Блок питань з предметів: «Структурна геологія», «Геотектоніка», «Регіональна геологія»

76. Моноклінальне залягання осадових товщ не може бути виражене:...Монокліналь - структура, в которой слои наклонены в одну сторонуимеющая горизонтальное или близкое к нему залегание.

77. Вказати на невірне твердження, що пластовий трикутник, який утворює нахилений пласт при перетині із поверхнею розчленованого рельєфу у долині річки, вказує на напрямок падіння пласта:...

78. Моноклінальне залягання найбільш характерне для:...Крайові частини платформ, повязані зі скидами, Моноклінальне залягання – порушене залягання гірських порід, при якому шари нахилені в один бік приблизно під одним і тим же кутом і не повторюються в розрізі.

79. В умовах розтягу формуються:...западини?

весь верхний слой по всей площади разделяется сквозными трещинами и приобретает квазиравномерную блочную структуру?

80. В межах шовних зон розломів може здійснюватись:... Іноді рухливі зони переходять у протоавлакогени, шовні прогини вздовж глибинних розломів, які виповнені метаосадочними відкладами (Оленьокський, Кодаро-Удоканський та ін.). Шовні зони - зони геосинклінальних систем.

81. В межах Карпатської покривно-складчастої системи найбільше значення мають:...Карпатська складчаста система - відгалужен­ня Альпійської геосинклінальної області.В її будові бере участь крейдовий та палеогеновий фліш. Передкарпатський передовий прогин поділяється на зони, які заповнені неогенними відкладами потужністю 4-5 км. Закарпатський прогин з поши­ренням вулканічних утворень. Є газ, золото, нафта, мармур, вугілля, сіль.

82. Глибинними називають розломи, котрі за глибиною сягають: мантії, іноді астеносфери, Глубинные разломы разделяются на три группы: затухающие в самых верхах мантии (выше астеносферы), достигающие глубин 100—300 км (ниже астеносферы), достигающие глубин 400—700 км (средней мантии).

83. Ширина шовних зон глибинних розломів може сягати: декількох сотні м до 10ків км

84. До тектонітів шовних зон розломів належать:....ТЕКТОНИТЫ — общий термин для обозн. г. п., испытавших дифференциальные немолекулярные движения вещества, как сопровождавшиеся, так и не сопровождавшиеся перекристаллизацией. Сюда относятся тектонокластовые п. — милониты, филлониты, п. с кристаллизационной сланцеватостью и п., в которых дифференциальные движения перекрываются бластезом (бластомилониты)

85. За своєю динамо-кінематичною природою глибинні розломи можуть бути:...Загальнокорові, літосферні, мантійні чискиди, розсуви, підкиди, насуви, зсуви

86. Головною директивною текстурою осадових порід є: шарувата

87. Для якої формації характерна турбідитна шаруватість: флішова

88. Які співвідношення між кліважем і сланцюватістю?...Кливаж не паралельний, менш впорядкований, є кливаж течії і розлома

Співвідношення можуть бути різні, першим може утворитись і те і інше, чи одразу.

89. За нахилом осьової площини розрізняють складки: симетричні, нахилені, лежачі, пірнаючі.

90. За механізмами формування розрізняють складки: ....1) продольного изгиба, 2) поперечного изгиба и 3) течения.

91. Голоморфна складчастість характерна для: геосинкліналей Хар. сплошное заполнение сопряженными складками, как правило, линейными, параллельными друг другу, с близкой амплитудой и шириной. Примеры: Верхоянская складчатая область мезозойского возраста, Западно-Саянская каледонская область, Башкирский антиклинорий Урала и т. д. Сформироваться полная складчатость может только в том случае, если вся масса слоистых горных пород подвергается сжатию, общему смятию, причем силы, обеспечивающие деформацию, должны быть ориентированы близко к горизонтальной плоскости.

92. Діапіризм може викликатись: Напруга у земній коры, P-T умови витискуванням солі?.

93. Області галокінезу відзначаються розповсюдженням:...:... соляних куполів

94. Стратифіковані утворення Дніпровсько-Донецької западини: ...ДДЗ являє собою ступінчасте зниження докембрійського фундаменту типу ровоподібного прогину — авлакогену. Це ґрабен, виповнений товщею інтенсивно дислокованих осадово-вулканогенних відкладів девонського й осадових відкладів кам'яновугільного й пермського віку, поперечними блоками розчленованих на блоки.Фундамент перекритий осадовими відкладами кам'яновугільного, мезозойського й кайнозойського періодів.

95. Серпентинітовий меланж може виникати в межах зон:...Меланж (рос. меланж, англ. melange, нім. Melange f) – в геології – комплекс гірських порід різного складу, представлений брилами ультраосновних порід, основних лав і туфів, метаморфічних порід, яшм і вапняків, нерідко за участю серпентинів (серпентиновий М.), які розміщуються безсистемно зі слідами тектонічного подрібнення і взаємного переміщення. Виникають при формуванні тектонічних покривів; свідчать про наявність переміщень у земній корі.

96. Утворенню олістостромової формації сприяють:...шар’яжі, гравітація, землетруси

97. Олістоліти це:....:....— хаотические скопления переотложенных неотсортированных обломков (олистолитов) г. п. объемом от нескольких см³ до тысячи м³, сцементированных тонкозернистой массой (пелитовой и псаммоалевритовой ). Слагаются п., почти одновозрастными с вмещающими их толщами. О.— результат оползней либо переотложения подводными грязевыми потоками более древнего осад, материала; Образование О. связано с активными тект. движениями, вызывающими отрыв крупных блоков п. с последующим их скольжением по склону и дну басейна

98. Флексури бувають:...пластичний і крихкий вигин; тріщинуватість, будинаж, структурне механічне руйнування) 1 простые, попутные, встречные; 2 вертикальные, наклонные, горизонтальные 3 согласные и несогласные

99. Флексури утворюються у чохлі платформ завдяки блоковим переміщенням фундамент) в умовах:тект. рухів, пасивні конт. окраїни

100. Флексури характерні для тектоніки:пасивних конт. окраїн

101. В межах Гірського Криму діабази утворюють:

102. До головних геоструктурних елементів континентів належать:древні платформи (ератоми), рухливі пояси?

103. До головних геоструктурних елементів океанів належать: рифтові зони(СОХ), трансформні розломи.

104. До пасивних окраїн материків належать: Пн. Америка(сх), Африка, Атлантика?

105. У дивергентних зонах здійснюється: розтяг, розсув, рифтогенез

106. У дивергентних зонах формується: рифти, спредінг, СОХ.

107. Тепловий потік у межах дивергентних зон:

108. В межах конвергентних зон формуються:

109. Під час колізії зіштовхуються: 2 континентальні плити

110. Вулканічні комплекси острівних дуг за складом сутгсво: лужні(базальти)

111. Які з цих літосферних плит вважаються малими? Адріатична плита Бірманська плита Галапагоська мікроплита Мікроплита острова Пасхи Плита Горда Плита Дослідника Плита Рівера Плита Шарлоти Хуан-де-Фука??

112. Межі між сучасними літосферними плитами проводять уздовж: осей спредингу(СОХ), субдукції? відокремлені одна від одної тектонічними розривами (швами) по осьових лініях сейсмічних поясів Землі.?

113. Нова океанічна кора формується у зонах: СОХ (дівергентні зони, розтяг).

114. З позиції мобілізму у межах літосфери визначальними є: літосферні плити

115. Згідно із постулатами тектоніки літосферних плит орегенез викликається: тектонич. складчато-надвиговые деформации ?

116. До основоположників мобілізму належать: Біханов, Тейлор, Вегенер.

117. Найбільш поширеною формацією в межах Карпатської складчастої системиє:

118. У складі Скибової зони Карпат виділяються скиби: Зовнішня смуга Українських Карпат представлена лускато-моноклінальними середньогір"ями і низькогір"ями та відповідає, як правило, Скибковій зоні. . В її складі виділяють Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. Кордон з Передкарпатським прогибом тектонічний і карпатські флішеві породи у вигляді луски насунуті на внутрішню зону прогиба. Складені складки верхньомеловими і палеогеновими піщано-глинястими флішевими відложеннями.

119. Межі Українського щита проводять: Пространственно щит занимает центральную, осевую часть Украины, протягиваясь от побережья Азовского моря в северо-западном направлении до границы с Беларусью, почти на 1000 км. Ширина его вместе со склонами меняется от 150 до 450 км, площадь в контурах выходов докембрийских образований составляет 136,5 тыс. км2, а общая площадь с учётом склонов – 256,6 тыс. км2, т.е. Украинский щит занимает более трети территории страны. В строении щита различают складчатый докембрийский кристаллический фундамент, сложенный метаморфическими и магматическими породами, и покрывающий большую его часть осадочный чехол, представленный породами мезо-кайнозойского возраста. Мощность этого чехла на самом щите не превышает 100-200 м, а на его склонах возрастает до 500 и более метров.

120. До числа мегаблоків Українського щита входять: (1 – Приазовский, 2 – Средне-Приднепровский, 3 – Кировоградский, 4 – Росинско-Тикичский, 5 – Днестровско-Бугский, 6 – Северо-Западный)

121. Якими структурно-формаційними комплексами складений Середньопридніпровський мегаблок Українського щита? Это типичная гранит-зеленокаменная область, в пределах которой отчетливо выделяются три структурных этажа: дозеленокаменный (нижнеархейский), зеленокаменный (верхнеархейский) и послезеленокаменный (нижнепротерозойский). К нижнему этажу относится гнейсово-мигматитовая толща, слагающая куполовидные структуры между овальными и амебовидными синклиналями, выполненными зеленокаменной толщей второго структурного этажа. Третий этаж развит только в западной части мегаблока, в пределах Криворожско-Кременчугской структуры и представлен вулканогенно-осадочными толщами. (гнейси)

122. Ранні етапи розвитку геосинклінального поясу відбувається в умовах: прогинання розтягу

123. Складкоутворення в межах складчастого поясу відбувається на стадії:

124. Фундамент древніх континентальних платформ складений утвореннями: РЄ1 (PR1-PR1)

125. Молоді платформи можуть бути :

126. Зеленокам'яні пояси притаманні етапу розвитку: 3.2-2.5 млрд.р.

127. Характерними провінціями розвитку зеленокам'яних поясів є:

128. Характерними типами порід зеленокам'яних поясів є: середні і кислі вулканіти, коматити?

129. Вік Землі становить:4,6-4,7 млрд.р.

130. Найдревнішим континентом Землі є:

131. Перші геосинкліналі Землі були закладені в :

132. До головних структур платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи належать: Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку.

133. Правильною послідовністю нарощування розрізу платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи буде:

134. Передкарпатський передовий і Закарпатський внутрішній прогини заповнені відкладами:

135. Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають: основного та середнього складу

136. До головних структур Східноєвропейської платформи належить:Межа платформи проходить вздовж Тіманського кряжу і по узбережжю Кольського п-ова, а також по лінії, що перетинає Середньоєвропейську рівнину поблизу Варшави і йде через Балтійське море і південну частину п-ова Ютландія. Консолідація фундаменту припадає на пізній протерозой. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку.

137. Авлакогени Східноєвропейської платформи утворилися в: рифей(середній верхній), венд.

138. Переважно континентальними утвореннями в межах Східноєвропейської платформи складена:

139. Верхньокрейдові відклади в Гірському Криму: вапняки

140. Магматичні комплекси Гірського Криму сформувалися у:

141. Урало-Монгольський складчастий пояс виник в:Развитие началось в позднем докембрии

142. Урало-Монгольський складчастий пояс є структурою:

143. До структур Урало-Монгольського складчастого поясу належать:остав пояса входят складчатые сооружения Урала, Центрального Казахстана, Тянь-Шаня, Алтая, Саян и Монголии. Образование на месте У.-М. с. г. п. складчатых сооружений происходило в течение нескольких эпох тектогенеза эпигерцинские плиты:

Западно-Сибирская

Туранская (Северная и центральная часть)

Таймырская (Северо-Сибирская)

Поиск по сайту: