Для розрахунку багаторічної ємності водосховища використовується два методи С.М. Крицткого і М.Ф. Менкеля.
Перший метод розрахунку.
Розрахунок за першим метолом заклечається а порівнянні водовіддачі (α) і припливу (Кі) за відповідні роки.
Якщо α >Кі – спостерігається дефіцит в стоці, а якщо α <Кі - то дефіциту немає. Максимальний дефіцит відповідає найбільшому маловодному року з розрахункового ряду (Кі), але згідно теорії ймовірності розрахункові маловодні роки (n-річки) можуть слідувати один за одним і тоді запасу води, накопиченого в багаторічній ємності, може не вистачити для покриття цього дефіциту в стоці.
Для цього поводять аналіз дефіциту стоку двох і більше суміжних років за формулою
(5.2)
В результаті аналізу Zр(n) для різних n-річок вибирають максимальний дефіцит в стоці
(5.3)
Тоді
(5.4)
Розрахунковий період наповнення і спрацювання багаторічної ємкості приймається рівним n-річці з максимальним дефіцитом.
Розрахункові величини стоку визначаються за формулою
(5.5)
При цьому величини Сv(n) і Сs(n) обчислюють за формулами
і (5.6)
де Сv і Сs – відповідно коефіцієнти варіації і асиметрії річного стоку,
n – число років в маловодний період.
Другий метод розрахунку.
Для безпосереднього практичного застосування другого методу С.М. Крицького і М.Ф. Менкеля використовуються номограми Я.Ф. Плєшкова. Багаторічної ємкості водосховища визначається залежно від коефіцієнта варіації, ступеня зарегулювання стоку, а також для різних значень забезпеченості маловодних періодів.
В першому наближенні, приймаючи коефіцієнт втрат φ=1,3, визначаємо коефіцієнт зарегулювання стоку за формулою
(5.7)
де qнетто – середньо багаторічне споживання (див. вихідні дані),