Поняття про емоції та почуття, їх властивості та основні функції.
Людина навколишній світ не лише пізнає, а й виражає до нього своє ставлення. Життя без переживань так само неможливе, як і без відчуттів.
В широкому розумінні емоції позначають будь-які можливі душевні переживання.
У вузькому розумінні емоції(від. лат. emoveo — хвилюю, збуджую) — це відносно прості та короткотривалі душевні переживання, які характеризують ситуативне ставлення людини до навколишнього світу і до самої себе.
В емоціях відображені переживання, що виражають ступінь задоволення чи незадоволення невідкладних потреб людини, наприклад, фізіологічних чи потреб у безпеці.
Почуття — це складні та довготривалі душевні переживання, які характеризують стале і узагальнене ставлення людини до навколишнього світу і до себе.У них відображається ступінь задоволення чи незадоволення соціальних потреб людини.
Властивості емоцій:
1. Суб'єктивна забарвленість - вони несуть на собі відбиток індивідуальних особливостей людини, відображаючи своєрідність її життєвого досвіду, інтересів, установок тощо.
2. Полярність.Якщо якесь переживання має позитивний полюс, то завжди можна знайти і негативний, наприклад, задоволення-незадоволення, радість—сум.
3. Амбівалентність - подвійність, емоцій та почуттів. Наприклад, у ревнивої людини пристрастие кохання може поєднуватися із жагучою ненавистю.
4. Інтенсивність – емоції можуть бути сильними і слабкими.
5. Тривалість яка пов'язана з глибиною переживань: чим почуття глибші, тим вони триваліші.
6. Предметність — ступінь усвідомленості і зв'язку з конкретним об'єктом.
функції почуттів:
Сигнальна — емоції сповіщають людину про значущість тих чи інших умов або подій;
Регулятивна — залежно від переживань людина скеровує свою діяльність у те чи інше русло, змінює свою поведінку.
Комунікативна — за рахунок свого експресивного компонента, зокрема, експресії обличчя, емоції беруть участь у встановленні контакту з іншими людьми у процесі спілкування.
Організаційна — емоції та почуття можуть як організовувати людину, активізуючи внутрішні ресурси та увагу, так і дезорганізовувати цілеспрямовану діяльність.
Синтезуюча — емоційні переживання забезпечують цілісне та структуроване відображення предметів і явищ, допомагаючи побудувати цілісний суб'єктивний образ.
Експресивна — емоції та почуття виражають переживання людини, що дає змогу краще зрозуміти внутрішній стан один одного.
Спонукальна — емоції можуть мотивувати ту чи іншу поведінку людини.
Антиципуюча — емоції та почуття, які виникають, випереджають розвиток реальних подій і попереджають про можливий кінцевий результат.
Евристична — емоційне передбачення подій суттєво зменшує пошук правильного виходу із ситуації.
Адаптаційна — завдяки емоціям та почуттям, які вчасно виникають, організм може пристосуватися до середовища ще до осмислення ситуації.
Оздоровча — позитивні емоції сприятливо впливають на стан людини, активізуючи її функції.
Види емоцій і почуттів та їхня класифікація.
За рівнем організації вирізняють нижчі та вищі емоції.
Нижчі емоціїбільш примітивні і пов'язані з інстинктивними потягами людини.
Вищі емоціїє суто людськими переживаннями і спричиняються, насамперед, соціальними чинниками. Наприклад, це емоції, які виникають унаслідок спілкування, захоплення справою тощо.
За знаком (забарвленістю) виділяють негативні та позитивні емоції.
Негативні емоції— це неприємні переживання, наприклад, страх, переляк, відраза тощо.
Позитивні емоції— це приємні переживання, наприклад, радість, задоволення, інтерес тощо.
За характером впливу на життєдіяльність людини вирізняють активні та пасивні емоції та почуття. Активні емоції(стенічні) підвищують активність організму, мобілізують його енергетичні ресурси і захисні механізми.
Пасивні емоції(астенічні) знижують активність людини, зменшуючи її волю. Це, здебільшого, неприємні переживання, наприклад, сум, незадоволення, страждання.
За ступенем розвитку емоцій (структурою) їх поділяють на прості і складні.
Прості емоціївикликає безпосередня дія на організм тих чи інших об'єктів, пов'язаних із задоволенням його невідкладних потреб. Задоволення чи незадоволення від запаху, звуку, їжі тощо.
Складні емоціїпов'язані з розумінням їхніх об'єктів і усвідомленням життєвого значення. До складних емоцій належать інтерес, радість, здивування, гнів, відраза, презирство, страх, сором, сум і провина. Сучасний американський психолог К. Ізард їх назвав фундаментальними емоціями.
Залежно від потреб і цілей діяльності емоції та почуття поділяють на альтруїстичні(допомога іншим), комунікативні (спілкування), глоричні (слава, визнання), практичні (успішність та неуспішність діяльності), романтичні (прагнення ідеалізувати реальність), гностичні (виявляються у пізнавальній діяльності), естетичні (краса), гедонічні (задоволення), акизитивні (накопичення), пугнічні (подолання небезпеки), моральні (ставлення до моральних та аморальних вчинків), релігійні (спілкування з Богом).
Складними моральними почуттями є дружба та кохання.