Загальновиробничі (цехові) витрати інших виробництв”

За дебетом рахунка 91 “Загальновиробничі витрати”відображається сума понесених витрат, а за кредитом, згідно з розподілом, списання їх на відповідний субрахунок рахунка 23 “Виробництво”.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами відповідальності та статтями витрат.

Загальновиробничі витрати облічують на вказаних субрахунках за нижченаведеними статтями:

- матеріальні витрати:відображають витрати на утримання будівель, споруд, інвентарю, включаючи польові стани, легкового автотранспорту; вартість палива, будматеріалів, запчастин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, що використовуються на господарські потреби цехів, бригад, ферм тощо. На цю статтю відносять також витрати за рахунок господарства на відшкодування утримання транспортних засобів спеціалістів, які використовуються ними для службових цілей. Д^Т 91 “Загальновиробничі витрати” К^Т 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (80 “Матеріальні витрати”);

- транспортне обслуговування робіт всередині господарства:обліковують перевезення сільськогосподарських машин та інвентарю, води та палива для тракторів і комбайнів, різних матеріалів, а також працівників господарства на польові стани, в бригади, на ферми. Д^Т 91 “Загальновиробничі витрати” К^Т 234 “Допоміжні виробництва”, 235 “Витрати з утримання та експлуатації необоротних активів” (80 “Матеріальні витрати”);

- витрати на оплату праці:обліковують основну та додаткову оплату праці працівників апарату управління галуззю відповідно до номенклатури посад апарату управління, основну і додаткову оплату праці персоналу: інженерів-енергетиків, зоотехніків-селекціонерів, агролісомеліораторів, інженерів-гідротехніків, технологів, ветфельдшерів, бригадирів, обліковців, завідувачів ферм, ветсанітарів та ін. На суму нарахованої оплати праці дебетують рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” (81 “Витрати на оплату праці”);

- відрахування на соціальні заходи: обліковують відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, за страхуванням від нещасних випадків на виробництві в установленому розмірі від нарахованої заробітної плати працівників апарату управління галузі (цеху), бригади та іншого персоналу. Д^Т 91 “Загальновиробничі витрати” К^Т 65 “Розрахунки за страхуванням” (82 “Відрахування на соціальні заходи”);

- амортизація:відображають суму амортизаційних відрахувань на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи загальногалузевого призначення. Д^Т 91 “Загальновиробничі витрати” К^Т 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” (83 “Амортизація”);

- інші операційні витрати: відносять платежі зі страхування необоротних активів загальногалузевого призначення, винагороди за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, витрати на відрядження, плату стороннім організаціям за пожежну та сторожову охорону, витрати на операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення, інші витрати, не включені до попередніх статей. На цій же статті обліковують витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки: влаштування і утримання дезінфекційних камер, душових, лазень, забезпечення спецодягом і спецвзуттям, захисними пристроями, придбання довідників і плакатів з охорони праці, організації лекцій і доповідей з правил техніки безпеки. Д^Т 91 “Загальновиробничі витрати” К^Т 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. (84 “Інші операційні витрати”).

Загальновиробничі витрати розподіляють на об’єкти обліку витрат пропорційно до загальної суми прямих витрат без вартості насіння в рослинництві, кормів у тваринництві, сировини, матеріалів і напівфабрикатів у промислових виробництвах.

При цьому дебетують субрахунки 231 “Рослинництво”, 232 “Тваринництво”, 233 “Промислові виробництва” і кредитують рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”,відповідні субрахунки.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведуть у Звіті (ф. 5.7 с.-г.) в розрізі статей витрат та Зведеній відомості ф. 5.10 с.-г. журналу-ордера 5 В с.-г.

Синтетичний облік ведуть в журналі-ордері ф. 5 В с.-г., кредитові обороти з якого переносять в Головну книгу.

22. Облік адміністративних витрат та порядок їх списання

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати.

Адміністративні витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства загалом, обліковуються на активному рахунку 92 “Адміністративні витрати”.

До адміністративних витрат відносяться витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахункове-касове обслуговування та інші послуги банків.

Аналітичний облік ведеться за нижченаведеними статтями витрат:

- матеріальні витрати: обліковують витрати матеріалів та інвентарю на утримання і ремонт будівель та споруд, утримання службового легкового транспорту, вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, витрати на утримання адміністративних споруд (опалення, освітлення, водопостачання). Д^Т 92 “Адміністративні витрати” К^Т 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 234 “Допоміжні виробництва”, 235 “Облік витрат з утримання та експлуатації необоротних активів”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” та ін. (80 “Матеріальні витрати”);

- витрати на оплату праці апарату управління:обліковують, відповідно до номенклатури посад нараховану оплату керівника підприємства, його заступників, головного інженера, працівників економічної і бухгалтерської служб, завідувачів складів, експедиторам, секретарям-друкаркам та ін. Д^Т 92 “Адміністративні витрати” К^Т 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” (81 “Витрати на оплату праці”);

- відрахування на соціальні заходи:облічують внески на соціальні заходи від нарахованої оплати праці працівників апарату управління. Д^Т 92 “Адміністративні витрати” К^Т 65 “Розрахунки за страхуванням” (82 “Відрахування на соціальні заходи”);

- амортизація:відображають суму амортизаційних відрахувань на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи адміністративного та загальногосподарського призначення. Д^Т 92 “Адміністративні витрати” К^Т 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” (83 “Амортизація”);

- відрядження та переміщення: обліковують витрати на відрядження працівників апарату управління, суми підйомних при переміщенні цих працівників і членів їх сімей. Д^Т 92 “Адміністративні витрати” К^Т 30 “Каса”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами” (84 “Інші операційні витрати”);

- інші адміністративні витрати:відносять канцелярські, поштові і телеграфні витрати; вартість бланків планової, облікової та звітної документації; страхові платежі по будівлях; утримання і обслуговування технічних засобів управління (диспетчерського зв’язку, обчислювальних центрів); витрати на утримання пожежної, сторожової охорони, винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські), плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. Д^Т 92 “Адміністративні витрати” К^Т 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 64 “Розрахунки за податками й платежами”, 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. (84 “Інші операційні витрати”).

Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунки, звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, табелі обліку використання робочого часу, розрахунки бухгалтерії тощо.

Списання адміністративних витрат на фінансові результати у кінці звітного періоду оформляється довідкою (розрахунком) бухгалтерії, на підставі якої дебетується рахунок 791 “Результати операційної діяльності” і кредитується рахунок 92 “Адміністративні витрати”.

Аналітичний облік загальногосподарських і адміністративних витрат ведуть у Звіті (ф. 5.8 с.-г.). в розрізі статей витрат, що спрямовані на обслуговування та управління підприємства. Виробничий звіт передбачає узагальнення сум витрат наростаючим підсумком з початку року. Такі дані необхідні для аналізу адміністративних витрат відповідно до складених розрахунків, кошторисів, при прогнозуванні та ін.

Синтетичний облік ведуть в журналі-ордері ф. 5 В с.-г., кредитові обороти з якого переносять в Головну книгу.

23. Облік витрат майбутніх періодів та порядок їх розподілу (списання)

На сільськогосподарських підприємствах деякі витрати здійснюють до початку виробничого процесу або вони відносяться до кількох виробничих циклів і не можуть бути віднесені повністю на собівартість продукції поточного року. Тому їх обліковують як витрати майбутніх періодів.

До них належать:

- витрати з ремонту орендованих необоротних активів, якщо він здійснюється за рахунок коштів орендарів;

- попередня передплата технічної і спеціальної літератури, газет і журналів;

- орендна плата, виплачена наперед;

- витрати на будівництво тимчасових літніх таборів і загонів для тварин;

- траншей та інших некапітальних споруд для силосування;

- витрати на культуртехнічні роботи для поліпшення земель за рахунок власних коштів.

Особливістю витрат майбутніх періодів є те, що їх включають у собівартість продукції протягом наступного і подальших років у частині, яка припадає на кожний рік. Цей строк не може бути більшим за 4 роки.

Витрати майбутніх періодів”, на якому узагальнюється інформація про понесені витрати в звітному році, що підлягають розподілу на об’єкти обліку витрат майбутніх звітних періодів.

За дебетом рахунка 39 “Витрати майбутніх періодів” відображається накопичення витрат майбутніх періодів за наступними статтями:

- матеріальні витрати:відображають витрати на будівництво тимчасових літніх таборів і загонів для тварин, траншей та інших некапітальних споруд для силосування, витрати на культуртехнічні роботи для поліпшення земель за рахунок власних коштів тощо. Дебетують рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів” і кредитують рахунки 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (80 “Матеріальні витрати”);

- витрати на оплату праці:обліковують основну та додаткову оплату праці працівників зайнятих на будівництві тимчасових літніх таборів і загонів для тварин, траншей та інших некапітальних споруд для силосування, витрати на культуртехнічні роботи для поліпшення земель за рахунок власних коштів тощо. На суму нарахованої оплати праці дебетують рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів” і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” (81 “Витрати на оплату праці”);

- відрахування на соціальні заходи:обліковують відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, за страхуванням від нещасних випадків на виробництві в установленому розмірі від нарахованої заробітної плати відповідних працівників. Дебетують рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів” і кредитують рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” (82 “Відрахування на соціальні заходи”);

- амортизація:відображають суму амортизаційних відрахувань на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи пов’язані з витратами майбутніх періодів. Дебетують рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів” і кредитують рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” (83 “Амортизація”);

- інші операційні витрати: відносять платежі зі страхування необоротних активів пов’язаних з витратами майбутніх періодів, попередню передплату технічної і спеціальної літератури, газет і журналів, орендну плату, виплачену наперед, витрати на відрядження, плату стороннім організаціям за пожежну та сторожову охорону, інші витрати, не включені до попередніх статей. На цій же статті обліковують витрати на забезпечення спецодягом і спецвзуттям, захисними пристроями, придбання довідників і плакатів з охорони праці та техніки безпеки. Дебетують рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів” і кредитують рахунки 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. (84 “Інші операційні витрати”).

За кредитом рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”відображаютьсписання (розподіл) витрат майбутніх періодів і включення до складу витрат звітного періоду. При цьому дебетують рахунки 15 “Капітальні інвестиції”, 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витати операційної діяльності”, 99 “Надзвичайні витрати”і кредитуютьрахунок39 “Витрати майбутніх періодів”.

Аналітичні рахунки відкривають окремо для обліку кожного виду витрат. Записи на цих рахунках роблять за даними рахунків-фактур, рахунків, накладних внутрішньогосподарського призначення чи лімітно-забірних карток, нарядів на відрядну роботу та ін. За журнально-ордерною формою обліку дані про витрати майбутніх періодів з первинних документів підлягають накопиченню у Звіті (ф. 5.6 с.-г.) та Зведеній відомості 5.10 с.-г. журналу-ордера 5 В с.-г. Синтетичний облік ведуть в журналі-ордері ф. №10.3 с.-г. Кредитові обороти з якого переносять в головну книгу, сальдо в баланс.

24. Об’єкти обліку. Первинний, зведений, аналітичний та синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва

Об’єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури (групи культур), а також виконані роботи в незавершеному виробництві (витрати під урожай наступного року: оранка на зяб, лущення, внесення добрив, снігозатримання, чорні пари тощо).

Сільськогосподарські підприємства, в яких добре налагоджені планування і облік, можуть вести облік виробничих витрат за групами культур або в цілому за структурними підрозділами. У кінці року ці витрати розподіляють між культурами пропорційно до планово-нормативних показників.

Для обліку витрат і виходу продукції рослинництва використовують рахунок 23 «Виробництво», субрахунок 231 «Рослинництво». Рахунок балансовий, активний, операційний, калькуляційний. За дебетом якого відображають понесені витрати, а за кредитом вироблену продукцію.

Витрати в рослинництві облічують за наступними статтями:

- насіння та посадковий матеріал;

- добрива;

- засоби захисту рослин;

- паливо та мастильні матеріали;

- запасні частини;

- МШП;

- роботи та послуги;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати;

- витрати на організацію виробництва й управління.

Для оформлення витрат продукції рослинництва використовується ціла система первинних та зведених документів:

1). Насіння та посадковий матеріал відпускають підзвітним особам у межах встановлених норм за лімітно-забірними картками на отримання матеріальних цінностей, накладними (внутрігосподарського призначення) та іншими документами. Підставою для списання насіння та посадкового матеріалу з підзвіту після завершення сівби є Акт №_ витрати насіння і садивного матеріалу (ф. ВЗСГ-4).

Спеціалізована форма “Акт №_ витрати насіння і садивного матеріалу” (форма № ВЗСГ-4), рекомендовано використовувати сільськогосподарськими підприємствами для списання насіння і садивного матеріалу до витрат на вирощування відповідних сільськогосподарських культур.

Після завершення сівби (посадки) по окремих ділянках та полях сівозміни бригадиром та агрономом в двох примірниках складається “Акт №_ витрати насіння і садивного матеріалу” (форма № ВЗСГ-4). Записи здійснюються за назвами насіння (садивного матеріалу), в розрізі культур по окремих ділянках (номер поля), вказується площа та витрачене насіння (садивний матеріал) за нормою і фактичні витрати на 1 гектар та на всю площу. Ціна і сума визначається в залежності від обраного методу оцінки по списанню виробничих запасів згідно П(С)БО 9 “Запаси” та П(С)БО 30 “Біологічні активи”.

До Акта додаються документи на підставі яких проводилася видача насіння і садивного матеріалу зі складу “Лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей” (форма № ВЗСГ-1), “Накладна (внутрігосподарського призначення)” (форма № ВЗСГ-8), та інші документи, які підтверджують його сортову якість насіння (садивного матеріалу).

Затверджений керівником підприємства або уповноваженою особою (головним агрономом), Акт передається до бухгалтерії разом з іншими документами і є підставою для записів до Журналу обліку робіт і витрат і Звіту про рух матеріальних цінностей та інших в реєстрах бухгалтерського обліку.

2). Добрива на відповідні культури списують на підставі Акта №_ про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (ф. № ВЗСГ-3).

Спеціалізована форма “Акт №_ про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин” (форма № ВЗСГ-3), складається керівником структурного підрозділу та агрономом після внесення мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин по кожному полю в розрізі культур. В цьому Акті вказується площа, способи й строки внесення добрив (за видами), кількість внесених добрив під кожну культуру окремо в натуральних показниках і в переводі на діючу речовину. Підписують Акт керівник структурного підрозділу та агроном. Затверджується Акт керівником підприємства.

До Акта додаються лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей, накладні по яких отримано добрива та засоби хімічного захисту рослин, і разом передаються до бухгалтерії підприємства для перевірки та проведення записів в реєстрах бухгалтерського обліку.

3) Списання засобів захисту рослин оформлюється так само, як і добрив.

4) Фактичні витати палива та мастильних матеріалів на роботу тракторів, комбайнів та інших самохідних сільськогосподарських машин списують на підставі облікових листів трактористів-машиністів.

Рух палива завідувач нафтовим господарством або заправник відображає у Звіті про рух палива та мастильних матеріалів.

Періодичність складання звіту в кожному господарстві установлюють відповідно до облікової політики підприємства в залежності від місцевих умов, але не рідше двох разів на місяць.

5) Для оформлення відпуску запасних частин та інших товарно-матеріальних цінностей для ремонту за межами ремонтно-механічної майстерні рекомендуємо використовувати накопичувальні документи – спеціалізовані форми “Лімітно-забірну картку на отримання матеріальних цінностей” (ф. № ВЗСГ-1), та “Лімітно-забірну картку на отримання запасних частин” (ф. № ВЗСГ-2), або типові форми, затверджені наказом Міністерства статистики Україні від 21.06.1996 р. № 193: ф. № М-8 “Лімітно-забірну картку”, ф. № М-9 “Лімітно-забірну картку”, ф. № М-28 “Лімітно-забірну картку №_” та ф. № М-28а “Лімітно-забірну картку №_”.

Лімітно-забірні картки служать підтвердним документом для списання запасних частин зі складів структурних підрозділів сільськогосподарських підприємств, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби.

Лімітно-забірні картки виписуються бухгалтерією (відділом постачання або іншою відповідальною особою) на одне або декілька найменувань матеріалів у двох примірниках терміном на один місяць. Після реєстрації в Книзі обліку один примірник видається матеріально-відповідальним особам структурних підрозділів сільськогосподарського підприємства (агроному, бригадиру і т.д.), а другий – завідуючому складу (комори) чи інших складських приміщень.

Відпуск цінностей на виробництво здійснюється завідуючим складом при пред’явленні представником структурного підрозділу свого примірника лімітно-забірної картки.

Завідуючий складом відмічає в обох примірниках дату і кількість відпущених матеріальних цінностей і виводить залишок ліміту по номенклатурному номеру та ставить свій підпис про видачу, а представник структурного підрозділу підписується в них за одержані матеріальні цінності. Після використання ліміту або після закінчення строку дії картки видача цінностей не проводиться.

Здача складом лімітно-забірних карток в бухгалтерію проводиться в кінці місяця разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей.

Спеціалізовану форму “Лімітно-забірну картку на отримання запасних частин” (форма № ВЗСГ-2), застосовують для списання зі складу відпущених і одержаних запасних частин. Строк дії картки встановлено, як правило, не більше 15 днів і обов’язково в межах звітного місяця. Підставою для виписки бухгалтерією лімітно-забірної картки є “Відомість дефектів на ремонт машини” (ф. № ВЗСГ-6).

При відсутності відомості дефектів на ремонт машин, а також при відпуску запасних частин і ремонтних матеріалів на ремонт у період польових робіт ліміт розраховують на підставі кошторису на ремонт і технічне обслуговування машин, затвердженого керівником підприємства.

При складанні “Лімітно-забірної картки на отримання запасних частин” (ф. № ВЗСГ-2), необхідно користуватися каталогами запасних частин до автомобілів і тракторної техніки, які передбачають типізацію запасних частин, їх призначення, ціну на запасні частини тощо.

6). Для оформлення списання зношених і непридатних для подальшого використання виробничого та господарського інвентарю, малоцінних і швидкозношуваних предметів використовують спеціалізовану форму первинного обліку “Акт №_ на списання виробничого та господарського інвентарю” ф. № ВЗСГ-5.

Акт оформляється постійно-діючою комісією, склад якої затверджується наказом про облікову політику підприємства. До складу комісії включають керівника структурного підрозділу - голова комісії, матеріально-відповідальну особу, бухгалтера та інших працівників (бригадира, виконроба).

В Акті на списання виробничого та господарського інвентарю вказують назву малоцінних та швидкозношуваних предметів, які підлягають списанню, код синтетичного обліку, одиницю виміру, кількість, ціну, суму та причину непридатності, спосіб знищення предметів. На зворотній стороні проводиться Розрахунок результатів від ліквідації об’єкта. Акт складається комісією в одному примірнику. Після здачі списаних предметів в утиль, акт із розпискою комірника здається в бухгалтерію. На різні види малоцінних і швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо.

7). Вартість робіт та послуг наданих сторонніми організаціями відноситься на об’єкти обліку виробництва на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), за рахунками, рахунками-фактурами.

Витрати на експлуатацію власного вантажного автотранспорту, послуги гужового транспорту попередньо групують у відповідних нагромаджувальних відомостях, складених на підставі відповідних подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці й виконаних робіт та ін.

Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять на відповідні об’єкти обліку на підставі нагромаджувальних відомостей.

8). Підставою для нарахування оплати праці є облікові листи праці й виконаних робіт, облікові листи трактористів-машиністів, табелі обліку використання робочого часу. Витрати на оплату праці трактористів-машиністів за структурними підрозділами і по підприємству в цілому узагальнюють в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку, підсумкові дані якої переносять до Журналу обліку робіт і витрат. Крім того, в цей журнал записують дані з книжок та облікових листів праці й виконаних робіт, а також з накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту та ін.

На підставі первинних документів з оплати праці, Накопичувальних відомостей, Журналів обліку робіт і витрат щомісячно складають Зведену відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань на неї за об’єктами обліку.

9)внески в установленому розмірі на соціальні заходи від оплати праці працівників, зайнятих на вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур) і на роботах незавершеного виробництва сільськогосподарські підприємства відображають залежно від обраної системи оподаткування на підставі Зведеної відомості нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань на неї за об’єктами обліку.

10). Нарахування амортизації необоротних активів, що використовуються у рослинництві в сільськогосподарських підприємствах здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 7. В бухгалтерському обліку для різних об’єктів основних засобів, підприємство самостійно обирає та визначає у наказі про облікову політику конкретний метод нарахування амортизації.

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів було передано до експлуатації (корисного використання). Припиняється нарахування амортизації з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єктів основних засобів, або призупиняється на період реконструкції (модернізації), дообладнання та консервації.

Для нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів рекомендуємо складати Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (ф. № ОЗСГ–5). Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 31 грудня. Необоротні активи рекомендуємо об’єднувати за групами та видами об’єктів, а розподіл амортизації проводити за об’єктами обліку.

В наступні звітні періоди суму амортизації необоротних активів коригують, враховуючи зміни в їх складі за попередній місяць. При цьому щомісячно складають Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули за _______ 20__ р. (ф. № ОЗСГ–6). В цій Відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками, суму амортизації по об’єктах, що надійшли і вибули. За об’єктами, що надійшли, сума амортизації донараховується до попереднього місяця, а по тим, що вибули – вираховується.

На підставі Розрахунку нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (ф. № ОЗСГ–5) та Відомості нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули за _______ 20__ р. (ф. № ОЗСГ–6) щомісячно складають Зведену відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за ______ 20 __ р. (ф. № ОЗСГ–7). В ній записують розподіл амортизації по об’єктах обліку, нараховану суму амортизації за минулий місяць, зміни суми амортизації по об’єктах, що надійшли й вибули, та суму амортизації, нараховану в поточному місяці.

Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», рекомендуємо здійснювати у Відомості нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за __ квартал 20 __ р. (ф. № ОЗСГ–8), яка відкривається на рік. У цій Відомості за об’єктами основних засобів щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об’єктами обліку (субрахунками і аналітичними рахунками).

11). Облікінших операційних витрат ведуть переважно на основі рахунків,накладних,страхових полісів відповідних організацій, установ і підприємств, довідок бухгалтерії та звітів про рух матеріальних цінностей. Систематизацію даних здійснюють переважно у різних відомостях, звідки їх переносять до реєстрів аналітичного обліку.

12). Розподілвитрат на управління та обслуговування виробництва проводять на підставі відповідних розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.

Для обліку виходу продукції рослинництва використовується наступні первинні та зведені документи:

1).Оприбуткування урожаю від зернових, олійних та інших культур відображають у Реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля, Реєстрі приймання зерна та іншої продукції, Путівках на вивезення продукції чи Талонах.

Розрахунок обсягу одержаного зерна кукурудзи проводять в Реєстрі переведення качанів кукурудзи повної стиглості в зерно.

2). Урожай технічних культур, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових коренеплодів, баштанних, горіхоплідних культур відображають у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції й Щоденнику надходження продукції садівництва.

3). Грубі та соковиті корми оприбутковуються на підставі Акта приймання грубих і соковитих кормів та Акта на оприбуткування пасовищних кормів.

* Для відображення в обліку сортових якостей продукції разом із документами на оприбуткування урожаю складають сортове свідоцтво.

Дані первинних документів про кількість одержаного врожаю в розрізі культур, сортів і виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах (відомостях руху, журналах вагаря, звітах про рух матеріальних цінностей та ін.), які є підставою для записів до реєстрів аналітичного обліку.

Керуючись пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, та з метою забезпечення методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах затверджені Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах.

Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах розроблені з метою забезпечення методичних засад формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до методичних рекомендацій пропонуються наступні первинні документи:

1). Акт №_ приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (ф. № ДБАСГ-1);

Даний документ застосовується до довгострокових біологічних активів рослинництва, до яких належать штучні багаторічні насадження: плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева, чагарники, кущі тощо); виноградники; багаторічні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ та навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження; сади дерева в лісі (лісовий масив).

Складається цей документ при введенні багаторічних насаджень в експлуатацію, що здійснюється комісією, яка призначається керівником підприємства, декілька разів, а саме:

- при збільшенні вартості незрілих довгострокових біологічних активів на суму понесених витрат, пов'язаних з біологічними перетворенням (по закінченні посадкових робіт та щорічному зростанню вартості молодих насаджень на суму витрат по їх вирощуванню);

- при досягненні насадженнями віку ефективного їх використання і зарахуванню їх до складу довгострокових біологічних активів рослинництва.

Незрілі довгострокові біологічні активи об'єднуються в одну групу і обліковуються окремо у складі довгострокових біологічних активів.

2) Акт №_ на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) (форма № ДБАСГ-3);

Акт призначений для документального оформлення процедури списання багаторічних насаджеь.

3) Акт №_ на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (ф. № ПБАСГ-1);

Оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва здійснюється на дату складання Балансу.

Експертною комісією з оцінки визначається справедлива вартість окремо по рослинах (озимі зернові, з них озима пшениця; ярові зернові, з них ячмінь, горох; технічні культури; соняшник, цукровий буряк тощо) або по однорідних групах, які складаються з окремих підвидів сільськогосподарських рослин (озимі та ярі зернові) чи окремих культурах (пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно соняшник, цукровий буряк, картопля тощо) на певному полі, площі. Вони обліковуються як поточні біологічні активи рослинництва, оцінені за справедливою вартістю. Підставою для оприбуткування є Акт №_ на оприбуткування поточних біологічних активів, оцінених за справедливою вартістю (ф. № ПБАСГ-1), який складається цією комісією і затверджується керівником підприємства.

4) Списання поточних біологічних активів рослинництва здійснюється на момент збирання врожаю та оформляється Актом №_ на списання поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю (на початок збирання врожаю) (ф. № ПБАСГ-2).

Акт складається та підписується керівником структурного підрозділу та бухгалтером і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку вибуття поточних біологічних активів рослинництва за кредитом субрахунку 211 “Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю” в кореспонденції з дебетом субрахунку 231 “Рослинництво”.

Об’єктами аналітичного обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури (групи культур), а також виконані роботи в незавершеному виробництві.

Аналітичний облік ведуть за наступними статтями витрат:

- насіння та посадковий матеріал:відображають витрати на насіння і посадковий матеріал власного виробництва і придбані. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують субрахунок 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» (80 «Матеріальні витрати»).

Витрати на підготовку насіння до сівби (протруювання, навантаження тощо) та транспортування його до місця сівби не включають у вартість насіння, а відносять на культури за відповідними статтями витрат;

- добрива:облічують витрати окремо на мінеральні, бактеріальні й органічні добрива, які вносять під сільськогосподарські культури. На вартість внесених добрив дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують субрахунки 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 209 «Інші матеріали», 232 «Тваринництво», 2345 «ЖТС» (80 «Матеріальні витрати»).

Витрати на підготовку добрив, навантаження на транспортні засоби, вивезення на поля, завантаження у розкидачі, внесення в ґрунт відносять на конкретні сільськогосподарські культури і за цією статтею не відображають;

- засоби захисту рослин:відносять фактичну вартість пестицидів, протруювачів, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних засобів. На їх вартість дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують субрахунки 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 209 «Інші матеріали» (80 «Матеріальні витрати»).

Витрати на обробіток посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень (обпилювання, обприскування тощо), виконані силами господарства, на цій статті не відображають, а відносять на культури (групи культур) або на багаторічні насадження за відповідними статтями витрат;

- паливо та мастильні матеріали:відображають вартість нафтопродуктів (окремо палива та мастильних матеріалів), витрачених машинно-тракторним парком, комбайнами та іншими сільськогосподарськими машинами на роботах у рослинництві, при цьому дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують субрахунок 203 «Паливо» (80 «Матеріальні витрати»);

- запасні частини:відображають витрати на запасні частини, використані для заміни спрацьованих деталей машин і устаткування в рослинництві під час ремонту за межами ремонтно-механічної майстерні. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» та кредитують субрахунок 207 «Запасні частини» (80 «Матеріальні витрати»);

- МШП:обліковують вартість таких предметів та їх знос, при цьому дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (80 “Матеріальні витрати”);

- роботи та послуги:відображають вартість робіт і послуг допоміжних виробництв, сторонніх організацій на виробничі потреби при вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур), на виконані роботи тощо. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» та кредитують субрахунки 234 «Допоміжні виробництва», 235 «Облік витрат з утримання та експлуатації необоротних активів», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями» (80 «Матеріальні витрати»);

- витрати на оплату праці:відображають основну і додаткову оплату праці штатних працівників, найманих і залучених осіб, зайнятих безпосередньо на вирощуванні культур і на роботах незавершеного виробництва.

На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість виконаних робіт, своєчасне і якісне збирання врожаю, економію матеріальних витрат, надбавки трактористам за класність та інші доплати, які включаються до заробітної плати працівників рослинництва. За цією ж статтею обліковують також натуральну оплату працівникам рослинництва. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” (81 “Витрати на оплату праці”);

- відрахування на соціальні заходи:відображають внески в установленому розмірі на соціальні заходи від оплати праці працівників, зайнятих на вирощуванні сільськогосподарських культур (груп культур) і на роботах незавершеного виробництва. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» (82 «Відрахування на соціальні заходи»);

- амортизація:відображається сума нарахованої амортизації основних засобів нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, які використовуються у рослинництві. Дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” (83 “Амортизація”);

- інші операційні витрати:відображають страхові платежі по посівах і основних засобах у рослинництві та інші витрати, які не були враховані у попередніх статтях. На суму інших операційних витрат у рослинництві дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують рахунки (субрахунки) 65 “Розрахунки за страхуванням”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” (84 “Інші операційні витрати”);

- витрати на організацію виробництва й управління:обліковують загальнобригадні і загальногалузеві витрати, які розподіляються у кінці звітного періоду, при цьому дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитують субрахунок 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва».

За кредитом субрахунку 231 «Рослинництво» в практичній діяльності сільськогосподарські підприємства обліковують вихід продукції рослинництва за їх плановою собівартістю в кореспонденції з дебетом рахунків:

- 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» на вартість готової продукції, призначеної для реалізації;

- 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» на вартість насіння, кормів і посадкового матеріалу, одержаного від врожаю;

- 991 «Втрати від стихійного лиха» - на суму витрат по посівах, що загинули від стихійного лиха.

В кінці року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість одержаної від врожаю продукції рослинництва і планову собівартість коригують до фактичного рівня методом «додаткового запису» або «червоне сторно».

На суму коригування дебетують ті рахунки (субрахунки), де була використана продукція рослинництва врожаю поточного року: 90 «Собівартість реалізації», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 23 «Виробництво», тощотакредитують субрахунок 231 «Рослинництво».

Згідно П(С)БО 30 «Біологічні активи» первісне визнання продукції рослинництва, яка оцінюється за справедливою вартістю, зменшену на очікувані втрати на місці продажу (на суму справедливої вартості) відображається кореспонденцією рахунків: дебет 211 «Поточні біологічні активи рослинництва», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 991 «Втрати від стихійного лиха»і кредит 231 «Рослинництво».

На різницю між сумою, що визначена за справедливою вартістю та витратами виробництва, пов’язаними з отриманням продукції складають кореспонденцію рахунків:

- у разі перевищення витрат на виробництво над справедливою вартості дебетують субрахунок 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» та кредитують субрахунок 231 «Рослинництво»;

- у разі, якщо справедлива вартість більша від витрат виробництва дебетують субрахунок 231 «Рослинництво» та кредитують субрахунок 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю».

Аналітичний облік за субрахунком 231 «Рослинництво» ведуть за об’єктами та статтями витрат у Звіті (ф. 5.5 с.-г.).

У виробничих звітах дані групуються в розрізі, який дозволяє у подальшому зробити записи по аналітичних рахунках відповідних синтетичних рахунків.

За наявності кількох виробничих звітів, за якими списують витрати на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковують продукцію, складають Зведену відомість до журналу-ордера 5 В с.-г. (форма 5.10 с.-г.).

Підсумки виробничих звітів з деталізацією сум по синтетичних рахунках (субрахунках) або підсумки зведеної відомості переносять в журнал-ордер 5 В с.-г., а їх дані - в Головну книгу. Сальдо переносять в баланс.

25. Об’єкти обліку. Первинний, зведений, аналітичний та синтетичний облік витрат та виходу продукції тваринництва

Тваринництво як і рослинництво включає ряд самостійних галузей:

- скотарство (молочне і м’ясне);

- свинарство;

- вівчарство (вовняне, м’ясне, каракульське);

- птахівництво (яєчне, м’ясне);

- бджільництво (медове, медово-запилювальне, запилювальне, бджолорозплідне);

- рибництво;

- шовківництво та ін.

Об’єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є технологічні групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких відображають витрати на утримання тварин і вихід продукції тваринництва.

Облік витрат і виходу продукції тваринництва ведуть на рахунку 23 «Виробництво» субрахунку 232 «Тваринництво», за дебетом якого відображають понесені витрати, а за кредитом – вироблену продукцію.

На кожному аналітичному рахунку облік витрат ведуть за наступними статтями:

- корми;

- засоби захисту тварин;

- МШП;

- роботи та послуги;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші витрати на утримання необоротних активів;

- інші операційні витрати;

- витрати на організацію виробництва й управління;

- втрати від загибелі тварин.

Для обліку витрат продукції тваринництва використовується велика кількість первинних документів. Деякі з них є загальними для обліку всіх видів основного виробництва (рахунки, рахунки-фактури, подорожні листи трактора, подорожні листи вантажного автомобіля, накладні, лімітно-забірні картки, облікові листи праці й виконаних робіт, наряди на відрядну роботу, розрахунок амортизаційних відрахувань та ін.). Поряд з ними застосовується ряд специфічних документів, притаманних тільки тваринництву.

1) Видачукормів проводять на підставі “Відомість витрати кормів” (ф. № ВЗСГ-9), яка водночас є документом на списання витрачених кормів з підзвіту завідувача ферми.

Спеціалізовану форму “Відомість витрати кормів” (ф. № ВЗСГ-9), рекомендується застосовувати для оформлення та обліку щоденного відпуску кормів (зернових відходів, комбікормів, сіна, силосу сінажу та ін.) на тваринницькі ферми зі складів (токів, силосних ям, буртів тощо) та інших місць зберігання. Корми можуть підвозитися з поля до місць зимівлі тварин та передаватися на відповідальне зберігання безпосередньо на тваринницьких фермах під матеріальну відповідальність завідуючих ферм.

Відомість витрати кормів складає завідуючий фермою, зоотехнік або бригадир на підставі розрахунку потреби кормів (раціонів), які складаються з урахуванням стану тварин, їх продуктивності в межах наявності тих чи інших видів кормів. Раціони годування тварин розробляються й оформляються зоотехніками на місяць і затверджуються керівником господарства та головним бухгалтером.

Відомість витрати кормів виписується на кожну ферму (в двох екземплярах) та ведеться за кожним видом (групою) тварин, птиці, тощо. Перший примірник відомості передається завідуючому складу, комірнику або фуражирові для відпуску кормів із підписом одержувача кормів (завідувача фермою). Другий примірник – з підписом комірника (завідувача складом), фуражира про відпуск кормів знаходиться у завідуючого фермою й служить підставою для списання на витрати по утриманню відповідних груп тварин.

В графах – норма на одну голову, кг проставляється установлений ліміт щоденного відпуску, виходячи із затверджених норм годівлі наявності поголів’я тварин та птиці.

В графах – найменування та кількість використаних кормів, заповнюються щоденно протягом місяця фактично відпущені (згодовані) корми із розрахунку наявності поголів’я тварин та птиці.

Відпуск кормів проводиться на підставі лімітно-забірної картки, яка використовується для щоденного обліку кормів, виданих на годівлю тварин. При цьому корми відпускаються під підпис робітників (телятницям, пташницям), які обслуговують тварин та птицю.

Обсяг використання силосу, сінажу ведеться за кожною силосною спорудою, буртом або курганом. В господарстві щомісячно на перше число перевіряють відповідність фактичної наявності силосу, сінажу з обліковими даними. Протягом першого місяця використання силосу та сінажу перевіряють чи відповідає приблизна вага 1м³ корму, яка визначалася при оприбуткуванні, фактичній вазі. Для цього вирізають шар на всю висоту корму завтовшки 0,5-1 м, заміряють його обсяг та визначають середню вагу корму в 1 м³.

При виявленні нестачі корму, складають Акт в якому вказують причини розбіжностей в вазі.

Скошену на корм худобі зелену масу трав, а також бадилля коренеплодів, капустяний лист завезені з поля обов’язково зважують при доставці їх до місць зберігання або на корм тваринам. Наприкінці дня завідуючий фермою згідно даних вагаря та Щоденника надходження сільськогосподарської продукції робить записи про згодований зелений корм у “Відомості витрати кормів” (ф. № ВЗСГ-9).

Корми, згодовані тваринами без їх попереднього збирання (шляхом випасу), в первинних облікових документах не оприбутковуються. Кількість згодованих таким способом кормів визначають розрахунково за зоотехнічним або укісним методом.

Зоотехнічний метод полягає у визначенні потреби кормів за нормами на виробництво продукції. Від значення потреби віднімають показник фактичного витрачання кормів згідно з первинними документами. Одержана різниця буде становити вихід кормів із пасовища.

Укісний метод передбачає скошування трав на конкретних ділянках, які огороджено і на них не випасаються тварини. Кількість кормів, одержаних з викошених ділянок, перераховують на всю площу пасовища і встановлюють загальний вихід кормів.

Для оприбуткування кормів, згодованих шляхом випасу, складають Акт на приймання пасовищних кормів.

В кінці місяця зоотехнік або завідуючий фермою у “Відомості витрати кормів” (ф. № ВЗСГ-9), підраховує фактичні витрати кормів в натуральних показниках по групі тварин, (птиці), визначає кількість кормо-днів та кількість кормових одиниць, а при наявності залишків кормів – дані про залишки.

Відомість витрати кормів затверджується головним зоотехніком й показники про фактичне використання кормів записуються до Журналу обліку витрати кормів та передають до бухгалтерії господарства.

Бухгалтер звіряє кількість кормів, показаних у “Відомості витрати кормів” (ф. № ВЗСГ-9), та у Звітах про рух матеріальних цінностей на складах, кормокухні та встановлює відповідність кількості на кожне число звітного місяця поголів’ю, яке обліковується у Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі.

В бухгалтерії у “Відомості витрати кормів” (ф. № ВЗСГ-9), здійснюють оцінку в графах витрачених кормів, які придбані за плату – за одним з обраних методів оцінки згідно П(С)БО 9 “Запаси”, а кормів власного виробництва - за справедливою вартістю, згідно П(С)БО 9 “Запаси”.

2) Облік надходження й витрачання медикаментів (за винятком спирту та отруйних і сильнодіючих лікарських засобів) та інших лікувально-профілактичних засобів і матеріалів здійснюють у кількісному вираженні в “Книзі складського обліку” (ф. № ВЗСГ-10).

Щомісяця спеціаліст ветеринарної служби на підставі первинних документів (накладних, рахунків, актів, рецептів тощо) складає і подає в бухгалтерію Звіт про рух біопрепаратів і ліків у кількісних та вартісних показниках.

Облік отруйних і сильнодіючих речовин рекомендується вести у кількісних показниках за спеціальними вказівками, розробленими Міністерством охорони здоров’я України. Для цього використовують “Книги складського обліку” (ф. № ВЗСГ-10), пронумеровані, прошнуровані, скріплені сургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветеринарної медицини та головним бухгалтером. Отруйні і сильнодіючі речовини зберігаються окремо в спеціально обладнаних для цього місцях.

3). Оплату праці нараховують, виходячи з обсягів виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі Розрахунку нарахування оплати праці робітникам тваринництва, Табеля обліку використання робочого часу та документів про вихід продукції.

Для оприбуткування продукції тваринництва застосовують такі первинні документи: Журнал обліку надою молока; Відомість руху молока; Щоденник надходження і відправки вовни на заготівельні пункти; Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Акт настригу та приймання вовни (для спеціалізованих підприємств); Акт на оприбуткування приплоду тварин; Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів; Акт про хід окоту; Відомість зважування тварин; Розрахунок визначення приросту та ін. Їх складають безпосередньо на тваринницьких фермах на момент одержання продукції чи в строки, передбачені графіком документообороту.

Керуючись пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, та з метою забезпечення методологічних принципів ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах затверджені Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах, зокрема для обліку витрат та виходу продукції тваринництва.

1) Формування основного стада тварин оформляється Актом №_ приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин) (ф. № ДБАСГ-2). Акт застосовується у випадках оформлення переведення тварин в основне стадо. Акт складає зоотехнік, завідувач фермою або бригадир у день формування основного стада. В ньому вказують облікові групи - з якої і в яку переведені тварини, ідентифікаційний номер (інвентарний номер, кличку), стать, масть та інші особливості, час народження, кількість голів, вагу, балансову вартість, прізвище, ім'я, по батькові особи, за якою закріплені прийняті тварини. Правильність здійснення цих господарських операцій підтверджує своїм підписом особа, яка прийняла тварин під свою матеріальну відповідальність. Належно оформлені Акти приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин) (ф. № ДБАСГ-2) підписують керівник структурного підрозділу, завідуючий фермою підприємства та використовують для обліку тварин в Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (ф. № ПБАСГ-12) і для зоотехнічного обліку. В кінці місяця Акти разом із Звітом про рух тварин і птиці на фермі (ф. № ПБАСГ-13) передають в бухгалтерію підприємства, де їх використовують для відображення операцій по руху тварин в реєстрах бухгалтерського обліку.

2) Вибракування продуктивної та робочої худоби, інших видів тварин відбувається при втраті ними господарсько-корисних якостей: значному зниженні продуктивності, втраті племінної або робочої цінності, захворюванні невиліковними хворобами, а також внаслідок травматичних наслідків, старості або недостатньої розвиненості на підставі Акта №__ на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (ф. № ДБАСГ-4).

Для визначення непридатності тварин до подальшого використання а також для складання необхідної документації утворюються постійно діючі комісії, які проводять безпосередній огляд тварин основного стада, призначених до списання і встановлюють причини, що обумовили їх списання. Комісія складає Акт №_ на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (ф. № ДБАСГ-4) із зазначенням клички (інвентарного номера) тварини, породи, батьків, живої маси на дату вибракування, стану вгодованості, причин вибракування та визначає подальше використання тварин, вибракуваних з основного стада.

3) При одержанні приплоду (телят, поросят, ягнят, лошат, нових сімей бджіл, курчат, гусенят, каченят, індичат, щенят) потрібно дотримуватися встановленого порядку його документального оформлення та оцінки для цілей оприбуткування і визначення матеріально відповідальних осіб за подальше зберігання поголів'я тварин і птиці, при цьому складають Акт №_ на оприбуткування приплоду тварин (ф. № ПБАСГ-3).

Акт складається у двох примірниках завідувачем фермою, зоотехніком або бригадиром безпосередньо в день одержання приплоду окремо по кожному виду приплоду тварин. Один примірник Акта передається до бухгалтерії підприємства наступного дня після його складання, де він стає підставою для оприбуткування приплоду в бухгалтерських регістрах. Другий примірник є підставою для здійснення записів у Книгу обліку руху тварин і птиці на фермі (ф. № ПБАСГ-12) і в кінці місяця також надходить до бухгалтерії підприємства разом зі Звітом про рух тварин і птиці на фермі (ф. № ПБАСГ-13). В Акті фіксуються прізвище, ім'я, по батькові працівника, за яким закріплені тварини кличка або номер матки, кількість голів і маса отриманого приплоду, присвоєні їм інвентарні номери, грошова оцінка одержаного приплоду, підписи осіб, які підтверджують одержання приплоду. Окремо фіксуються мертвонароджені тварини. Дані актів, крім свого основного призначення - для обліку поголів'я тварин - використовуються в бухгалтерії також для нарахування оплати праці працівникам ферм.

4) Для відображення в обліку операцій процесу інкубації птиці застосовується Звіт №__ про процеси інкубації (ф. № ПБАСГ-4). Звіт складається у двох примірниках начальником цеху інкубації на підставі первинних документів про рух яєць і виведених курчат. У звіті по датах відображається закладка яєць на інкубацію із зазначенням кількості закладених яєць і залишку яєць у закладці на кінець дня (місяця). Кожній партії закладених в інкубацію яєць присвоюється постійний номер. У звіті наводяться дані про вилучення яєць при міражуванні: при першому міражі - незапліднені, з кров'яними кільцями, розбиті; при другому міражі -завмерлі, розбиті. На підставі всіх цих даних по кожній партії виводиться залишок яєць у закладці на кінець дня (місяця). Наприкінці звіту наводяться дані про вихід голів курчат: здорових, слабких; визначається відсоток виходу (без слабких) та кінцевий результат виходу: дооприбуткування із слабких і загальний відсоток виходу.

Виведені курчата передаються в цех вирощування за накладною. Завмерлі курчата й задохлики утилізують або передають у переробку на кісткове борошно чи сухий корм. Звіт підписує начальник цеху інкубації, старший оператор, оператори, затверджує керівник підприємства, після чого перший примірник звіту разом з підтверджувальними документами передається до бухгалтерії, другий - залишається в цеху інкубації.

5) Складовою процесу інкубації є сортування яєць в цеху інкубації. Для документального оформлення процесу сортування яєць складається Акт на сортування яєць в цеху інкубації (для спеціалізованих господарств) (ф. № ПТ-9), який складається членами комісії в одному примірнику. Яйця, що надійшли в цех інкубації зі складу, від батьківського стада птиці, від постачальників тощо, підлягають сортуванню на предмет їхньої можливої інкубації. Яйця, придатні для інкубації, сортуються по масі, товщині шкаралупи, консистенції білка, пігментації білка й з урахуванням якісних показників розкладаються по лотках для закладки в інкубатор. Товарні (харчові) і непридатні для інкубації яйця (насічка, бій, кров'яні та ін.) передають на склад для реалізації або повернення постачальникові. Яйця, непридатні для інкубації й харчових цілей, але які можуть бути використані для кормових цілей, указують в акті окремим рядком.

Акт підписує начальник цеху інкубації, оператор та сортувальник, після чого він передається до бухгалтерії для відповідних записів у регістрах бухгалтерського обліку.

Заключним етапом процесу інкубації є сортування добового молодняку птиці. Для документального оформлення процесу сортування добового молодняку застосовується Акт №_ на вихід і сортування добового молодняку птиці (ф. № ПБАСГ-5), який складається на спеціалізованих птахівничих господарствах і птахофабриках для приймання одержаних (виведених) пташенят у результаті інкубації начальником цеху інкубації або зоотехніком в день виводу пташенят. Виходячи із кількості закладених на інкубацію яєць та виведених пташенят, визначається відсоток виходу пташенят. В акті також відображаються якісні характеристики виведеного молодняку (кількість здорових, слабких або непридатні). Акт слугує підставою для оприбуткування виведеного поголів'я молодняку.

Документ підписує керівник структурного підрозділу (начальник цеху інкубації), зоотехнік, старший оператор та оператор, після чого дані акту використовуються для обліку руху птиці за зазначеними в ньому обліковими групами і списання відходів.

6) Для документального оформлення вибуття тварин та птиці в результаті забою, прирізки та падежу використовується Акт №_ на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, прирізка та падіж) (ф. № ПБАСГ-6) й Обліковий лист забою та падежу худоби (ф. № ПБАСГ-8).

Акт №_ на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, прирізка та падіж) (ф. № ПБАСГ-6) застосовується для обліку тварин, птиці у випадках їхнього падежу, вимушеної прирізки а також забою тварин всіх облікових груп (молодняк тварин, тварини на відгодівлі, птиця, тварини основного стада). Вибракування тварин із основного стада для постановки на відгодівлю й реалізації, без забою на підприємстві оформлюється Актом №_ на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (ф. № ДБАСГ-4).

На кожний випадок забою тварин, знятих з відгодівлі або нагулу вимушеної прирізки, падежу чи загибелі від стихійного лиха тварин або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства, складає Акт №_ на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, прирізка та падіж) (ф. № ПБАСГ-6). В Акті повинні бути докладно вказані група тварин чи вид птиці за інвентарними номерами та породою, стать, вік тварин, вгодованість, причина та діагноз чи обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції (в їжу, на годівлю худобі, підлягає знищенню тощо).

Акт складає в день вибуття (забою, падежу тощо) комісія в складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача фермою (бригадира) та особи, за якою була закріплена тварина. Після оформлення

Поиск по сайту: