Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методика «Аналіз ситуації»



Методика орієнтована на визначення критеріїв. За якими діти оцінюють поведінку інших людей незалежно від їх віку та соціального статусу. Якщо людина володіє стійкою позитивною емпатією, то проявляє цю якість не лише при організації власної поведінки, а и використовує як основу для оцінки поведінки іншої людини.

Методика «Аналіз ситуації» складається із трьох не пов'язаних між собою за змістом міні текстів, у кожному з яких отримується певний вчинок. У первинних двох міні текстах описані вчинки людей, які абсолютно не пов'язані досліджуваним.

1. Черговий залізничної станції, як завжди, обходив свою ділянку шляху, і раптом помітив, що на колії сидить і безтурботно грається мала дитина в той час, як прямо на неї вчить швидкий поїзд. Він кинувся до дитини, схопив і відштовхнув убік, врятувавши її. Однак сам уже не встиг вчасно відскочити і загинув.

2. У трамваї впіймали злодія, який щойно вкрав годинник у одного з пасажирів. Його виштовхали з вагона і дуже жорстоко побили.

3. Померло двоє багатих людей. Один із них заповів всі свої гроші монастирю з умовою, що за нього кожен день будуть молитися. А інший заповів всі гроші дитячому притулку. Хто з них вчинив краще?

Дослідження носило груповий характер. Школярі отримували стимульний матеріал із описом 3-х мінітекстів. Кожному пропонувалось уважно прочитати тексти про різні людські вчинки та написати свою думку про те, чи правильно вчинила людина і чому він так вважає.

Тексти для методики підібрані із різних джерел і пристосовані для нашого дослідження.

У ситуації 1 проявом емпатії є схвалення вчинку людини, у 2-й ситуації – засудження вчинку людей, а в Ш-й – ь вибір гуманного прояву одного з тих, хто залишив заповіт.

Для обробки відповідей застосовувався якісний аналіз їх змісту, оскільки нормативної шкали для даного дослідження не існує. Обчислювався також відсоток учнів, які проявили гуманістичну орієнтацію чи антиемпатійність при оцінці вчинків інших.

Методика ДВОР(«Діагностика вад особистісного розвитку»)
Мета: виявити рівень емоційного компоненту емпатія у дітей молодшого
шкільного віку.

В цілому ця методика - опитувальник розрахована на дітей 8-11 років і дозволяє виміряти ступінь розвитку багатьох вад особистості у дитини, а саме: тривожності, імпульсивності, агресивності, схильності до нечесності, асоціальності, замкнутості, невпевненості, екстремальності та емоційної нечутливості, тому використовувати всю методику в нашій роботі недоцільно. Ми застосували лише запитання опитувальника, які стосуються емоційної чутливості - нечутливості, та адаптували їх для виявлення рівня емпатіиності дітей 7-9 років. Обрану відповідь учні зазначали у розданих їм бланках.

 

№ п\п Твердження часто іноді ніколи
1. Коли хтось із дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь      
2. Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.   \ " ■ '■:' г  
3. Мені приносить задоволення, коли я щось зламаю, розіб'ю, розірву.      
4. Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.      
5. Я можу зробити іншому щось погане.      
6. Я легко можу посваритися чи побитися.      
7. Я не поступаюсь іншим, не ділюся з ними нічим.      
8. Буває, що я звинувачую когось у тому, в чому насправді винний сам.      
9. Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.      
10. Я люблю сміятися з інших.      
11. Я кривджу своїх однокласників, б'ю їх, штовхаю, дражню.      
12. Я можу знущатися з тварин, нищити без потреби рослини.      
13. Спочатку я піклуюся про інших, а потім уже про себе.      
14. Я намагаюся допомагати людям навіть тоді, коли мене про це не просять.      
15. Я можу заплакати, коли чую сумну історію.      

Анкетування проводилось груповим методом з кожним класом (2, 4)
окремо. Дітям пропонувалось відповісти на запитання, які стосуються різних
сторін їхньої особистості (поведінки, самопочуття, бажань, переконань), щоб
краще пізнати себе.

У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номеру запитання потрібно було поставити знак «х» у тій графі (часто, іноді, ніколи), яка відповідає частоті прояву ними описаних фактів, поведінці.

При обробці результатів застосування опитувальника підраховувалась (у %) вказана другокласниками та четверокласниками частота прояву певного факту поведінки. Робились висновки про схильність до прояву позитивних емоцій і почуттів у стосунках з іншими, чи навпаки - гніву, агресії, помсти тощо.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.