильників з постійною робочою відстанню) встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Залежно від рівня максимальної освітленості світильники підрозділяють на класи, вказані в табл. 1.

Значення освітленості в центрі робочого поля і ступінь падіння освітленості (для регульованих світильників) встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу.

 

Найменування типів світильників Клас СП Найменування показника Значення показника, клк
Світильники хірургічні:   для проведення операцій вищої складності   для проведення операцій середньої складності   для проведення операцій малої складності і перев'язок                   Максимальна освітленість в центрі робочого поля, не менше   Те ж     Те ж                
Світильники гінекологічні Те ж
Світильники стоматологічні   На рівні очей пацієнта, не більше
Світильники оглядові Максимальна освітленість в центрі робочого поля, не менше

Примітка. Для світильників з декількома блоками освітлення клас світильника і освітленість в центрі робочого поля визначають сумою освітленостей окремих блоків.

 

Розмір робочого поля і діапазон його зміни (для регульованих світильників із змінним розміром робочого поля) за узгодженням із замовником вибирають з наступного діапазону:

- світильники хірургічні діаметром від 100 до 300 мм;

- світильники гінекологічні діаметром від 40 до 200 мм;

- світильники стоматологічні - еліпс з осями не менше 60х140 мм.

- світильники оглядові діаметром від 100 до 200 мм.

У світильниках, призначених для оториноларингології, для проктології, для огляду, опіків і т.п. розмір робочого поля допускається вибирати за межами діапазону 100-200 мм, встановленого в ТУ на світильники конкретного типу.

Питома опроміненість робочого поля, що створюється світильниками, повинна бути не більше 5,0 Вт/клк м2 (для стоматологічних СП допускається значення
10 Вт/клк м2)

 

ВИМОГИ ДО КОНСТРУКЦІЇ

Вимоги до органів управління — по ГОСТ 12.2.007.0.

Конструкція світильників повинна забезпечувати надійне кріплення знімних частин.

Конструкція шарнірів повинна забезпечувати освітлення наданим блоку положенням без додаткових фіксуючих пристосувань.

Обертання блоків освітлення навколо обох вертикальних осей механічної системи підвісу стаціонарних світильників не повинне бути обмежене стопорами і забезпечуватися ковзними струмопровідними контактами.

Сателітні блоки освітлення стаціонарних світильників повинні мати можливість переміщення при вертикальному положенні світлового отвору до висоти операційного столу. При цьому на рівні площини операційного столу повинен знаходитися центр блоку освітлення.

Органи управління (ручки) світильників, що стерилізуються, повинні бути знімними. Установку і знімання ручок слід проводити без застосування інструментів.

Вузол кріплення стаціонарних світильників повинен витримувати протягом 1 год статичне навантаження, рівне п'ятикратній масі світильника.

Позначення, написи і цифри на деталях світильників повинні бути чіткими.

Металеві і неметалеві неорганічні покриття повинні бути виконані по ГОСТ 9.301 і ГОСТ 9.306. Групи умов експлуатації по ГОСТ 9.303:

Л — для виконання УХЛ4.02;

С — для виконання 04.1.

Лакофарбові покриття зовнішніх поверхонь світильників повинні бути виконані по ГОСТ 9.032 і ГОСТ 9.401.

Групи умов експлуатації по ГОСТ 9.104: УХЛ4 — для виконання УХЛ4.2; 03 — для виконання 04.1.

Покриття зовнішніх поверхонь світильників — не нижче III класу.

Покриття підстави пересувних світильників — не нижче IV класу.

Світильники при експлуатації повинні бути стійкі до дії кліматичних чинників по ГОСТ 20790 для видів кліматичних випробувань УХЛ4.2 і 04.1. Допускається на вимогу замовника встановлювати інші кліматичні виконання.

Світильники при транспортуванні повинні бути справні після дії кліматичних чинників по ГОСТ 15150 для виду кліматичного виконання УХЛ4.2 за умовами зберігання 5 і для виду кліматичного виконання 04.1 за умовами зберігання 6. При зберіганні світильники повинні бути стійкі до дії кліматичних чинників по ГОСТ 15150 для умов зберігання 1.

Пересувні світильники при експлуатації повинні бути стійкі до механічних дій відповідно до вимог ГОСТ 20790 для групи 2.

Світильники повинні бути справні після механічних дій при транспортуванні відповідно до вимог ГОСТ 20790.

Середнє напрацювання на відмову повинно бути не менше 5000 год. Світильники по наслідках відмови відносяться до класу Б по ГОСТ 23256. Вихід з ладу електролампи і інтерференційних відбивачів світильника відмовою не є.

Середній термін служби світильника — не менше 8 років.

Середній термін збережуваності — не менше 5 років. Даний показник регламентується на вимогу замовника в ТУ на світильники конкретного типу.

Середній час відновлення працездатного стану за рахунок ЗІП повинен бути не більше 25 хв.

 

ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Світильники повинні бути виготовлені для електроживлення від зовнішнього джерела (мережі) змінного струму частотою 50 Гц і напруга 220 В при відхиленнях напруги до ±10% номінального значення. Допускається за узгодженням із замовником встановлювати іншу напругу електроживлення.

Світильники, призначені для експорту, слід виготовляти для електроживлення від зовнішнього джерела (мережі) змінного струму частотою 50 і 60 Гц напругою 220 В при відхиленнях напруги ±10%. Допускається розробка виробів, що живляться змінним струмом для однієї з вказаних частот.

Хірургічні світильники повинні мати можливість підключення до блоку аварійного живлення.

Вимоги до монтажу електричної частини — по нормативно-технічній документації, що діє, затвердженій в установленому порядку.

 

ВИМОГИ ДО ДЕЗИНФЕКЦІЇ І СТЕРИЛІЗАЦІЇ

Зовнішні поверхні світильників повинні бути стійкі до дезинфекції розчинами, передбаченими в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Знімні ручки світильників, що стерилізуються, повинні бути стійкі до стерилізації. Методи, засоби і режими стерилізації встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу.

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

По електробезпеці світильники повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.025 і виконуватися по ступеню захисту типу В. Клас захисту повинен бути встановлений в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Перевищення температури органів керування світильників над температурою навколишнього середовища повинне відповідати вимогам ГОСТ 20790.

Вимоги до маркування упаковки, транспортування і зберігання — по ГОСТ 20790.

Виріб при нормальній експлуатації не повинен перекидатися при нахилі на 10°. Якщо виріб перекидається при нахилі його на кут 10°, то він повинен задовольняти наступним вимогам:

- виріб не повинен перекидатися при нахилі його на кут 5° в будь-якому положенні нормальної експлуатації, виключаючи транспортування;

- на виробі повинен бути попереджувальний напис про допустимість транспортування тільки в певному положенні, яке повинне бути чітко вказане в інструкції з експлуатації або ілюстроване на самому виробі;

- у положенні, передбаченому для транспортування, виріб не повинен втрачати рівноваги при нахилі на кут 10°.

В експлуатаційній документації на пересувні хірургічні світильники при експлуатації в приміщенні повинні бути вказані правила, що виключають займання частин світильника (нагріта колба лампи, мережевий вимикач і ін.) вибухонебезпечних сумішей в зоні Г і М по ГОСТ 23986.

 

МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

Випробування світильників слід проводити по ГОСТ 20790 методами, встановленими в даному стандарті і технічних умовах на світильники конкретного типу.

Установку робочої відстані світильників слід проводити засобами вимірювання з межею допустимої похибки не більше ±2%. При установці робочої відстані слід враховувати висоту встановлюваних на вимірювальній площині вимірювальних засобів (робоча відстань повинна бути відповідно збільшена). Точку відліку від світильників до вимірювальної площини слід встановлювати в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Перевірку освітленості і розміру робочого поляслід проводити люксметром класу точності ненижче10, що калібрується разом з діафрагмою або люксметромз приймальною площадкою діаметром не більше 20 мм.

Перевірку освітленості від світильників (окрім стоматологічних) слід проводити за допомогою вимірювальної площини, що є плоским шаблоном, на якому позначені коло діаметром, рівним заданому розміру робочого поля, і центр цього кола. При випробуваннях світильник (блок освітлення) встановлюють щодо вимірювальної площини на робочій відстані так, щоб його оптична вісь була перпендикулярна до вимірювальної площини і проходила через центр кола.

Контроль освітленості і розмір робочого поля регульованих світильників слід проводити при крайніх значеннях діапазону, що регламентується.

Контроль освітленості і розміру робочого поля світильників з двома або більше блоками освітлення слід проводити вимірюванням вказаних характеристик для кожного блоку окремо.

Перевірку освітленості робочого поля слід проводити вимірюванням освітленості в центрі кола шаблону. Результати випробувань вважають позитивними, якщо максимальна освітленість не менше від заданої. Освітленість світильників з двома або більше блоками освітлення визначають по сумі освітленостей від кожного блоку окремо.

Для збільшення робочого поля світильників з трьома і більше блоками освітлення оптичні осі блоків можуть розташовуватися під кутом до нормалі вимірювальної площини. Методи перевірки робочого поля встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Перевірку розміру робочого поля слід проводити вимірюванням освітленості в центрі кола шаблону і по самому колу. Результати випробувань вважають позитивними, якщо освітленість по колу шаблону складає не менше 0,2 освітленості в центрі кола.

Перевірку освітленості ірозміру робочого поля стоматологічних світильників слід проводити за допомогою вимірювальної площини, що є плоским шаблоном, на якому позначені еліпс з осями 60x140 мм і пряма АВ, що імітують мінімальне робоче поле і рівень очей пацієнта відповідно.

При випробуваннях світильник встановлюють щодо вимірювальної площини на робочій відстані так, щоб його оптична вісь була перпендикулярна до вимірювальної площини іпроходила через центр еліпса О, а пряма АВ імітувала положення очей пацієнта.

Перевірку розмірів робочого поля і освітленості в центрі робочого поля проводять контролем освітленості по периметру еліпса і в його центрі люксметром.

Освітленість визначають в точках на осях еліпса (1—8), а також на прямій між точками А іВ.

Результат випробування вважають задовільним, якщо освітленість в точках на осях еліпса не менше 5000 лк, на прямій АВ — не більше 1000 лк, а освітленість в центрі — не менше 28 000 лк.

Перевірку освітленості на рівні очей пацієнта проводять контролем освітленості на прямій АВ за допомогою люксметра. Результати випробувань вважають позитивними, якщо освітленість в будь-якій точці прямої АВ (але не менше чим в трьох точках О, А і В) не більше 1000 лк.

Питому опроміненість робочого поля визначають як відношення значення виміряної опроміненості до значення виміряної освітленості в центрі робочого поля на робочій відстані. Контроль опроміненості проводять вимірювачами променевої енергії з допустимою похибкою не більше 15%. Контроль опроміненості може поєднуватися з випробуваннями по вимірюванню освітленості і розміру робочого поля.

Наявність написів або символів і колір органів управління перевіряють візуально. Методи перевірки інших вимог до органів управління встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Випробування надійності кріплення знімних частин слід проводити шляхом додавання до вузла кріплення знімної частини статичного навантаження, рівної чотирикратної маси знімної частини протягом 1 год. При цьому випадання знімних частин не допускається.

Перевірку заданого положення світильника слід проводити установкою потоків освітлення світильника у всіх можливих робочих положеннях, але не менше чим в трьох, включаючи крайні і одне з проміжних.

Перевірку установки і знімання ручок, що стерилізуються, слід здійснювати пробним проведенням цих операцій однією людиною, причому операцію установки слід проводити без необхідності торкання до нестерилізуємихчастин світильника.

Перевірку вузла кріплення світильника проводять при вказаному статичному навантаженні протягом 1 год.

Результати випробувань вважають позитивними, якщо після закінчення випробувань не відмічено візуально пошкоджень або залишкових деформацій вузла кріплення.

Перевірку позначень, написів іцифр слід проводити візуально на відповідність вимогам ГОСТ 2930.

Металеві і неметалtds неорганічні покриття перевіряють по ГОСТ 9.302, ГОСТ 9.306.

Клас лакофарбових покрить перевіряють по контрольних зразках, затверджених в установленому порядку, а ступінь адгезії — по ГОСТ 15140.

Випробування на тепло- і холодостійкість при експлуатації світильників — по ГОСТ 20790. Тривалість випробувань в камері при заданій температурі до досягнення теплової рівноваги встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу. Світильники витримують в камері в працюючому стані.

У разі неможливості розміщення світильників в зібраному вигляді в камері і проведення випробувань в робочому стані перевірку струму витоку, електричної міцності і електричного опору ізоляції проводять по ГОСТ 12.2.025 не пізніше чим через 15 хв після випробувань світильників на нагрів відповідно до вимог даного стандарту.

Випробування на вологостійкість при експлуатації проводять по ГОСТ 20790.

Перевірку виробів видів кліматичних випробувань Ухл4.2 і 04.1 на вологостійкість при експлуатації слід проводити за нормальних кліматичних умов випробувань по ГОСТ 15150, суміщаючи з перевіркою виробів за нормальних кліматичних умов випробувань.

Випробування світильників на тепло- і холодостійкість при транспортуванні і зберіганні — по ГОСТ 20790. Тривалість випробувань в камері при заданій температурі до досягнення теплової рівноваги і витримки в нормальних умовах встановлюють в технічних умовахна світильники конкретного типу.

Випробування на вологостійкість при транспортуванні і зберіганні — по ГОСТ 20790. Результати випробувань вважають позитивними, якщо після витягання з камери і витримки в нормальних кліматичних умовах протягом доби світильники відповідають вимогам ГОСТ.

Перевірку віброміцності пересувних світильників слід проводити по ГОСТ 20790.

Перевірку стійкості світильників до механічних дій при транспортуванні слід проводити по ГОСТ 20790. Результати випробувань вважають позитивними, якщо після їх проведення відсутні механічні пошкодження світильників ітранспортної тари і світильники відповідають вимогам ГОСТ.

Перевірку безвідмовності проводять по ГОСТ 23256.

Контроль довговічності ресурсних випробувань проводять переміщенням рухомої пари шарнірних з'єднань. Кількість циклів переміщень указується в ТУ на конкретні типи світильників.

Перевірку збережуваності проводять шляхом закладки вибірки виробів на дослідне зберігання по групі Г ГОСТ 15150.

Перевірку ремонтопридатності світильників проводять по ГОСТ 23256.

Перевірку працездатності світильників при коливаннях напруги електроживлення проводять підключенням світильника до мережі живлення через автотрансформатор, за допомогою якого встановлюють напругу не менше чим в трьох точках, включаючи найбільше, найменше і номінальне значення. Напругу вимірюють вольтметром змінного струму класу точності не нижче 1,0 і межею вимірювань 300 В по ГОСТ 8711.

Результати випробувань вважають позитивними, якщо при всіх значеннях напруги всі джерела світла (лампи) горять, а при номінальному значенні світильники задовольняють вимогам ГОСТ.

У технічних умовах на хірургічні світильники із спеціальними додатковими пристроями слід встановлювати додаткові критерії працездатності, що відображають специфіку світильників.

Якість монтажу електричної частини світильників перевіряють відповідно до стандартів і технічних умов по монтажу електричної частини виробів медичної техніки.

Перевірку шарнірів слід проводити наступними способами:

- перевірка вузла обертання проводять опробуванням;

- перевірку пошкодження ізоляції проводів здійснюють проведенням 1500 циклів поворотів рухомих частин світильників з одного крайнього положення в інше. Результати випробувань вважають позитивними, якщо після їх проведення світильники задовольняють вимогам ГОСТ 12.2.025.

Перевірку стійкості до дезинфекції слід здійснювати п'ятикратним проведенням дезинфекції. Результати випробувань вважають позитивними, якщо після їх проведення зовнішній вигляд зовнішніх поверхонь не змінився і відповідає ГОСТ.

Перевірку стійкості до слід здійснювати п'ятикратним її проведенням відповідно до ГОСТ 20790. Методи контролю стійкості до стерилізації встановлюють в технічних умовах на світильники конкретного типу.

Перевірку безпеки проводять по ГОСТ 12.2.025.

Перевірку температури нагріву органів управління проводять по ГОСТ 20790 після знаходження світильників в працюючому стані не менше 2 год.

Перевірку маркування і упаковки світильників проводять зовнішнім оглядом і звіренням з документацією.

Перевірку виробів на стійкість проводять таким чином.

1) до виробу повинні бути приєднані всі сполучні дроти: шнур живлення і міжблочні шнури. На виробі повинні бути встановлені в найменш сприятливій комбінації змінні частини і прилади. Виріб з приладовою вилкою повинен бути забезпечене знімним шнуром живлення, що додається. Сполучні дроти повинні бути розміщені на похилій площині в найнесприятливішому положенні з погляду стійкості виробу.

2) якщо не вказано спеціальне положення з підвищеною стабільністю при транспортуванні, то виріб встановлюють у всі положення, що мають місце при нормальній експлуатації, на площині, нахиленій під кутом 10° до горизонтальної площини. Колеса світильників повинні бути закріплені в найбільш несприятливому положенні.

3) якщо на виробі вказано спеціальне положення з підвищеною стабільністю для транспортування, то виріб слід випробовувати згідно попередньому пункту, але тільки у вказаному положенні на площині, нахиленій під кутом 10°. Крім того, такі вироби слід випробовувати в будь-якому положенні, що має місце при нормальній експлуатації, згідно даному пункту, але при куті нахилу, обмеженому 5°.

Перевірку експлуатаційної документації здійснюють прогляданням документації на світильники конкретного типу.

 


СВІТИЛЬНИКИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Для лікувально-діагностичних приміщень, палат, місцевого освітлення використовують СП з лампами розжарення та люмінесцентними лампами.

Найбільш прогресивними є ЛЛ. Загальне освітлення приміщень слід, як правило, виконувати за допомогою ЛЛ, переважно типу Т5. Освітлювальні прилади з ЛЛ повинні бути укомплектовані ПРА з особливо низьким рівнем шуму, в основному ЕПРА. До застосування в лікувально-профілактичних закладах рекомендуються наступні типи ЛЛ, що забезпечують кольоророзрізнення відтінків шкіри, крові, слизистих оболонок людей в нормі і патології: ЛХЕ, ЛЕ, ЛВЦ, ЛТБЦ. В окремих випадках допускається застосування ЛР (як правило, для місцевого освітлення).

При виборі джерел світла слід виходити з функціонального призначення приміщення. У приміщеннях, де не пред'являються вимоги до правильної кольоропередачі (приміщення для зберігання, ремонту, архівні, білизняні, стерилізації, автоклавні, санітарні, вестибюлі, холи, коридори, адміністративні і т.п.), рекомендується використовувати ЛЛ типу ЛБ. У приміщеннях, де вимоги до правильної кольоропередачі підвищені і робота медперсоналу пов'язана з оцінкою тонких колірних відмінностей шкірних покривів і слизистих оболонок хворого (реанімаційні зали, родові, кабінети хірургів, педіатрів, інфекціоністів, дерматовенерологов, стоматологів тощо), рекомендуються ЛЛ типів ЛЕ і ЛХЕ. Для освітлення функціональних приміщень лікарень з діагностуванням різних захворювань, приміщень відновлювальної терапії слід застосовувати ЛЛ типу ЛЕ. При виборі типу ЛЛ, а також при експлуатації освітлювальних установок не можна допускати використання джерел світла різних типів в одному приміщенні. При виборі ДС з врахуванням їх кольоровості слід враховувати характер зорової роботи з кольоровими об'єктами. Тип ЛЛ для медичних приміщень слід вибирати залежно від нормованої освітленості і кольоровості випромінювання.

Освітлювальні прилади загального освітлення медичних приміщень переважно повинні бути з суцільними закритими розсіювачами з молочного, опалового або матового скла.

 

Світильники загального освітлення, призначені для операційних приміщень, повинні бути ущільненими, бризкоозахищеного виконання, не дивлячись на те, що встановлюються вони в приміщенні з нормальними умовами середовища. Річ у тому, що світильники повинні допускати не тільки вологе прибирання, але і дезинфекцію за допомогою струменевого обливання. Для освітлення операційних приміщень застосовують світильники ЛПО25 (люмінесцентні, стельові, загального застосування) ущільнені, бризко- і пилозахищені, оснащені суцільним розсіювачем з молочного органічного скла. Світильники розроблені для двох і чотирьох ламп потужністю по 40 Вт і призначені як для індивідуальної установки, так і для стикування в суцільну світну лінію. Світильники складаються з корпусу, на якому розташовані пускорегулююча апаратура і електроустановочні вироби. Для ущільнення в світильнику передбачені спеціальні замки (по чотири замки для дволампових світильників і по шість для чотирьохлампових). За світлорозподілом світильник відноситься до світильників прямого світла.

Для операційних приміщень, будівельна частина яких дозволяє світильники вбудовувати в стелю, доцільно застосовувати світильники з серії УВЛ (уніфіковані, вбудовані з люмінесцентними лампами). Світильники розроблені в різних виконаннях (незахищені і ущільнені) для освітлення виробничих приміщень, а також громадських будівель. Для операційних повинні застосовуватися світильники, повністю пилезахищені, закриті розсіювачем з молочного органічного скла. Залежно від відсутності або наявності технічного поверху слід встановлювати світильникитипів УВЛН01 (з нижнім обслуговуванням) або УВЛВ01 (з верхнім обслуговуванням з технічного поверху). Світильники виготовляються для ламп потужністю по 80 Вт. В основу конструкції закладено використання легкознімних панелей — відбивачів на одну-дві лампи, де розміщуються всі елементи електричної схеми і вилки штепсельнихроз'ємів. Панель забезпечена кожухом, що закриваєелементи схеми зверху, і двома ручками для зручного обслуговування. На збірному корпусі-рамі розміщуються на жорсткому профілі розетки штепсельних роз’ємів для під’єднння домережі і електричного підключення панелей. До нижніх полок корпуса кріпиться розсіювач. До профілю з обох сторін примикають панелі з ущільнюючими прокладками по їх периметру, які одночасно закриваються і ущільнюють світильник зверху трьома замками, розташованими на корпусі. Конструкція серії передбачає можливість не тільки індивідуальної установки, але і стиковки світильників в безперервну лінію, переважно в поздовжньому напрямі. Установка поряд в поперечному напрямі для світильників УВЛВ можлива тільки парами (для забезпечення підходу до світильників).

Лікарські кабінети є приміщеннями з нормальними умовами середовища, і до світлорозподілу світильників загального освітлення не пред'являється специфічних вимог. Світильники повинні бути повністю перекриті розсіювачем або мати великі захисні кути, не менше 60° у всіх площинах. Це можуть бути світильники з серії ЛПО (люмінесцентні стельові загального призначення), які є цілком сучасними як з погляду зовнішнього вигляду, так і по своїй конструкції. Це світильники, повністю перекриті розсіювачами з молочного органічного скла, що при висоті приміщень в 3 м, яка прийнята в даний час при будівництві лікарень, є найбільш доцільним для створення комфортних освітлювальних установок в кабінетах. Світильники ЛПО02 випускаються на одну, дві і чотири лампи потужністю по 40 Вт. Для освітлення лікувальних кабінетів повинні застосовуватися світильники тільки з розсіювачем зі світлорозсіюючого органічного скла, тобто в першій модифікації. Суцільний розсіювач створює достатньо рівномірний розподіл яскравості по стелі, що сприяє комфортності установки. Базою і несучим елементом світильника є штампована сталева підставка, на якій розміщені пускорегулююча апаратура, замки кріплення розсіювача, лампотримачі і виконаний монтаж електричної схеми. Знизу підставка закривається розсіювачем за допомогою пружинних замків кулачкового типу. Світлорозподіл світильників для однолампових — переважно прямого, а для дво- і чотирилампових— прямого світла.

При необхідності установки в лікувальних кабінетах великого числа світильників для установки в суцільну світну лінію можна застосовувати світильники серії ЛПО01. Нижня частина світильників закрита розсіювачем з молочного органічного скла. Світильники виготовляються для двох або чотирьох ламп потужністю по 40 або 65 Вт. Світильники мають металевий корпус, що виконує роль магістрального короба для прокладки проводів. На панелі, закріпленій в корпусі, змонтована електрична схема і встановлена пускорегулююча апаратура. Стиковка корпусів в лінію проводиться спеціальним замком, що вставляється в суміщені отвори накладених один на одного корпусів, що забезпечує прямолінійність світної лінії. Розсіювач може відкидатися по довгій стороні світильника і легко знімається. Чотирилампові світильники утворюються стикуванням корпусів в поперечному перетині за допомогою накладки, закріплюваної чотирма гвинтами. По світлорозподілу світильники відносяться до класу прямого світла.

Для додаткової підсвітки в лікувальних кабінетах іноді можуть знайти застосування світильники з серії ЛПО0З, розраховані на установку однієї лампи потужністю 20 або 40 Вт. Світильники можуть використовуватися як стельові, так і як настінні; призначені для індивідуальної установки і для стикування в лінію. Світильники складаються із сталевого П-подібного корпусу, в якому змонтована електрична схема з ПРА і електроустановочними виробами, легкознімних пластмасових торців і П-подібного розсіювача або відбивача. Для лікувальних кабінетів слід застосовувати світильники з суцільним розсіювачем. За світлорозподілом це світильники переважно прямого світла.

Загальне освітлення кабінетів рентгенодіагностики, рентгенобронхоскопії, лапароскопії, офтальмології виконується закритими СП з лампами розжарення.

В палатах часто використовують комбінований настінний світильник типу ЛБЛ01 (40+20)/В-01, розрахований на установку двох люмінесцентних ламп: однієї потужністю 40 Вт для загального освітлення, а другої — потужністю 20 Вт для місцевого. При включенні обох ламп світильник по світлорозподілу відноситься до світильників переважно відбитого світла, при включенні однієї лампи потужністю 40 Вт — відбитого світла, а однієї лампи потужністю 20 Вт – прямого світла. Включення ламп передбачене роздільним: загального освітлення поза палатою з коридору, а місцевого безпосередньо біля світильника так, щоб хворий міг, лежачи в ліжку, сам ввімкнути або вимкнути лампу. Світильник складається з підставки, на якій змонтована пускорегулююча апаратура, металевого зварного корпусу, двох самостійних відбивачів (для загального і місцевого освітлення), прозорого захисного органічного скла у верхній частині світильника і рухомих цілісних литих екрануючих решіток із світло-сірого полістиролу. Світильник зафарбований у білий колір, а екрануючі грати мають світло-сірий колір для зниження яскравості у напрямку до хворих, лежачих на cусідніх ліжках. Захисні кути, створювані решіткою, складають в поздовжній площині 40° і в поперечній 15°. Конструкція світильника передбачає можливість відкидання решітки для направлення світлового потоку на все ліжко, а не тільки на її узголів'я. Освітленість, що збільшується при цьому, дозволяє оглядати лежачого хворого безпосередньо в палаті.

Найбільш сучасним і перспективним для освітлення палат є застосування так званої консолі. Остання є комплексним пристроєм, який передбачає розміщення, окрім світильників загального і місцевого освітлення, проводки сильних і слабких струмів, а також технологічних газів. На передній частині консолі є панель, на якій розташовуються гнізда для можливості під'єднання викличної сигналізації, радіо, телефону, телевізора і спеціальної медичної апаратури. Світлотехнічна частина консолі принципово є аналогічна світильнику ЛБЛ. Для загального освітлення передбачена установка однієї люмінесцентної лампи потужністю 65 Вт. Для місцевого освітлення передбачено два варіанти: дві люмінесцентні лампи потужністю по 20 Вт або одна U-подібна лампа потужністю 30 Вт. Консоль розрахована на настінну установку в палаті над двома ліжками.


Для місцевого освітлення палат використовують світильники з лампами розжарення, наприклад, НБЛ02-(100+60)/О+П-У4 (світильник з лампою розжарювання настінний для освітлення лікувальних установ). Світильник складається з двох незалежних елементів, розташованих на одній підставці: світильника відбитого світла з лампой розжарювання потужністю 100 Вт для загального освітлення палати і світильника прямого світла з лампою розжарювання потужністю 60 Вт для місцевого освітлення узголів'я ліжка хворого. Конструкція дозволяє у разі потреби роздільну їх установку, а саме, одного світильника загального освітлення (для палат в дитячих відділеннях, спеціальних очних лікарнях і т. п.) або тільки світильника місцевого освітлення. Світильник місцевого освітлення забезпечений екрануючими решітками, які строго обмежують пучок світла, щоб не засвічувати сусідні або навпротистоячі ліжка і не створювати дискомфорту для лежачих там хворих. Можливість повороту цього світильника і відведення його до стіни створює додаткові зручності для хворих. Включення ламп передбачене роздільним: світильника загального освітлення поза палатою, а світильника місцевого освітлення безпосередньо біля ліжка, для чого є спеціальний вимикач, яким може користуватися лежачий хворий.

В дитячих, післяопераційних, реанімаційних, палатах інтенсивної терапії і психіатричних палатах передбачене тільки загальне освітлення стельовими СП з суцільними розсіювачами.

 

Для нічного освітлення палат випускається світильник ДС з лампою розжарювання потужністю 15 Вт. Світильник має прямокутну форму і розрахований на вбудовування в стіну. Світильник забезпечений екрануючою решіткою, забарвленою в чорний колір для того, щоб весь світловий потік світильника падав тільки на підлогу, створюючи на ній «світлову доріжку», не потрапляючи у поле зору лежачого хворого. Включення світильника проводиться централізовано з коридору з пульта управління чергової медичної сестри.

Для нічного освітлення також використовують світильник НВО05 (з лампою розжарювання, вбудований для громадських будівель). Світильник з однією лампою потужністю 25 Вт розрахований на установку в ніші стіни. Перша модифікація світильника НВО05х25-001 має кришку з екрануючою решіткою і може бути використана для установки в палатах. Друга модифікація НВО05х25-002 з призматичним розсіювачем для палат непридатна.

Замість ламп розжарювання можна використовувати КЛЛ малої потужності.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.