Реферат на тему «Стереотипи й упередження.»

Міністерство освіти і науки України

Харківська спеціалізована школа
I-III ступенів №156
Харківської міської ради
Харківської області

Реферат на тему «Стереотипи й упередження.»

Виконав: учениця 11-В
класу, Сокіл Аліна.
Перевірив: вчитель з
предмету людина і світ,
Поздняков Анатолій
Миколайович.

Харків, 2015 рік

План

1.Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства

2.Поняття дискримінації та упередження

3.Толерантність

4.Гендерні стереотипи

5.Расизм і ксенофобія

Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства

Стереотипи виникають і закріплюються як результат суджень, що формуються під час співіснування в різних сферах життєдіяльності. У процесі еволюції суспільства стереотипи можуть з’являтися, еволюціонувати або зникати. Люди не формують стереотипи самостійно на базі власного досвіду, а переймають їх від родичів, знайомих та із засобів масової інформації. Найчастіше формування стереотипів, тобто стійких образів людини, групи або суспільного явища, відбувається непомітно для індивіда. Можливо, завдяки цьому вони утверджуються як стійкі еталони, що панують над свідомістю людини.

Стереотипи завжди сприймаються простіше, ніж реальні речі. Завдяки стереотипам найскладніші явища можна окреслити двома-трьома реченнями. Схематичне зображення стереотипу дозволяє нам зрозуміти співвідношення правдивої та хибної інформації в ньому. Тобто можна сказати, що стереотипям притаманна «економія мислення". Особливість стереотипів полягає в тому, що вони володіють підсвідомістю як окремого індивідуума, так і суспільства загалом. Вони впливають на наші дії, поведінку, судження про різні явища та навіть на хід суспільних подій.

Стереотипи виконують багато функцій як на індивідуальному, так і на груповому рівні. Існують різноманітні класифікації стереотипів. Наприклад, за змістом стереотипи поділяють на професійні, фізіогномічні та етнічні.

Професійні стереотипи — це узагальнені образи типових представників окремих професій. Наприклад, охоронця зазвичай уявляють схожим на героя голівудської кінострічки — широкоплечим мовчазним красенем з величезними кулаками, який вміє поводитися зі зброєю й володіє карате. Насправді ж охоронцеві зовсім не обов’язково бути саме таким. Головне для нього — відповідально ставитися до своєї роботи, вміти поводитися за певних обставин, здатність заздалегідь обмірковувати майбутні дії, виявляти серед оточуючих тих, хто може становити небезпеку, передбачати загрозу та вміти її відвернути.

Люди постійно стикаються із професійними стереотипами. Це набуває особливого значення в період, коли молодь обирає професію. Під впливом деяких стереотипів імовірна загроза припуститися помилки. Тому юнакам і

дівчатам завжди потрібно пам’ятати, що уявлення про професію можуть бути неповними або викривленими, і тому слід вивчати й аналізувати інформацію з різних джерел.

Фізіологічні стереотипи ґрунтуються на визнанні зв’язку між зовніш­ністю та рисами характеру людини. Наприклад, вважається, що люди з повними губами доброзичливі, а невеликі очі характеризують урівноважених осіб, вірних своїм ідеалам. При цьому необхідно пам’ятати, що у представників різних народів існують різні стереотипи щодо зовнішності. Так, деякі турецькі прислів’я говорять про дурість людей високого зросту та хитрість низькорослих, а англійці не довіряють рудоволосим.

Етнічні стереотипи фіксують взаємини між етнічними групами, пов’язані з національним характером. Автостереотип етносу описує самосвідомість, уявлення етносу про себе. Гетеростереотип змальовує образ іншого етносу. Негативні стереотипи слід долати, адже такі уявлення погано впливають на розвиток діалогу різних етнічних культур. Інколи стереотипи використовують як зброю для пропаганди расизму та ксенофобії. Для прикладу можна навести антисемітську пропаганду в Німеччині у 20-30-х роках XX ст., яка стала ідеологічною основою холокосту та призвела до винищення 6 млн євреїв. Етнічні стереотипи часто використовують політики з власною метою: одні — щоб вносити розбрат між різними народами, інші — щоб створити ґрунт для поєднання культур. Етнічні стереотипи використовують як інструмент в інформаційній війні, політичних змаганнях та чорному піарі.

Велика кількість стереотипів є результатом спрощеного сприйняття хи­тросплетінь складної системи життєдіяльності суспільства. У шаленому ритмі сучасного життя людям зазвичай бракує часу, щоб розібратися в істинній сутності того чи іншого явища, його емоційній характеристиці, тому люди сприймають його механічно та, не за­мислюючись, відносять до певної групи чи категорії, тобто стереотипізують його. Стереотипи дають змогу точніше передати суть повідомлення та зберегти час.

Поняття дискримінації та упередження

Дискримінація— навмисне обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за їхньою расовою або національною незалежністю, політичними або релігійними переконаннями.

Це систематична відмова у певному спектрі прав окремим особам і категоріям людей через те, ким вони є і якої думки дотримуються. Людині дуже просто в чомусь відмовити, якщо вважати її «недолю диною».
Однак дискримінація за такими ознаками, як расова чи етнічна приналежність, соціальне походження, віросповідання, стать, сексуальна орієнтація, вік та стан здоров`я- залишається досить поширеною в різних формах у всіх країнах світу.

Дискримінація тягне за собою низку негативних наслідків:

v призводить до приниження гідності окремої особистості або групи індивідів, позбавляє їх участі в суспільно-громадському житті;

v обмежує комунікацію (яка є невід`ємним процесом взаємодії між людьми, завдяки чому відбувається обмін інформацією, досвідом і виявляється сутність людини);

v призводить до страждань, комплексу неповноцінності, постійних внутрішніх переживань і дискомфорту тих людей, які зазнають дискримінації.

Яскравий приклад дискримінації за станом здоров’я – дискримінація інвалідів, яка є особливо відчутною у країнах, що розвиваються. Або особи ВІЛ/СНІД. Людям с таким статусом, або навіть тим, кого просто в цьому підозрюють, можуть відмовити в отриманні медичних послуг, житла чи роботи, у в`їзді до іноземної держави, від них можуть відвернутися друзі чи колеги.

Упередження — це несправедлива, хибна думка, яка з’являється щодо будь-кого або чого-небудь заздалегідь, без ознайомлення, та пов’язане з нею відповідне ставлення.

Люди часто використовують упередження для підтвердження власних суб’єктивних суджень, для того щоб виправдати свою дискримінаційну поведінку. Зазвичай людина не усвідомлює власного упередженого ставлення до інших і вважає, що це наслідок об’єктивного досвіду та оцінки конкретних фактів чи вчинків.

Для захисту цих прав важливе значення має міжнародна співпраця, яскравим представником якої є ООН. ООН проголошує рівноправ’я жінок і чоловіків, рівність прав малих і великих націй, розвиток поваги до прав і свобод людини незалежно від раси, статі, мови та релігії. Забезпечення рівних прав відображено в Загальній декларації прав людини.
5

Толерантність

Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Виникнення цього терміну пов'язують з підписанням Нантського едикту.

Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те що порушує загальнолюдську мораль не повинно сприйматись толерантно.

Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого. Потрібно пильно розрізняти ці поняття, бо маніпулятори (в тому числі більшість політиків) закликають до лже-толерантності, оскільки людьми, які відносяться до всього лояльно легше управляти.

Гендерні стереотипи

Гендерні стереотипи – це уявлення в суспільстві про соціальні ролі чоловіків і жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості.

Гендерні стереотипи утворилися на основі того, що статева ідентичність відчувається більш яскраво, ніж всі інші ідентичності.

До гендерних стереотипів можна віднести цілу низку поглядів і тверджень, як от те, що чоловікам приписують такі якості як рішучість, наполегливість, відвага, впевненість в собі, вміння вести підприємницьку діяльність. Жінкам – нерішучість, пасивність, обережність. Чоловіків вважають більше схильними до лідерства, ніж жінки, більш амбіційними. Жінка вважається істотою, схильною до покірності, слабкості, залежності. У багатьох культурах чоловіків сприймають як агресивних, зухвалих, аристократичних, сильних, винахідливих, розумних, грубих, незалежних особистостей. Жінок - як емоційних і мрійливих, чутливих і ніжних, покірних і забобонних.

Залежно від соціальних чи економічних змін у суспільстві можуть змінюватися і гендерні стереотипи. Але цей процес відбувається вкрай повільно, оскільки людина починає засвоювати стереотипи в ранньому віці, задовго до появи своєї власної думки. Стереотипи дітей - це стереотипи тих груп, до яких вони належать. Це батьки, дитсадкові група, школа. Зазвичай людина не усвідомлює чи не хоче усвідомлювати, що він перебуває під впливом упереджень, і розглядає своє ставлення до об'єкта як самостійну оцінку. На жаль, забобони часто складаються з неповної інформації. Яскравий приклад, який ілюструє гендерні стереотипи. Дівчатам-студенткам запропонували ознайомитися з науковими статтями. Вони повинні були оцінити роботи з погляду обізнаності автора, його професійної компетентності, стилю викладу матеріалу. Одні студентки отримали статті, підписані авторами-чоловіками, інші - ті ж статті, але з жіночими підписами. Студентки вище оцінювали статті, які написали чоловіки. Забобони, таким чином, призвели до того, що оцінка інтелектуальної праці жінок була занижена. Гендерні стереотипи дуже сильні. Їх приймають навіть ті групи, щодо яких вони створені. Незважаючи на те, що зараз забобони щодо жінок слабшають, з'являються інші, нові забобони, які часто допомагають виправдати економічний і соціальний перевага одних людей над іншими. Але гендерні стереотипи, які стосуються жіночності або мужності, в культурах різних народів досить близькі. З раннього дитинства одяг дівчаток і хлопчиків відрізняється за кольором. Дівчаткам - рожеве або червоне, хлопчикам - синє. Дівчаткам у більшості народів прийнято відрощувати волосся, заплітати коси і прив'язувати бантики, хлопчикам - робити акуратні стрижки. Це яскравий приклад того, що гендерні стереотипи закладаються практично з народження.

Расизм і ксенофобія

Ксенофобія — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється у нав'язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Уперше термін «ксенофобія» зустрічається у словнику Вебстера, виданого 1841р. у США.Такі визначення засвідчують, що головним об'єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (хепоз — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували

на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, приносячи із собою зміни. Отже, чужинці являли реальну загрозу сформованому способу життя.

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Першаспрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об'єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії).

Расизм— світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп.

Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Поиск по сайту: