установити тумблер СЕТЬ в нижнє положення; заземлити прилад за допомогою затис-куавача захисного заземлення;
під'єднати до приладу шнур живлення мережі та включити його в мережу;
включити тумблер СЕТЬ, при цьому повинні засвітитися індікаторні лампи цифрового табло приладу.
3.4.2. Перевірьте працездатність приладу в режимі самоконтролю в наступній послі-довності:
включити кнопку «КОНТР»;
установити ручку «ВРЕМЯ ИНД» в положення, зручне для відліку;
зробіть відліки з цифрового табло приладу при установці перемикачів «¨¨¨f, mS/МНОЖ» і «¨¨¨t, S» в відповідності з табл.3.1.
Результати вимірювань повинні відповідати наведеним в табл. 3.1. чи можуть відріз-нятися від них не більш як на ±1 од. лічення.
Таблиця 3.1.
ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕМИКАЧ1В
¨¨¨f, mS/МНОЖ
¨¨¨t, S
10-7
10-6
10-5
10-4
10-3
0010000.
0001000.
0000100.
0000010.
0000001.
010000.0
001000.0
000100.0
000010.0
000001.0
102
10000.00
01000.00
00100.00
00010.00
00001.00
103
0000.000
1000.000
0100.000
0010.000
0001.000
104
000.0000
000.0000
100.0000
010.0000
001.0000
Примітка: 1. В ycix режимах роботи після будь-яких перемикань перше показання на табло приладу може бути невірним; відлік результата вимірювань слід робити по закінченні наступного циклу лічення (автоматичного чи після сбросу кнопкою «I-х»).
Проведення вимірювань
3.5.1. Вимірювання частоти
Вимірювання частоти сигналу виконується в наступній послідовності:
а) ввімкніть кнопку «ЧАСТОТА»;
б) перемикач «¨¨¨f, mS/МНОЖ» установить в положення в залежності від вимагаємої точності вимірювань. При вимірюванні частот від 0,1 Гц до 10 Гц рекомендується увімк-нути кнопку 104, при вимірюванні частот від 100 ГЦ до 1 МГц увімкнути кнопку 103, а при вимірюванні частот більше 10 МГц — кнопку 10 або 1;
в) ручку «ВРЕМЯ ИНД.» установити в зручне для відліку положення;
г) при вимірюванні в. ч. сигнала частотою більше 10 МГЦ рекомендується підключати узгоджене навантаження 50 Ом шляхом вмикання кнопки «50 W». При вимірюванні сигналу частотою нижче 10 МГц увімкніть кнопку « / »;
д) для забезпечення зв'язку прилада з джерелом вимірюваного сигнала по постійному струму ввімкніть кнопку « /~А». Для зв'язку по змінному струму вимкніть цю кнопку. Вимірювання частот 1 Гц та нижче робиться при ввімкненій кнопці « /~ А»;
е) при вимірюванні частоти сигналу напругою від 0,1 до 1 В для сигнала сінусоїдальнoї форми та від 0,3 до 3 В для сигнала імпульсної форми увімкніть кнопку «1:10/1:1А»;
е) з'єднайте кабелем джерело вимірюваного сигнала з під'єднувачем « А» (вхід А);
ж) обертанням ручки «УРОВ А» установіть такий рівень запуску, при якому спосте-
Для вимірювання періоду сигналу використовується вхід Б приладу. Вимірювання ви-користовуються наступним чином:
а) виконайте вимоги розділу 3.4;
б) ввікніть кнопку «ПЕРИОД Б»;
в) перемикач «¨¨¨f, mS/МНОЖ» установіть в положення 1, а перемикач «¨¨¨t, S» — в залежності від вимагаемої точності вимірювання та тривалості вимірюваного періода;
Примітка. При вимірюванні малих періодів (порядку одиниць, десятків чи сотен мкс) рекомендується робити вимірювання при позначках часу 10-7 с чи 10-6 с. При вимірюванні великих періодів (порядку сотен мс чи одиниць с) рекомендується робити вимірювання при позначках часу 10-4 чи 10-3 с.
г) ручку «ВРЕМЯ ИНД» установіть в зручне для відліку положення;
д) для забезпечення зв'язку приладу з джерелом вимірюваного сигнала по постійному струму увімкніть кнопку « /~Б». Для зв'язку по змінному струму вимкніть цю кнопку. При вимipювaннi періоду частот 1 Гц та нижче ввімкніть кнопку « /~Б»;
е) кнопку« / Б» установить в необхідне положення в залежності від полярності імпульсного сигнала (при вимірюванні періоду сінусоїдального сигнала положення кнопки байдуже);
є) при вимірюванні періоду сигнала напругою від 0,1 до 1 В для сигнала сінусоїдальної форми та від 0,3 до 3 В для сигнала імпульсної форми вимкніть кнопку «1:10/1:1 Б»;
При вимірюванні періоду сигнала напругою від 1 до 10 В для сигнала сінусоїдальної форми та від 3 до 30 В для сигнала імпульсної форми ввімкніть кнопку «1:10/1:1 Б»;
ж) з'єднайте кабелем джерело вимірюваного сигнала з під'єднувачем « Б» (вхід Б);
з) обертанням ручки «УРОВ Б» установіть такий рівень запуску, при якому спостері-гається стійке рахування прилада. Вказана ручка дозволяє змінювати рівень запуску формуючого пристрою в межах не менше ±2 В відносно нульового рівня. При вимірюванні сигнала з мінімальним вхідним рівнем та відсутності постійної складової ручка «УРОВ Б.» установлюється в районі відмітки 0. При вимірюванні сигнала з постійною складовою в межах ±2 В ручку «УРОВ Б» необхідно повернути відносно відмітки «0» в сторону полярності, протилежній полярності постійної складової вимірюваного сигнала (при гальванічному зв'язку з джерелом вимірюваного сигнала);
Примітка. При вимірюванні обертанням ручки «УРОВ Б» визначається зона, в якій спостерігається стійке рахування приладу, i ручка устанавлюється в середині цієї зони.
и) для отримання більш точних результатів установіть перемикач «¨¨¨f, mS/МНОЖ» в одне з положень 10, 102, 103 чи 104;
i) виконайте відлік результату вимірювання.
3.5.3. Вимірювання тривалості імпульсів
Для вимірювання тривалості імпульсів виконайте наступні операції:
а) ввімкніть кнопку «ДЛИТ. Б»;
б) виконайте вимоги п.3.5.2. (пп. б-ж). При цьому для вимірювання тривалості 10 мс i більше увімкніть кнопку « /~Б»;
в) зробіть відлік результата вимірювання.
3.5.4. Вимірювання відношення частот
Для вимірювання відношення частот необхідно:
а) виконать вимоги п. 3.5.1.;
б) виконайте вимоги п.3.5.2. (пп. а-з.);
в) ввімкнути кнопку «А/Б»;
г) зробити відлік результату вимірювання.
3.5.5. Рахування числа (підсумовування) коливань
Для підсумовування коливань сигналів необхідно:
а) виконати вимоги п. 3.5.1.;
б) ввімкнути кнопку «СУММ. А.». Скидання показів на табло виконується кнопкою «I-х».
в) ввімкніть кнопку «#/СУММ», при цьому почнеться рахування числа (підсумовування) коливань;
г) для припинення рахування необхідно вимкнути кнопку «#/СУММ»;
д) зробіть відлік результату вимірювання.
4. ЕЛЕКТРОННОПРОМЕНЕВИЙ ОСЦИЛОГРАФ С1-83
4.1. Призначення
Двоканальний осцилограф призначений для спостереження та дослідження електричних сигналів в діапазоні частот від 0 до 5 МГц. Осцилограф дозволяє:
— виміряти амплітудні та часові параметри досліджуваного сигнала;
— отримати одночасово зображення двух досліджуваних сигналів на одній розгортці;
— отримати зображення функціональних залежностей між двома сигналами Х i Y.
4.2. Основні технічні дані
Діапазон вимірюваних напруг від 400 мкВ до 200 В, а спостерігаємих напруг від 200 мкВ до 200 В.
Діапазон вимірюваних інтервалів часу від 400 нс до 20 с, а спостерігаємих від 100 нс до 20 с.
Вхідний активний onip I i II канал1в 1 МОм, вхідна емність35 пф.
Напруга живлення (220±22) В, частотой (50±0,5) Гц.
Споживаема потужність не більше 50 ВА.
Нормальні умови експлуатації:
температура навколишнього середовища (20±5)°С;
відносна вологість (30—80) %;
атмосферний тиск (630—795) мм. рт. ст.
4.3. Органи управління
В цьому розділі описуються найбільш важливі органи управління сучасним осцило-графом. На мал.4.1. показана лицева панель двоканального осцилографа С1-83. Він має лінії затримки в каналах вертикального відхилення i підсилювач горизонтальної розгортки. Осцилографи із більш обмеженими функціональними можливостями мають меншу кількість органів управління.
УВАГА! Для кнопочних перемикачів не дозволяється одночасове натиснення двох чи більш кнопок.
4.3.1. Органи управління електроннопроменевою трубкою (ЕПТ).
Ручка «☼» — регулює яскравість зображення;
Ручка « » — регулює чіткість (фокус) зображення;
Ручка « » — регулює астигматизм променя;
Ручка « » — регулює освітлення ліній шкали на екрані ЕПТ.
4.3.2. Органи управління каналу вертикального відхилення.
Перемикачі «V/ДЕЛ» — устанавлюють калібровані коефіцієнти відхилення каналів I ill.
Потенціометри «Ñ» — забезпечують повільне регулювання коефіцієнтів відхилення обох каналів з перекриттям не менш ніж в 2,5 рази в кожному положенні перемикачів «V/ДЕЛ».
Потенціометри « » — регулюють положення променів обох каналів по вертикалі.
« ВНЕШН» — гніздо для подачі зовнішнього синхронізуючого сигнала.
4.3.4. Органи управління розгорткою:
Перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» — устанавлює калібрований коефіцієнт розгортки, коли ручка плавного регулювання поставлена у крайне праве положення.
Ручка «ПЛАВНО» — забеспечує плавне регулювання коефіцієнта розгортки з пере-криттям в 2,5 разів в кожному положенні перемикача «ВРЕМЯ/ДЕЛ».
Потенціометр «↔» — забеспечує переміщення променя по горизонталі Перемикач «х1, х0,2» — збільшує швидкість розгортки в положенні «х0,2» в 5 разів.
«АВТ» — в цьому режимі виробляється пилкоподібна напруга незалежно від запускаючого сигнала. Синхронізація здійснюється з частотою не нижче 100 Гц.
«ЖДУЩ» — запуск розгортки здійснюється тільки при наявності синхронізуючого сигнала.
«ПИТАНИЕ» — здійснює вмикання та вимикання приладу.
4.3.5. Органи управління i приєднання, які розташовані на лівій боковій стінці приладу.
Гніздо « » — корпус приладу.
Гніздо « Y» — вихід першого канала.
« 1V 1kHz» — гніздо виходу калібратора.
Перемикач « ,-» — перемикає вихід калібратора з постійної напруги на змінну типу «Меандр».
«БАЛАНСИР I», «БАЛАНСИРII» — балансування підсилювачів каналів I, П.
4.3.6. Органи управління, які розташовані на правій боковій стінці приладу.
Гніздо « » — корпус приладу.
Гніздо « » — гніздо виходу пилкоподібної напруги.
«▼xl» — калібровка швидкості розгортки.
«▼x0,2» — калібровка швидкості розгортки при розтяжці.
4.3.7. На задній панелі приладу розташовані:
Під'єднувач «СЕТЬ» — для під'єднання шнура живлення до мережі чи джерела постійної напруги.
Тримачі запобіжників з написом «1 A», «2 А» — для захисту осцилографа при вмиканні його в мережу.
Тумблер «220V 50 Hz, 400 Hz; 115V 400 Hz» — для перемикання живлення на відповідну напругу мережі.
Тумблер « ,~» — для перемикання живлення при роботі від джерела постійної напруги чи від мережі змінного струму.
Гніздо « Z» — для подачі сигнала, модулюючого промінь по яскравості.
Гніздо « » — корпус приладу.
Клема корпусна « » — для заземлення корпуса приладу.
4.4. Вмикання та підготовка до роботи
4.4.1. Установіть ручки органів управління на передній панелі в наступні положення:
«☼» — в крайне ліве;
« » — в середнє;
« » — «▼»;
«↕» — в середнє;
« ~» — « »;
«I», « », «Ι±ΙΙ», «èè», «ΙΙ», «X-Y» — «èè»;
«+ —» — «+»;
«~, , НЧ» — «~»;
«↔» — в середнє;
«х1, х10» — в «х10»;
«УРОВЕНЬ» — крайнє праве;
«АВТ, ЖДУЩ» — «АВТ»;
«ВРЕМЯ/ДЕЛ» — «1 mS»;
«Синхронизация» — «ВНУТР I, II».
4.4.2. Увімкніть тумблер «ПИТАНИЕ» на передній панелі приладу. При цьому повинна загорітися сигнальна лампочка. Дайте приладу прогрітися на протязі 2-3 хв. Приступайте до калібровкі і перевірки працездатності приладу.
4.4.3. Установіть ручкою «☼» яскравість зображення, зручну для спостереження.
4.4.4. Установіть перемикач роду роботи підсилювача в положення «I».
4.4.5. Ручкою «↕» канала I сполучіть лінію розгортки з центром екрану.
4.4.6. Ручкою « » установіть однакову чіткість зображення по всієй лінії проміня.
4.4.7. Установіть перемикач « V/ДЕЛ» каналу I в положення «V6 ДЕЛ», а ручку « » в положення «▼». Якщо розмір зображення імпульсів не дорівнює 6 поділкам, то відкалібруйте підсилювач (п.4.4.8).
4.4.8. Для калібровки коефіцієнта відхилення установіть перемикачі «V/ДЕЛ» в по-ложення «▼6 ДЕЛ». Ручки « » установіть в крайнє праве положення. При цьому розмір зображення сигналу на екрані ЕПТ повинен дорівнювати 6 поділкам. Якщо розмір збраження сигнала не дорівнює 6 поділкам, то потенціометром «▼» першого канала, виведеним під шліц на передню панель, установіть розмір зображення по вертикалі, що дорівнює 6 поділкам.
Калібрування коефіцієнта відхилення другого каналу виконується аналогічно за допо-могою ручки потенціометру «▼», що відноситься до цього каналу, виведеного під шліц. При цьому перемикач роду роботи підсилювача має бути в положенні «II».
4.4.9. Установіть перемикач роду роботи підсилювача в положення «II» i повторіть операції по пп.4.4.5-4.4.7.
4.4.10. Установіть обертанням ручки «УРОВЕНЬ» стійке зображення на екрані ЕПТ в положення перемикачів синхронізації «+ ~», «- ~», «+ »,«- ».
4.4.11. Установіть перемикач роду роботи підсилювача в положення «I».
4.4.12. Перемикач роду синхронізації установіть в положення «ВНУТР I».
4.4.13. Перевірте наявність синхронізації по пп.4.4.10.
4.4.14. Установіть перемикач роду роботи підсилювача в положення «---». При цьому на екрані ЕПТ повинні спостерігатися зображення сигналів обох каналів.
4.4.15. Установіть перемикач «V/ДЕЛ» каналу I в положення «20mV», а перемикач «х1, х10» — в положення «х10».
4.4.16. Установіть перемикач входу « ~» в положення « ».
4.4.17. Перемикач роду роботи установіть в положення «I».
4.4.18. 3'єднайте кабелем вхід каналу I з виходом калібратора « 1 V 1 kHz». Розмір зображення імпульсів повинен складати п'ять поділок шкали екрана.
4.4.19. Установіть перемикач розгортки в положення «1 mS», перемикач «х1, х0,2» — в положення «х1». Обертанням ручки «↔» сполучіть початок періоду сигнала з першою вертикальною лінією екрана ЕПТ. На ycій довжині екрану (10 поділок) повинно уміщатися 10 періодів. В разі необхідності зробіть регулювання за п.4.4.20.
4.4.20. Для калібровки розгортки установіть перемикач «V/ДЕЛ» каналу I в положення «V6 ДЕЛ».
Перемикач розгортки установіть в положення «1 mS».
Ручку, сполучену з перемикачем розгортки, поверніть вправо до упору. Установіть на екрані ЕПТ стійке зображення. За допомогою ручки «↔» сполучіть один з фронтів імпульсу на початковій дільниці розгортки з першою вертикальною лінією на екрані ЕПТ. Відлікуйте десять періодів сигналу калібратора i потенціометром «х1» (права стінка приладу) зробіть так, щоб десятий період збігався з одинадцатою вертикальною лінією шкали на екрані ЕПТ.
Установіть ручку «х1, х02», сполучену з «↔», в положення «х0,2».
Перемикніть перемикач розгортки в положення «5 mS». За допомогою потенціометру «▼x0,2» (права стінка приладу) зробіть так, щоб десять періодів сигнала збігалося з 10 поділками шкали екрана ЕПТ.
4.4.21. Установіть перемикач «х1, х0,2» в положення «х0,2». На усій довжині екрана повинно уміститися 2 періода. В разі необхідності зробіть регулювання (п.4.4.20).
4.4.22. Перевірте балансування підсилювачів каналі I, II. Якщо лінія розгортки, що установлена в центрі екрану, зсовається при перемиканні перемикача «х1, х10», то не-обхідно підстроїти підсилювачі за допомогою потенціометрів «БАЛАНСИР I», «БАЛАНСИР II», як зазначено в п.4.4.23.
4.4.23. Для балансування каналів I, ΙΙ необхідно виконати наступне:
а) установити перемикач вибору режима роботи в положення «I» чи «II» (в залежності від перевіряємого канала) і розгортку в автоматичний режим для отримання лінії на екрані ЕПТ;
б) ручку « » установіть в праве крайнє положення, а ручкою «↨ » сполучіть промінь з центральною горизонтальною лінією шкали;
в) перемикніть тумблер «х1, х10» в положення «xl» i якщо промінь зсунеться, поверніть його в попереднє положення за допомогою потенціометра «БАЛАНСИР I». Установіть тумблер «xl, х10» в положення «х10». Промінь не повинен зсуватися. В разі зсунення проміня повторіть операцію;
г) установіть ручку перемикача «V/ДЕЛ» в положення «5 mV» i ручкою «↕» сполучіть промінь з центральною горизонтальною лінією шкали ЕПТ;
д) установіть ручку перемикача «V/ДЕЛ» в положення «1mV» i у випадку зсунення лінії поверніть її в початкове положення, обертаючи потенціометр «БАЛАНСИР I». Операцію здійснюйте до того часу, поки лінія проміня не буде стійкою при перемиканні перемикача «V/ДЕЛ».
Проведения вимірювань
4.5.1. Вимірювання постійної напруги.
Для вимірювання постійної напруги, або постійної складової в досліджуваному сигналі необхідно:
а) установити перемикач «АВТ, ЖДУЩ» в положення «АВТ»;
б) установити перемикач входу підсилювача« ~» в положення «~»;
в) якщо полярність вимірюваної напруги невідома, розмістіть лінію розготки в центрі екрану, а якщо напруга від'ємна (додатна) відносно «корпусу», перемістіть промінь до верхньої (нижньої) лінії сітки екрану;
г) перевести перемикач входу підсилювача « ~» в положення « »;
д) подати сигнал на вхід « 1 МW 35pF» одного з каналів;
е) установити перемикач «V/ДЕЛ» i «xl, х10» так, щоб відхилення проміня склало приблизно 5 повних поділок масштабної сітки;
е) знайдіть відстань у поділках між контрольною (нульовою) лінією i положенням від-хиленого проміня;
ж) помножити отриманий результат в поділках на коефіцієнт відхилення і показання перемикача «xl, х10». Слід також урахувати коефіцієнт ослаблення виносного дільника, якщо вн використовується.
Приклад. Виміряна відстань складає 5 поділок. Перемикач «V/ДЕЛ» знаходиться в положенні «5mV». Перемикач «xl, х10» знаходиться в положенні «х10». Виміряне значення постійної напруги:
5 мВ Х 5 поділ Х 10 = 250 мВ.
4.5.2. Вимірювання напруг від піка до піка.
Для вимірювання розмаху напруги сигналу необхідно:
а) подати сигнал на гніздо « 1 МW 35 pF» першого чи другого каналу;
б) установити перемикач режиму роботи підсилювача на відповідній канал;
в) поставити перемикачі «V/ДЕЛ» і «xl, х10» в таке положення, щоб амплітуда зоб-раження складала більше половини шкали;
г) поставте перемикачі « ~» в положення «~»;
Примітка. Для НЧ сигналів частотою нижче 50 Гц використовувати положення « ».
д) ручкою «УРОВЕНЬ» установити стійке зображення. Перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» поставити в положення, при якому спостерігається декілька періодів досліджуваного сигналу;
е) установити ручку «↕» вертикального зміщення так, щоб мінімальний рівень сигнала збігався з однією з нижніх ліній, а максимальний — знаходився в межах екрану. Ручкою «↔» горизонтального переміщення змістити зображення таким чином, щоб один з верхніх піків знаходився на вертикальній середній лінії шкали (мал.4.2. а);
є) Виміряйте відстань в поділках між нижньою і верхньою точками амплітуди. Ручка « » повинна бути поставлена у крайнє праве положення.
ж) помножити відстань, виміряну раніше, на показання перемикачів «V/ДЕЛ» і «xl, х10».
Примітка. Цей метод може бути використаний для знаходження напруги між двома будь-якими точками сигналу, а не тільки між піками напруги;
Приклад. Розмах вертикального відхилення складає 7,6 поділки, використовується дільник 1:10, перемикач «V/ДЕЛ» установлений в положення «5mV», а перемикач «xl, х10» — в положення «х10».
Напруга амплітуди складає: 7,6 поділ. Х 10 Х 5mV / поділ. Х 10 = 3800 мВ.
4.5.3. Вимірювання миттєвих значень напруги.
Миттєве значення напруги — напруга, яка вимірюється в будь-який момент часу по відношенню до «землі».
Для вимірювання цієї величини необхідно:
а) поставити перемикач «АВТ, ЖДУЩ» в положення «АВТ»;
б) установити перемикач режиму роботи підсилювача на потрібний канал;
в) поставити перемикач режиму роботи входів підсилювача в положення « » і ручкою « ↕ » вертикального зміщення відрегулювати положення лінії розгортки так, щоб
вона співпала з якою-небудь горизонтальною лінією відліку (сітки);
г) установити перемикач режиму роботи входів підсилювача в положення «~»;
е) установити перемикачем «V/ДЕЛ» і «xl, х10» 6-7 поділок сигналу по амплітуді;
є) підрахуйте кількість поділок від лінії відліку (нульовий) до точки осцилограми, в якій потрібно виміряти напругу.
ж) помножити кількість поділок на показання перемикачів «V/ДЕЛ» і «xl, х10».
Примітка. Якщо точка досліджуваного сигналу вище нульової лінії відліку, миттєве значення напруги додатнє, якщо нижче — від'ємне.
Приклад. Перемикач «V/ДЕЛ» — в положенні «1V», а перемикач «xl, х10» — в по-ложенні «х10». Вертикальне відхилення точки осцилограми складає 2,5 поділки вище лінії відліку.
Миттєве додатнє значення напруги складає:2,5 поділ Х 10 Х 1 У/поділ = 25 В.
4.5.4. Вимірювання тривалості та частоти.
Тривалість сигнала між двома його точками визначається множенням відповідної від-стані (в поділ.) між точками осцилограми по горизонталі на показання перемикача «ВРЕМЯ/ДЕЛ». Частота — величина, зворотня тривалості одного періоду досліджуваного сигнала.
Для вимірювання тривалості сигнала між двома його точками зробіть наступні операції:
а) подайте досліджуваний сигнал на гніздо « 1 МW35 pF»;
б) установіть перемикач «V/ДЕЛ» в таке положення, щоб зображення на екрані складало біля 5-7 поділок;
в) установіть перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» в таке положення, при якому від стань між вимірюваними точками буде менше 10 поділок;
г) установіть ручкою «УРОВЕНЬ» стійке зображення на екрані ЕПТ;
д) перемістіть ручкою «↕ » зображення так, щоб точки, між якими вимірюється час,
знаходились на горизонтальній центральній лінії;
е) установіть ручкою «↔» зображення так, щоб точки, між якими вимірюється час, знаходились у межах центральних поділок сітки;
є) вимірюйте горизонтальну відстань між вимірюваними точками;
ж) помножте відстань, виміряну вище, на коефіцієнт розгортки і положення перемикача «xl, х0,2».
Приклад. Відстань між вимірюваними точками складає 8 поділок (мал.4.26), перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» установлений в положення «X0,2ms», а перемикач «Х1,Х0,2» установлений в положення «X1».
Тривалість сигналу буде:0,2мс Х 8 Х 1=1,6 мс
Для вимірювання частоти сигналів необхідно виміряти тривалість часу одного пе-
ріоду сигналу, як описано в пп. 4.5.4а-ж (мал.4.26) і розрахувати частоту сигналу fС по формулі:fС = 1/Т,
де fС — частота, Гц; Т — тривалість періоду, с.
Приклад: Частота сигналу з тривалістю періоду 1 мс буде дорівнювати:
fС = 1/(1Х10-3) = 103 Гц.
4.5.5. Імпульсні вимірювання
На мал.4.3 наведені часові параметри імпульсного сигналу:
tНАР - час нaроcтaння сигналу, який необхіден для зростання напруги сигнала від 0,1 до 0,9 його максимального значення UМАКС;
tсп - час спаду сигнала, який необхідний для зменшення напруги сигналу від 0,9 до 0,1 його максимального значення;
τИ - тривалість імпульсу; визначається як час, на протязі якого напруга імпульса за-лишається на рівні0,5 UМАКС;
tПОВТ - час повторень імпульсів (період); визначається як час між точкою переднього фронта одного імпульсу на рівні0,5 його максимальної напруги і відповідною точкою слідуючого імпульсу;
Частота імпульсів визначається так: fПОВТ =1/tПОВТ.
Мал. 4.3.
Нижче приводиться методіка вимірювання часу наростання або спаду між точками ім-пульсу на рівні 0,1 та 0,9:
а)подати сигнал на гніздо « 1МW 35 pF» одного з каналів;
б) установити перемикач режиму роду роботи підсилювача на потрібний канал;
в) установити перемикачем «V/ДЕЛ» максимально можливе зображення сигнала по амплітуді;
г) установити зображення симетрично середній горизонтальній лінії;
д) установити перемикачем «ВРЕМЯ/ДЕЛ» найбільшу швидкість розгортки, при якій зображення між точками імпульсу на рівнях 0,1 i 0,9 буде займати не більше 10 поділок по горизонталі;
е) визначити точки рівнів 0,1 і 0,9 на наростаючій частині імпульсу;
е) ручкою «↔» сполучити точку рівня 0,1 з однією із вертикальних ліній шкали
екрану ЕПТ в лівій частині екрану;
ж) вимірьте горизонтальну відстань між точками рівней0,1і 0,9;
з) помножте відстань, отриману вище на величину, визначену перемикачем
«ВРЕМЯ/ДЕЛ». При використанні розтяжки тривалості результат помножити на 0,2.
Приклад. Відстань по горизонталі між точками сигнала на рівнях 0,1 і 0,9 дорівнює 5,4 поділки (мал.4.2в). Перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» установлений в положення «0,5μs», використана розтяжка.
Час наростання: 0,5мкс Х 5,4 Х 0,2 = 0,54 мкс.
4.5.6. X — Y вимірювання
При таких вимірюваннях на вхід Y (вертикальний) осцилографа подається від зовніш-нього джерела один сигнал, а на вхід Х (горизонтальний) також від зовнішнього джерела подається інший сигнал (розгортка при цьому вимикається). Якщо вхід сигнали мають синусоїдальну форму, однакову частоту, амплітуду і фазу, то на екрані буде пряма лінія (мал.4.2г). Якщо сигнали зсунуті за фазою на 90°, то на екрані буде коло (мал.4.2д).
Найбільш складний випадок, коли частоти сигналів не співпадають, наведений на мал.4.4. Така осцилограма формується, якщо частота сигналу по горизонталі в два рази вище за частоту сигналу по вертикалі. Такі осцилограми мають назву фігури Лісажу; вони використовуються для визначення фазових і частотних характеристик двох коливань. При цьому стандартний сигнал (з відомими параметрами) подається на горизонтальний вхід, а сигнал з невідомими параметрами — на вертикальний.
Вимірювання фази. Метод вимірювання фази за допомогою фігур Лісажу є зручним для сигналів частотою до 100 кГц. На мал.4.2е наведена осцилограма, за якою можна визначити фазову різницю між двома сигналами однієї частоти.
Для визначення фазового зсуву між двома сигналами необхідно:
а) подати синусоїдальні сигнали на входи « 1 МW35 pF» обох каналів;
б) перемикач режиму роботи підсилювача установити в положення «II», «X-Y»;
в) перемикач синхронізації установити в положення «X-Y»;
г) ручками перемикачей «V/ДЕЛ» виставити зображення в межах екрану (Обидва перемикачі повинні знаходиться в однакових положеннях);
д) ручками «↔» і «↕ » установити зображення в центрі екрану;
е) вимірити відрізки A і Б в поділ., як показано на мал.4.2е.
є) розділити довжину відрізка А на довжину Б для обчислення синусу фазового кута між двома сигналами:sin φ = А/Б
На мал.4.2е А дорівнює 2 поділкам, а Б 4 поділкам. Тому sin φ= 2/4 = 0,5, а фазовий зсув дорівнює 30°.
Вимірювання частоти. Фігури Лісажу можна використовувати для вимірювання частоти, проте це досить важко i потребує певних навичок. На мал. 4.5 наведений приклад такої осцилограми.
Мал.4.5
Якщо сигнал відомої (опорної) частоти fОП подано на горизонтальний вхід (канал I), то невідома визначаєма частота fВ може бути розрахована діленням fОП на кількість точок перетину вертикальною лінією фігури Лісажу (NВ) i множенням на кількість точок перетину горизонтальною лінією (NГ). Наприклад, на мал. 4.5 NВ=2, NГ=6. Якщо відома частота складає 1500 Гц, то визначаєма частота fВ = fОП Х NГ/NВ= 1500 X 6/2 = 4500 Гц.
4.5.7. Двопроменеві вимірювання
Часові інтервали. Калібрована швидкість розгортки і двохканальний режим роботи дозволяє виміряти часовий зсув між двома окремими сигналами. Для вимірювання не-обхідно:
а) установити перемикачі « ~» в потрібне положення;
б) установити перемикач режиму роботи підсилювача в положення « » чи «èè». Режим « » більш придатний для дослідження низькочастотних сигналів;
в) установити перемикач синхронізації в положення «ВНУТР I, II;
г) подати опорний сигнал на вхід каналу I, а досліджуваний — на вхід каналу II. Опорний сигнал повинен передувати досліджуваному. Сигнал подавати на вхід коаксіальними кабелями з однаковим часом затримки;
е) установіть перемикачам «V/ДЕЛ» зображення сигналу на 5-8 поділок;
є) ручкою «УРОВЕНЬ» установити стійке зображення;
ж) установити перемикачем «ВРЕМЯ/ДЕЛ» таку швидкість розгортки, щоб між двома імпульсами було 4 чи більше поділок;
з) установіть ручками «↕ » обидва імпульса (чи точки зображення, між якими проводиться вимірювання) посередині екрану відносно центральної горизонтальної лінії;
и) за допомогою ручки « ↔ » контрольний сигнал сполучіть з вертикальною лінією сітки;
і) вимірьте відстань по горизонталі між імпульсом каналу I і каналу II (мал.4.2е);
ї) помножте отриману різницю на величину, визначену положенням перемикача «ВРЕМЯ/ДЕЛ». При використанні розтяжки результат помножте на 0,2.
Приклад. Перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» установлений в положення «50μs», ввімкнута розтяжка, різниця по горизонталі між імпульсами 4,5 поділки (мал.4.2е). Часовий зсув:
50мкс Х 4,5 Х 0,2 = 45 мкс.
Фазові вимірювання. Для порівняння фаз необхідно:
а) установити перемикачі « ~» в однакове положення в залежності від типу подаваємого сигналу;
б) установити перемикач режиму роботи підсилювача в положення « » чи «èè».
в) установити перемикач синхронізації в положення «ВНУТР I»;
г) подати опорний сигнал на вхід каналу I, а порівнюваний — на вхід каналу II. Опорний сигнал повинен передувати порівнюваному у часі.
д) якщо сигнали протилежної полярності, перемикачем полярності« , » другого каналу інвертуйте сигнал;
е) установити перемикачами «V/ДЕЛ» і ручками « » обох каналів ідентичні зображення біля 6-7 поділок за амплітудою;
є) установити ручкою «УРОВЕНЬ» стійке зображення;
ж) установити перемикач «ВРЕМЯ/ДЕЛ» на швидкість розгортки, що забезпечює один цикл (період) сигналів на екрані;
з) перемістити криві сигналів до центру градуйованої лінії ручками «↕»;
и) вимірити період опорного сигнала L1 (мал.4.2ж) в поділках шкали;
і) вимірити різницю по горизонталі між відповідними точками сигналів L2 (в поділках шкали);
ї) фазовий зсув φ обчислити за формулою:φ= L2 X 360°/L1,
де L2 — горизонтальна різниця фаз;
L1 — період опорного сигнала;
Приклад. L2 = 1,1 поділки; L1 = 5 поділок;
Фазовий зсув дорівнюєφ = 1,1 Х 360°/5 = 79,2°.
ЛІТЕРАТУРА
1. Справочник по радиоизмерительным приборам. Под ред. В. С. Насонова в 3-х томах, «Сов. радио», 1977 г.
2. Каталог «Изделия промышленности средств связи», серия 1. Радиоизмерительные приборы 90/91. — М. 1989 г.
3. Фолкенбери Л. М. Справочное пособие по ремонту электрических и электронных систем. Пер. с англ. —М.: Энергоатомиздат, 1989 г. — 416 с.: ил.
4. Кушнир Ф. В. Электрорадиоизмерения: Учебное пособие для вузов. — Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1983. — 320 с., ил.
5. Валитов Р. А., Сретенский В. А. Радиотехнические измерения. Методы и техника измерений в диапазоне от длинных до оптических волн. — М.: «Сов. радио», 1970. — 712 с.: ил.