Економічна суть і особливості функціонування грошового ринку

Грошовий ринок-це ринок, на якому купують і продають гроші, кредити, цінні папери. У процесі взаємовідносин між суб’єктами грошового ринку формується попит і пропозиція фінансових активів, відбувається визначення їхньої ціни. Грошовий ринок виконую низку функцій,зокрема: 1) перерозподіл фінансових ресурсів, тобто спрямування коштів від тих секторів економіки, які їх заощадили, до тих, які відчувають нестачу коштів: 2) емісія фінансових інструментів: 3) формування ринкових цін на окремі види фінансових активів.

Інструменти грошового ринку

Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифі­кати, банківські акцепти. Його основні інститути — банки, облі­кові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів Правлять кошти, залучені банківською системою. Основними по­зичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, на­селення. Слід мати на увазі, шо грошовий ринок — важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.

Суб’єкти грошового ринку.Ціна на грошовому ринку

Суб'єкти грошового ринку- це будь-які економічні структури -фірми, сімейні господарства, урядові структури,банкитаінші фінансові посередники. Кожний з них може виступати або в ролі продавця грошей (кредитора), в ролі покупця (позичальника), або в тій чи іншій одночасно, як, наприклад, банки та інші фінансові посередники. Ціна на грошовому ринку має умовний характер і форму процента на позичені (чи залучені) кошти. Розмір процента визначається споживчою вартістю грошей, тобто їх здатністю приносити покупцю додатковий дохід.

Монетариська теорія попиту на гроші(Кембріджська школа, І Фішер, М. Фрідмен)

Представниками монетариського напряму , які досліджували й розвивали класичну теорію попиту на гроші, є І. Фішер, а також учені «Кембріджської школи» А. Маршал та А. Пігу. Вони підтримували погляди вчених класичної школи про те, що попит на гроші пропорцій до доходу.За допомогою кількісного рівняння обіну, обгрунтованого І.Фішером, можна визначити кількість грошей, яка потрібна для проведення операцій у національній економіці. Це M*V=P*Q, де М-це кількість грошей в обігу, V-швидкість обігу грошей, P-рівень цін, Q-обсяг національного продукту в фізичному вираженнію. І. Фрідмен визначив попит на гроші як результат порівняння суб’єктом економіки переваг, які він отримуватиме від зберігання грошей, з одного боку, та доходу за альтернативними активами,-з іншого.Вчений розділив активи на три види:облігації, прості акції та активи.

Кейсіанська теорія на гроші.

Кейнс розглядав попит на гроші як функцію двох змінних величин. Наприклад, збільшення номінального доходу приведе до збільшення попиту на гроші, зумовленого існуванням трансакційного мотиву та мотиву обачності. Відповідно зниження норми позичкового процента збільшує попит на гроші, зумовлений існуванням спекулятивного мотиву. Кейнс розробив теоретичну концепцію "керованих грошей", спираючись на систему їх широкого державного регулювання і використання з метою стимулювання ефективного платоспроможного попиту, а відтак — й інвестиційного процесу. Тобто, Кейнс став засновником одного з напрямів теорії грошей — теорії державної грошової політики. Як у теорії, так і на практиці особливу значущість має положення Кейнса про принципи здійснення "політики дешевих грошей" і пільгового кредиту. Він виступив проти спонтанних змін цін, що завдають значної шкоди ринковій кон'юнктурі, та розробив концепцію регулювання ціноутворення і контролювання інфляції.

Пропозиція грошей.

Пропозиція грошей-це процес створення банківською системою додаткових платіжних засобів, що надходять у канали готівкового й безготівкового обігу.Грошова пропозиції М охоплює готівку в обігу С та залишки коштів на поточних банківських рахунків D: М=С+D. Пропозиція грошей залежить від грошової бази та грошового мультиплікатора.

Поиск по сайту: