Організаційно зенітний дивізіон включає штаб і шість батарей: штабну, три ЗСУ "Вулкани" - ПЗРК "Стингер" і по однієї ЗРК "Чапарел" і ПЗРК "Стінгер". Загальна чисельність особового складу близько 860 чоловік, у тому числі 46 офіцерів. У ньому є 18 ЗРК "Чапарел", 36 ЗСУ "Вулкан", 75 ПЗРК "Стінгер" (вогневих розрахунків), вісім РЛС FAAR виявлення повітряних цілей, 21 БТР М113А1, різна стрілецька зброя, протитанкові засоби, автомобілі, радіостанції й інша військова техніка.
Штаб і штабна батарея (173 чоловік) складаються з дев'яти секцій (управління, адміністративної, оперативної та керування вогнем, координації і взаємодії, контролю за повітряним простором, медичної, тилу і постачання, зв'язку, обслуговування й ремонту) і взводу РЛС. Секція управління (11 чоловік) включає начальника штабу (він же заступник командира), офіцерів-операторів, начальника зв'язку дивізіону й водіїв.
Адміністративна секція (дев'ять) призначена для забезпечення адміністративно-технічної діяльності штабу. Секція оперативна і управління вогнем (16) забезпечує управління бойовими діями дивізіону, а також збір, обробку даних про повітряного противника і видачу цілевказівок у вогневі підрозділи.
Секція координації й взаємодії (13) відповідає за взаємодію між зенітним дивізіоном, засобами ПВО армійського корпуса (дивізіонами ЗРК "Удосконалений Хок" або "Патріот").
Секція контролю за повітряним супротивником (сім) призначена для координації дій по протиповітряній обороні в дивізії й для оповіщення КП дивізії про повітряний напад.
Медична секція (12) забезпечує вогневі підрозділи санітарами, надає першу допомогу пораненим і організує їхню евакуацію.
Секція тилу й постачання (дев'ять) планує, координує й організує всі заходи щодо тилового забезпечення в дивізіоні.
Секція зв'язку (23) організує стійкий радіозв'язок штабу дивізіону з вогневими підрозділами, зенітною частиною вищої інстанції, а також проводить обслуговування й ремонт засобів зв'язку підрозділів дивізіону.
Секція обслуговування й ремонту (38) займається обслуговуванням озброєння штабної батареї й батареї ПЗРК "Стінгер".
Взвод РЛС (35) призначений для виявлення й розпізнавання повітряних цілей і видачі цілевказівок у секцію оперативну і керування вогнем, а також у вогневі підрозділи. Він складається з управління взводу, восьми радіолокаційних секцій і секції обслуговування РЛС. У кожній радіолокаційній секції є одна РЛС FAAR виявлення повітряних цілей. Секція обслуговування забезпечує планове обслуговування й поточний ремонт РЛС.
Батарея ЗСУ"Вулкан" - ПЗРК "Стінгер" (148 чоловік) включає чотири секції (управління, зв'язку, ремонту апаратури, ремонту транспортних засобів), три взводи ЗСУ "Вулкан" і взвод ПЗРК "Стінгер". В ній є 12 ЗСУ "Вулкан" і 15 ПЗРК "Стінгер" (вогневих розрахунків).
Взвод ЗСУ "Вулкан" має управління й чотири розрахунки (одна установка в кожному). Управління організує бойову роботу взводу й забезпечує підвоз боєприпасів, для чого в ньому є два автомобілі, що обслуговують по двох установки.
Взвод ПЗРК "Стінгер" складається з управління й трьох секцій (п'ять вогневих розрахунків у кожній).
Батарея ЗРК "Чапарел" (160 чоловік) включає чотири секції (управління, зв'язку, ремонту апаратури, ремонту транспортних засобів) і чотири взводи ЗРК. Організація й призначення секцій такі ж, як і в батареї ЗСУ "Вулкан" - ПЗРК "Стінгер". Організація взводів ЗРК "Чапарел" різна. Кожний складається з управління й розрахунків (у трьох взводах - чотири й в одному - шість) по одному ЗРК. Керування організує бойову роботу взводу, забезпечує підвіз ЗУР, ведення розвідки на маршруті руху, вибір вогневих позицій. Усього в батареї 18 ЗРК "Чапарел".
Батарея ПЗРК "Стінгер" (83 чоловік) складається із секції управління й двох взводів, аналогічних по організації взводу ПЗРК "Стінгер" зі складу батареї ЗСУ "Вулкан" - ПЗРК "Стінгер". Усього в ній налічується 30 ПЗРК "Стінгер" (вогневих розрахунків). Комплекс являє собою мобільну установку, здатну самостійно виявляти й вражати з імовірністю 0,4-0,7 повітряні цілі, що летять зі швидкістю до 500 м/с, на дальностях від 800 до 4000 м і висотах від 15 до 2500 м з місця й у русі (з коротких зупинок). Час переведення ЗРК із похідного положення в бойове становить 5 хв., з бойового в похідне - до 3 хв. У комплекс входять пускова установка із чотирма напрямними, змонтована на шасі плаваючого гусеничного БТР М113А1, а також оптичний приціл і прилади керування вогнем.
Вогневі можливості комплексу збільшені за рахунок оснащення його ИК станцією переднього огляду, що дозволяє виявляти повітряні цілі й здійснювати прицілювання в нічних умовах. Боєкомплект, що возиться, включає 12 ЗУР, чотири з яких перебувають на напрямних і вісім - у бойовому відділенні. Перезарядження пускової установки здійснюється вручну (вага ракети 84 кг). Пасивна інфрачервона система самонаведення ЗУР забезпечує ведення стрілянини з темпом до чотирьох ракет у хвилину. З метою підвищення перешкодозахищеності комплексу й збільшення його можливостей по обстрілі цілей на зустрічних курсах на озброєння надходить удосконалена ЗУР з голівкою самонаведення, що працює з двох діапазонах хвиль. Розрахунок ЗРК "Чапарел" складається з п'яти чоловік (командир, оператор, механік-водій, два спостерігачі).
ЗСУ "Вулкан" М163 може вести вогонь по літаках і вертольотам противника з місця й у русі (з коротких зупинок). Змонтована, як і ЗРК "Чапарел", на шасі БТР М113А1 установка оснащена 20- мм шестиствольною автоматичною гарматою, що перебуває на обертовій вежі, РЛС супроводу повітряних цілей, що вирішують пристроєм і оптичним прицілом. Будучи автономним зенітним засобом, ЗСУ "Вулкан" може самостійно виявляти й обстрілювати всі цілі, що летять зі швидкістю до 300 м/с, на дальності до 1500 м і висоті до 2000 м. Скорострільність установки 3000 постр./хв., що возиться боєкомплект 6000 пострілів. В іноземній військовій печатці відзначається, що в деяких випадках ЗСУ може використовуватися й для ведення вогню по наземним цілям, у тому числі легкоброньованим об'єктам. До недоліків ЗСУ "Вулкан", у значній мірі знижуючим ефективність прикриття, американські військові фахівці відносять відсутність засобів виявлення повітряних цілей і ведення вогню тільки у світлий час доби і ясну погоду. Розрахунок ЗСУ "Вулкан" складається із чотирьох чоловік (командир, стрілець-навідник, його помічник, механік-водій).
У наступі (обороні) позиції ЗРК "Чапарел" вибираються з урахуванням можливого перехоплення повітряних цілей з найбільш імовірних напрямків нальотів авіації противника, при цьому повинне забезпечуватися кругове прикриття об'єктів. Установки займають вогневі позиції на відстані, що дозволяє здійснювати взаємну підтримку на видаленні 3-4 км друг від друга. При недостатній кількості зенітних засобів бойові порядки підрозділів ЗРК "Чапарел" можуть будуватися з урахуванням взаємного перекриття зон ураження, що досягається розміщенням установок на відстані до 5 км між ними.
Вогневі розрахунки ПЗРК "Стінгер" доцільно розташовувати безпосередньо в бойових порядках підрозділів, що прикриваються, або за ними. При цьому вогневі позиції вибираються так, щоб максимально виключити можливість впливу вогневих засобів супротивника. Якщо дозволяють бойовий порядок підрозділу й кількість його розрахунків, що прикриваються, ПЗРК, протиповітряна оборона організується з урахуванням забезпечення взаємної підтримки сусідніх вогневих розрахунків. Як відзначають американські військові фахівці, це досягається їх віддаленням друг від друга на відстань до 2-3 км. Вогневі позиції повинні забезпечувати візуальне виявлення повітряних цілей на відстані не менш 6 км. У деяких випадках командири секцій ПЗРК, з огляду на уразливість вогневих розрахунків, можуть ухвалювати рішення щодо розміщенні вогневих розрахунків на бронетранспортерах розвідувальних, інженерних і інших підрозділів бойового забезпечення. У вихідному районі розрахунки ПЗРК розташовуються з урахуванням кругового прикриття підрозділів від ударів авіації супротивника й можливості швидкого включення в колони підрозділів з початком їхнього руху. Вогневі позиції при цьому обладнаються на видаленні 400-600 м від підрозділів, що прикриваються, на напрямках імовірного нальоту супротивника.
Вогневі позиції ЗСУ "Вулкан" розміщаються таким чином, щоб забезпечувалася можливість перехоплення цілей на основних напрямках дій літаків і вертольотів супротивника за умови збереження вогневого зв'язку один з одним. У закордонній пресі відзначається, що відстань між зенітними установками не повинне перевищувати 1000 м.
На думку американських військових фахівців, незважаючи на те, що ЗРК "Чапарел", ЗСУ "Вулкан" і ПЗРК "Стінгер" можуть самостійно виявляти й обстрілювати повітряні цілі, вони повинні використовуватися в складі взводів і батарей, тому що в цьому випадку досягається найбільша ефективність їхніх дій, поліпшується керування, підвищується надійність прикриття об'єктів. В обороні частина вогневих засобів зенітного дивізіону може виділятися для дій у складі засідок або підрозділів, що кочують. При призначенні районів бойових дій і маршрутів руху зенітних коштів ураховуються їхні можливості, а також можливість прикриття ймовірних напрямків схованого підходу повітряних цілей або висадження десантів супротивника.
На марші вогневі засоби можуть розташовуватися в колонах підрозділів, що прикриваються, і бути разом з ними в готовності до відбиття нальотів або розміщатися на вогневих позиціях вздовж маршрутів руху в місцях, найбільш уразливих для ударів авіації противника (перехрестя доріг, переправи, дефіле, привали, пункти дозаправлення паливом і т.д. ). Закордонні військові фахівці вважають, що ЗСУ "Вулкан" і ПЗРК "Стінгер" доцільно використовувати для прикриття військ на марші, розміщаючи їх у похідних колонах. З метою створення зони суцільного прикриття підрозділу зенітні засоби розподіляються рівномірно по всій колоні, при цьому відстань між вогневими розрахунками ПЗРК не повинна перевищувати 3000 і й ЗСУ - 1000 м. Якщо виділених вогневих засобів недостатньо для організації ПВО, основні зусилля передбачається зосереджувати на прикритті голови й хвоста колони. При наявності бічної охорони вогневі розрахунки ПЗРК будуть розташовуватися разом з підрозділами бічної охорони. Використання ЗРК "Чапарел", як відзначається в пресі, найбільше ефективно при завчасному висуванні їх на вогневі позиції, що перебувають уздовж маршрутів руху підрозділів. При цьому установки розташовуються друг від друга на відстані, що не перевищує 2000 м.