Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни



Ціна іноземної валюти встановлюється фінансовими органами шляхом котирування. Існує кілька видів коти­рування валют: пряме, непряме, спот-курс, крос-курс, форвард-курс (рис. 18).

 

 

Рис. 18. Види валютних курсів

Якщо одиниця іноземної валюти виражається у націо­нальній валюті, то йдеться про систему прямого котирування. Система прямого котирування валютних курсів за­стосовується в більшості країн.

При системі непрямого котирування, навпаки, одиниця національної валюти оцінюється певною кількістю інозем­ної валюти. Ця система котирування застосовується в Англії, де один фунт стерлінгів оцінюється в іноземних валютах.

Спот-курс це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення то­варної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.

Форвард-курс так званий попереджувальний, тимча­совий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.

Крос-курс це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно тре­тьої валюти.

Валютний курс встановлюється вільно, виходячи зі співвідношення попиту й пропозиції на певну валюту в умовах вільного грошового ринку — так званий плаваю­чий курс, або регламентується рішенням уряду чи його фі­нансовими органами (як правило, центральним банком) — так званий фіксований курс. На практиці часто встановлю­ється змішаний курс на основі взаємодій сил вільного рин­ку з певним регулюванням урядовими фінансовими орга­нами з метою запобігання надмірному підвищенню або зни­женню валютного курсу (так званий валютний коридор).

Зазвичай встановлюються валютні курси продавця — вищий і покупця — нижчий. Різниця між ними (маржа) становить дохід банків і комерсантів, які здійснюють ва­лютні операції.

Що ж лежить в основі визначення валютних курсів? За золотого стандарту валютний курс визначався золо­тим паритетом, тобто співвідношенням золотого вмісту (масштабу цін) грошових одиниць відповідних країн і міг коливатися залежно від попиту й пропозиції, але лише в межах золотих точок.

Рис. 19. Функції котирування валют

Нині валютні курси встановлюють на основі співвідно­шення купівельної спроможності різних валют. Купівель­на спроможність грошей — це кількість товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю в певній країні. Найпростішим способом визначення паритету ку­півельної спроможності валют є зіставлення вартості стан­дартного набору (кошика) товарів і послуг у національних валютах різних країн за формулою

КС =

де КС — купівельна сила валют;

Р , Р - рівень цін у відповідних країнах за період.

З валютним курсом тісно пов'язана конвертованість валют.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.