Загальні висновки і рекомендації…….………..……….…….….………….…..…………24
Висновки до розділу 2 ……………….….……….………………….…….……….……25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..……26
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..27
Додаток А Ступінь руйнування об’єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху……………………………………………………………………….……..27
Додаток Б Характеристика руйнувань будівель і обладнання……………………….…28
Додаток В Категорії пожежної небезпеки виробництв…………….……………..….….29
Додаток Г Ступені вогнестійкості будівель………………………………………………30
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА ( 15 ВАРІАНТ )
Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, деревний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).
Наслідками таких вибухів є:
- руйнування будівель, споруд, обладнання;
- пожежі;
- ураження людей.
Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:
1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху.
2. Визначити очікуваний характер пожеж.
3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.
4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.
Визначення ступеня руйнувань під час вибуху
Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі.
Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь.
Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.
Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус , м:
(1)
де – кількість вуглеводневого продукту.
У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:
Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2:
. (2)
Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:
(3)
де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.
Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:
(4)
або визначений за допомогою графіків (рис.1)
Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).
ЗАВДАННЯ 1
Умова: Визначити можливий ступінь руйнування цегляної будівлі, що знаходиться на відстані 1500 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 500 т зрідженого пропану.
Розв'язок.
1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.
Радіус зони 1:
Радіус зони 2:
тобто наш об’єкт під час можливій аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху.
2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис.1) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані L = 1500 м від центра вибуху Q = 500 т пропану. Це буде .
3. З додатка А визначаємо, що цегляна будівля від ударної хвилі з надлишковим тиском 10 кПа отримає слабкі руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.
Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 500 т пропану будівля цеху та промислове обладнання може отримати слабкі руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування заповнень дверних та віконних прорізів,
*зривання покрівлі даху, *пошкодження окремих елементів обладнання, *пошкодження важелів керування, *пошкодження вимірювальних приладів, *пошкодження кабельних мереж і трубопроводів.