Ексцентриситетом алідади є неспівпадання центру обертання алідади з центром розподілу лімба.
Ексцентриситетом круга (лімба) називається неспівпадання центру обертання круга з центром розподілу лімба.
Ексцентриситетом осейє неспівпадання центрів обертання алідади і круга.
На рис. 4 точка D – центр розподілу круга, точка А – центр обертання алідади, точка Д – центр обертання круга, - лінійний ексцентриситет алідади, ДК=lк - лінійний ексцентриситет круга; - лінійний ексцентриситет осей, Рα– відлік по лімбу, при якому вплив ексцентриситету алідади дорівнює нулю (напрям лінійного елемента ексцентриситету).
Рис. 4
Розглянемо випадок коли Д та А не співпадають, а індекс у полі зору мікроскопу знаходиться під кутом a до діаметрів поєднаних штрихів (рис. 5).
Рис. 5
Тоді різниця відліків дорівнюватиме
,
де a - постійний кут, який визначає положення індексу; Х – вплив ексцентри-ситету на відлік по лімбу.
З рис. 5 виділимо DАДМ і розглянемо його у загальному вигляді (рис. 6).
Рис. 6.
,
де r - радіус круга. По малості la
АМі » r » ДМі,
тоді . (8)
Якщо Мі– Рa = 90°,
то , або ,
але Xі = Vi - a, значить Vmax = a = fa,,
де fa - найбільший вплив ексцентриситету алідади на односторонній відлік по лімбу (кутовий елемент ексцентриситету). значення Vі визначають через 30°від 0 до 330° у прямому ході та від 330 до 0° – у зворотному ході.
На кожній установці виконують відліки: Мі - при поєднанні діаметрально протилежних штрихів круга та М΄і – односторонній відлік по лімбу при поєднанні штриха верхнього зображення з нерухомим індексом алідади.
У теодолітах Т2 та 2Т2 значення Vi визначається формулою
Vi = 4 (Мі-М΄і). (9)
рекомендується встановлювати кожного разу на шкалі мікрометра відлік, який дорівнює 5′00″.
У теодоліті 2Т2 дослідження ексцентриситету має деякі особливості. Після встановлення на шкалі мікрометра відліку 5′00″, навідним гвинтом алідади горизонтального круга та рукояткою переводу горизонтального круга поєднують штрих 0° круга до цифри 0 шкали десятків хвилин і при цьому точно поєднують верхні та нижні штрихи лімба (рис. 7, а).
а б
Рис. 7
повернути рукоятку перемикання кругів на 45°, після чого навідним гвинтом зорової труби точно підвести штрих вертикального круга до середини штриха, розташованого біля цифри 0 шкали десятків хвилин (рис. 7, б). Після цього навідний гвинт зорової труби займати не можна, оскільки штрих вертикального круга буде індексом. Рукоятку перемикання знову встановлюють горизонтально і перевіряють точність суміщення верхніх та нижніх штрихів круга. повернувши рукоятку перемикання на 45°, обертанням головки мікрометра встановлюють подвійні штрихи лімба симетрично відносно індексу та беруть відлік М΄і по шкалі мікрометра. Для контролю поєднання штрихів та індексу повторюють.
При дослідженні ексцентриситету алідади горизонтального круга лімб залишається нерухомим, а переставляється алідада. У цьому випадку спостерігач під час проведення досліджень поступово переміщується навкруги інструменту.
Результати спостережень і розрахунків подано у табл. 6.
Таблиця 6–Визначення ексцентриситету алідади горизонтального круга теодоліта 2Т2
Спостерігач: Палій Д. Дата: 21.10.2006 р.
Прямий хід
Зворотний хід
Установки алідади, °
Відліки при суміщенні штриха з індексом, ″
Відліки при суміщенні штриха з індексом
І
ІІ
середнє
І
ІІ
середнє
4΄ 56,3²
57,5²
56,9²
+ 12,4²
4΄58,0″
59,8″
58,9″
+ 14,4²
56,1
56,8
56,4
+ 14,4
56,6
56,8
56,4
+ 15,6
56,2
55,4
55,8
+ 16,8
54,9
55,4
55,8
+ 21,2
54,5
53,5
54,0
+ 24,0
53,7
53,5
54,0
+ 28,0
54,0
52,6
53,3
+ 26,8
53,6
52,6
53,3
+ 24,8
54,8
55,4
55,1
+ 19,6
55,9
55,4
55,1
+ 16,4
55,3
56,1
55,7
+ 17,2
55,9
56,1
55,7
+ 12,8
57,5
56,5
57,0
+ 12,0
57,5
56,5
57,0
+ 8,4
59,3
58,9
59,1
+ 3,6
58,9
58,9
59,1
+ 5,6
59,1
58,5
58,2
+ 7,2
59,2
58,5
58,2
+ 6,0
56,9
56,0
56,4
+ 14,4
56,4
56,0
56,4
+ 15,6
4 56,3
56,0
56,2
+ 15,2
4 54,5
56,0
56,2
+ 18,8
При дослідженні коливання двох сусідніх величин Vi не повинно перевищувати 15″. Коливання значень Vi не повинно бути більше 40″.
За результатами досліджень будують графік, де визначають a, Pa , fa (рис. 8).
-
На графіку подвійний кутовий елемент ексцентриситету алідади 2fa не повинен перевищувати 20². Лінійний елемент ексцентриситету визначається формулою
, (10)
де r - для теодоліту 2Т2 дорівнює 45 мм; r = 206265².
Максимальний розмір кутового ексцентриситету (рис. 7) визначається за формулою
Fmax = fК + fo, (11)
де fК – кутовий ексцентриситет круга;
fo - кутовий ексцентриситет осей.
Величина Fmax не повинна перевищувати 40″.
Рис. 9
При дослідженні ексцентриситету круга fkалідада залишається нерухомою, переміщується тільки лімб. Обчислення проводять за тими ж формулами, що й ексцентриситет алідади. Значення визначається формулою