Розпорядження майновими авторськими правами

1.Недоговірні способи розпорядження права інтелектуальної власності-спадщина2.Договірні способи розпорядження правамиінтелектуальної власностіДо договірних способів розпорядження правамиінтелектуальної власності можна віднести наступні види договорівщодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності:1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальноївласності;2) ліцензійний договір;3) договір про створення за замовленням і використанняоб'єкта права інтелектуальної власності;4) договір про передання виключних майнових правт інтелектуальної власності;5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

22. АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР - — угода між автором (його спадкоємцем чи правонаступником) літ., мист., наукового твору та відповідною юрид. особою про використання такого твору. Укладання А. д. є обов'язковим, крім випадків, коли законом прямо передбачена можливість використання твору без згоди автора або ін. особи, що має авторське право. А. д. повинні укладатись у письм. формі, якщо законодавством про авторське право і суміжні права не встановлено інше. Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними. Недійсними визнаються і умови договору, що обмежують права авторів на створення майб. творів на дану тему чи в цій галузі. Всі права на використання твору, не передані за А. д., зберігаються за автором. А. д. вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто угоди щодо всіх його суттєвих умов. До цих умов А. д. чинне законодавство відносить: спосіб використання твору, розмір та порядок виплати винагороди, термін дії договору і використання твору тощо. А. д. можуть передбачатися й ін. умови, причому суттєвими мають вважатися ті умови, на узгодженні яких наполягає хоча б одна із сторін договору.

23. Суміжні права- тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу. Згідно з Римською конвенцією строк охорони суміжних прав має складати щонайменше 20 років починаючи з останнього дня року, у якому відбулося виконання, було здійснено запис фонограми або було вперше сповіщено передачу мовлення. Першим міжнародно-правовим документом, спрямованим на захист суміжних прав була Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, прийнята у Римі 26 жовтня 1961 року

24.Виконавцю належать такі особисті немайнові права: - право на визнання виконавцем свого виконання; - право на ім'я; - право на захист репутації виконавця.До майнових прав виконавця належать: - право на використання виконання; - право на передачу незаписаного виконання; - право на запис; - право на розповсюдження; - право на здачу в прокат; - право на передачу запису виконання; - право на обнародування запису виконання; - право на ретрансляцію; - інші права.

25. Права виробників фонограм- право розповсюджувати оригінал або екземпляри фонограми будь-яким способом, у тому числі шляхом продажу (право на розповсюдження); - право здавати в прокат оригінал або екземпляри фонограми, у тому числі після їхнього розповсюдження, яке здійснювалося виробником фонограми або за його згодою (право на здачу в прокат); - право імпортувати екземпляри фонограми з метою розповсюдження, включаючи екземпляри, виготовлені з дозволу власника виключних прав на фонограму (право на імпорт); - право на передачу в ефір або по кабелю; - право на обнародування; - право переробляти або будь-яким іншим способом змінювати фонограму (право на переробку).

26. Права організацій мовленняСтаття 35.1. Органiзацiї мовлення мають виключне право дозволяти чи забороняти публiчне сповiщення своїх програм шляхом їх ретрансляцiї, фiксацiї на матерiальному носiї, вiдтворення своїх передач, сповiщення в ефiр i по проводах, публiчного сповiщення передач у мiсцях з платним входом, а також забороняти поширення на територiї України чи з територiї України сигналу, що несе програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал iз супутника не призначався.Органiзацiям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач.

27. Цивільно-правовий захист авторськихі суміж. ПравЗахист права інтелектуальної власності -це система правових засобів, які вживаютьсяспеціально уповноваженими на це державними органами (органи виконавчої влади,адміністративні органи, суди) для захистусуб’єктивних прав на об’єкти інтелектуальної власності Існує дві форми захисту авторського права: юрисдикційна - забезпечується за допомогою державних органів, реалізується впроцесі карного й цивільного провадження, також виробництва по справах про адміністративні порушення у сфері авторського права; неюрисдикційна, яка являє собою дії громадян й організацій по захисту авторсь ких прав, що здійснювані ними самостійно,без доведення до державних або інших ком-петентних органів. I найбільше практичнезначення має юрисдикційна форма захисту -позови в суди (загальної юрисдикції й господарська, адміністративна відповідальність,карне переслідування порушників авторсь-кого права)

28. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав Адміністративний спосіб полягає в розгляді та вирішенні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також закони України: "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин" тощо.У галузі авторського права і суміжних прав адміністративний спосіб захисту прав передбачено тільки за публічний показ, порушення умов публічного демонстрування і тиражування кіно- і відеофільмів без прокатного посвідчення. Кримінальна відповідальність наступає тільки тоді, коли матеріальна шкода у 200 і більше разів перевищила неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо матеріальна шкода у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то матеріальна шкода вважається заподіяною в особливо великому розмірі.

29. Винахід - це таке оригінальне технологічне (технічне) вирішення (втілення ідеї), яке дозволяє на практиці розв'язати певну проблему в області техніки, і відповідає умовам патентоздатності. Тому, відповідно до законодавства у сфері винахідництва, для того, щоб яка-небудь ідея могла стати об'єктом правової охорони (бути патентоспроможною), вимагається, щоб вона була новою у тому значенні, що не було ніяких відомостей про те, що вона вже була опублікована, або публічно використана; повинна бути неочевидною у тому значенні, що не виникла б у будь-якого фахівця відповідної області промисловості, якби його попросили знайти рішення даної конкретної проблеми; повинна бути відразу придатна для застосування у промисловості в тому значенні, що вона може бути вироблена або використана промисловим способом.

30. Корисні моделі.Другий спосіб охорони винаходів полягає в реєстрації або видачі патенту на корисну модель. Корисна модель — таке нове і промислово придатне конструктивне втілення ідеї, яке дозволяє на практиці розв'язати певну проблему в області техніки. Поняття «Корисна модель», в патентному праві України, відноситься як до пристрою, так і до способу та речовини. Корисна модель є новою, якщо сукупність її істотних ознак не відома з рівня техніки, тобто будь-яких опублікованих у світі відомостей про засоби того ж призначення, що і заявлена корисна модель, а також відомостей про їх застосування в Україні, що стали загальнодоступними до дати пріоритету корисної моделі. Корисна модель є промислово придатною, якщо вона може бути використана у промисловості або в іншій сфері діяльності.

31. Промисловий зразок — результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Об’єктом промислового зразку може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Умовами патентоспроможності промислового зразку є новизна та промислова придатність. .

32. Винахід, корисна модель, промисловий зразокякщо інше не встановлено договором чи законом,майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель,промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту. Самепатент надає його власнику виключне право використовувати винахід(корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке в користання не

порушує прав інших власників патентів, в тому числі і передавати напідставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Власник патенту маєправо дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використаннявинаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодосекретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тількиза погодженням із Державним експертом.

33. Патенти видаються на термін 20 років (патенти на винаходи) і 10 років (деклараційні патенти на корисні моделі і промислові зразки). 20-річний і 10-річні патенти, у рівній мірі, охороняють виключне право їх власника. Визначивши об’єкт, на який передбачається отримати охорону, необхідно вибрати потрібний вид цієї охорони, і того, на кого буде оформлений охоронний документи, тобто – хто буде власником об’єкту, а значить, і власником виключних на нього прав. Патентовласниками в Україні можуть бути як юридичні так і фізичні особи, або групи осіб.

34.Патентне право на секретний винахід Законом України від 1 червня 2000 р. №1771-Ш в Закон „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (далі – Закон) були внесені положення, які регулюють порядок правової охорони секретних винаходів і корисних моделей. Так в Україні була вперше законодавчо закріплена патентна форма охорони секретних винаходів і корисних моделей. Правова охорона промислових зразків в режимі секретності Законом не передбачена. строки становлять відповідно 20 і 10 років від дати подання заявки в Український інститут промислової власності (Укрпатенту), який є уповноваженим Державним департаментом інтелектуальної власності державним закладом для розгляду і проведення експертизи заявок.

35. Обов’язки патентоволодільцяСтаття 510 Патентоволоділець на селекційне досягнення зобов’язаний підтримувати відповідний сорт рослини чи відповідну породу тварин протягом строку чинності патенту таким чином, щоб зберігалися ознаки, зазначені в описанні сорту чи породи, складеному при їх реєстрації.

36, Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію1. Незаконне використання, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією.2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

37. комерційне найменування – це своєрідний "псевдонім" підприємницького товариства або іншого суб’єкту господарювання, що може їм використовуватися для індивідуалізації власної підприємницької (господарської) діяльності. *безстроковий х-р,* має виключний х-р(єдиний), * має екстериторіальний характер.( охороняють на території всієї України, а також у країнах - членах Паризької конвенції)

38. Під захистом права на комерційне найменування розуміють реалізацію передбачених законом заходів, за допомогою яких власник комерційного найменування може забезпечити відновлення своїх порушених прав та застосувати до порушника інші санкції.

Ці заходи визначають різні акти чинного законодавства: ЦК, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

39. торговельну марку, тобто марку як один із засобів ідентифікації товарів або послуг, позначення, здатне відрізняти товари або послуги однієї особи від товарів або послуг іншої особи; Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображальні елементи, комбінації кольорів. Отже, охорона торговельної марки не обмежена в часі за умови її використання або поновлення дії реєстрації (в Україні, наприклад, він становить 10 років)

40. В Україні набуття права на торговельну марку здійснюється шляхом реєстрації марки і засвідчується свідоцтвом України на марку. Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єднання осіб або їхні правонаступники. В Україні державну реєстрацію торговельних марок здійснюють одночасно з публікацією відомостей про марку на підставі рішення про реєстрацію марки (статті 12,13 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

41.Захист прав на торговельну маркузаборонено:використання ідентичного (тотожного) із зареєстрованою торговельною маркою позначення для однорідних товарів та послуг, щодо яких надано правову охорону;використання схожого до ступеня сплутання позначення, включаючи ризик поєднання позначення та зареєстрованої марки в уяві споживача;використання ідентичного або схожого до ступеня сплутання позначення для неоднорідних товарів та послуг, якщо мова йде про добре відому у країні марку і використання такого позначення може недобросовісним чином вплинути на розрізнювальну здатність добре відомого знака.

42. Географічні зазначення.Зазначення походження та наймену­вання місця походження, відомі як географічні зазначення, є од­ним із видів комерційних позначень.Зазначення походження — це найменування, вираз або знак, який вказує на те, що виріб або послуга має своє позначення у країні, регіоні або конкретному місці. Як правило, використання неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походжен­ня є протиправним.Географічне зазначення служить для позначення виробу, ха­рактерні риси якого є виключно або в основному наслідком гео­графічного оточення, природного і (або) людського фактору. Вживання географічного зазначення є правомірним тільки для певного кола осіб і підприємств, розташованих у відповідному географічному районі, і тільки у зв'язку з конкретними вироба­ми, що походять звідти.

43. Правову охорону надають географічному зазначенню,щодо якого виконано такі умови; воно є назвою географічного місця, з якого походить товар;його вживають як назву товару або як складову частину назви;у вказаному в назві географічному місці наявні характерні умови та (або) людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для географічного місця природними умовами та (або) людським фактором;хоча б основну складову позначуваного цією назвою товару виробляють та (або) переробляють у межах зазначеного географічного місця.

44. Право на реєстрацію географічного зазначення згідно з 1-ю частиною статті 9 Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» мають:особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем;асоціації споживачів;установи, що безпосередньо стосуються вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. Заявку на реєстрацію географічного зазначення подають до установи особи, які мають право на реєстрацію. Разом із заявою подають:документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати географічне зазначення;висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та (або) людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару;висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

45.Права та обов’язки:реєстр.геог. зазн. Відповідно до ст. 503 ЦК правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;право на використання географічного зазначення;право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, у тому числі забороняти таке використання. Власник свідоцтва зобов'язаний забезпечувати відповідність якості, особливих властивостей і характеристик товару, який виробляють, їхньому опису в Реєстрі

46.Захист права на геогр.зазн. Порушенням прав на географічне зазначення є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить споживача в оману щодо справжнього місцезнаходження товару. використання зареєстрованого географічного зазначення, якщо товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовують у перекладі або супроводжують словами: «вид», «тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо;використання зареєстрованого географічного зазначення особою, яка не має свідоцтва про реєстрацію права на його використання;використання зареєстрованого географічного зазначення як видової назви.

47. Наукове відкриттяст. 457 ЦК «науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання». Відкриття - результат наукового дослідження, основними ознаками якого є світова новизна, достовірність (доведеність) і фундаментальність (докорінні зміни в рівні пізнання). Відкриттям визнають не будь-яке розв'язання наукового завдання, а таке, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання.

48. Оформл. Права на відкриття Більшість дослідників поділяють думку про необхідність правової охорони наукових відкриттів як окремого правового інституту, але при цьому їхні позиції відрізняються щодо правових засобів такої охорони.Так, деякі автори підтримують ідею віднесення наукових відкриттів до об'єктів права інтелектуальної вартості, тобто відокремлення права на наукове відкриття в самостійний цивільно-правовий інститут.Інші дослідники вважають, що регулювання майнових відносин у разі виявлення відкриттів виходить за рамки цивільного права, оскільки наукові відкриття не піддаються монополізації і на них не може бути встановлено виключне право. При цьому пропонують будувати правову охорону наукових відкриттів як особливий вид правового регулювання з використанням правових засобів, застосовних при охороні об'єктів права інтелектуальної власності.

49. Захист прав на наукові відкриття система реєстрації й охорони наукових відкриттів має бути відкритою;організація підтримки наукового напряму, у якому здійснене подане до реєстрації відкриття, через цілеспрямоване фінансування з різних джерел (як державних, так і недержавних);комплектування органу, наділеного повноваженнями щодо реєстрації наукових відкриттів, з фахівців найвищої кваліфікації, яким обов'язково належать зареєстровані наукові відкриття;термін, протягом якого наукове положення може бути заявлене як наукове відкриття, має бути досить тривалим (не менше 30 років). Скорочені терміни не співвідносяться з необхідністю виявлення докорінних змін, внесених науковим положенням до рівня пізнання, всього обсягу причинно-наслідкових зв'язків, що супроводжують наукове відкриття;неприйнятність правила про обов'язкове експериментальне підтвердження наукового відкриття;створення Державного реєстру наукових відкриттів.

50. Компонування інтегральних мікросхем.Швидкий розвиток сучасної обчислювальної техніки, основою якої є інтегральні мікросхеми, зумовив необхідність правової охорони останніх як на рівні структурно-функціональної схеми, так і на рівні компо­нування інтегральних мікросхем.Структурно-функціональну й електричну схеми інтегральних мікросхем можна захищати в межах патентного права, оскільки вони підпадають під технічне вирішення завдання.Щодо компонування інтегральних мікросхем, вони виявилися практично беззахисними перед копіюванням. Копіювання техно­логій, здійснюване шляхом послідовного мікрофотографування шарів кристала та виготовлення за цими фотографіями фотошаблонів, є швидким і дешевим процесом порівняно з первинною розробкою технологічної схеми.Неможливість забезпечити ефективну охорону зазначених об'єктів за допомогою норм авторського та патентного права при­звела до появи спеціального цивільно-правового інституту охо­рони компонувань інтегральних мікросхем.

51.Права авт.:компонування ІМС До особистих немайнових прав авторів та інших правовласників належать:право авторства,право на авторське ім'я. право на реєстрацію компонування в установі,право на застосування попереджувального маркування. ст. 474 ЦК майновими правами на компонування ІМС є:право на використання компонування ІМС;виключне право дозволяти використання компонування ІМС,виключне право перешкоджати неправомірному використанню ІМС, у тому числі забороняти таке використання;

52. Право на реєстр. Комп-ня ІМС Держава здійснює правову охорону компонування ІМС шляхом його реєстрації в установі. Порядок реєстрації компонування ІМС визначають статті 9-13 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем». Заявку- проведення експертизи- прийняття рішення про реєстрацію заявленого компонування ІМС установа здійснює його реєстрацію, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості

53.Раціоналізаторська пропозиція ст. 481 ЦК раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері її діяльності. Для визнання пропозиції раціоналізаторською вона має відповідати таким критеріям:бути технічним або організаційним рішенням;мати місцеву новизну, тобто бути невідомою на підприємстві;бути корисною

54. Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію починається зі складання та подання заяви.

Заяву подають у письмовій формі. У ній зазначають: найменування пропозиції, перелік співавторів, опис суті пропозиції з поданням даних, достатніх для її практичного здійснення, мету пропозиції, відомості про економічний або інший позитивний ефект тощо. Після надходження заяви здійснюють попередню перевірку і розгляд заявленої пропозиції по суті. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію

56. Сорт рослин, породи тварин До ознак охороноздатності сорту рослин, породи тварин відносять вирішення завдання виведення нового сорту рослини або породи тварини, новизну селекційного досягнення, його вирізняльність, однорідність і стабільність. ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт - це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що незалежно від того, чи відповідає вона повністю умовам надання правової охорони, може:бути визначена за ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності певного генотипу або комбінації генотипів;бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин за ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;розглядатися як одне ціле з погляду її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.Породою тварин вважають створену внаслідок цілеспрямованої творчої діяльності групу племінних тварин (породу, породний тип, лінію, сім'ю тощо), яка має нові високі генетичні ознаки, що стійко передаються їхнім нащадкам.

57.Оф. права на сорт, породу Право на подання заявки має сам селекціонер, його роботодавець або інший правонаступник. Заява може бути подана зазначеними особами особисто або через спеціального посередника, який відповідно до повноважень, що ґрунтуються на довіреності, веде справи, пов'язані з одержанням патенту.Заявка на видачу патенту має стосуватися тільки одного сорту рослин або породи тварин і включати документи, визначені законом.За подання заявки сплачують збір. Документ про сплату збору має надійти до установи разом із заявкою або протягом 2 місяців від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений до 6 місяців за умови сплати відповідного збору.

58. Права авт.. сорту,породи ст. 485 ЦК право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становить:особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

59. Захист права на сорт, породу Загальним порядком є судовий порядок, у якому розглядають всі спори, пов'язані із застосуванням законодавства про охорону сортів і порід тварин.Спеціальним порядком вважають звернення до адміністративної процедури захисту порушених прав. Ст..53-55 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».

60. Комерц. Таємниця:пон., озн. ст. 505 (1) ЦК «комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію». Комерційна таємниця має відповідати таким вимогам:інформація, що становить комерційну таємницю, невідома іншим особам;відсутній вільний доступ до інформації на законній підставі;вжито заходів для охорони конфіденційності інформації.

Поиск по сайту: