Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальні риси клімату України

Клімат України

 

Територія України перебуває в помірному кліматичному поясі в області помірно континентального клімату і лише на вузькій смузі південного берега Криму сформувався клімат, подібний до субтропічного середземноморського типу. Водночас помірно континентальний клімат має суттєві відмінності основних показників (температури повітря та кількості опадів) у різних частинах України. Над рівнинною частиною країни з північного заходу на південний схід зростає континентальність клімату: у цьому напрямку середні температури літніх місяців підвищуються, а зимових – знижуються, зменшується річна кількість опадів. В Українських Карпатах і Кримських горах формуються свої особливі кліматичні умови, пов’язані із значними перепадами висот. З підняттям угору середньомісячні температури знижуються в будь-яку пору року, а кількість опадів загалом збільшується.

Циркуляція повітряних мас. На розподіл і перерозподіл тепла та вологи впливає циркуляція атмосфери – переміщення повітряних мас різних типів. Повітряні маси, які визначають кліматичні умови в Україні, мають як «місцеве» походження, так і надходять здалеку – з регіонів віддалених на тисячі кілометрів. Загалом упродовж року над територією України панують помірні, насамперед, морські повітряні маси з Атлантичного океану. Вони надходять із заходу і північного заходу завдяки постійним західним вітрам. Узимку прихід повітряних мас з Атлантики супроводжується потеплінням, влітку – деяким похолоданням. Крім того, це повітря завжди несе вологу. Його вплив особливо відчутний на заході і північному заході України. З просуванням на схід і південний схід, воно поступово перетворюється (трансформується) на континентальне. Завдяки цьому чиннику клімат України змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід. Помірні континентальні повітряні маси, які надходять в Україну, формуються над центральними районами Євразії. Вони завжди сухі і приносять холодну погоду взимку та спекотну влітку. Найбільш відчутний їх вплив на сході і півдні країни (рис. 1).

Рис. 1. Клімат України [1]

Час від часу в межі України проникають сухі й холодні арктичні повітряні маси, з якими пов’язані різке зниження температури повітря взимку, пізні весняні й ранні осінні заморозки. Сухі й жаркі тропічні повітряні маси, що надходять з пустельних районів Африки чи Південно-Західної Азії, приносять спекотну погоду влітку, теплу й погожу восени.

Зміна повітряних мас з різними властивостями (насамперед температурними) спричиняє проходження через територію України атмосферних фронтів. Атмосферний фронт – це перехідна зона між теплими і холодними повітряними масами, яка під невеликим кутом нахилена до земної поверхні в бік холодного повітря. Залежно від того, яке повітря активніше – тепле чи холодне, такий і фронт. Теплий атмосферний фронт формується під час наступу теплого повітря. При цьому тепле повітря, як легше, напливає на холодне, поступово витісняючи його. Холодний атмосферний фронт переміщується в бік теплого повітря. Холодне повітря в ньому приходить на зміну теплому, підпливаючи під нього. І в теплому, і в холодному фронтах утворюються хмари, з яких випадають опади.

Атмосферна циркуляція в Україні визначається також частою зміною циклонів і антициклонів – величезних атмосферних вихорів діаметром у кілька тисяч кілометрів і висотою кілька тисяч метрів. Як ви вже знаєте, у центрі циклону формується область зниженого атмосферного тиску, в якій циркулюють висхідні потоки повітря. Вона замкнута навколо кільцем підвищеного тиску, а, отже, вітри в циклонах дмуть від країв до центру, відхиляючись у Північній півкулі проти годинникової стрілки. Більшість циклонів виникають над північною Атлантикою, Середземномор’ям чи Баренцовим морем. Вони досить швидко переміщуються над територією України, формуючи протягом декількох діб нестійку хмарну і вітряну погоду з великою кількістю опадів. У антициклоні в центрі утворюється замкнута область підвищеного атмосферного тиску з низхідними потоками повітря. Вітри дмуть від центру до країв за годинниковою стрілкою. На територію України антициклони приходять зі сходу, півночі або тропічної частини Атлантичного океану. Вони малорухливі, над територією України затримуються на тривалий час, зумовлюючи малохмарну суху погоду, влітку спекотну, взимку холодну. Всього за рік над територією країни буває майже 45 циклонів і понад 35 антициклонів. Проте за кількістю днів різко переважає антициклональна погода [4].

