Чотири стилі лідерства за Р. Лайкертом

Ренсіс Лайкерт та група його послідовників запропонували класифікувати стилі керівництва шляхом порівняння автократичного і демократичного континіумів.

Зосереджений Зосереджений

на роботі на людині

Стилі лідерства

Рис. 2. Континіум стилів лідерства за Лайкертом

Керівник, зосереджений на роботі (завданнях, виробничих досягненнях), перш за все, піклується про проектування завдань і створення мотиваційної системи винагород для стимулювання продуктивності праці і трудових звершень.

На противагу йому, керівник, зосереджений на людині, концентрує увагу на вдосконаленні людських стосунків, створенні сприятливого мікроклімату, заохочує взаємодопомогу, надає підлеглим максимальну свободу і активно залучає їх до участі у прийнятті управлінських рішень, орієнтуючи на високий рівень продуктивності праці.

Лайкерт дійшов висновку, що будь-якій керівник обов`язково тяжіє до однієї з крайнощів. Обидві якості в значній мірі одночасно не продемонстрував жоден із керівників, які досліджувалися.

Лайкерт запропонував чотири базових системи стилю керівництва (рис. 3).

Керівників, які належать до першої системи, описано як типових автократів з диктаторськими нахилами. Жорстка експлуатація підлеглих, вимогливість відрізняють їх від так званих “прихильних автократів”, які поєднують тоталітарні риси з ініціативою підлеглих. Мотивація досягається не тільки примусово, але й через винагороди.

Система 1 Система 2 Система 3 Система 4

Експлуатацій- Прихильно- Консульта- Заснована

но-автори- авторитарна тивно-демо- на

тарна кратична участі

Рис. 3. Лайкертова типологія стилів лідерства

Керівники системи 3 - консультанти, демонструють значну, хоча й не повну довіру до підлеглих. Спостерігається двостороннє спілкування і певна міра довіри обох сторін. Важливі рішення ухвалюються керівником, а конкретизуються підлеглими.

Система 4 передбачає групові рішення, проекти яких висуваються ініціативними підлеглими і після конструктивного обговорення візуються керівником. На думку Лайкерта, саме ця система виявляється найдієвішою. Спілкування нетрадиційне, стосунки дружні, панує атмосфера довіри, превалює орієнтація на людину.

Чотири типи лідерства згідно концепції винагороди і покарання

Концепція винагороди і покарання заснована на положеннях теорії про закріплення залежності в поведінці людини від його наслідків.

Суть теорії: якщо людина бачить, що її поведінка приводить до сприятливих наслідків, вона прагне повторювати цю поведінку; якщо ж наслідки негативні, бажання людини надалі поводитися аналогічно буде суттєво знижено.

У цій концепції лідер розглядається як людина, яка управляє процесом зміни поведінки підлеглих у бажаному напрямі. Залежно від застосування винагороди або покарання концепція виділяє чотири типи лідерської поведінки.

На практиці винагорода за досягнутий рівень виконаної роботи призводить до підвищення працівником зусиль і росту задоволення від роботи.

Покарання, не залежне від рівня виконаної роботи, як і винагорода без урахування рівня її виконання по-різному впливають як на зусилля, що докладаються, так і на отримуване від роботи задоволення.

Покарання без урахування рівня виконання роботи найчастіше негативно позначається на якості роботи і на задоволеності працівника.

Модель Фідлера

Модель Фідлера зосереджує увагу на ситуації і виявляє три фактори, які впливають на поведінку керівника:

1. Стосунки між керівником та членами колективу. Передбачає деяку лояльність підлеглих, їх довіру до керівника і привабливість його особистості (харизматичний ефект).

2. Структура завдання - звичність завдань, чіткість їх формулювання та структуризацію.

3. Посадові повноваження - обсяг законної влади, пов`язаної з посадою керівника, яка дозволяє йому використовувати винагороди, рівень підтримки тощо.

На думку Фідлера, хоча кожній ситуації і повинен відповідати свій стиль керівництва, манера поведінки того чи іншого керівника залишається постійною. Фідлер виходить із припущення – якщо визнати те, що людина неспроможна пристосовувати стиль керівництва до ситуації, то слід підбирати шаблонні ситуації до манери поведінки того чи іншого керівника. Це забезпечить відповідний баланс між вимогами, які продиктовані ситуацією і особистими якостями керівника.

Поиск по сайту: