Кримінальний кодекс України,

Кодекс про адміністративні правопорушення та ін.

Основні нормативні акти, які регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності:

Закон України «Про авторське право і суміжні права»;

Закон України «Про видавничу справу»;

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;

Закон України «Про інформацію»;

Закон України «Про кінематографію»;

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»;

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;

Закон України «Про рекламу»;

Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»;

Закон України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України»;

Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

Окремі норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться в багатьох інших законах України.

У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об’єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна.

Основою міжнародної системи інтелектуальної вла­сності на сьогодні є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім від­носяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до більшості (20) договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнарод­них договорів:

Міжнародні документи і договори про захист інтелектуальної власності:

· Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.

· Брюссельська конвенція про розповсюджен­ня сигналів, що несуть програми через супу­тник.

· Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.

· Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження ви­робів.

· Найробський договір про охорону олімпійсь­кого символу.

· Паризька конвенція про охорону промисло­вої власності.

· Договір про патентне право (PLT).

· Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організа­цій мовлення.

· Договір про закони про торговельні марки.

· Договір про міжнародну реєстрацію аудіові­зуальних творів.

· Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем.

· Договір ВОІВ про авторське право.

· Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

· Будапештський договір про міжнародне ви­знання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

· Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

· Лісабонська угода про захист зазначень міс­ця походження виробів та їх міжнародної ре­єстрації.

· Мадридська угода про міжнародну реєстра­цію знаків.

· Договір про патентну кооперацію (PCT).

Договори про класифікації:

· Локарнська угода про утворення міжнарод­ної класифікації промислових зразків.

· Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.

· Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.

· Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інте­лектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізова­них організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 184 держави, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

· поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробіт­ництва між державами в інтересах їх взаємної ко­ристі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

· заохочення творчої діяльності, сприяння охороні ін­телектуальної власності в усьому світі;

· модернізація та підвищення ефективності адмініст­ративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Ко­ординаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секре­таріату). Генеральна Асамблея BОІB є верховним органом ВОІВ. ЇЇ членами є держави - члени ВОІВ, які також повинні бути членами Асамб­леї Паризького або Бернського Союзів, а також Швей­царської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є чле­нами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 краї­ни, у тому числі Україна. Координаційний комітет - це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції. Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет - щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, що обирається­ Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бю­ро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).

Поиск по сайту: