Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Суспільство людей як соціальна система



Міністерство освіти і науки України

Харківська спеціалізована школа
I-III ступенів №156
Харківської міської ради
Харківської області

Реферат на тему «Соціум. Суспільство людей.»

Виконала: учениця 11-В
класу, Марук Аліна.
Перевірив: вчитель з
предмету людина і світ,
Поздняков Анатолій
Миколайович.

Харків, 2015 рік

ПЛАН

1.Суспільство людей як соціальна система……….3

2.Історичні типи стратифікованих суспільств…… 5

3.Стратифікація сучасного українського суспільства………………………………………...7

Суспільство людей як соціальна система.

Вчені по-різному трактують поняття «суспільство». Це значною мірою залежить від тієї школи напряму в соціології, які представляють. Так, Еге.Дюркгейм розглядав суспільство як над - індивідуальну духовну реальність, засновану на колективних уявленнях. По М.Веберу, суспільство – це взаємодія людей, що є продуктом соціальних, тобто орієнтованих іншим людям дій. Великий американський соціолог Толкотт Парсонс визначав суспільство в розумінні системи відносин для людей, сполучною початком якого є норми та найвищої цінності.

СУСПІЛЬСТВО – це історично розвиваючись сукупність відносин для людей, утворюють процесі їхньої спільної діяльності.

В усіх цих визначеннях виражений підхід до суспільства як до цілісну систему елементів, що є між собою у тісний взаємозв'язок. Такий підхід до суспільству називається системним.

СИСТЕМА – це певним чином упорядкований безліч елементів, взаємозалежних між собою і злочини їхнім виокремленням деяке цілісне єдність.

СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА – це цілісність освіту, основними елементами якого є люди, їхнього нерозривного зв'язку, взаємодії й стосунку. Ці зв'язки, взаємодії й стосунку носять сталий характер і відтворюються в історичному процесі, переходячи з покоління в покоління.

Громадські взаємодії й стосунку носять над - індивідуальний, над-особистісний характер, тобто. суспільство – це деяка самостійна субстанція, котра, за відношення до індивідам первинна. Кожен індивід, народжуючись, застає певну структуру зв'язків і стосунків та поступово входить у неї.

Ознаки суспільства як соціальної системи такі:

| Об'єднання перестав бути частиною будь-якої більшої системи (суспільства).

| Шлюби полягають (переважно) між представниками такого об'єднання.

| Воно поповнюється переважно рахунок дітей тих осіб, які вже є його визнаними представниками.

| Об'єднання має територію, яку вважає свого власного.

| Він має власне назва і своя історія.

| Воно має власної системою управління (суверенітетом).

| Об'єднання існує довше середній тривалості життя окремого індивіда.

| Його об'єднує загальна система цінностей (звичаїв, традицій, норм, законів, правил, моралі), яку називають культурою.

Щоб краще уявити собі суспільство з погляду предмета соціології, необхідно розрізняти три вихідних поняття – країна, держава, суспільство.

КРАЇНА – це частина світу чи території, має певні межі і користується державним суверенітетом.

ДЕРЖАВА – політична організація цієї країни, куди входять певний тип режиму політичної влади (монархія, республіка), органи влади й структуру правління (уряд, парламент).

Насамперед суспільство можна видати за систему взаємозалежних і взаємодіючих між собою соціальних спільностей. Для кожної спільності характерно виділення тієї чи іншої ведучого ознаки: підлогу, вік, національність, професія, роль, статусу і т.д. Цей загальний ознака є домінуючим і має належати всім членам спільності, визначаючи її специфіку таотделенность з інших спільностей. З іншого боку, загальний ознака є тією консолідуючим початком, завдяки якому вона розрізнена маса людей набуває характеру цілісного освіти. Соціальні спільності можна розділити на види, найбільш загальними серед яких є класи, верстви і групи.

Ідея поділу суспільства до класи належить французьким суспільствознавцям ХVIII–ХIХ ст., але найбільшу увагу аналізу класового розподілу суспільства приділяли До. Маркс і М. Вебер. Вони заклали традицію визначення класів в економічних поняттях. М. Вебер, наприклад, ділив населення на класи відповідно до нерівними життєвими шансами. А класичне марксистське визначення класів дали В.І. Леніним: «Класами називаються великі групи людей, різняться з їхньої чого історично певній системі громадського виробництва, з їхньої відношенню (здебільшого закріпленому і оформленому законів) до засобів виробництва, з їхньої роль громадської організації праці, отже, зі способів отримання й розмірам тієї частки громадського багатства, якому вони мають». Альтернативну традицію, за якою клас технічно нескладне собою виключно економічне явище, розвивають деякі американські соціологи. Зокрема, незалежними чинниками класу називаються соціальний статусу і престиж.

Найбільш загальне розподіл соціальних відносин на види традиційно включає у собі економіку, політику, ідеологію.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.