Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях
Мета роботи: вивчити будову, принцип роботи і правила безпечної експлуатації обладнання для вентиляції та обігріву тваринницьких приміщень.
Матеріальне забезпечення: теплогенератор ТГ-1А, технічна документація та література, учбові плакати.
Зміст звіту
1. Перерахувати основні параметри мікроклімату та пояснити їх вплив на стан тварин та птахів;
2. Призначення, будова та робота комплектів обладнання “Клімат-2”, “Клімат-3” та “Клімат-4”;
3. Призначення, будова, робота і технологічна схема установки ПВУ;
4. Призначення, будова, робота і технологічна схема регенератору теплоти, що виділяється тваринами та птахами.
5. Привести принципові схеми роботи котла-пароутворювача КВ-300М, електричного водонагрівача серії УАП, теплогенератора типу ТГ і описати їх роботу;
6. Виконати розрахунок системи вентиляції і вибрати калорифер для підтримання теплового режиму в приміщенні згідно індивідуального завдання.
Поняттяпро мікроклімат
Захист тварин від шкідливого впливу середовища при утриманні їх у приміщеннях, а також підвищення резистентності організму нормуванням умов зовнішнього середовища (створенням оптимального мікроклімату) мають важливе значення не тільки для здоров'я тварин, але й для продовження терміну служби основних виробничих будівель, поліпшення експлуатації технологічного встаткування й умов праці обслуговуючого персоналу. Під мікрокліматом тваринницького приміщення розуміють клімат обмеженого простору (корівника, телятника, свинарника або іншої будівлі).
Мікроклімат приміщень являє собою сукупність фізичних, хімічних і біологічних параметрів навколишнього середовища. Основні з них - це температура й відносна вологість повітря, його рухливість, електричні властивості, вміст вуглекислоти, аміаку, сірководню, концентрація пилу й наявність мікрофлори, до цих параметрів варто додати інтенсивність виробничих шумів, що значно зросла із впровадженням механізації, а також освітленість робочих зон.
Температура, вологість, чистота й рухливість повітря в приміщенні впливають на терморегуляцію тварин: сукупність фізіологічних процесів, підтримуючих температуру тіла на постійному рівні. Сталість температури тіла досягається завдяки змінам теплопродукції й тепловіддачі, а отже, продуктивності тварин і споживання ними кормів.
При зниженні температури усередині приміщення тварини споживають більше кормів, а при підвищенні температури погіршується віддача теплоти організмом у зовнішнє середовище, що знижує продуктивність тварин.
Відносна вологість повітря у тваринницьких і птахівницьких приміщеннях звичайно досягає 70...80 %. При подальшому її збільшенні до 90 % і більше вповільнюються окислювально-відновні процеси в організмі, порушується обмін речовин, знижується опірність організму простудним захворюванням, падає продуктивність тварин.
Швидкість руху повітря повинна становити 0,2...0,3 м/с. При швидкості менш 0,2 м/с утворяться застійні зони, у яких накопичуються шкідливі виділення, а при швидкостях понад 0,5 м/с спостерігається збільшення простудних захворювань.
Шум у приміщенні впливає не.тільки на тварин і птахів, алі й на обслуговуючий персонал, тому дію цього фактора потрібно розглядати комплексно, з огляду на й охорону праці.
Нормальне освітлення тваринницьких приміщень, що забезпечується при сполученні природного й штучного світла, впливає не тільки на продуктивність тварин і птаха, але й на продуктивність праці обслуговуючого персоналу.
Формування мікроклімату тваринницьких приміщень залежить від ряду технічних і технологічних факторів: об'ємно-планувальних і конструктивних рішень, технології утримання, ефективності системи гноєвидалення, способів і типів годівлі, теплозахисних властивостей огороджуючи конструкцій і, головне, ефективності систем опалення й вентиляції.
Питання теплоізоляції стін, мають велике значення для створення оптимального мікроклімату. Численні дослідження показали, що на ефективність вирощування молодняку й утримання дорослих тварин значний вплив має температура поверхні стін і пристінкової зони, особливо в холодний період року, коли температура стін, значно нижче температури шкіри тварини. У таких випадках тепловтрати тварин випромінюванням досягають 50 % і більше від загальної кількості енергії, вироблюваної організмом, що може служити причиню локального або загального переохолодження організму тварини. Це, у свою чергу, призводити до зниження приростів ваги, продуктивності й збільшенню числа хворих тварин.
Для тваринницьких приміщень найбільш ефективний перепад температур повітря-стіни становить 3...5 °.С.
У формуванні мікроклімату важливу роль грає устрій підлог, тому що через неї втрачається 20...40 % теплоти від загальних теплових втрат будинку.
Крім теплофізичних якостей конструкцій, що огороджують, формування мікроклімату залежить від виду й віку тварин, що перебувають у приміщенні, умов їхнього утримання (вигульне, безвигульне), типу годівлі.
Стан і формування мікроклімату у тваринницьких приміщеннях багато в чому пов'язане з нормальним функціонуванням каналізаційної системи, а також з регулярністю прибирання гною й гнойової рідини (за винятком тих випадків, коли тварин утримуються на глибокій підстилці, або гній прибирається у гнойові канали при самопливній системі його видалення).
Для зниження концентрації шкідливих газів і зайвої вологи в приміщенні, а також для розосередження припливного повітря й ліквідації застійних зон улаштовують системи витяжної вентиляції в гнойових каналах при утриманні тварин на щілинній підлозі. Підвищена вологість повітря в приміщеннях для тварин звичайно пояснюється недостатнім функціонуванням вентиляційних пристроїв, високою вологістю зовнішнього повітря й відсутністю обігріву повітря в приміщенні.
Добре регулюють мікроклімат на території ферм і у тваринницьких приміщеннях зелені насадження. У жаркий літній період під їхнім впливом температура повітря на території ферм знижується на 7...13 °С, а в приміщеннях для тварин - на 3...6 °С.