Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

охарактеризуйте змістовні лінії освітньої галузі «Людина і світ». Розкрийте основні завдання вивчення цієї дисципліни в початковій школі



Освітня галузь "Людина і світ" складається з таких змістових ліній: "Людина як особистість", "Людина, природа і суспільство", "Людина серед людей", "Культура", "Нежива природа", "Жива природа", "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край". Ці змістові лінії дають можливість учням отримати знання про природу та українське суспільство, в якому живе дитина, способи їх пізнання й уміння виконувати різні види навчально-пізнавальної діяльності, про первинні моральні, національні, етичні, естетичні оцінні уявлення та поняття; про досвід емоційно-вольового ставлення до себе та довкілля, до одержаних знань, які створюють міжсуб’єктивність спілкування у процесі пізнавальної комунікативної діяльності. Важливим завданням є вироблення в дитини вміння вчитися як основи для формування високоосвіченої особистості.

В зв’язку з інтегрованістю освітньої галузі "Людина і світ", до її змісту входять основи цілого ряду наук: біології, фізичної, економічної географії, фізики, хімії, історії, права, екології. Зв’язок з цими науками проявляється і в методах вивчення. Якщо в біологічних науках основними методами є спостереження і експеримент, то ці ж методи використовуються і в освітній галузі "Людина і світ" під час вивчення біологічних об’єктів, картографічні методи географії використовуються під час вивчення тих чи інших географічних питань. Навчальний курс "Я і Україна", розроблений Н. Бибик, Н. Коваль, Т. Байбара, в його природознавчій частині найбільшою мірою відповідає традиціям класичного вивчення природознавства. Сучасний курс зберігає все позитивне, що було накопичено в практиці вивчення природознавства, його розроблено на класичних дидактичних принципах початкового природознавства і географії – принцип сезонності, краєзнавчий принцип – і має практичну спрямованість. У той же час методика курсу враховує сучасні тенденції розвитку початкової освіти.

У цьому курсі знайшло відображення інтегрування природознавчих і соціальних складових: пропонується вивчення природознавства і суспільствознавства протягом усіх чотирьох років.

Концептуальна основа і мета курсу – сприяти формуванню в молодших школярів потреби до пізнання світу і людини в ньому як соціальної і біологічної істоти, засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоціональній, естетичній, комунікативній, вихованню патріотизму, поваги до нашої держави, її символіки, створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Реалізується цей курс варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами.

Програма навчального курсу "Я і Україна" ("Довкілля") – інтегрованого курсу природознавства, суспільствознавства, українознавства – це дидактична система викладання цих предметів, альтернативна до традиційного підходу вивчення цих предметів. Вона розроблена В. Єльченко і К. Гуз (науково-методичний центр інтеграції змісту освіти АПН України).

10 Обґрунтуйте методичні вимоги до використання ілюстративної наочності на уроках природознавства.

У початкових класах застосування наочності має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Відповідно до функцій наочності засоби унаочнення також дуже різноманітні: предмети та явища навколишньої дійсності; дії вчителя й учнів, що демонструють, як треба виконувати ту чи іншу операцію та як і яким обладнанням користуватися; зображення реальних предметів - різноманітні іграшки, предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону й символічні зображення - карти, таблиці, схеми, креслення тощо.

Використання наочності відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку

Використовуючи екранні наочні посібники, треба дотримуватись:

1) чіткості зображення на екрані;

2) встановленої тривалості часу демонстрування залежно від вікових особливостей учнів;

3) відстань від екрана повинна становити не менш як два метри.

Отже, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

Засоби наочності на уроках не слід перетворювати у самоціль. Вони повинні сприяти ефективному навчанню молодших школярів, бо невміло використані засоби наочності негативно впливають і відволікають дітей від цілеспрямованої роботи.

Успіх застосування наочних посібників залежить насамперед від їх обґрунтованого вибору у кожній конкретній ситуації. Вибір визначається:

а) змістом і обсягом елемента кожної логічно завершеної частини змісту навчального предмета, зокрема необхідною для його формування чуттєвою основою;

б) конкретними дидактичними задачами і підзадачами, які розв'язуються на кожному етапі процесу навчання;

в) рівнем опорних знань, умінь і навичок, чуттєвим досвідом дітей у конкретній навчально-пізнавальній ситуації;

г) об'єктивними умовами (пора року, місцеві умови і т. ін.), в яких реалізується процес навчання;

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.