Правила поведінки при сходженні лавин

При захопленні людини сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опинитись на поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот, і людина задихається).

Направляючись у гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору (мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки їй людину, яка потрапила у снігову лавину, могли знайти).

Пасивний та активний захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл лавинонебезпечних схилів, що викликає схід невеликих, безпечних лавин, запобігаючи, таким чином, накопиченню критичних мас снігу.

Для захисту від снігових лавин будують лавинорізи, галереї, вітрові щитки, на схилах гір висаджують дерева, проводять попереджувальний обстріл схилів із спеціальних гармат.

Природні пожежі

Природні пожежі–неконтрольований процес горіння, при якому гинуть люди та нищаться матеріальні цінності. Основними типами пожеж є ландшафтні, лісові та степові, причинами їх виникнення є природні явища (посухи, блискавки), самозаймання сухої рослинності і торфу. Близько 90% пожеж виникає з вини людини.

Ліси України, у більшості її регіонів, неспроможні витримати зростаючого потоку відпочиваючих, оскільки площа їх значно менша від науково обґрунтованих норм. Така ситуація найбільш характерна для Херсонської, Миколаївської, Луганської, Донецької, Полтавської областей, Автономної Республіки Крим, що вважаються найбільш пожежонебезпечними.

Правила безпеки під час пожежі:

– остерігатись відкритого полум’я і диму, які поширюються в напрямку вітру;

– найбільш безпечним місцем під час природної пожежі є поверхня землі і приземний шар повітря;

– долати територію пожежі найкраще перпендикулярно до напрямку вітру, плазуючи або пригинаючись до землі;

– для захисту дихальних шляхів слід закрити ніс і рот вологою тканиною, одягом.

Гасіння пожеж.

Основними заходами боротьби з лісовими пожежами є: збивання краю вогню; засипання його землею; заливання водою (хімікатами); створення мінералізованих протипожежних смуг; пуск зустрічного вогню.

Степові (польові) пожежі гасять так само, як і лісові. Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома способами. Відповідно до першого способу навколо торф’яної пожежі на відстані 8–10 м від її краю копають траншею глибиною до мінералізованого шару ґрунту або до рівня ґрунтових вод і заповнюють її водою. Згідно другого – влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мали.

& 3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля

В Україні існує надмірне техногенне навантаження на природне середовище, яке на її території розподілене нерівномірно. Національний інститут стратегічних досліджень під егідою РНБО дослідив екологічну безпеку населення регіонів (областей) України на підставі інтегральних характеристик (21 показник), що враховують практично всі техногенно-екологічні ризики:

– масштаби розвитку техногенного середовища;

– насиченість території техногенно небезпечними підприємствами;

– забруднення навколишнього середовища;

– наявність хімічно-небезпечних виробництв;

– наявність вибухонебезпечних виробництв;

– наявність сейсмонебезпечних зон;

– лісові та польові пожежі;

– наслідки на Чорнобильській АЕС;

– природно-ресурсний потенціал.

Згідно всіх показників для кожної області України розраховано інтегральний показник екологічної безпеки (І), який теоретично може змінюватись від 1 (територія непридатна для проживання) до 0 (ідеально сприятлива для проживання). Чим більше значення І, тим більша небезпека для життєдіяльності людини. Середньоукраїнський показник – 0,21.

Всі області України за інтегральним показником екологічної безпеки можна поділити на 4 групи:,

1–дуже високий рівень екологічної небезпеки (0,5<І<1)

• Донецька - 0,827

• Луганська - 0,606

• Дніпропетровська - 0,603

2–високий рівень екологічної небезпеки (0,3<І<0,5)

• Київська - 0,414

3–- середній рівень екологічної небезпеки (0,1<І<0,3)

• Запорізька - 0,248

• Івано-Франківська - 0,248

• Львівська - 0,224

• Одеська - 0,183

• Харківська – 0,170

• Крим - 0,155

• Полтавська - 0,141

4–низький рівень екологічної небезпеки (0<І<0,1)

• Чернігівська - 0,015

• Херсонська, Тернопільська, Хмельницька, Житомирська та ін.

Поиск по сайту: