Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІ Кількісний йодометричний метод визначення сірководню у воді

Лабораторна робота №3 (2 години)

ТемаВизначення сірководню у воді

 

1 МетаНавчитись визначати сірководень у воді якісним та кількісним методами

 

Матеріальне забезпечення

2.1 Кисневі склянки 2

2.2 Барометр 1

2.3 Конічні колби 3

2.4 Хімічна склянка 1

2.5 Лінійка 1

2.6 Металевий штатив з бюреткою 1

2.7 Піпетки (10 см3, 3 см3, 1 см3)

2.8 Мірний циліндр

2.9 Йод, розчин С = 0,01 моль/дм3 J2

2.10 Тіосульфат натрію, розчин С = 0,01 моль/дм3 Na2S2O3

2.11 Дихромат калія, розчин С = 0,01 моль/дм3 K2Cr2O7

2.12 Калію йодид, кристалічний KJ

2.13 Кислота хлоридна (2 : 1) НСІ

2.14 Крохмаль, розчин

2.16 Папір свинцово-оцтовий

 

Теоретичне обгрунтування

Сірководень – отрута для всіх живих істот. Крім того, він значно погіршує газовий режим водоймищ, бо споживає із води для свого окислення велику кількість кисню. Утворюється сірководень у процесі життєдіяльності гнилісних бактерій, а також в результаті розпаду сульфідів. Велика кількість сірководню може потрапити у водоймище внаслідок виливання в нього промислових та побутових вод. Появу сірководню у водоймищі можна очікувати в передранкові години у теплий сезон року та наприкінці зими, якщо є льодяний покрив. Наявність сірководню навіть в невеликих кількостях можна відчути за запахом ще при відбиранні проб води.

Крім вільного сірководню у водоймі можуть бути присутні його солі (сульфіди), наприклад, СаS. Ці солі є постійним джерелом вільного сірководню, який легко утворюється з них під дією кислот (вільної вугільної кислоти).

Треба відмітити, що при заливанні нових ставових площин сірководень може виділятись навіть там, де його раніше не було у водозабезпечуючому джерелі. Це пов’язано з бурним гниттям свіжо залитої рослинності. Звідси виходить, що нові ставові площини потрібно ретельно меліоратувати, і, головне, заливати їх навесні, а не восени, щоб рослинність встигла перегнити за літо, коли водойми добре забезпечуються киснем.

Хід роботи

 

 

І Якісний метод визначення сірководню у воді

Якісним шляхом сірководень визначать за його характерним запахом “затхлих яєць” або по почорнінню оцтово-свинцового паперу, який розміщують на 1-2 години під пробку склянки, заповненої досліджуваною водою. Бутиль наповнюють водою, але не повний. Оцтово-свинцовий папір розміщують між горлишком і пробкою. При цьому почорніння відбувається в результаті виділення на фільтрувальному папері сульфіду плюмбуму PbS.

 

ІІ Кількісний йодометричний метод визначення сірководню у воді

Сірководень також визначається кількісним йодометричним методом. Перша проба води на сірководень береться так само, як і на кисневу пробу. Проба фіксується йодним розчином з С = 0,01 моль/дм3. Після фіксації проба може стояти 1 – 2 години. Фіксація: в склянку приливають піпеткою 0,1 см3 хлоридної кислоти, 10 см3 точного 0,01 моль/дм3 розчину J2 і доливають 90 см3. Сірководень вступає у взаємодію з йодом, кількість якого швидко зменшується:

 

J2 + H2S ® 2HJ + S

 

Склянку закривають і добре перемішують. Увесь йод, що залишився повинен випасти у осад на дно склянки.

Вміст кисневої склянки перенести у конічну колбу і титрують 0,01 моль/дм3 розчином тіосульфату натрію. Отримують А см3 0,01 моль/дм3 розчину тіосульфату, який витратили на титрування проби. Титрування проводять в присутності крохмалю до обезбарвлення розчину.

Потім окремо в колбі відтитровують 10 см3 0,01 моль/дм3 розчину йоду зі 0,1 см3 розчину хлоридної кислоти і 90 см3 дистильованої води 0,01 моль/дм3 розчином тіосульфату натрію (холоста проба).

 

J2 + 2Na2S2O3 = Na2S4O6 + 2NaJ

 

Визначають поправку до титру тіосульфату К (як і на кисень).

Розрахунок результату аналізу проводять за формулою 4.1:

 

(В – А) × 0,1704 × К

H2S мг/дм3 = × 1000, (4.1)

V × V1

де В – кількість тіосульфату натрію, яке пішло на титрування 10 см3 0,01 моль/дм3 розчину J2

А – кількість тіосульфату натрію, яке пішло на титрування проби

0,1704 – кількість сірководню, еквівалентне 1 см3 розчину тіосульфату натрію, мг

V - об’єм склянки

V1 - об’єм прилитого (10 см3) реактиву 0,01 моль/дм3 розчину йоду

К – поправка до титру тіосульфату натрію

5 Контрольні питання

5.1 Назвіть причини отруєння води сірководнем?

5.2 Наведіть заходи запобігання сірководневого отруєння води

5.3 Вкажіть для яких живих організмів сірководень не є отрутою?

5.4 Вкажіть у який час доби найбільш вірогідна поява сірководню у воді?

5.5 Охарактеризуйте, як впливає наявність лугу на дні водоймища на отруєння води сірководнем?

5.6 Назвіть, чи можна визначити наявність у воді сірководню за запахом? Чому?

5.7 Вкажіть чому нові ставові площі треба заливати водою тільки навесні?

 

Література

 

6.1 Берникова Т.А., Демидова А.Т., Гирология и гидрохимия, М., «Пищевая промышленность», 1977, гл 1. §1,2 с, 194-197

6.2 Поляков Т.Д., Пособие по гидрохимии для рыбоводов, М., «Пищепромиздат» , 1950,с28-32

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.