Дія шкідливих факторів зовнішнього середовища у період вагітності

На розвиток плода істотний вплив справляють екзогенні фактори:

- фізичні (радіаційні і механічні),

- хімічні (лікарські речовини, алкоголь, нікотин, наркотики, хімічні речовини, застосовувані в побуті і на виробництві),

- гіпоксія,

- неповноцінне харчування вагітної.

Ефект радіаційного впливу залежить,

по-перше, від того, у який період вагітності він мав місце;

по-друге, від дози, виду і потужності радіаційного випромінювання;

по-третє, від індивідуальної чутливості організму.

Найбільше вразливий зародок у передімплантаційний період; у період активного органогенезу іонізуюча радіація може сричинювати розвиток вад у плода і формування так званої радіаційної ембріопатії. Механізм дії іонізуючого випромінювання пов'язаний із його прямою дією на плід, а також із порушенням обміну речовин,
ферментативних процесів, порушенням проникності клітинних мембран, що відбуваються в організмі жінки.
Тератогенний ефект також залежить від дози, виду і потужності іонізуючого випромінювання. Вади розвитку зазвичай зумовлені великими дозами радіації. Сумарна доза від фракційного опромінення менше небезпечна, ніж аналогічна доза гострого опромінення.

Найчутливіша до променевого ушкодження центральна нервова система, особливо нейробласти. Для радіаційної ембріопатії характерні: симетрична затримка внутрішньоутробного розвитку з формуванням мікроцефалії або гідроцефалії, вад очей (катаракта, колобома), а надалі різного ступеня вираженості дефектами психомоторного розвитку. Найбільший індикатор можливої радіаційної ембріопатії - підвищена частота комплексу цитогенетичних аномалій у клітинах периферійної крові.

Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС є радіаційне забруднення великих територій України. Особливістю формування дози опромінення проживаючого на забруднених територіях населення є довгострокова дія радіонуклідів, проникнення їх в організм із їжею. Проведеними дослідженнями встановлено, що загальний рівень хромосомних аберацій у дітей із зон радіаційного контролю в тричі вищий, ніж у дітей, народжених у тому ж 1992 р. у "чистих" регіонах (відносно екологічно чистих). Серед нащадків жінок, евакуйованих із 30-кілометрової зони, і жінок-ліквідаторів наслідків аварії домінує жіноча стать, що свідчить про інтенсивний внутрішньоматковий добір. Наявність у вагітних із контрольованих зон дисфункціональних змін у системі гіпофіз — щитоподібна залоза може бути однією з причин збільшення кількості ускладнень вагітності і пологів: хронічна гіпоксія плода визначається в 45,8%, передчасні пологи - у 9,8%. Показники перинатальної смертності також вищі, ніж у контрольній групі. У новонароджених дітей від матерів, що перебували в період вагітності в умовах клінічного синдрому дизадаптації, спостерігали такі порушення: дихальні розлади, набряково-геморагічний синдром, порушення мозкового кровообігу, терморегуляції, патологічні серцево-судинні реакції, пригнічення фізіологічних рефлексів, зміни м'язового тонусу. У 2,8 разу порівняно з 1985 роком підвищилася кількість асфіксій, значно частіше виявляють затримку внутрішньоутробного розвитку плода. Підвищилася перинатальна захворюваність.

Промисловий синдром плода пов'язаний з екологічними катастрофами, забрудненням навколишнього середовища:

- повітря,

- питної води,

- накопиченням у продуктах пестицидів і нітратів.

Проблема забруднення навколишнього середовища - гігієнічна проблема глобального масштабу, що впливає на все населення. Для людей, зайнятих на шкідливому виробництві, концентрація цих речовин значно збільшується. Вплив шкідливих речовин на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку може справляти тератогенну дію.

Промисловий синдром плода частіше відзначають у жінок, що живуть біля бензоколонок, на перехрестях великих доріг, в екологічно неблагополучних зонах, працюють шоферами, на бензоколонках, хімічних підприємствах, у сільському господарстві з отрутохімікатами, на металургійних підприємствах, виробництвах сірки й азоту. Кожна хімічна речовина має специфічний характер ураження. Наприклад, при контакті з ртуттю в 60% випадків у плода виявляють мікроцефалію, затримку психомоторного розвитку, сліпоту, глухоту, судоми, вади розвитку очей;

при контакті зі свинцем - часто спостерігають мимовільні аборти і мертвонародження, вади розвитку центральної нервової системи.

Продукти неповного згорання нафти, свинець, кремній, з'єднання хлору, пестициди, добрива й інші шкідливі речовини і їхні продукти накопичуються в плаценті, що призводить до порушення її бар'єрних і інших функцій, гіпоксії плода, трофічних розладів у плода, насамперед до порушення функціонального стану печінки і мозку. Промисловий синдром плода не має чітко окресленої клінічної картини, характеризується :

- народженням недоношеної дитини,

- можливо, із затримкою внутрішньоутробного розвитку (усіх типів),

- ускладненим перебігом адаптаційного періоду: вираженою транзиторною жовтяницею, схильністю дитини до кровоточивості (пов'язаною з дефіцитом вітаміну К), інфекцій, вираженої втрати маси тіла і повільного її відновлення, порушеннями з боку центральної нервової системи.

Отже , ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки

ВИСНОВКИ :

1)основним завданням практичної медицини є боротьба за здоров`я людини шляхом покращення екології, боротьби зі шкідливими впливами зовнішнього середовища та профілактики шкідливих звичок,

Поиск по сайту: