Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

Стаття 471. Придатність компонування інтегральної мікросхеми для набуття права інтелектуальної власності на нього

1. Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

1. Компонування (топографія) інтегральної мікросхеми — це зафіксоване на матеріальному носієві просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 p.).

Матеріальним носієм компонування (топографії) є інтегральна мікросхема, тобто мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 p.).

Розробка компонувань (топографії) вимагає від автора значних інтелектуальних зусиль та витрат часу, використання дорогого устаткування. Чим менше інтегральна мікросхема, тим більше часу потрібно для її виготовлення. Створення нових компонувань (топографій) інтегральних схем вимагає не тільки значних творчих зусиль, але й відповідних капіталовкладень. У порівнянні з цими сумами витрати на копіювання інтегральної мікросхеми є мізерними. Копіювання може здійснюватися за допомогою фотографування кожного шару інтегральної мікросхеми з наступним виготовленням масок для виробництва схем. Можливість такого копіювання є основною причиною введення законодавства про охорону компонувань (топографій). Як показав досвід розвинених країн, найбільш дієвою перешкодою для копіювання кристалів інтегральних мікросхем є створення спеціального правового інституту охорони компонувань (топографій), не співпадаючого ні з авторським, ні з патентним правом.

Відповідно до ст. 471 ЦК та ст. 5 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» критерієм для надання компонуванню інтегральної мікросхеми правової охорони є її оригінальність. За загальним правилом, встановленим п. 2 ч. 2 ст. 5 вищезгаданого Закону, діє юридична презумпція щодо оригінальності компонування (топографії) інтегральної мікросхеми. Виходячи з цієї презумпції, компонування (топографія) інтегральної мікросхеми визнається оригінальним доти, доки не доведено протилежне.

2. Для доведення протилежного, тобто неоригінальності, заінтересованій особі достатньо довести один із трьох юридичних фактів:

1) компонування (топографія) інтегральної мікросхеми створене шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування (топографії) інтегральної мікросхеми;

2) компонування (топографія) інтегральної мікросхеми не має відмінностей, що надають йому нових властивостей;

3) компонування (топографія) інтегральної мікросхеми відоме у галузі мікро-електроніки до дати подання заявки на його реєстрацію або до дати його першого використання.

При цьому слід враховувати, що на визнання компонування (топографії) інтегральної мікросхеми відомим не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання заявки на державну реєстрацію цього компонування (топографії) інтегральної мікросхеми не перевищує двох років.

Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

Раціоналізація є невід'ємною складовою виробництва, спрямована на його вдосконалення, здебільшого шляхом економії, що сприяє досягненню економічного ефекту. Тому, як об'єкт інтелектуальної власності, раціоналізаторська пропозиція потребує правової охорони.

Раціоналізаторська пропозиція — це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ст. 481 ЦК). Процедуру оформлення прав інтелектуальної власності на раціоналізаторські пропозиції регламентує Тимчасове положення про правову охорону обєктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції є: матеріальний об'єкт (певна річ) та процес (технологічний, технічний).

Для визнання раціоналізаторської пропозиції об'єктом інтелектуальної власності необхідно, щоб вона відповідала таким вимогам: вона має стосуватись профілю підприємства, якому її подано, бути новою та корисною.

Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом та кресленням.

Суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій раціоналізаторську пропозицію подано.

Права суб'єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію можна поділити на:

• права автора, який, окрім особистих немайнових, володіє правами на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій пропозицію подано;

• права юридичної особи на використання раціоналізаторської пропозиції у будь-якому обсязі.

На основі поданої автором заяви на раціоналізаторську пропозицію за формою (Р-1), затвердженою Міністерством статистики України, підприємство приймає відповідне рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською та видає свідоцтво встановленої форми (протягом місяця з дня прийняття відповідного рішення), яке підписує керівник підприємства і затверджують печаткою. Факт використання раціоналізаторської пропозиції підтверджується спеціальними актом за формою, яку затверджує Міністерство статистики України.

7. Важливим напрямом розвитку економіки в аграрному секторі, є селекційні дослідження, які є об'єктами інтелектуальної власності. Селекція - це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Правова охорона селекційних досягнень, окрім ЦК Укр. здійснюється: Міжнародною конвенцією про охорону селекційних досягнень (1961), Законами Укр. "Про охорону прав на сорти рослин", "Про племінну справу у тваринництві" та ін. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є: сорт рослин і порода тварин. Сорт - це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони: може бути визначено ступенем вияву ознак, що є результатом діяльності певного генотипу або комбінації генотипів; можна відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем вияву принаймні однієї з цих ознак; можна розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Об'єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є: новим; вирізняльним; однорідним; стабільним. Експертизу на патентоспроможність сорту проводить Держ. комісія Укр. з випробовування та охорони сортів рослин Міністерства аграрної політики Укр. Порода тварин - створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики Укр., де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ. Суб'єктами права інтелект. власності на сорт рослин, породу тварин є: автор сорту рослин, породи тварин; ін.

особи, які набули майнових прав інтелект. власності на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом. Право інтелект. власності на сорт рослин і породу тварин становлять: особисті немайнові права, засвідчені держ. реєстрацією; майнові права інтелект. власності, засвідчені патентом; майнове право інтелект. власності, засвідчене держ. реєстрацією. ЦК Укр. встановлює такі строки чинності майнових прав інтелект. власності на сорт рослин і породу тварин: 30 років (35 - для дерев та винограду), починаючи з 01.01. року, наступного за роком держ. реєстрації.

Поиск по сайту: