Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СПЕЦИФІКА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ ВАДИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

 

Дитячий церебральний параліч—це тяжке захворю­вання, яке виникає у дитини внаслідок ушкодження голов­ного та спинного мозку на ранніх етапах її формування (внутрішньоутробний, період пологів, період новонародженості). Основним клінічним проявом при ДЦП є порушен­ня рухових функцій, крім того, у дітей з ДЦП наявні по­рушення зору, слуху, мовлен­ня, інтелекту. У деяких дітей спостерігаються судомні син­дроми.

При ДЦП часто трапля­ються психічні порушення, які залежать від важкості та локалізації ураження мозку. У більшості дітей за задовільно­го рівня розвитку логічного мислення часто трапляється недорозвиток функцій, пов'я­заних із недостатнім просто­ровим аналізом і синтезом, що є причиною дисгармонійного психічного розвитку. Крім цього, на розвиток дитини не­гативно і психотравмуюче впливають такі фактори, як недоброзичливе ставлення однолітків, надмірна увага оточуючих, обмеження сто­сунків з іншими дітьми, емо­ційна, сенсорна депривація.

Патологічні властивості особистості при ДЦП, що виникають в результаті рухової недостатності:

§ Переживання недоброзичливого відношення однолітків;

§ Надмірна увага оточуючих;

§ Госпіталізм (часте перебування у лікарнях, санаторіях);

§ Розлука з матір’ю або неповна сім’я (в 25% випадків батько залишає сім’ю);

§ Психічний травматизм у зв’язку з лікувальними процедурами (операції), через невідповідність надії на одужання і тривалою реабілітацією;

§ Складності в навчанні;

§ Неправильне виховання за типом гіперопікування;

§ Сенсорна деривація.

У зв’язку з почуттям неповноцінності у дитини розвиваються психогенні реакції, які формуються в двох напрямках:

- пасивному;

- агресивно-оборонному.

Дитина з обмеженими можливостями, як і всі діти, має бажання і можливості на­вчатися. Згодом, завдяки ста­ранням та постійній підтримці, дитина може досяг­ти максимально можливих для неї результатів, тому першим завданням близьких людей такої дитини є навчити дитину правильно спілкувати­ся, використовуючи вер­бальні і невербальні засоби— звук, погляд, вираз обличчя, мову тіла, жести, дотики, так, щоб дитина і та особа, з якою вона спілкується, могли зрозу­міти один одного, визначити коло осіб для спілкування.

Для виявлення ресурсу розвитку особистості дитини з ДЦП, вміння використову­вати невербальні сигнали психологу чи соціальному педаго­гу необхідно провести клініко-психолого-педагогічний аналіз особливостей ди­тини, її пізнавальної сфери.

Психологічне обстеження дітей з ДЦП — процес над­звичайно складний. І застосу­вання загальновживаних ме­тодик без урахування особ­ливостей захворювання кож­ної дитини, обставин може призвести до отримання не­правильних результатів, які не будуть відображати реаль­ного стану речей. Усе це ви­магає тривалого періоду знайомства, спостереження за дитиною, бажано в різних ситуаціях.

Добираючи методики для обстеження, слід ураховува­ти можливості дитини. Так, для дітей з вадами мовлення вербальні діагностики застосовуються нечасто, при ушкодженнях верхніх кін­цівок мають бути обмежен­ня у письмових методиках. Діагностичні методики по­винні бути досить компактни­ми, необтяжливими і нетрив­кими, вони мають бути побу­довані з урахуванням особ­ливостей рівня розвитку предметно-практичних ман­іпуляцій дитини з ДЦП. Про­водити діагностику краще за напрямами: психомоторні функції, сенсорні, інтелекту­альні, мнемічні особливості емоційно-вольової, мотива­ційної сфери та індивідуально-особистісних характе­ристик.

Для діагностики дітей 6—7 років можна використовува­ти дошки Сегена, кубики Кооса, лото «колір і форма», «колір і кількість», набір фігур для дотику, набір карток для дослідження узагальнення методом виключення, кольо­рові олівці, папір для малю­вання.

Реабілітаційна допомога психолога в роботі з дитиною має бути направлена на підви­щення соціальної адаптації, розвиток самостійності, підвищення розвитку інтелек­туальних здібностей, форму­вання позитивної миттєвої по­зиції, які відповідатимуть фізичним і психічним можли­востям дитини.

Кінезіологічні вправи, які сприяють роз­витку

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.