У теплий період року виникає місцева циркуляція: бризи на берегах Чорного і Азовського морів, водосховищ, озер, лиманів, великих річок; гірсько-долинні вітри у Карпатах і Кримських горах.

Вісь Воєйкова. Значний вплив на клімат України має смуга високого атмосферного тиску, що в межах України проходить приблизно по лінії Луганськ – Дніпропетровськ – Балта. На північ від неї в холодну пору року переважають західні й південно-західні відносно теплі вологі вітри, на південь – холодні і сухі східні та південно-східні вітри. У теплу пору року (з червня до жовтня) у зв’язку із загальним зниженням тиску із заходу на схід по всій території України переважають головним чином західні і південно-західні вітри. Прохолодні й вологі, вони зменшують літню спеку, приносять опади у вигляді дощів. Але влітку у південній частині України часті й східні та південно-східні вітри, сухі й жаркі, що швидко підвищують температуру повітря.

Протягом року над територією України панують помірні повітряні маси: морські (з Атлантичного океану) і континентальні; в її межі проникають арктичні й тропічні континентальні повітряні маси.

Атмосферна циркуляція в Україні визначається частим проходженням теплих і холодних атмосферних фронтів, циклонів і антициклонів.

Взимку сумарна радіація на території України змінюється від 250 до 420 МДж/м2. Найменшою на всій території України вона буває в грудні (60-100 МДж/м2). Весною хмарність зменшується в напрямку на південний схід, а сумарна радіація різко зростає – від 1145 МДж/м2 на півночі до 1545 МДж/м2 на півдні. У цей час спостерігається зональний розподіл сум сумарної сонячної радіації.
Влітку спостерігаються максимальні значення сумарної радіації, які коливаються від 1569 МДж/м2 на північному заході до 2210 МДж/м2 у західному Криму. У цю пору року відмінності в надходженні радіації зумовлюються рельєфом, лісистістю, станом атмосфери в промислових районах, великих містах.
Річні суми сумарної радіації становлять 3500 МДж/м2 на північному заході і 5200 МДж/м2 на західному узбережжі Криму. Найменші значення спостерігаються в Українських Карпатах (Міжгір’ї – 3276 МДж/м2), що зумовлюється послабленням сумарної радіації у літні місяці

Основні кліматичні показники.

Розподіл температур повітря і опадів по території України

Характеризуючи погоду, говорять про температуру повітря, опади, вологість а також деякі атмосферні процеси, їх називають метеорологічними елементами.

Температура повітря змінюється відповідно до сонячної радіації, а отже знижується з півдня на північ. Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11°С ... +13°С на півдні до +5°С ...+7°С на півночі.

Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) змінюється від -7°С ... -8°С на північному сході країни до +2°С ... +4°С на Південному узбережжі Криму. В окремі роки спостерігаються зниження середньомісячних температур до -15°С.

У найтеплішому місяці (липні) середньомісячна температура змінюється від +17°С ... +19°С на півночі та північному заході країни до +22°С ... +23°С у південних районах, +25°С - на Південному узбережжі Криму.

Січневі ізотерми мають, в основному, напрямок з північною заходу на південний схід, а липневі - з південного заходу на північний схід. Отже, йдуть вони майже перпендикулярно одні до одних, а тому різниця температур найхолоднішого і найтеплішого місяця (амплітуда температур) змінюється з заходу на схід. Ця особливість клімату пов'язана з зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.

Зростання континентальності клімату з заходу на схід підтверджується і тим, що абсолютні мінімальні температури (нижче -40°С) спостерігаються на сході, а абсолютні максимуми (+41 °С ... +42°С) - на південному сході України.

Опади. На рівнинній території України річна кількість опадів також змінюється в напрямку з заходу на схід (від 700 мм на заході Полісся і лісостепу до 300-350 мм у південних районах). Найбільше опадів випадає на гірських хребтах Карпат (в окремих місцях - понад 1500мм), а у Кримських горах - понад 1000 мм за рік (рис. 2 а, б).

Кількість опадів розподіляється нерівномірно за сезонами (табл. 1). У теплу пору їх випадає у 2-3 рази більше, ніж у холодну. Винятком є Південний берег Криму, де опади с переважно в холодну пору року. Це пов'язано з тим, що влітку тут панують повітряні маси з високим тиском і низхідним рухом повітря.

Максимальна кількість опадів на більшості території України припадає на червень - липень, причому у червні вона різко зростає порівняно з травнем. Улітку спостерігаються часті грози і зливи, що становлять 200 мм опадів на рівнині й до 300 мм у Карпатах .

б)
а)

Рис. 2. Середня кількість опадів в: а) в теплий період, б) в холодний період

 

Різною на території України є середня кількість днів з опадами. На півдні Причорноморської низовини вона коливається від 5 до 9, а у північній і західній частині країни - від 10 до 16 днів за місяць. Найбільше їх взимку, а найменше - в серпні-вересні.

Перший сніг випадає наприкінці жовтня - в листопаді. Сталий сніговий покрив утворюється на півночі у кінці листопада і лежить до першої декади квітня. На півдні України сніг вкриває землю у середині грудня, а тане на початку березня. На території країни зими, коли б сніг лежав постійно протягом 3-4 місяців, бувають дуже рідко, а у південних районах половина зими не має стійкого снігового покриву.

Таблиця 1

Розподіл опадів та температурний режим України

Місто Температура повітря, °С Тривалість безморозного періоду на рік, дні Опади, мм
  січень липень річна    
Вінниця -6,0 18,7 7,0
Дніпропетровськ -6,0 21,6 7,4
Запоріжжя -4,9 22,8 8,5
Івано-Франківськ -4,7 18,3 7,4
Кіровоград -5,6 20,2 7,8
Київ -6,1 19,0 6,7
Луганськ -6,6 22,0 7,8
Львів -5,0 17,4 7,6
Миколаїв -3,5 23,2 9,7
Одеса -3,0 22,5 9,9
Полтава -7,0 20,5 6,8
Сімферополь -0,3 21,7 10,2
Суми -7,9 19,3 6,0
Тернопіль -5,4 18,4 6,8
Ужгород -2,8 20,6 9,3
Харків -7,1 20,5 6,6
Херсон -3,2 23,0 9,8
Черкаси -5,8 20,0 7,3
Чернівці -5,0 19,2 7,9
Чернігів -6,7 19,4 6,4

 

Висота снігового покриву на Поліській низовині змінюється від 30 до 20 см, а в Причорномор’ї - до 10 см. Сильні вітри на півдні часто здувають сніг з відкритих місць у долини річок, балки, що не дає можливості створити достатній запас вологи на полях.

Волога. Абсолютна річна кількість опадів на території країни ще не свідчить про достаток вологи. Адже значна частка вологи випаровується, а величина випаровування залежить від температури [2].

Чим вища температура повітря, тим більше вологи воно може в собі містити, а отже – більше вологи може випаровувати. Величина випаровуваності може бути меншою або більшою, ніж кількість опадів. Співставивши ці дві величини, можна визначити зволоженість території. Характеризують її коефіцієнтом зволоження, що визначається відношенням кількості опадів до величини випаровуваності за певний період. Тобто, K= O/B, де О - річна кількість опадів, В - величина випаровуваності, К - коефіцієнт зволоження. Якщо К=1, то зволоження достатнє, К>1 - надмірне, К<1 - недостатнє, К< 0,3 - бідне.

На північному заході України випаровуваність дещо менша, ніж кількість опадів, тому ця територія має достатнє, зволоження, а в Карпатах і Криму воно навіть надмірне. У південних і південно-східних районах країни величина випаровуваності значно більша від кількості опадів, а, отже, зволоження недостатнє.

Таким чином, у напрямку з заходу на схід в Україні зростає континентальність клімату, яка проявляється не тільки у зростанні амплітуди температур, але і у зменшенні кількості опадів та коефіцієнта зволоження.

Загальні риси клімату України

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Значні зміни висоти Сонця над горизонтом, тривалості дня, циркуляції атмосфери, а також характеру підстилаючої поверхні у різні нори року в помірному поясі визначають закономірне чергування сезонних типів погоди.

Зима в Україні характеризується морозною погодою з випаданням снігу і встановленням снігового покриву. Триває вона 4-3 місяці, а починається у кінці листопада - на початку грудня, коли утворюється сталий сніговий покрив. Сніг впродовж зими декілька разів сходить і випадає знову. Приходить зима в Україну з північного сходу і найпізніше досягає Кримського півострова. Для неї характерна значна мінливість погодних процесів: сильні похолодання часто змінюються різкими потепліннями з відлигами; періоди хмарної і теплої погоди з опадами у вигляді мокрою снігу і дощу змінюються безхмарною погодою. Відлиги (8-10 днів протягом зими) охоплюють більшу частину території, іноді і всю країну, що спричиняється перенесенням теплих повітряних мас з Атлантики.

Весна на теренах України найраніше настає на південному заході і широко просувається на північний схід. Бувають заморозки, викликані вторгненням холодного арктичного повітря з півночі. Весна закінчується цвітінням акації. Якщо середньодобова температура переходить через +15°С, настає літо.

Літо тепле, на півдні - спекотне. Максимальні температури повітря спостерігаються в серпні. Цей місяць характеризується часто безхмарною посушливою погодою. На всій території України влітку проходять грози та зливові дощі. На літо припадає близько 40 % річної норми опадів. Тільки в південних районах літо посушливе.

Осінь у нас порівняно тепла і тривала, з ясними сонячними днями та прохолодними ночами, нерідко з заморозками. Негода з затяжними дощами, низькими температурами повітря настає в кінці осені (жовтень-листопад). Найбільше вона відображена на заході та півночі країни.

У помірно континентальній області клімату України виділяють на рівнині атлантико-континентальну і континентальну підобласті, а у Карпатах - карпатську і закарпатську.

На Південному березі Криму погода взимку визначається впливом помірних повітряних мас, а влітку - тропічних. Тому опади тут характерні в основному взимку, бувають і у вигляді снігу, але сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе і спекотне.

Клімат України сприятливий для життя і діяльності людини. Кліматичні умови враховують, коли вибирають місця для будівництва житла, господарських об'єктів, транспортних шляхів. Від них залежить робота водного транспорту.

 

Туман Скупчення завислих у приземному шарі атмосфери крапель води або кристалів льоду, яке погіршує горизонтальну видимість на відстані до 1 км В Україні бувають радіаційні й адвективні тумани. Влітку спостерігаються переважно радіаційні тумани, які найгустіші о 4-6-й годині, розсіюються між 6-ю і 10-ою годинами, поновлюються о 18020-й годині. Взимку частіше бувають адвективні, їх добовий хід більш вирівняний. Найменше туманів буває на Поліській, Придніпровській, Закарпатській, Причорноморській низовинах: від 30-50 до 60-80 днів щорічно,а найбільше (80-100) - в Українських Карпатах, Кримських горах, на Донецькій і Приазовській височинах.
Град Округлі або неправильної форми частинки льоду, що випадають в основному в теплу пору року з потужних купчасто-дощових хмар,для яких характерний значний вертикальний рух і високий вміст вологи Випадання граду в Україні пов’язано з проходженням атмосферних фронтів. Найчастіше град випадає в Українських Карпатах і Кримських горах (4-6 днів у середньому на рік). На решті території країни середня річна кількість днів з градом становить 1-2.
Ожеледь Краплі переохолодженого дощу, які осіли на холодній земній поверхні Утворюється при температурі -1 – 04 °С біля поверхні Землі, коли в повітряному шарі до 1,5 км заввишки спостерігається більш висока температура та 100 відсоткова відносна вологість, небезпечна для ліній електрозв'язку та електропостачання, гілок дерев.
Пилова буря Перенесення пилу та піску сильними вітрами, що видувають верхній шар ґрунту Типове явище в розораному степу, ґрунтовий пил переноситься на сотні кілометрів, в Україні відомі чорні пилові бурі. Найбільше число днів з пиловими бурями буває у степовій зоні (25-40 днів), і виникають вони з березня по вересень.
Посуха Тривала та значна нестача опадів Початок пов'язаний з антициклоном, найбільш згубні весняно-літні та літньо-осінні посухи, найчастіше спостерігаються в степовій зоні, внаслідок них висихають запаси вологи в ґрунті, що призводить до зниження чи загибелі врожаю. Вони бувають один раз на 10-12 років. Протягом останніх 50 років посухи в Україні бувають кожні 3-4 роки. Великою є їх ймовірність у південно- східних і південних районах.
Суховій Вітер з високою температурою повітря ( вища +25 °С) та низькою відносною вологістю (нижче 30%) Утворюється на периферії антициклона, переважні напрямки суховіїв – східні та південні), буває нетривалий час, може призвести до зів’янення чи загибелі рослин. Значна кількість днів із суховіями (15-25 днів) припадає на Херсонську, Миколаївську і Дніпропетровську області, Степовий Крим, східні райони Луганської і Донецької областей.
Хуртовина Хуртовина діяльність представляє собою два взаємозумовлені процеси. Один - перенесення снігу, що випав раніше та снігу, що випав у даний момент (загальна хуртовина);другий - перенесення снігу, що випав раніше на земну поверхню (низовина хуртовина). Найчастіше вони бувають на північному сході України (20-25 днів щорічно), а в напрямку на захід кількість днів з хуртовинами зменшується до 4-5.. окремі хуртовини тривають від 4-5 хвилин до 4 і більше діб, а найбільша їх тривалість припадає на січень-лютий.
Грози Гроза – комплексне атмосферне явище, що супроводжується електричними розрядами, значними опадами та нерідко градом. У помірних широтах грозова діяльність в основному спостерігається у теплий період року (з квітня по вересень) і виникає у купчасто-дощових хмарах завдяки розвитку атмосферної конвекції. Зимові грози також пов’язані із зонами «затопленої» конвекції на загальному фону шаруватоподібних хмар. У поширенні гроз на території України спостерігаються такі особливості:1)на рівнинній частині її в середньому за рік буває 25-30 днів з грозами; 2) менше їх на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах великих річок і водосховищах:3) найбільша кількість днів з грозами фіксується в Українських Карпатах (від 35 днів у передгір’ях до 45 днів у горах).

 

Рис. 6. Динаміка випадання граду та грозових днів

 

Рис. 7. Пилові бурі

 

Рис. 8. Динаміка випадків смерчів

Важливу роль у прогнозуванні несприятливих явищ має гідрометеорологічна служба України. Вона охоплює близько 130 гідрометеорологічних станцій у різних кутках країни, де за єдиною програмою 8 разів на добу (через кожні 3 години) фіксуються дані приладів. Метеорологічні та гідрологічні спостереження здійснюють також 14 морських станцій, спеціалізовані обсерваторії та інші станції. Зібрана інформація надходить у гідрометцентр України, який обробляє інформацію і повідомляє прогнози населенню та підприємствам і організаціям [4].

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.