З А ГА Л Ь Н А Т А Н Е О Р Г А Н I Ч Н А Х I М I Я

Напрям «Хімія»,

освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”

З А ГА Л Ь Н А Т А Н Е О Р Г А Н I Ч Н А Х I М I Я

1. Основні положення атомно-молекулярної теорії. Визначення: атом, молекула, моль, хімічний елемент.

2. Фундаментальні закони хімії: Закон сталості складу, його область застосування (відхилення від стехіометрії). Закон еквівалентів. Закони газового стану. Закон об'ємних відношень. Закон Авогадро. Методи визначення молекулярних і атомних мас .

3. Окисно-відновні реакції. Окисно-віднoвні характеристики елементів. Типи окисно-відновних реакцій. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Вплив середовища на перебіг окисно-відновних реакцій. Складні окисно-відновні реакції.

4. Розвиток уявлень про будову атомів. Наукові відкриття, що сприяли встановленню складної будови атома. Перші моделі будови атома (Томсон, Резерфорд). Оптичний спектр гідрогену (формула Бальмера). Теорія будови атома Бора.

5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм електрона. Принцип невизначеності. Електронні орбіталі та їх форми. Будова багатоелектронних атомів. Розподіл електронів на енергетичних рівнях і підрівнях. Послідовність заповнення атомних орбіталей електронами. Способи зображення електронних структур атомів (електронні формули, енергетичні комірки).

6. Атомні ядра. Склад і будова атомних ядер. Ізотопи та ізобари. Радіоактивність і радіоактивні перетворення. Ядерні реакції. Дія на організм радіоактивного випромінювання.

7. Розвиток уявлень про хімічний зв'язок. Іонний зв’язок та властивості взаємодіючих атомів. Електровалентність. Критерій та властивості іонного зв’язку.

8. Ковалентний зв’язок в рамках методу валентних схем, умови його утворення: енергія, кратність і довжина зв'язку. Полярність ковалентного зв'язку. Направленість ковалентного зв'язку.

9. Концепція гібридизації атомних орбіталей. Відштовхування валентних електронних пар. Зв'язки з дефіцитом і надлишком валентних електронів. Донорно-акцепторна взаємодія.

10. Водневий зв'язок. Природа й енергія водневого зв'язку. Вплив водневого зв'язку на властивості речовин. Міжчастинкові взаємодії, доказ їх існування. Вандерваальсова взаємодія молекул. Іонно-молекулярна взаємодія.

11. Металічний стан і його особливості. Кристалічна структура металів. Хімічний зв'язок у металах. Провідники, напівпровідники та діелектрики.

12. Хімічні елементи у природі. Поширеність хімічних елементів у земній корі та у Всесвіті. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону й створення періодичної системи. Структура Періодичної системи. Закономірності зміни властивостей елементів. Періодичність властивостей атомів. Аналогія між елементами. Метали та неметали у періодичній системі.

13. Основні класи неорганічних сполук. Принципи класифікації неорганічних сполук. Правила номенклатури неорганічних сполук

14. Загальна характеристика галогенів. Галогени в природі. Фізичні властивості галогенів. Хімічні властивості галогенів. Добування і застосування галогенів. Сполуки галогенів з воднем. Галогеніди. Кисневі сполуки галогенів.

15. Загальна характеристика групи оксигену. Оксиген, аномалія його валентних станів. Озон. Хімічні і фізичні властивості, добування і застосування кисню.

16. Загальна характеристика підгрупи сульфуру. Сульфур в природі. Добування Сульфуру. Властивості і застосування Сульфуру. Гідрид сульфуру. Сульфіди. Сульфітний ангідрид і сульфітна кислота. Тіосульфатна кислота. Сульфатний ангідрид. Сульфатна кислота. Дисульфатна кислота. Технічне добування сульфатної кислоти. Підгрупа селену. Селен. Телур.

17. Загальна характеристика групи нітрогену. Нітроген у природі. Добування і властивості Нітрогену. Амоніак . Солі амонію. Застосування амоніаку і солей амонію. Технічне добування амоніаку. Оксиди нітрогену . Нітритна кислота. Нітратна кислота.

18. Фосфор. Фосфор у природі. Добування і властивості Фосфору. Сполуки фосфору з воднем і галогенами. Оксиди і кислоти фосфору. Фосфатні добрива.

19. Підгрупа арсену. Арсен, Стибій, Вісмут та їх основні сполуки.

20. Загальна характеристика підгрупи купруму. Купрум, Аргентум, Аурум, їх основні сполуки.

21. Загальна характеристика головної підгрупи другої групи. Берилій, Магній, Кальцій, Стронцій, Барій, їх основні сполуки.

22. Підгрупа цинку. Цинк, Кадмій, Меркурій, їх основні сполуки.

23. Загальна характеристика головної підгрупи третьої групи. Бор. Сполуки бору. Алюміній. Їх основні сполуки.

24. Восьма група періодичної системи. Підгрупа феруму. Ферум в природі. Виплавка чавуну. Переробка чавуну в залізо і сталь. Сполуки феруму. Кобальт. Нікель. Їх основні сполуки.

Ф I З И Ч Н А Х I М I Я

1. Термодинамічні потенціали та їх зв’язок з параметрами системи.
2. Обґрунтуйте можливість використання термодинамічних потенціалів для характеристики рівноваги i напрямку протікання процесу (без хімічного перетворення).

3. Теплота хімічних реакцій. Умови, для яких теплота хімічних реакцій є функцією стану системи. Приклади незалежності теплових ефектів хімічних реакцій від шляху протікання процесу.

1. Обґрунтування закону Гесса та його використання. Наслідки закону Гесса і їх використання для визначення теплоти хімічних реакцій.
2. Основні способи визначення теплоти хімічних реакцій та теплоти утворення хімічних сполук і покажіть їх використання.
3. Хімічний потенціал, його фізичний зміст та використання для опису напрямку перенесення складових частин гомогенних та гетерогенних систем.
4. Перший закон Коновалова та його використання для обґрунтування фракційної перегонки.
5. Характеристика закономірностей кипіння розчинів нелетких речовин.
6. Застосування законів Коновалова для пояснення фракційної перегонки.
7. Умови рівноваги в гетерогенних системах. Правило фаз Гіббса та його використання для характеристики конкретних гетерогенних систем.
8. Опишіть фазові переходи першого роду (топлення і випаровування) та охарактеризуйте їх, застосувавши рівняння Клаузіуса-Клапейрона.
9. Зробіть аналіз та покажіть використання дiаграм стану систем з обмеженою розчинністю компонентів в конденсованому станi.
10. Характеристика діаграм стану систем, компоненти, яких утворюють стійкі за температури топлення сполуки та їх використання.
11. Подайте характеристику твердих розчинів та діаграм стану систем, в яких вони утворюються, обґрунтуйте їх використання.
12. Опишіть вплив температури на швидкість хімічних реакцій та енергетичні зміни під час їх протікання.
13. Умова рівноваги в гетерогенних системах з хімічними перетвореннями і її використання для конкретних систем.
14. Закон діючих мас та його використання для характеристики конкретних гомогенних і гетерогенних хімічних перетворень.
15. Опишіть характерні риси гетерогенних каталітичних процесів.
16. Зробіть характеристику питомої та еквівалентної електропровідностей розчинів; опишіть способи їх визначення.
17. Охарактеризуйте електроди першого і другого роду, а також окисно-вiдновні електроди та покажіть їх використання.
18. Електрохімічна і концентраційна поляризація електродів.
19. Обґрунтуйте класифікацію електрохімічних елементів та хімічних джерел струму; опишіть їх основні характеристики.
20. Електроліз водних розчинів кислот, лугів і солей. Основні типи катодних і анодних реакцій. Вихід за струмом.
21. Активні центри гетерогенних каталізаторів. Адсорбційна неоднорідність поверхні. Методи визначення адсорбційної неоднорідності поверхні. Отруєння каталізаторів.

О Р Г А Н I Ч Н А Х I М I Я

1. Алкани. Будова. Ізомерія. Номенклатура. Методи одержання. Властивості. Промислове використання алканів.

2. Алкени. Будова. Ізомерія. Номенклатура. Методи одержання. Властивості.

3. Хімічні властивості алкенів. Використання у промисловому органічному синтезі.

4. Алкiни. Будова. Ізомерія. Номенклатура. Природа потрійного зв”язку. Методи синтезу.

5. Хімічні властивості алкінів. Використання в промисловості. Синтези на основі ацетилену.

6. Дiєновi вуглеводні. Будова, класифікація, номенклатура. Методи синтезу, властивості. Каучуки. Гума.

7. Одноатомні спирти насиченого ряду. Будова. Номенклатура. Лабораторні i промислові методи синтезу, хімічні властивості.

8. Багатоатомні спирти. Етиленгліколь і гліцерин, їх промисловий синтез та застосування.

9. Етери, Ізомерія, номенклатура. Методи одержання. Властивості: утворення оксонієвих солей, розщеплення, утворення гідропероксидів.

10. Оксосполуки. Будова, номенклатура альдегідів та кетонів. Методи синтезу i хiмiчнi властивості.

11. Порівняльна характеристика хімічних властивостей альдегідів та кетонів. Якісні реакції для визначення альдегідів.

12. Одноосновні карбонові кислоти. Будова. Номенклатура. Методи синтезу i властивості.

13. Похідні одноосновних карбонових кислот: естери, аміди, галоген ангідриди, ангідриди, солі. Методи одержання, застосування в органічному синтезі.

14. Двоосновні карбонові кислоти, методи синтезу та основні представники: оксалатна, малонова , янтарна кислоти.

15. Бензол. Сучасне уявлення про будову бензолу. Енергія резонансу. Ароматичність. Синтез i властивості бензолу.

16. Вплив орієнтантів I та II роду на реакції електрофільного заміщення. Узгоджена i неузгоджена орієнтація.

17. Галоїдбензоли. Методи синтезу. Реакції електрофiльного і нуклеофільного заміщення. Механізм.

18. Ароматичні аміни. Методи синтезу i хiмiчнi властивості. Солі диазонiю. Азосполучення. Азобарвники.

19. Феноли. Будова, синтез, властивості. Феноло-формальдегідні смоли.

20. Амiнокислоти. Будова. Синтез. Властивості. Бiлки.

21. Ароматичні сульфокислоти та їхні похідні. Методи одержання. Хімічні властивості.

22. Аліциклічні вуглеводні та їх похідні. Стабільність циклів, оцінка напруженості. Особливості поведінки циклічних сполук в реакціях приєднання, заміщення, окислення.

23. Небензоїднi ароматичнi сполуки фуран, пiрол, тiофен. Загальнi методи синтезу, властивостi.

24. Гідроксикислоти. Класифікація. Структурна та оптична ізомерія. Особливості хімічних властивостей порівняно з властивостями карбонових кислот та спиртів.

А Н А Л I Т И Ч Н А Х I М I Я

1. Предмет аналітичної хімії. Сучасні тенденції розвитку аналітичної хімії.

2. Метрологічні основи хімічного аналізу. Похибки хімічного аналізу. Аналітичні реакції, умови їх виконання та аналітичний сигнал.

3. Теорія і практика пробовідбору. Відбір проб твердих, рідких та газоподібних речовин.

4. Класифікація методів якісного аналізу. Поділ катіонів на аналітичні групи та групові реагенти згідно кислотно-основного методу аналізу.

5. Подiл анiонiв на аналiтичнi групи. Груповi реактиви. Специфiка ходу аналiзу анiонiв.

6. Розчини в хімічному аналізі. Способи вираження концентрацій розчинів та перехід від однієї концентрації до іншої.

7. Іонний добуток води. Величина рН водних розчинів сильних і слабких кислот та основ.

8. Властивості слабких електролітів. Константа дисоціації слабких кислот та основ. Закон розведення Оствальда.

9. Хімічна рівновага в розчинах солей, які гідролізуються. Ступінь гідролізу і константа гідролізу. Величина рН в розчинах гідролізованих солей.

10. Буферні системи в хімічному аналізі. Навести приклади і кiлькiснi характеристики буферних систем.

11. Аналітичні системи. Активність, коефіцієнт активності, іонна сила розчину. Загальна та рівноважна концентрації.

12. Гетерогенна рівновага в аналізі. Добуток розчинності. Розрахунок рівноважної концентрації катіону i аніону, виходячи із добутку розчинності.

13. Окисно-вiдновнi реакції в аналізі. Формула Нернста. Напрямок і глибина протікання окисно-вiдновних процесів в хімічному аналізі.

14. Комплексні сполуки в аналізі. Застосування комплексних сполук під час виявлення, визначення, розділення i маскування iонiв в розчинах. Навести приклади.

15. Гравіметрія. Методи одержання кристалічних i аморфних осадів в гравіметричному аналізі. Вимоги до осаджувальної та вагової форм. Схема аналізу вапняку.

16. Комплексонометрiя. Робочий і вихiдний розчини. Метал-iндикатори, принцип їх дiї. Схема визначення загальної твердостi води.

17. Класифiкацiя титриметричних редокс-методiв аналiзу. Перманга­на­то­метрiя. Середовище, робочi i вихiднi розчини.

18. Фотометрiя. Закон Бугера-Ламберта-Бера. Вибiр свiтлофiльтрiв у фотометрiї. Фотометричнi визначення iонiв.

19. Метод нейтралiзацiї у титриметричному аналiзi. Визначення кислот, основ і деяких солей методом нейтралiзацiї.

20. Потенцiометрiя. Потенцiометричне титрування. Основнi напрямки використання потенцiометрiї в аналiзi. Індикаторнi електроди.

21. Кондуктометрiя. Питома i еквiвалентна електропровiдності. Кондуктометричне титрування, яке базується на рiзних типах хiмiчних реакцiй. Навести приклади.

22. Нефелометричний, турбодиметричний та рефрактометричний аналізи. Їх теоретичні основи та використання у кількісному аналізі.

23. Вольт-амперометрія. Полярографічна крива. Рівняння Ільковича.

24. Математична обробка результатів аналізу. Абсолютна та відносна похибки. Стандартне відхилення. Межа довірчого інтервалу.

Поиск по сайту: