Загальна характеристика комп’ютерних мереж

Під комп'ютерною мережею розуміють спосіб з’єднання двох або більше комп’ютерів через середовище передачі даних з метою прийому та передачі інформації.

Кількість комп'ютерів у мережі й відстані між окремими комп'ютерами можуть коливатися в досить широких межах. У зв'язку із цим розрізняють локальні, розподілені й глобальні мережі.

Локальна мережа - це мережа, що з'єднує персональні комп'ютери й інше офісне обладнання, яке розташоване, як правило, в одному або декількох сусідніх будинках і належить одній установі (підрозділу). Основне призначення локальної мережі полягає в забезпеченні колективної обробки даних, включаючи спільне використання програмних, апаратних та інформаційних ресурсів. Для роботи локальної мережі крім персональних комп'ютерів потрібно спеціальне мережне устаткування й мережне програмне забезпечення.

Глобальна мережа - це мережа, доступ до якої відкритий практично будь-якому користувачеві комп'ютера. Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet. Інтернет — це сукупність мереж, зв’язаних маршрутизаторами.

Розподілена мережа за своєю ідеологією близька до локальної мережі, але окремі комп'ютери в ній можуть розташовуватися на значному віддаленні від інших. У розподілені мережі поєднують локальні мережі різних установ того самого відомства. Особливістю розподілених мереж є застосування спеціальних ліній зв'язку (у першу чергу, телефонних каналів), що використовуються, як правило, і для інших цілей.

У розподілених мережах часто реалізується не тільки колективний доступ до даних і ресурсів, але й обмін службовою інформацією (директивною та звітною), яка має конфіденційний характер. Також для позначення таких мереж використовується термін корпоративні мережі.

Приклад корпоративних мереж:

Інтранет (intranet) — термін, що позначає реалі­зацію інтернет-технологій всередині корпорації, а не для зовнішніх під­ключень до глобальної мережі Інтернета.

Екстранет (extranet) - як і в інтранеті, в мережі використовуються протоколи TCP/IP та застосунки, специфічні для Інтернету. Відміна екстранета полягає в тому, що ця мережа забезпечує доступ до корпоративних ресурсів зовнішніх користувачів, звичайно клієнтів та постачальників даної організації.

Локальні, розподілені й, тим більше, корпоративні мережі є мережами закритого типу в тому розумінні, що доступ до їхніх ресурсів обмежений колом осіб, що мають безпосереднє відношення до даного об'єднання, установи або підрозділу.

Комп’ютер, що має доступ до спільно використовуваних ресурсів, називається клієнтом.

Робоча група – це декілька комп’ютерів, які працюють над одним проектом в межах локальної мережі, в число яких включено виділений сервер.

Сервер (host-комп’ютер) – досить потужний комп’ютер, на якому розміщується всі сумісно використовуванні ресурси та спеціальне програмне забезпечення для управління доступом до всієї мережі.

Топологія визначає геометричне розміщення (конфігурацію) вузлів мережі та спосіб з’єднань між ними в середовищі передачі даних.

Три базові потології мережі:

1. Шина

2. Зірка

3. Кільце

В шинній топології всі комп’ютери підключені до одного спільного кабелю, що називається шиною або магістраллю.

Плюси: Розповсюдженість та популярність, низька вартість, висока гнучкість та швидкість передачі даних, легкість розширення мережі.

Мінуси: Уразливість у відношенні фізичного пошкодження кабелю, бо місце несправності важко виявити.

У кільцевій топології всі вузли мережі підключаються до одного замкнутого кільцевого каналу. Інформацію по кільцю може передаватися тільки у одному напрямку і всі підключені ПК можуть приймати участь у її прийомі та передачі.

Плюси: Простота реалізації.

Мінуси: Низька собівартість.

У топології «зірка» - всі вузли мережі підключаються до одного центрального вузла, що називається хостом або хабом.

Плюси: Високий рівень захисту даних у центральному вузлі, що називається хостом чи хабом.

Мінуси: Значне використання кабелю.

Поиск по сайту: