Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку



 

Відповідно до ст. 495 ЦК майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

• право на використання торговельної марки;

• виключне право дозволяти використання торговельної марки;

• виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, у тому числі забороняти таке використання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать: власнику відповідного свідоцтва; власнику міжнародної реєстрації; особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Використанням марки визнать:

• нанесення її на будь-який товар, для якого марку зареєстровано, упаковку, у якій міститься такий товар, вивіску, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

• застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої марку зареєстровано;

• застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернету у тому числі в доменних іменах.

Свідоцтво надає його власникові виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом:

• зареєстровану марку щодо наведених у свідоцтві товарів і послуг;

• зареєстровану марку щодо товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок її використання можна ввести в оману з приводу особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

• позначення, схоже із зареєстрованою маркою, щодо наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок використання позначення та марку можна сплутати;

• позначення, схоже із зареєстрованою маркою, щодо товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок його використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення та марку можна сплутати.

Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану марку не поширюється на:

• здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати встановлення пріоритету заявки;

• використання марки для товару, введеного під цією маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема, в разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;

• використання кваліфікованого зазначення товару, який охороняють відповідно до закону;

• некомерційне використання марки;

• усі форми повідомлення новин і коментарів до новин;

• добросовісне застосування користувачами своїх імен чи адрес.

Відповідно до ст. 500 ЦК будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати встановлення пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну та серйозну підготовку до такого використання, має право на безоплатне продовження останнього або використання, яке передбачала зазначена підготовка (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, у яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку до такого використання.

Власник свідоцтва може передати будь-якій особі право володіння маркою повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання марки на підставі ліцензійного договору.

Оскільки ліцензійне використання торговельної марки служить вказівкою на ім'я виробника та гарантією якості, примусове ліцензування вважають неприйнятним. У ст. 21 Угоди ТКІРЗ зазначено, що «примусове ліцензування товарного знака не дозволяється».

Розпорядження торговельною маркою згідно з чинним українським законодавством охоплює відчуження торговельної марки, видачу ліцензії на її використання.

Відчуження торговельної марки означає передачу прав на торговельну марку іншій юридичній або фізичній особі щодо всіх або частини товарів, для яких її зареєстровано. Подібне передан­ня прав можна здійснювати як на оплатній, так і на безоплатній основі і реалізовувати на підставі цивільно-правового договору. За цим договором власник торговельної марки відмовляється від подальшого її використання і передає всі права на марку придбавачеві, який, у свою чергу, приймає на себе всі права й обов'язки власника торговельної марки і надає відчужувачеві зустрічне задоволення, якщо воно передбачене договором. Практично відчуження торговельної марки, як правило, обумовлене майбутньою ліквідацією або зміною профілю діяльності власника торговельної марки.

Власник торговельної марки може надати право на використання торговельної марки іншій особі за ліцензійним договором. Такий договір передбачає надання ліцензіату права на використання торговельної марки на обумовлений договором строк. При цьому сам власник (ліцензіар) зберігає право на марку і має всі обов'язки її власника.

Франчайзинг - це форма ліцензії на використання торговельної марки, що супроводжується наданням допомоги з боку власника торговельної марки (франчайзера) особі, яка володіє підприємством, що здійснює свою діяльність на умовах укладеного з франчайзером договору (наприклад, підприємства швидкого харчування). Ці договори мають, як правило, більш деталізований характер, уточнюють усі аспекти взаємовідносин сторін.

Права власника торговельної марки не є необмеженими. Як правило, обмеження прав запроваджує законодавство про торговельні марки, а стосуються вони в основному описових елементів марки на «товари, що частково втратили свої властивості», і використання марок у рекламі порівняльного характеру.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.