Тема № 12 міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

1. Короткостроковий ринок, на якому фінансові посередники (банки) зводять між собою кредиторів і позичальників, — це ринок:

а) міжнародний;

б) фінансовий;

в) міжнародний грошовий;

г) грошовий.

2. Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають під час формування та використання відповідних коштів, — це операції:

а) фінансові;

б) економічні;

в) грошові;

г) кредитні.

3. Різноманітні фінансові активи, до яких належать націо­нальні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість охоплюють:

а) суб'єкти економічних операцій;

б) суб'єкти фінансових операцій;

в) об'єкти фінансових операцій;

г) об'єкти господарських операцій.

4. Вирізняють такі види фінансових операцій:

а) операції з переказу грошей;

б) інвестиційні операції;

в) спекулятивні операції та операції з капіталом;

г) операції з переказу грошей, інвестиційні операції, спекулятивні операції та операції з капіталом.

5. Яка функція міжнародних фінансів ґрунтується на тому, що міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в грошовій, тобто універсальній (зіставлюваній), формі (це дає можливість здійснювати у будь-який час, на будь-якому етапі облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі):

а) інформаційна;

б) організаційна;

в) контрольна;

г) аналітична?

6. Міжнародна фінансова політика держави має ґрунтувати­ся на:

а) аналітичних даних фахівців у цій галузі;

б) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку країни;

в) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

г) наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

7. Сукупність заходів і рекомендацій держави в галузі між­народних фінансів — це:

а) фінансова функція держави;

б) державна політика;

в) міжнародна фінансова політика;

г) функція держави.

8. Що таке знецінення курсу національної валюти у формі зниження її курсу (ціни) відносно іноземних валют, міжнародних розрахункових грошових одиниць (раніше — золота):

а) ревальвація;

б) валютна інтервенція;

в) девальвація;

г) політика валютних обмежень?

9. Що відображає можливість обміну (конверсії) валюти од­нієї країни на валюти інших країн за діючим валютним курсом:

а) конвертованість валют;

б) валютні обмеження;

в) оборотність валют;

г) правильні відповіді «а» і «в»?

10. Зворотне котирування — це:

а) вартість одиниці національної валюти, що виражається в іноземній валюті;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) обмінний курс продажу чи купівлі, що використовується у валютних операціях.

11. Повне котирування — це:

а) курс продавця та покупця, згідно з яким банк купує або продає іноземну валюту за національну;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

12. Курс «спот» — це:

а) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення майбутньої купівлі чи продажу;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти.

13. Крос-курс — це:

а) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

14. Різниця залишків коштів в іноземних валютах, які форму­ють кількісно незбіжні зобов'язання (пасиви) і вимоги (активи) для учасників валютного ринку, — це:

а) відкрита валютна позиція;

б) валютна позиція;

в) коротка відкрита валютна позиція;

г) довга валютна позиція.

15. Перевищення вимог (активів) в іноземній валюті над зобо­в'язаннями (пасивами) — це:

а) довга валютна позиція;

б) відкрита валютна позиція;

в) коротка валютна позиція.

16. Фіксинг — це:

а) процедура котирування;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) залишки коштів в іноземних валютах;

г) надлишок надходжень.

17. Різниця між курсами продавця та покупця — це:

а) маржа;

б) фіксинг;

в) крос-курс;

г) курс «спот».

18. Пряме котирування — це:

а) вартість одиниці іноземної валюти, що виражається в національній валюті;

б) вартість одиниці національної валюти, що виражається в певній кількості іноземної валюти;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

г) валютна.

19. Яка політика держави може бути пов'язана з наданням кредитів національним імпортерам та експортерам; з наданням кредитів іноземним позичальникам; з одержанням кредитів від інших держав, міжнародних організацій та зарубіжних комер­ційних банків; з наданням гарантій за отриманими кредитами:

а) фінансова;

б) міжнародна;

в) кредитна;

Поиск по сайту: