Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Організаційні форми виховної роботи у вищих навчальних закладах

Лекція

Методи, організаційні форми й засоби виховної роботи у вищій школі

План

1. Сутність і основи класифікації методів виховання студентів. Програми виховання

2.Організаційні форми виховної роботи у вищих навчальних закладах Засоби виховної роботи

Ключові слова:методи виховання, форми виховної роботи, засоби виховної роботі, класифікація.

Мета та завдання вивчення розділу: мати уяву про методи виховання студентів, форми виховної роботи та її засоби.

Сутність і основи класифікації методів виховання студентів. Програми виховання

Методи виховання — це способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямовані на реалізацію мети виховання, тобто на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Прийоми виховання — складова частина методу вихован­ня; вони забезпечують ефективне застосування методу в кон­кретних ситуаціях.

У конкретних педагогічних ситуаціях методи виховання можуть переходити у прийоми і навпаки.

Учені по-різному класифікують методи виховання залежно від того, що покладено в основу класифікації. Наприклад, М. Фіцула1 виокремлює чотири групи методів:

1) методи формування свідомості; 2) методи формування громадської поведінки; 3) методи стимулювання діяльності та поведінки; 4) методи контролю та аналізу ефективності виконання.

В. Лозова вносить у класифікацію тільки три перші групи із зазначених методів.

І. Мар'єнко всі методи поділяє на шість груп: 1) репродуктивно-пояснювальні; 2) методи привчання і вправи; 3) проблемно-ситуативні; 4) стимулювання; 5) гальмування; 6) керівництво самовихованням індивідів.

І все ж у більшості підручників та навчальних посібників автори називають три групи методів: 1) методи формуван­ня свідомості; 2) методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки; 3) методи стимулювання і гальмування поведінки.

У кожній групі методів виокремлюються методи, специфіч­ні для цієї групи. Зокрема, в першій групі поширені такі методи: пояснення, бесіда (фронтальна, групова чи індивідуальна), лекція чи цикл лекцій, кінолекторії, диспути, приклади.

Для другої групи методів характерні: педагогічна вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховних ситуацій.

Для третьої групи методів специфічними є: змагання, заохочення, покарання.

Хоч розглянуті класифікації методів виховання були розроблені для загальноосвітньої школи, проте їх можна перенести і на практику вищої школи, якщо враховуватиметься специфіка виховання студентської молоді.

Організаційні форми виховної роботи у вищих навчальних закладах

Організаційна форма виховання у вищій школі становить цілеспрямовану, чітко організовану систему виховної взаємодії студентів і викладачів.

Організаційні форми виховання склалися завдяки системі засобів, що використовуються і будуються в певній логіці методів виховної роботи зі студентами. У педагогіці вищої школи це масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи.

До масових належать конференції, тематичні вечори, ве­чори запитань і відповідей, зустрічі з видатними людьми, лекторії, огляди, конкурси, вікторини, олімпіади, клуби за інтересами, туризм, виставки студентських робіт, робота в громадських організаціях (наприклад, у профспілкових). Так, у студентів Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова популярними стали дебюти першокурсників, на яких виявляють талановиту молодь, що зго­дом поповнить студентські клуби художньої самодіяльності, конкурси «Міс факультету» та «Містер факультету» .

Груповими формами виховання є щотижневі виховні години у студентських групах, гуртки художньої самодіяльності, робота з пресою, радіо, телебаченням, екскурсії на виставки, до музеїв, відвідування театрів, кіно, пікніки тощо.

Індивідуальна виховна робота має бути систематичною. Вона здійснюється через безпосередній вплив педагога на особистість студента або через колектив. Як індивідуальні форми роботи використовуються позастудійне читання літератури, гра на музичних інструментах, колекціонування, вишивання, малювання тощо.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей студентів, а тому потребує вивчення їх викладачами і насамперед кураторами академічних груп.

У практиці діяльності вищих навчальних закладів поширена позааудиторна й позавузівська виховна робота. До позааудиторної належить робота в різних гуртках та об'єднаннях за інтересами, зокрема й спортивних.

До позауніверситетських (позаінститутських) форм належить робота студентів у палацах студентів, школах мистецтв, студіях, бібліотеках, спортивних та інших клубах за інтере­сами, що функціонують у межах міст, районів.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.