Регіональні фінансово-кредитні установи

Регіональні та національні банки розвитку мають на меті фінансування тих самих видів діяльності, що їх фінансує і Світовий банк, а саме - це розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні.

У 60-ті роки XX століття розпад колоніальної системи і поява великої групи незалежних держав утворили нову ситуацію на світовому валютно-кредитному ринку. Практично кожна країна, що розвивається, поставила собі за найважливішу мету проведення індустріалізації, поширення регіонального співробітництва та економічної інтеграції. Для проведення індустріалізації і створення необхідної інфраструктури необхідні були кошти, які навіть МВФ і МБРР надати не могли в достатньому обсязі. Для вирішення проблеми були створені регіональні банки, які охоплюють велику кількість країн, розташованих на одному з континентів.

Вирішуючи специфічні проблеми валютно-кредитних відносин на регіональному рівні, ці установи формують ресурси для своєї діяльності з власного капіталу та позик, які вони отримують на міжнародних, а часто і на національних ринках капіталу. Регіональні банки надають головним чином довгострокові кредити на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм й міжнародних проектів допомоги країнам, що розвиваються. Фінансування проектів регіональними банками розвитку надається на більш пільгових умовах, ніж звичайні ринкові. Характерною рисою регіональних банків розвитку є участь в них не тільки країн, що розвиваються, а й достатньо розвинутих країн, які виконують функцію донорів.

До найвідоміших регіональних міжнародних кредитно-фінансових установ передусім належать Міжамериканський банк розвитку (МаБР), Африканський банк розвитку (АфБР) та Азіатський банк розвитку (АзБР).

У межах Європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжнародних валютно-кредитних установ - Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Країнами Чорноморського басейну (куди входить і Україна) засновано Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР).

* Міжамериканський банк розвитку (МаБР) - кредитний інститут, створений у 1959 році з ініціативи США для фінансування програм розвитку в країнах Латинської Америки. В нього входить 26 латиноамериканських держав, США, Канада, Японія й 14 країн Західної Європи.

Головними завданнями Банку є надання фінансової й технічної допомоги країнам Латинської Америки у будівництві невеликих підприємств провідних галузей виробництва країн-членів.

Банк організований у формі акціонерного товариства з капіталом 850 млн. дол. США. Поряд з акціонерним капіталом він має у своєму розпорядженні групу фондів, що входять до нього. Ці установи перебувають під технічним керівництвом банку. Ресурси банку формуються з внесків країн-членів та позичених коштів, що мобілізовані на ринках позичкових капіталів.

Банк надає кредити урядам та під їх гарантію приватним підприємствам на звичайних і пільгових умовах, а також гарантії за урядовими кредитами. За роки свого існування МаБР надав найбільший обсяг кредитів країнам "великої трійки" - Аргентині, Бразилії та Мексиці.

Кредити МаБР мають цільове призначення, а саме основна їх частина спрямовується в енергетику, сільське господарство, гірничу та переробну, легку та харчову галузі промисловості, а також інфраструктуру. Процентна ставка за кредитами дорівнює в середньому 10 %, строк кредитів - від 10 до 15 років. Джерелом пільгових кредитів є спецфонди, за рахунок яких фінансуються проекти, що особливо важливо із соціального погляду, але нерентабельні або малорентабельні з фінансового. Строк погашення цих позик - 15-40 років під знижені відсотки в межах 2-4 % річних.

* Африканський банк розвитку (АфБР) був заснований в 1964 році. Членами АфБР є 50 незалежних африканських держав і 25 нерегіональних членів. Спочатку, згідно зі Статутом банку, його членами мали бути лише африканські держави, але гостра нестача коштів зумовила залучити й деякі розвинуті країни до формування капіталу. На сесії ради керуючих АфБР у 1978 р. було прийнято рішення про залучення до банку неафриканських країн з метою збільшення статутного капіталу, але за умови, що їм належатиме не більше як 1/3 загальної суми статутного капіталу, керівництво залишається у регіональної ради керівників, а кредити надаються тільки африканським країнам.

Основною метою створення АфБР є сприяння економічному й соціальному прогресу африканських країн.Ресурси банку складаються із внесків, переважну частку яких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР - найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільша квота у статутному капіталі АфБР: США - 17,0%, Японія- 14,0 %, Німеччина- 10,5 %, Франція й Канада - по 9,0 % [9, с 189].

Претендувати на одержання позик Банку мають право лише уряди країн-членів АфБР. Підприємства країн Африки можуть одержати позики тільки за умови обов'язкового гарантування їх урядом своїх країн. Строки погашення та рівень процента залежить від рентабельності проекту, його важливості для розвитку африканської економіки. Строки надання кредитів - від 5 до 25 років, у тому числі пільговий період становить від 1 до 6 років. Крім процентів, банк утримує комісійні: установлену комісію в розмірі 1 % річних та комісію 0,75 % річних з невикористаної частини позики [9, с 572].

^Азіатський банк розвитку (АзБР) розпочав свою діяльність у 1968 році. Членами банку є 55 держав, в тому числі 14 неазіатських (наприклад Австралія, США, Канада). Операції банку поширюються на весь спектр економічного розвитку, але головна увага приділяється саме сприянню розвитку сільського господарства, енергетиці, фінансовому сектору, транспорту і зв'язку, соціальній інфраструктурі.

Кошти банку формують як за рахунок мобілізації фінансових коштів регіону діяльності банку, так і за рахунок залучення капіталів із країн інших континентів. АзБР може вдаватись до позик, розміщувати облігації' та інші зобов'язання, приймати за особливими угодами від урядів і організацій окремих країн кошти у спеціальні фонди. Банк здійснює довгострокове кредитування як урядів - так і окремих підприємств азіатських країн. Строк погашення кредитів від 10 до 30 років, за пільговими -до 40 років. Пільговий кредит триває від 2 до 7 років залежно від процесу.

У європейському регіоні у валютно-кредитній інституціональній структурі основне місце належить Європейському інвестиційному банку та Європейському банку реконструкції і розвитку.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) - заснований у 1958 році. Він функціонує як фінансово автономна і юридично самостійна організація в рамках ЄС. Членами ЄІБ є 14 держав Європи (членів ЄС), за винятком Франції. Статутний капітал банку становить приблизно 15 млрд. евро.

Основними цілями ЄІБ є надання позик і гарантій на фінансування проектів для менш розвинутих регіонів, для модернізації, реконструкції або конверсії підприємств, розвитку підприємницької діяльності в нових галузях. ЄІБ може залучити кошти на європейському та міжнародному ринках капіталів за рахунок емісії облігацій. ЄІБ фінансує тільки частину вартості проектів, доповнюючи власні кошти позичальника та інші джерела фінансування. Його позики, як правило, не перевищують 50 % загальної суми вкладених у проект коштів. Банк надає довгострокові позики, строк яких залежить від типу об'єктів і коливається від 7 до 12 років для промислових об'єктів та до 20 і більше років для проектів з розвитку інфраструктури. Також ЄІБ займається консультативною діяльністю, зокрема оцінює проекти через проведення техніко-економічного обґрунтування, визначення потреб у фінансових коштах тощо.

* Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) - має

статус міжнародної фінансової організації з високим кредитним розвитком. Він розпочав свою діяльність у 1991 році, засновниками якого стали 40 країн світу. Україна ввійшла до числа членів ЄБРР 13 серпня 1992 року.

Банк створений спеціально для сприяння економічним реформам та заохочення підприємницької діяльності у країнах Східної та Центральної Європи, в тому числі у країнах СНД і Балтії. Нині він активно допомагає постсоціалістичним країнам у реформуванні економіки та створенні конкурентноспроможної промисловості, розвитку взаємовигідних зв'язків між західно- та східноєвропейськими країнами.

Сьогодні членами ЄБРР є 60 держав світу. Згідно зі Статутом МБРР членами банку можуть бути європейські країни, неєвропейські країни, які є членами МВФ, а також Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і Європейського союзу (ЄС). Статутний капітал банку становить 20 млрд. евро. Він розподіляється між членами-країнами відповідно до таких пропозицій: 50 % капіталу належить країнам Європейського Союзу; 13,7 % - країнами Східної та Центральної Європи; 11,3 % - іншим європейським країнам; 10 % -США; 8,5 % - Японії; 6,5 % - іншим країнам світу [2, с 152].

Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших міжнародних банків розвитку, є підтримка ними саме приватної підприємницької діяльності. Статут ЄБРР проголошує, що не менше як 60 % фінансування банку повинно спрямовуватись у приватний сектор. Кредитні ресурси ЄБРР формуються з власного (акціонерного) капіталу та позичкових коштів, які разом утворюють звичайні ресурси, а також із спеціальних фондів. Із звичайних ресурсів кошти надаються на ринкових умовах для здійснення рентабельних проектів розвитку. Спеціальні фонди призначені для пільгового кредитування малорентабельних галузей соціальної сфери та надання технічної допомоги.

ЄБРР може здійснювати такі види фінансової діяльності:

> кредити для комерційних підприємств з максимальним терміном близько 10 років;

> кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури з максимальним терміном близько 15 років;

> інвестиції у статутні фонди підприємства;

> гарантії;

> участь у підписанні і купівлі боргових зобов'язань. Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5

млн. євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована (зменшена або збільшена). Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн. євро.

Кредити банку підприємствам не повинні обов'язково бути обумовленими гарантіями урядів. Банк, як правило, фінансує не більше як 35% загальних витрат позичальника, але при цьому він зможе допомогти відшукати партнерів на решту коштів. ЄБРР може фінансувати конкретні індивідуальні проекти і проекти у складі структурних і галузевих інвестиційних програм.

Він перетворився на значного інвестора в країнах Центральної і Східної Європи, а саме на нього припадає приблизно 15 % усіх прямих капіталовкладень в регіоні.

ЄБРР здійснює великі програми з охорони навколишнього середовища в регіонах Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.

Поиск по сайту: