ТИПОВІ ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ПРИЙМЕННИКІВ

Досить численними є порушення норм уживання похідних прийменників сучасної української літературної мови: передавання їх кальками відповідних похідних прийменників російської мови, використання їх з неправильними формами іменників.

Варто пам’ятати про таку особливість української мови, як позиційні чергування прийменниківу, в, з, із, зі (зо),пов’язані з милозвучністю. У цих чергуваннях голосний звук у та звукосполучення із, зі (зо)вживаються для уникнення збігу важких для вимови приголосних, а приголосні в, з – для уникнення збігу голосних. При цьому пріоритетним є усунення збігу голосних.

Прийменник у вживається:

1. Між приголосними: узяв у хлопця, пішов у кіно.

2. Перед приголосними на початку речення: У кімнаті тихо.

3. Після паузи (розділового знака) перед приголосним: Дитина – у плач.

4. Між голосним і приголосним та завжди перед в, ф, льв, св, тв, хв тощо: виглянув у вікно; у хвилини тривоги; зайшла у своїй справі.

Прийменник в уживається:

1. Між голосними: прийшла в оточенні; бачила в озері.

2. Перед голосним на початку речення: В іншій ситуації. В озері купатися краще.

3. Після голосного перед приголосним (крім в, ф, льв, св, хвтаін.): зайшли в ліс; але: побачила у вікно.

Уживання прийменників з, із, зі (зо)

1. З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення.

2. З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже приїхати; наш керівник – з Херсона; але: вийшов зі школи.

3. Ізуживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя.

4. Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи.

5. Зо (фонетичний варіант зі) вживається з числівниками два, трита займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.

Через посередництво російської мови великої сили набули конструкції з прийменником по. Серед них можна виділити такі, що виражають порівняно нові відношення: виступ по центральному телебаченню,проректор з навчальної роботи та ін. Однак велику групу становлять конструкції, у яких прийменник позамінили інші українські прийменники (а часто необхідно вживати взагалі безприйменникові вислови). Нижче наводимо фрази, що ілюструють найтиповіші відхилення у вживанні прийменника по:

Чимало поширених конструкцій з прийменником по легко можна спростити без шкоди для змісту, утворивши природніші:

Перевантаження прийменником по призводить до штампованості мови.

Прийменник пофункціонує в українській та російській мовах, однак у російській мові це один з найуніверсальніших прийменників і конструкції з ним виражають велику кількість найрізноманітніших відношень.

В українській мові прийменник повживають з іменниками, займенниками, числівниками; конструкції з ним виражають такі відношення:

а) часові: по обіді, маю відпустку по 15 березня, приїду по святах (іноді можна замінити іменником у родовому відмінку з прийменником після – після свят);

б) об’єктні: погладив по голівці, по коліна у воді;

в) мети: пішов по воду, пішла по гриби (і за грибами), поїхав по рибу;

г) кількісні відношення: по 25 осіб у групі; працює по10 годин на добу;

д) найчастіше вживаємо цей прийменник на позначення просторових відношень: по садочку ходжу,по діброві вітер віє.

Варто пам’ятати, що конструкції прийменник + віддієслівний іменник на – ння (– ття) не характерні для сучасної української літературної мови. Потребу обмежувати вжиток віддієслівних іменників в українській мові обґрунтували ще мовознавці Розстріляного Відродження, зокрема О. Курило, С. Смеречанський, О. Синявський. Замість віддієслівних іменників слід уживати дієприслівникові звороти, конструкції з особовими формами та неозначеною формою дієслова, як ось:

Перевірте себе, чи правильно Ви використовуєте прийменникові конструкції:

Поиск по сайту: