Кожному учаснику буде надано список. Питання звучить так: «З ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда?» Учасники повинні визначити три найбільш небажаних для себе особи і три найбільш бажаних. Потім учасники діляться на групи по три особи. Кожна група — купе. Мета — проранжирувати список з тим, щоб обрати четвертого супутника. Після цього група збирається разом. Обговоріть різні варіанти вибору.
Список:
• циганка;
• явний гомосексуаліст;
• скінхед;
• молодий чоловік, хворий на СНІД;
• неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;
• кавказець-мусульманин;
• людина з села з великим мішком;
• африканський студент;
• підліток, схожий на наркомана;
• колишній ув'язнений;
• таджик у національному одязі;
• міліціонер;
• інвалід зі складеною коляскою;
• кришнаїт;
• китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;
• людина, що говорить незрозумілою мовою.
Обговорення
1. Чи важко було дійти спільної думки?
2. Чому у різних груп відповіді виявилися різними?
3. Чому іноді відповіді усіх груп збігалися?
4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?
1) Коли нами керує страх, коли — бридливість, коли — неприязнь?
2) Наскільки вони у кожному випадку обґрунтовані?
5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?
6. Чи може будь-хто відмовитись їхати з нами в одному купе? А якщо справа відбувається в іншій країні?
7. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводились ганебно з людьми, які вам не подобаються?
8. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?
9. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?
10. Як найкраще вчинити в таких випадках?
►► Толерантність
Сучасна культурна людина — це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що має почуття самоповаги і поважає оточуючих. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства в цілому.
Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. Відповідно до Декларації принципів толерантності, ми розуміємо, що «толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності... це гармонія в різноманітті, це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру... У своєму житті ми спілкуємося з представниками різних національностей, культур, світів, соціальних верств... тому треба вміти поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури, релігії, навчитися знаходити точки дотикання».
До того ж толерантність як якість особистості, допомагає людині адаптуватися в іншому середовищі до несподівано нових для нього умов життя. Люди, що не мають цієї якості, виявляють категоричність, нездатні до змін, яких вимагає від нас життя.
Значення слова «толерантність» у різних народів відчутно різниться:
• Іспанською це означає здатність визнавати відмінні від власних ідеї або думки;
• французькою — ставлення, за якого допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам;
• англійською — готовність бути терпимим, поблажливим;
• китайською — дозволяти, сприймати, бути великодушним щодо інших;