Рекомендації щодо застосування вогнегасників під час гасіння пожежі

Успішне користування вогнегасниками залежить від застосування правильних тактичних прийомів під час пожежі.

Переносні вогнегасники містять у собі обмежену кількість вогнегасної речовини, й зазвичай безперервне її викидання відбувається протягом короткого проміжку часу, що унеможливлює виправлення помилок, допущених під час застосування вогнегасника.

Приведення вогнегасників у дію потрібно здійснювати безпосередньо перед їх застосуванням відповідно до інструкції із застосування вогнегасника, яка наведена на маркуванні (етикетці) та містить пояснювальний текст і піктограми.

Гасіння твердих речовин і горючих рідин просто неба

Гасіння пожеж класу А можна здійснювати порошковими вогнегасниками із зарядом багатоцільового порошку АВС та вогнегасниками із зарядом на водній основі. Гасіння слід розпочинати з навітряного боку із послідовним оброблянням вогнищ пожежі з усіх напрямків. Після ліквідації полуменевого горіння потрібно провести розбирання та догашування тліючих вогнищ пожежі.

Із водяних та водопінних вогнегасників слід подавати струмінь вогнегасної речовини в основу вогнища пожежі, маніпулюючи насадком для охоплення зайнятої полум'ям поверхні.

Після збиття полум'я можна наблизитися до вогнища пожежі на мінімальну відстань, зазначену на маркуванні, продовжувати маніпулювати насадком і, подаючи вогнегасну речовину (воду) невеликими порціями, покрити максимально можливу площу, гасячи окремі вогнища.

Після закінчення гасіння за наявності вогнегасної речовини продовжити її викидання для охолодження нагрітих поверхонь.

Під час гасіння пожежі класу А вогнегасну піну середньої кратності потрібно подавати так, щоб утворювався шар, який покривав би охоплені полум'ям поверхні.

Для гасіння пожежі класу А за допомогою порошкових вогнегасників вогнегасний порошок АВС слід подавати до вогнища пожежі, переміщуючи струмінь із боку в бік для збиття полум'я. Після того, як полум'я збито, потрібно наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, особливо окремі вогнища, шаром порошку, який подається переривчастими порціями в місця вогнищ пожежі.

Гасіння легкозаймистих та горючих рідин

Гасіння легкозаймистих та горючих рідин (ЛЗР та ГР) ефективно здійснювати порошковими вогнегасниками. Можуть бути застосовані водопінні вогнегасники, особливо із зарядом піноутворювача низької кратності. Допускається гасіння невеликих вогнищ пожежі вуглекислотними вогнегасниками. Гасіння слід розпочинати з навітряного боку від ближчої межі розливання горючої рідини.

Під час гасіння порошковим вогнегасником струмінь (якщо він не перекриває вогнища пожежі) слід переміщати швидкими рухами в горизонтальній площині, просуваючись у вибраному напрямку й не залишаючи за собою та з боків непогашених ділянок. Подавання вогнегасного порошку не припиняти до ліквідації пожежі.

Під час гасіння водопінним вогнегасником рідини, що розлита на поверхні землі товстим шаром, струмінь вогнегасної рідини слід подавати з навітряного боку.

Під час гасіння пожежі класу В піну слід подавати акуратно на охоплену полум'ям рідину так, щоб вона не розбризкувалася. В разі гасіння розливання струмінь подають на поверхню горіння та навкруги, створюючи перешкоду поширенню вогню.

Під час гасіння пожежі водопінними вогнегасниками із зарядом піноутворювача низької кратності рекомендується після початку видимого ефекту гасіння викидання здійснювати в переривчастому режимі.

Під час гасіння пожежі класу В вуглекислотними вогнегасниками розтруб слід спрямовувати в основу вогнища пожежі, що міститься ближче до оператора. Під час гасіння оператору потрібно виконувати рухи розтрубом із боку в бік, просуваючись уперед.

Під час гасіння довгих вогнищ пожежі (у приямках, траншеях, зливальних канавах та ін.) найдоцільніше подавати вогнегасну речовину з урахуванням напрямку вітру вздовж осі канави.

Гасіння рідини, що витікає, слід розпочинати з місця її розливання, а далі, переміщуючи струмінь угору, гасити рідину, що горить та витікає.

Гасіння електрообладнання, що перебуває під напругою

У разі виявлення ознак горіння на об'єкті, де є електрообладнання, що перебуває або може перебувати під напругою, потрібно визначити місце загоряння (вогнище пожежі), оцінити ситуацію та вжити заходів щодо запобігання появі нових вогнищ горіння на іншому електрообладнанні.

Перед гасінням, за змогою, потрібно знеструмити електрообладнання, що перебуває в зоні горіння та поблизу неї.

Дозволяється гасити пожежі електрообладнання, що перебуває під напругою, за допомогою вуглекислотних, хладонових газових та порошкових вогнегасників, якщо:

• максимальне значення напруги на електрообладнанні не перевищує 1000 В;

• відстань між насадком або розтрубом вогнегасника до струмоведучих конструкцій становить не менш ніж 1 м;

• вогнегасники мають сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання) із зазначенням можливості гасіння пожеж електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В.

Під час гасіння пожеж електрообладнання, що перебуває під напругою, за допомогою пересувного вуглекислотного вогнегасника його розтруб слід тримати за спеціальне ізолювальне руків'я й спрямовувати струмінь вогнегасної речовини у вогнище пожежі.

Під час гасіння пожежі силового та освітлювального електрообладнання, розміщеного в шафі, вогнегасну речовину потрібно подавати всередину шафи.

Якщо для гасіння електричних кабелів або дроту застосовувався порошковий вогнегасник, після ліквідації горіння й знеструмлення для догашування тліючих речовин та охолодження поверхонь доцільно застосовувати вогнегасники із зарядом на водній основі (бажано з розпиленим струменем).

Гасіння пожеж у приміщеннях

Пожежі (загоряння) у приміщеннях супроводжуються значним задимленням і високою температурою, що унеможливлює застосування вогнегасників без користування засобами індивідуального захисту. З огляду на це вогнегасник слід застосовувати у перші хвилини виникнення загоряння.

Вибір типу вогнегасника залежить від класу пожежі, що виникла. Найуніверсальнішим є порошковий вогнегасник із зарядом багатоцільового порошку АВС. Проте застосовувати його можна тільки за умови, що у приміщенні, яке горить, немає людей. За наявності людей доцільно застосовувати вогнегасники на водній основі.

Якщо під час гасіння застосовується порошковий вогнегасник, після ліквідації горіння для догашування тліючих речовин та охолодження поверхонь доцільно застосовувати вогнегасники на водній основі (бажано із розпиленим струменем).

Слід пам'ятати, що під час гасіння твердих речовин та матеріалів (пожежі класу А), що перебувають у приміщенні, для забезпечення об'ємного гасіння подавати вогнегасний порошок з-поза меж цього приміщення неефективно. Це ускладнить ситуацію через погіршення видимості та труднощі з виявленням вогнищ пожежі.

Характерні помилки під час користування вогнегасниками

Найхарактерніші помилки під час користування вогнегасниками такі:

• неправильно обрано тип та (або) ранг вогнегасника (не відповідає класу ймовірної пожежі й величині пожежного навантаження);

• порушено порядок дій під час застосування вогнегасника за призначенням та/або порушено правила його застосування (наприклад, перевертання вогнегасника й ударяння його запірно-пусковим пристроєм об землю);

• значно відхилено вісь вогнегасника від вертикалі під час гасіння (внаслідок цього відбувається неповне використання вогнегасної речовини);

• обрано неправильні тактичні прийоми гасіння (обрано хибний напрямок подавання вогнегасної речовини або відстань, з якої вона подається; не враховано напрямок вітру – під час гасіння просто неба).

Пінний вогнегасник ОХП-10 є на всіх підприємствах промисловостей, а також широко застосовується на будівництвах, складах, у побутових будівлях та на інших об'єктах.

Рис. 1. Пінний вогнегасник ОХП-10

1 - сталевий корпус; 2 - поліетиленовий стакан; 3 - гумовий клапан;

4 - пружина; 5 - рукоятка; 6 - кришка; 7 - шток; 8 - отвір (сприск).

Пінний вогнегасник ОХП-10 складається зі сталевого корпусу 1, всередині якого міститься поліетиленовий стакан 2, закритий гумовим клапаном 3. Пружина 4 забезпечує надійне прилягання клапана до сідла стакана в неробочому стані вогнегасника. Корпус вогнегасника заповнений водним розчином бікарбонату натрію (двовуглекислої соди NaHСО₃), а поліетиленовий стакан - водним розчином сірчанокислого алюмінію Al₂(SО₄)₃. Верхня частина корпусу вогнегасника закривається кришкою 6.

Під час змішування лужної та кислотної частин відбувається хімічна реакція з виділенням великої кількості діоксиду вуглецю:

Використаний вогнегасник знову заряджають розчинами вихідних компонентів, які випускаються промисловістю в сухому вигляді в пластикових мішечках. Лужна частина містить 450...560 г бікарбонату натрію та екстракту солодкового або лакричного кореня, котрий добавляють для підвищення стійкості хімічної піни, розчинених в 8,5 л води. Кислотна части­на містить розчин сірчанокислого алюмінію у воді (240 г) що залитий в поліетиленовий стакан об'ємом 450 см³.

Щоб привести вогнегасник в дію, треба повернути рукоятку 5, з'єднану з клапаном за допомогою штока 7, навко­ло її осі на 180°. При повертані ексцентрикової основи рукоятки клапан піднімається і відкриває вихід із стакана. Потім вогнегасник перевертають догори дном. При цьому кислотна частина заряду змішується з лужною. Діоксид вуглецю, що виділяється під час реакції, створює значний тиск всередині корпусу вогнегасника (до 0,5 МПа) та викидає через отвір (сприск) струмінь хімічної піни на відстань 6...8 м протягом 60 с.

Вогнегасник розрахований для гасіння пожежі на ділянці площею -1 м². Вогнегасна дія піни: при покритті нею поверхні речовини, що горить, припиняється доступ горючих газів та пари в зону горіння, ізолюється речовина, що горить, від кисню повітря та охолоджується найбільш нагрітий поверхневий шар речовини, що горить. Піна затримується на поверхні легкозаймистих і горючих рідин та зберігається до 40 хв.

Хімічна піна складається з 80 % діоксиду вуглецю, 19,7 % води та 0,3 % піноутворювальної речовини, об'ємна маса якої біля 0,2 кг/м³. Кратність об'єму піни, тобто відношення її об'єму до об'єму первинних продуктів, з яких вона отримана, - не менше 5.

Слід пам'ятати, що піна проводить електричний струм і не можна гасити нею електроустановки та електромережу, що перебуває під напругою.

Вогнегасником ОХП -10 не можна гасити лужні метали, такі як натрій і калій, бо вони внаслідок взаємодії з водою, що міститься в піні, виділяють водень, який підсилює горіння, а також рідини: спирт та ацетон, оскільки вони поглинають воду з піни.

Порядок дії посадової особи при виникненні пожежі:

• перевірити, чи викликана аварійно-рятувальна служба (продублювати повідомлення), довести подію до відома керівника установи;
• у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
• вивести за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;
• припинити роботи на об’єкті (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами по ліквідації пожежі;
• здійснити у разі необхідності відключення електроенергії, агрегатів, апаратів, водяних комунікацій (за винятком систем протипожежного захисту);
• організувати зустріч підрозділів аварійно-рятувальної служби, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху до осередку пожежі та до водних джерел;
• забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

Поиск по сайту: