В яких стосунках ти з хореографом?

Велика сцена, перші кроки на ній. Чи збереглись почуття, які пережила тоді?

На великій сцені я вперше виступила коли мені було 4 роки, проте тоді я співала. Відтоді я досить часто була на сцені, а вже далі я поєднувала виступи і з танцями, і з піснями. Попри те, що я мала досвід співати на сцені , виступи з танцями були для мене чимось новим, але я швидко пристосувалась, адже мені це дуже подобалось і в мене це виходило. Мене часто брали солісткою в танцях і я отримувала від цього реальний потяг працювати над собою ще більше.

Яку роль відіграють в твому житті співи? Чи займалась ти ними професійно?

Це для мене болюча тема, бо колись будучи меншою, я була співочою зіркою свого району, я займалась довгий період вокалом професійно , їздила на різні конкурси, але , , я можна сказати, заховала свій талант. Про що зараз жалію. Але в мене на це були певні причини, по-перше -появився дивний страх , можливо через якусь похибку під час виконання я зневірилась у собі, а по- друге : я маю досить своєрідний тембр голосу і мені важко підібрати репертуар. В ранньому дитинстві підібрати пісню було простіше, адже голос ще був не сформований, а вже коли я почала дорослішати , змінювався заодно і мій голос, та й напевне продовжу змінюватись і зараз. Співи для мене відіграють велике значення, уся моя родина співоча, з дитинства мене оточує музика. Я не можу й дня прожити щоб не співати, інколи , навіть, на льоту пісні складаю.

Чи була у тебе боязнь сцени?

Звичайно, вона присутня і до сьогодні. У мене був переломний період в житті коли я вирішила не співати більше на сцені,саме через те, що в мене появився страх помилитися, опозоритись. Тому я повністю віддалась танцям. На даний час , деколи співаю на сцені, але перед цим сильно перехвилювавшись, тобто страх ще присутній. А от на рахунок танців все набагато простіше, я досить часто танцюючи на сцені, особливо коли танець драйвовий, отримую великий кайф. Звичайно деколи і страшно, коли виступ ,наприклад на обласному рівні, або й більше, проте в більшості випадків я вже не боюсь , а просто викладаюсь на повну. У моїй прктиці є ще й виступи перед публікою як оратор, посада президента в школі це вимагає, тут відчуття вже взагалі зовсім інші, страх появляється коли ось-ось твоя промова і ти знаєш, що говорити, продумуєш це все на перід, а коли виступаєш, то виходить зовсім інше. Зі свого досвіду скажу, що найкраще виступати експромтом, не знаю чому, але такі промови у мене завжди виходять найкраще, та й боятись немає коли.

Твій найулюбленіший стиль в танцях?

На гуртку ми вивчаємо танці різних стилів, з моїх улюбленіших -ХІП ХОп, але те щоб я хотіла особливо вивчити, на жаль покищо на практиці не застосовували... Тому я "практикуюсь" сама , з допомогою інтернету. Я обожнюю не лише "вуличні та сучасні танці" але й танці класичного та народного стилю. Давно прагну затанцювати якийсь вид баьних танців. Зараз слідкую за новими течіями, такими як : Go-Go, стриппластика..

Усі вигравати не можуть, як ти сприймаєш поразки і чи часто вони були?

- Поразки завжди стараюсь сприймати спокійно та достойно. Адже сама розумію, що десь можливо недопрацювала, або ж журі знає краще. Найчастіше поразки були у співах, я знала, що сама винна, тому близько до серця не сприймала. І взгалі я наслідую стандартний девіз :" Головне не перемога, а участь". Це дійсно так, я ніколи не женусь за перемогою. Вважаю, що усе робиться так, як потрібно.

Який танцювальний конкурс не покидає твою пам*ять досі?

Добре запам"ятався обласний конкурс естрадного танцю, ми приймаємо участь в ньому вже третій рік під ряд. Починали з того , що спершу отримали просто подяку за участь, потім 2-ге місце, цього року наш колектив отримав 1-ше місце. Це була велика радість для нас. На цьому тижні плануємо їхати на міжнародний конкурс танцю в Києві, надіюсь враження будуть ще кращі.

Ти є сольним виконавцем чи учасницею коллективу?

Я є учасницею танцювального коллективу "ПЕрлина"

Яким є ваш коллектив?

Я прийшла в цей колектив тоді, коли основний його склад був уже сформований, але з учасницями я була знайома, все таки містечко не велике, тому вони вибарали мене старостою, що було досить неочікуваним для мене. І так відтоді я стала правою рукою хореографа і почала , так би мовити, опікуватись учасницями. Мій певний круг друзів в колективі не змінився ще відтоді як я тільки записалась. З цими дівчатами я дружу не тільки відвідуючи гурток, а й так , в повсякденному житті. Ми любимо розважатись разом, допомагаємо один одному.

В яких стосунках ти з хореографом?

- З хореографом у мене прекрасні стосунки. Вона може легко покластися на мене , а я на неї. Дуже хороша та приємна жінка, готова допомогти. Вміє бути вміру строгою та вимогливою. Вона любить нас, а ми її. Я дуже люблю танцювати, тому для мене в цій сфері майже немає недоліків.

чи не думаєш пов*язати своє життя з танцями?

- Я задумувалась над цим питанням. Я люблю танцювати, впевнена ,що буду продовжувати розвиватись в цій сфері для себе, буду розвивати свої збідності ще більше, але не думаю, що хочу повязати свою професію з танцями.

Ти добилась великих успіхів в свої 16, є презедентом уже другий рік підряд, відміниця твої батьки 100-відсотково можуть гордитись тобою. Чи не важко тобі поєднувати стільки всього?

- Завжди було важко і є, але я привикла поєднувати різні види діяльності. Ще з дитинства звикла до того, що усі діти зразу після уроків додому, а я ще по різних гуртках. В мене рідко коли є багато вільного часу, адже я зайнята танцями, навчанням, президенством, додатковими заняттями, та ще й встигаю з друзями добре порозважатись, а раніше ще до цього всього були й співи. Я не раз задавала собі питання :" А чи не покинути б меі хоча б половину з цього , стати менш активою?" І я сама собі відповідала , що -ні. Я усвідомлюю, що я по-іншому не зможу. Я не зможу сидіти постійно вдома і вчити уроки. Кажуть:" Людина не буде робити , те що їй не подобається." Судячи з цього вислову , мені дійсно подобається втомлюватись, бути скрізь потрібною і задіяною, мабуть -так. Я не зможу сидіти склавши руки, і це мене радує, я надіюсь що така моя гіперактивність допоможе мені в майбутньому.

чим плануєш занятись в майбутньому куди думаєш поступити?

- Я думаю, що моя професія буде пов"язана , можливо, з правоохоронними огранами чи чиомь подібним. Тобто я на даний час переглядаю безліч варіантів, наприклад : щось юридичне чи сбу. Я ще маю час щоб визначитись у який саме вуз я буду поступати, але вже схиляюся саме до таких варіантів, опираюсь насвої нахили та вподобання.

Поиск по сайту: