· вторинні – оброблені та упорядковані: літературні джерела , Інтернет, карти і атласи, ГІС.
Методи досліджень соціально-економічної географії світу
Основні методи :
· картографічний– складання та аналіз тематичних карт світу, окремих регіонів і країн;
· статистичний (математичний)метод полягає в аналізі цифрових даних та побудові на їх основі найрізноманітніших графіків, діаграм, карт для всебічного аналізу сучасного стану й визначення тенденцій розвитку соціально-економічних процесів і явищ;
· порівняльно-географічний для складання прогнозів щодо ефективного розміщення нових галузей та підприємств на певній території який передбачає зіставлення різних регіонів, країн, міст;
· історичний - усі сучасні економіко-географічні процеси є результатом тривалого історичного розвитку;
· моделювання та прогнозуваннящодо розвитку суспільних процесів з використанням новітніх інформаційних технологій;
· спостереження за подіями та фактами, їх опис та аналіз;
· аналізуаналогових об’єктів, який застосовують у тих випадках, коли досліджувані об’єкти подібні (аналогічні) і коли про один з них є достовірні знання;
· балансовий метод, коли зіставляючи певні компоненти, визначають відповідність, співвідношення між ними.
Видатні економ-географи світу
Та сучасні концепції розвитку економічної географії
Теорія регіонального розвитку
Іван Александров (1875–1936 рр.) працював над основами генерального плану електрифікації СРСР, зокрема склав проекти електрифікації Середньої Азії та Східного Сибіру; брав участь у створенні плану будівництва Байкало-Амурської магістралі; розробив методологію економічного районування СРСР.
Микола Колосовський (1891–1954 рр.) брав участь в роботах Держплану по економічному районуванню Росії, в розробці першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства Росії, Урало-Кузнецької проблеми, керував дослідженнями з використання енергетичних ресурсів річки Ангара, розробив концепції енерго-виробничих циклів і територіально-виробничих комплексів, створив новий курс «Економічне районування Росії».
Іннокентій ГерасимовтаЮліан Саушкінвважали вчення про райони (їх формування, розвиток, перспективи, практичне значення) ядром усіх географічних наук, у тому числі економічної і соціальної географії. На основі теорії регіоналізму виникли регіональна економіка, регіональна політика, регіональна демографія, регіональна екологія тощо.