Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Організація безпечної роботи з джерелами



Випромінювання

При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань важливого значення набуває правильна організація праці, яка забезпечує радіаційну безпеку обслуговуючого персоналу і всього населення в цілому. У цьому випадку дозові навантаження для осіб відповідних категорій опромінення і груп критичних органів від джерел зовнішнього і внутрішнього опромінення не будуть перевищувати регламентованих значень.

Керівним документом з радіаційної безпеки при організації робіт з джерелами іонізуючих випромінювань є санітарні правила.

Джерела іонізуючого випромінювання, конструкція яких виключає попадання радіоактивних речовин в навколишнє середовище, називають закритими. Отже, у цьому випадку персонал може зазнавати тільки зовнішнього опромінення. Такі джерела використовуються, наприклад, у приладах контролю технологічних процесів, в установках радіаційної технології, радіаційної терапії і діагностики. Як джерела в цих приладах застосовуються радіонуклідні закриті джерела, а також рентгенівські апарати і прискорювачі.

Основною вимогою до забезпечення радіаційної безпеки при роботі із закритими джерелами є спорудження захисту від випромінювання для зниження зовнішніх потоків випромінювання на робочих місцях і в сусідніх приміщеннях до допустимих рівней.

Потужність еквівалентної дози випромінювання від дефектоскопічних, терапевтичних та інших апаратів не повинна перевищувати 30 мк Зв/год, а для радіонуклідних приладів -3 мк Зв/год на відстані 1,0 м від поверхні блоку захисту апарату чи приладу із джерелом. Для радіонуклідних приладів щільно до поверхні блоку з джерелом потужність еквівалентної дози не повинна перевищувати 100 мк Зв/год.

Спеціальні вимоги до приміщень і розміщення установок чи апаратів не ставлять, якщо при їх використанні потужність дози випромінювання в робочому стані і при зберіганні джерела не перевищує 3 мк Зв/год на відстані 1,0 м від доступних частин поверхні установки.

Комплекс захисних заходів при роботі з відкритими джерелами повинен забезпечувати захист людей не тільки від зовнішнього, але й від внутрішнього опромінення, запобігати радіоактивному забрудненню повітря і поверхні робочого приміщення, шкірних покровів і одежі персоналу, а також об'єктів зовнішнього середовища: повітря, води, грунту, рослинності та ін.

До основних профілактичних заходів при роботі з відкритими джерелами відносяться правильний вибір планування приміщень, обладнання, опорядження приміщень, технологічних режимів, раціональна організація робочих місць і дотримання правил особистої гігієни працюючих, раціональні режими вентиляції, організація захисту від внутрішнього і зовнішнього опромінення, збирання і видалення радіоактивних відходів

Вимоги до виконання вказаних заходів залежать від характеру робіт, активності і складу радіонуклідів, що використовувалися

При роботі з радіоактивними речовинами у відкритому виді необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

ЗІЗ - це одяг, взуття, різні прилади і пристрої (респіратори, пневмокостюми, протигази); які використовуються індивідуально і забезпечують захист працюючого від шкідливих факторів зовнішнього середовища. При роботі з радіоактивними речовинами ЗІЗ оберігають людину від їх проникнення в органи дихання, шлунок і безпосередньо на шкіру.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори набувають особливого значення при виконанні ремонтних і аварійних робіт, коли відбувається розгерметизація технологічного обладнання.

ЗІЗ можна поділити на такі основні види:

а) ізолюючі костюми - пневмокостюми, гідро ізолюючі костюми;

б) засоби захисту органів дихання - протигази, респіратори, пневмошоломи;

в) спеціальний одяг - комбінезони, напівкомбінезони, куртки, штани, халати, фартухи;

г) спеціальне взуття - чоботи, ботинки;

д) засоби захисту рук - рукавиці, рукавички;

е) засоби захисту очей - захисні окуляри;

ж) запобіжні пристрої - ручні захоплювачі, маніпулятори.

Вибір ЗІЗ визначається умовами роботи і радіаційною обстановкою, характером і об'ємом робіт і рівнем забруднення повітря і робочих поверхонь радіоактивними матеріалами.

Роботи з джерелами іонізуючих випромінювань без чіткої організації радіоактивного контролю створюють небезпеку для працюючих і для навколишнього середовища.

Мета служби радіаційної безпеки забезпечення безпечних умов праці, систематичний контроль за рівнем радіації на установках, в лабораторіях і робочих зонах і нагляд за радіаційною обстановкою навколишнього середовища.

Основні задачі служби радіаційної безпеки можуть бути сформульовані таким чином:

1. Контроль, за дотриманням норм радіаційної безпеки і санітарних правил і інструкцій при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань на установках, з лабораторіях, на робочих місцях; організація проведення курсів для підготовки і підвищення кваліфікації персоналу в галузі радіаційної безпеки. Щорічна перевірка знань з цих питань; забезпечення проходження медичного обстеження.

2. Контроль за радіаційною обстановкою на робочих місцях, в суміжних приміщеннях, на території підприємства із використанням спеціальних і переносних засобів.

3. Індивідуальний контроль опромінення персоналу.

4. Контроль за рівнем радіаційного забруднення об'єктів зовнішнього середовища за межами підприємства здійснюється групою "зовнішньої дозиметрії".

5. Перевірка, калібровка і ремонт засобів контролю радіаційної обстановки.

6. Прийняття і розробка необхідних заходів щодо попередження виникнення можливих аварійних ситуацій.

7. Проведення науково-дослідних робіт.

Організоване й чітке виконання службою радіаційної безпеки своїх задач є запорукою безпечного використання джерел іонізуючих випромінювань.


Розділ 3

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.